Вплив ЕМПіВ на організм людини та заходи і засоби захисту від їх дії

Вивчення впливу електромагнітних полів (ЕМП) та опромінення організму людини почалося відразу після винайдення радіо. Всі ЕМП за походженням поділяються на природні і антропогенні.

Природні ЕМП – електричне та магнітне поле Землі, випромінення Сонця і Галактик, атмосферна електрика. Земля постійно знаходиться під впливом ЕМП, які випромінюються Сонцем в діапазоні частот 10 МГц......10 ГГц. Це електромагнітне випромінювання включає в себе: інфрачервоне (ІЧ), видиме ультрафіолетове (УФ), g-випромінювання, рентгенівське випромінювання. Інтенсивність випромінювання змінюється періодично, а також швидко та різко збільшується при хромосферних спалахах. Раніше вчені враховували лише ці електромагнітні випромінювання Сонця як джерело енергії для всього живого. Лише останніми десятиліттями вони виявили, що електромагнітні поля земного та космічного походження в діапазонах радіочастот, низьких та інфранизьких частот, є енергетично слабкими сигналами, що несуть інформацію, яка сприймається, накопичується й використовується організмами. Вони є життєво важливими фізичними факторами, в яких формувалась біосфера Землі. Електромагнітні поля в біосфері відіграють універсальну роль носіїв інформації. Зв’язок на основі електромагнітних полів є найбільш інформативним і економічним.

Електромагнітні поля як засіб зв’язку в біосфері порівняно із звуковою, світловою чи хімічною інформацією мають такі переваги:

ü поширюються в будь-якому середовищі життя – воді, повітрі, ґрунті та тканинах організму;

ü мають максимальну швидкість поширення;

ü можуть поширюватися на будь-яку відстань;

ü можуть поширюватися за будь-якої погоди й незалежно від часу доби;

ü на них реагують усі біосистеми (на відміну від інших сигналів).

Зазначені ЕМП впливають на біологічні об’єкти, зокрема на людину, під час усього її існування. Це дало змогу у процесі еволюції пристосуватися до впливу таких полів і виробити такі механізми, які захищають людину від можливих ушкоджень за рахунок природних чинників. Але вчені все ж спостерігають кореляцію між змінами сонячної активності та спричиненими нею серцево-судинними захворюваннями людей.

Антропогенне ЕМП. Зростання рівня техногенних ЕМП різко посилилося на початку 30-х р.р. ХХ ст., і зараз воно в окремих районах в сотні разів вище рівня природних полів. У сучасному місті джерелом штучних ЕМП є радіо, телевізійні центри, ретранслятори, засоби радіозв’язку різного призначення, лінії електропередач, особливо високовольтні, а також електротранспорт, різні електроенергетичні установки. В аеропортах працюють потужні радіолокаційні станції, радіопередавачі, які випромінюють у навколишнє середовище потоки електромагнітної енергії; це ж стосується і військових об’єктів, де використовуються радіолокаційні станції для проведення розвідки тощо.

ЕМП мають певну потужність, енергію і поширюються у вигляді електромагнітних хвиль. Основними параметрами електромагнітних коливань є: довжина хвилі, частота коливань і напруженість електричної та магнітної складових.

Електромагнітні випромінювання поділяються на три діапазони (рис. 4.4):

ü радіочастотний діапазон (радіохвилі) (див. табл. 4.4);

ü оптичний діапазон (інфрачервоне, ультрафіолетове, лазерне випромінювання, видиме світло);

ü діапазон іонізуючого випромінювання (рентгенівське, γ-випромінювання).

Вплив ЕМП на організм людини. Електромагнітні поля негативно впливають на людей, які безпосереднього працюють з джерелами випромінювань, а також на населення, більша частина якого проживає в умовах підвищеної активності ЕМП.

Ступінь впливу електромагнітних випромінювань на організм людини залежить від діапазону частот, інтенсивності, тривалості опромінення, характеру випромінювання, режиму опромінення, розмірів поверхні тіла, яка опромінюється та індивідуальних особливостей організму.

Рис. 4.4. Задіяний електромагнітний спектр *

Таблиця 4.4