І. Мета і завдання занять для слухачів філософсько-культурологічного напряму Малого філософського факультету

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені В. Н. КАРАЗІНА

ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

МАЛИЙ ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

 

КОМПЛЕКС НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

Для слухачів

Малого філософського факультету

на 2010-2011 навчальний рік

 

Комплекс навчально-методичних матеріалів

Для слухачів Малого філософського факультету

Харківського національного університету

імені В. Н. Каразіна,

філософського факультету

 

Рекомендовано

кафедрою

теоретичної та практичної філософії

(протокол № 1 від 29 серпня 2010 р.)

 

Рецензенти: Карпенко Іван Васильович, завідувач кафедри теоретичної і практичної філософії, доктор філософських наук, декан філософського факультету, Кривуля Олександр Михайлович, професор кафедри теоретичної і практичної філософії, доктор філософських наук.

 

Укладачі: Салтанов Микола В’ячеславович, аспірант філософського факультету, декан малого філософського факультету, Голіков Сергій Олексійович, кандидат філософських наук, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії, заступник декана філософського факультету.

 

І. Мета і завдання занять для слухачів філософсько-культурологічного напряму Малого філософського факультету

Метою ознайомчих занять філософсько-культурологічного напряму для слухачів Малого філософського факультету є залучення та підготовка обдарованої молоді у царину філософських та культурологічних дисциплін.

Відвідування занять Малого філософського факультету дасть слухачеві можливість актуалізувати для себе низку проблемних питань та розширити свій пізнавальний світогляд про уявлення, наприклад, стародавніх греків щодо устрою Всесвіту, про спрямованість історії, міркування відомих філософів про життя після смерті. В цілому, ознайомлення слухачів з поняттям, течіями філософії та культурології, має вплинути на вироблення та закріплення власної життєвої позиції.

Без перебільшення можна сказати, що зайнятість слухачів у сфері основ філософії та культурології може впливати не лише на здатність формулювати проблемі питання, а й стійко відповідати на виклики буденності, які постають перед ними. Певно, що ніхто інший ніж слухач Малого філософського факультету не зможе краще запевнити своє найближче оточення у доцільності прийняття того чи іншого рішення, адже особі, долученої до скарбниці історії світової мудрості, не властиво губитися у невизначеності перед перешкодами, долаючи які, людина ще краще зможе опанувати свою свідомість та набути впевненості.

Бажання вчитися і навчатися філософії є цілком природним, адже подібно до того, як атлет прагне до ідеалів тілесної форми, так і людина, що небайдужа до філософії спрямована на духовне, інтелектуальне удосконалення; вона прагне до культури мислення та мовлення. Малий філософський факультет зможе дати Вам шанс для реалізації свого життєдайного потенціалу, адже занурення у будь-який з кутків філософії чи культурології зробить Вас обізнаним у сфері давньогрецької мудрості, середньовічної теософії, ренесансного гуманізму, познайомить Вас з проблемами методу пізнання та із таємницями Вашої самосвідомості. Чи доводилося Вам чути про «жадання до життя» чи влади, що значить воліти? Що Ви знаєте про «дискурс» та «інтертекстуальність», про «розщеплення суб’єкта» та «структуралізм». Якщо це все викликає складності розуміння, то мерщій до нас!

Чи не щодня Ви стикаєтесь із ситуацією, коли Вашу голову переповнюють думки, та коли виникає потреба висловити їх, то оточуючі мало-що розуміють. Цикл занять з комунікативної та практичної філософії стане у нагоді при потребі відчувати себе у спілкуванні як риба у воді, адже Ваше мовлення все більше набуватиме чіткого та вираженого (артикульованого) характеру. Якщо ж і це Вас не задовольнить, тоді можуть стати у нагоді заняття з риторики, яке навчить Вас аргументувати найбожевільніші думки та тези, що й батьки не встоять перед силою Вашого слова. Якщо ж Ви відчуваєте потребу у виробленні навичок мовлення (риторика) та міркування (логіка), то це вже точно Вам до нас.

Разом з нами Вам доведеться поміркувати про те, чи має мудрість національно-визначений характер, а якщо ні, то чи можна говорити про українську, німецьку чи якусь іншу філософію. Чи задумувались Ви хоч коли-небудь про значення «культури» і похідне від неї? Чи доводилося Вам мати справу із лицарським способом поведінки? Що Вам відомо про китайську та японську культуру? Що значить «етика автентичності» та як співвідноситься духовне та тілесне в людині? Якщо Ви прагнете розширити свій кругозір прямуйте до нас.

Якщо Вас цікавлять питання земні та Ви відчуваєте потребу у заповненні інформаційного вакууму, то тематичні лекції з філософії політики розкриють Вам зміст процесів, що відбуваються у сучасних владних колах з політологічної точки зору. Чи може Вас цікавить суспільство, що подібно до живого організму, який невпинно розвивається, трансформується? Якщо Ви й досі сумніваєтесь відносно того, що любов може бути цілою філософською проблемою, то приходьте, ми ладні Вас в цьому переконати. Якщо Вас цікавить питання небесні, сакральні, то заняття з релігієзнавства занурить Вас у вир світових релігій та концептів. Чи може Вам до вподоби звернення до свідомості, де приховані глибинні витоки наших відчуттів і бажань, кошмарних сновидінь і творчих натхнень, де зустрічаються наша душа і наше тіло? Тоді Вам теж до нас.

Завданням Малого філософського факультету є не лише прагнення навчити Вас слухати, а й мислити та говорити, беручі участь у дискусіях, диспутах, колоквіумах, круглих столах як з однолітками так із фахівцями, що може стати початком розвитку стратегічного мислення, аналітичних здібностей, інтелектуального та творчого потенціалу, підвищення культури мовлення та мислення, оновлення та розвиток умінь і знань, необхідних для ефективного вирішення поточних та перспективних завдань.

Основні теми курсу побудовано таким чином, щоб у процесі навчання слухачі розвивали навички творчого мислення, здатність до самостійних теоретичних узагальнень.

За кожною темою заняття слухач може обрати для себе джерело з тим, щоб розширити свій філософський і загальнокультурний кругозір. Форма відкритого семінару, круглого столу або дискусії дозволяє слухачам провести самостійне наукове дослідження й оприлюднити його результати.

Сподіваємося, що відвідування курсу «Малого філософського факультету» сприятиме росту зацікавленості слухачами проблемами класичної та сучасної філософії, культурології та науки, розвитку потенціалу особистості та її можливостей.

До числа слухачів Малого філософського факультету зараховуються особи, які демонструють інтерес та невтримне тяжіння до філософсько-культурологічних дисциплін незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров’я, місця проживання та інших обставин.

 

 

Слухачам Малого філософського факультету видається відповідне посвідчення слухача філософсько-культурологічного напряму та по закінченню навчального року – сертифікат установленого адміністрацією факультету зразка.

Цікаво знати: філософський факультет був відкритий у 2001 році. Кафедра філософії була створена разом із заснуванням Харківського університету в 1804 році. Першим професором кафедри був послідовник І.Фіхте – Йоган Баптист Шад, який був запрошений за рекомендацією Гете і працював в університеті з 1804 по 1816 роки. У різні часи розвивали філософські студії в університеті видатні професори: А. Дудрович, Ф. Зеленогорський, С. Семковський, Я. Блудов, Д. Острянин, Ю. Бухалов, О. Плахотний.

На факультеті студенти отримують підготовку за спеціальностями «Філософія», «Культурологія», «Здоров’я людини».

На факультеті працюють наступні кафедри:

1. Теоретичної та практичної філософії;

2. Теорії культури і філософії науки;

3. Українознавства;

4. Політології;

5. Валеології.

Філософський факультет підтримує наукові зв’язки з багатьма науковими та навчальними закладами світу, Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, Інститутом історичних досліджень Львівського національного університету ім. Франка та ін. Викладачі, аспіранти та студенти факультету беруть активну участь у міжнародних наукових семінарах і симпозіумах в Україні, Польщі, Росії, Італії, Німеччині, США, Австрії, Угорщині, Ізраїлі.

ІІ. АНОТАЦІЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ДЕЯКИХ ЗАНЯТЬ МФФ

Дисципліна: Історія античної філософії

 

Викладач: Прокопенко Володимир Володимирович, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії, кандидат філософських наук.

 

Тема заняття: Антична філософія, її походження, сутність та значення для сучасності.

 

Форма заняття: лекція (4 год).

 

Анотація: Всі основні ідеї та інституції, які складають сучасну цивілізацію, виникли протягом декількох століть в результаті зусиль давньогрецького народу. Право, демократія, мистецтво, наука – в тому значенні, як ми їх розуміємо сьогодні, з’явились саме в Греції. Філософія є, мабуть, найважливіше і водночас саме загадкове явище в цьому переліку. Чому філософія виникає саме в Греції, чому саме грецька філософія стала фундаментом всієї наступної європейської філософії, чи можливий взагалі вихід людства за межі проблем, які були поставлені греками?

Безумовно, що світосприйняття стародавніх грецьких мислителів не тільки є для нас близьким і зрозумілим, але в деяких своїх вимірах і чужим, можливо - недосяжним, так що важливо зрозуміти цю інаковість античної філософії, втримати її в своїй своєрідності і значущості. В іншому випадку ми б не побачили в античній філософії нічого важливого, самовпевнено вважаючи, що історична відстань автоматично робить нас більш розумними. Грецький початок філософування буде вічно важливим для людства, так що спроба зрозуміти греків є завжди спроба самопізнання. Вступ до обговорення цих проблем та усвідомлення значення грецького способу філософування і є головною метою заняття.

Рекомендована література:

1. Гаспаров М. Л. Занимательная Греция. М. 2004

2. Греческая философия. В 2-х т. Под ред. М. Канто-Спербер. Т.2, стр.866-919.

3. Гегель Г.В.Ф. Лекции по истории философии, кн.1. Введение.

 

Дисципліна: Філософія Середніх віків

 

Викладач: Шильман Михайло Євгенович, викладач кафедри теоретичної і практичної філософії, кандидат філософських наук

Тема заняття: Філософське значення вчення Томи Аквінського

Форма заняття: Лекція

Анотація: Тематичні пріоритети філософії середньовіччя. Схоластична християнізація філософії Аристотеля. Рішення фундаментального питання взаємин розуму та віри. Проблема «подвійності істини». Раціональна філософія в вірі. Розмежування сфер компетенції філософії та теології. Система доказів існування Бога. Метою заняття є ознайомлення слухачів з загальними характеристиками та тенденціями середньовічної філософії на прикладі вчення Томи Аквінського.

 

Рекомендована література:

1. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. –СПб., 1996. – Т. 2.

2. Соколов В. В. Средневековая философия. –М., 1979.

3. Гайденко В. П. Об исходных понятиях доктрины Фомы Аквинского \\ Фома Аквинский. Онтология и теория познания. –М., 2001.

Дисципліна: Філософія доби Відродження

Викладач: Шильман Михайло Євгенович, викладач кафедри теоретичної і практичної філософії, кандидат філософських наук

Тема заняття: Гуманістична філософія у пошуку «універсальної людини»

Форма заняття: Лекція

Анотація: Італійський гуманізм в філософській атмосфері XIV століття. Реактуалізація античної філософської спадщини. Антропоцентризм як домінуючий світогляд. Гуманізм як стиль мислення, мода та ідеологія. Філологічні та моральні аспекти гуманістичного руху. Неуніверситетська «гуманітарна освіта» як стратегія створення цілісної людини-митця, «універсальної людини». Роль само-конструювання, самоосвіти та самовиховання людини. Синтез християнських чеснот та філософсько-філологічної ученості. Соціальна орієнтованість гуманістичної освіти. Критика філософами-гуманістами схоластики та неуцтва. Гуманістична інтерпретація концептів платонівської та епікурейської філософії.

 

Рекомендована література:

1. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. –СПб., 1996. – Т. 2, 3.

2. Брагина Л. М. Итальянский гуманизм. Этические учения XIV-XV веков. –М., 1977.

3. Сочинения итальянских гуманистов эпохи Возрождения (XV век). Под ред. Л.М. Брагиной. – М., 1985.

 

Викладач: Кривуля Олександр Михайлович - професор кафедри теоретичної і практичної філософії, доктор філософських наук.

 

Тема заняття: «Філософія Нового часу: Від Бекона до Юма».

 

Форма заняття: лекція

Анотація: Виникнення нового типу філософування на тлі розвитку наук. Методології та гносеологія під увагою філософів. Емпіризм і раціоналізм. Бекон і Декарт - перші філософи Нового часу: за яким методом краще розширювати наше істинне знання про світ? Ідея природного стану людей та суспільного договоруу Гоббса та Локка. Спіноза: що не може бути заборонено, те необхідно повинно бути допущене. Ляйбниць: витоки світової гармонії та порядку. Чому так важко спростовувати деякі «божевільні» філософські ідеї (на прикладі Берклі). Чому Юм радив палити всі книжки, у яких немає математики?

Рекомендована література:

1. Декарт Р. Рассуждение о методе, чтобы верно направлять свой разум и отыскивать истину в науках // Сочинения в двух томах. Т. 1. - М.: Мысль, 1989. - С. 250-268.

2. Паскаль Б. Думки // Філософська думка, 2008, №5. - С. 101-118.

3. Рассел Б. История западной философии и её связи с политическими и социальными условиями от античности до наших дней. В 3-х книгах. - Новосибирск, 1999. - C.492-624.

4. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Т.3. От Леонардо до Канта. - СПб., 1996. - С. 43-451.

Викладач: Кривуля Олександр Михайлович - професор кафедри теоретичної і практичної філософії, доктор філософських наук.

 

Тема заняття: «Німецька класична філософія».

Форма заняття: лекція

Анотація: “Коперніканський переворот” у філософії, вчинений Кантом. Як можливе наукове знання і чи можлива філософія у якості науки? Розсудок і розум, теоретичний і практичний розум. Обґрунтування моралі. Як слід вчиняти в житті, аби бути моральною і законослухняною людиною?

Чому Гегель вважається одним із найскладніших філософів? Філософська система Гегеля та стежки до її розуміння. Що таке «абсолютна ідея»? Вчення про «дух». “Філософія права” Гегеля: право і мораль, мораль і моральність, громадянське суспільство й держава. Гегелівська філософія історії. За що критикували Гегеля такі видатні мислителі як Маркс і Поппер?

 

Рекомендована література:

1. Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики, яка зможе виступати як наука. – Мюнхен: Український вільний університет, 2004. – 324 с.

2. Гегель. Кто мыслит абстрактно? // Гегель. Работы разных лет. Т. 1. - М.: Мысль, 1972. - С. 387-394.

3. Гаєр, Манфред. Світ Канта: Біографія / З нім. пер. Л. Харченко. – К.: Юніверс, 2007. – 336 с.

4. Кассирер Э. Жизнь и учение Ката. - СПб.: Университетская книга, 1997. – 447 с.

5. Кушаков Ю.В. Нариси з історії німецької філософії Нового часу. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 572 с.

Викладач: Перепелиця Олег Миколайович, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії, кандидат філософських наук

Дисципліна: Некласична філософія другої половини ХІХ – початку ХХ століття.

. Тема заняття: «Волюнтаризм в некласичній філософії»

Форма заняття: лекція

Анотація: Некласична філософія характеризується особливим розумінням волі. Концепт «воля» стає головним в онтології А. Шопенгауера і Ф. Ніцше. Лекція присвячена розгляду особливостей тлумачення волі цими філософами та які наслідки це має щодо розуміння гносеології, етики, естетики, історії та людського життя загалом. Трансформація розуміння волі від Шопенгауера до Ніцше допомагає проаналізувати перехід від класичного філософування до сучасного, від філософії Єдиного до філософії множинностей, від метафізики основ до номадичного буття. Метою заняття є ознайомлення слухачів з загальною характеристикою та тенденцією некласичної філософії.

Рекомендована література:

1. Делез Ж. Ницше и философия. М., 2005.

2. Ницше.Ф. Воля к власти. М., 1994.

3. Хайдеггер М. Европейский нигилизм // Хайдеггер М. Время и бытие. -М., 1993.

4. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. Т. 1-2. М, 1993.

 

Дисципліна: Сучасна філософія

Викладач: Азарова Юлія Олегівна, доцент кафедри теоретичної та практичної філософії, кандидат філософських наук

 

Тема заняття: Основні напрямки, течії та школи в сучасній філософії.

Форма заняття: лекція

Анотація: Філософія ХХ ст. – це величезна царина знання, яка містить безліч течій, шкіл, напрямків, проблем і концепцій. Що таке «феноменологія»? Чи здатна людина пізнавати світ речей? Як речі предстають у нашої свідомості? Чому можливість безпосереднього доступу до світу речей спирається на ті елементи нашої свідомості, за допомогою яких ми сприймаємо реальність? Що таке „герменевтика”? Як саме людина пізнає та описує світ? Чому пізнання речей ґрунтується на мові та здійснюється в понятті? Як людина розуміє філософські та літературні тексти? Чи можливе об’єктивне розуміння текстів стародавніх епох? Як треба тлумачити текст, щоб знайти його справжній смисл? Що таке „екзистенціалізм”? В чому смисл людського існування? Що таке „свобода”, „совість”, „відповідальність”? Чи може людина бути вільною від обставин? Що таке „прозріння”? Чому людина намагається знайти „сенс буття”? Саме ці питання є ключовими для сучасного філософування. Мета заняття – ознайомлення слухачів з основними напрямками, течіями та школами сучасної філософії, висвітлення її головних проблем.

Рекомендована література:

1. Зотов А. Современная западная философия: Учебник. – М.: Высшая школа, 2001. – 784 с.

2. Основы современной философии: Учебник. / Под ред. М. Н. Росенко. – СПб.: Лань, 2002. – 388 с.

3. Лук’янець В., Соболь О. Філософський постмодерн. – К.: Абрис, 1998. – 351 с.

 

Дисципліна: Історія української філософії

 

Викладач: Корабльова Надія Степанівна, професор кафедри теоретичної і практичної філософії, доктор філософських наук.

 

Тема заняття: Національна визначеність філософії в сучасному філософському дискурсі.

 

Форма заняття: лекція.

 

Анотація: В атмосфері посиленої уваги до національної та культурної самоідентичності, що особливо загострилась в ситуації постмодерну, глобалізації та суспільстві ризику, актуалізується проблема національної визначеності філософії загалом і української зокрема. Що значить існування філософії у національному форматі? У чому суть зацікавленості національною філософією як поняттям і як феноменом певної культури? Універсалістські претензії філософського мислення як вираз єдності людського роду й культури і залучення до нього людей різних країн і культур, щоб не бути полишеними «філософським духом» (Гегель).

Мета лекції – ознайомлення слухачів з основними етапами і базовими цінностями національної філософії як такої і української, зокрема.

 

Рекомендована література:

1. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К., 1992.

2. Традиции отечественной философии. Ч.1,2. Гродно, 1991

3. Каменський З. А. Культурно-исторические типы или единство историко-философского процесса. // Вопросы философии. – 1995.- 2

4. Юлина Н. Очерки по философии в США. ХХ век. – М.., 1999.

 

Практичне заняття.

 

Семінар-диспут на тему: «Чи може бути виправданий свідомий обман?»

Рекомендовані джерела для підготовки:

1. Кант И. О мнимом праве лгать из человеколюбия // Кант И. Трактаты и письма. - М.: Наука, 1980, С. 292-297.

2. О лжи // Кант И. Метафизика нравов.- М.: Мир книги, Литература, 2007, С. 302-305.

 

Питання для обговорення: Вимога говорити завжди лише правду – це наше право чи обов’язок? Чи стикалися Ви із ситуацією, коли брехня є більш доречнішою ніж правда? Чим Ви керуєтесь у подібних ситуаціях? Чи маєте Ви право почути від іншого правду? Тоді, чи маємо ми право брехати? Тому, чи не порушує брехня право інших на правду? Якщо поставити на шальки терезів право іншого на правду та Вашу вигоду від лицемірства, то що виявиться визначальним для Вас? Чи існує «моральне» право «брехати задля спасіння друга від смертельної небезпеки або із почуття «людинолюбства»? Зобов’язання говорити правду є умовним чи безумовним? Чи можна погодитись із тим, що брехун заносить «інфекцію брехні» у суспільство? Чи може брехня слугувати засобом ввічливості (лестощі тощо)? Чи здатна брехня принизити людину перед самою собою і невідворотно згубити в ній почуття власної моральної гідності?

 

Дисципліна: Вступ до культурології.

Викладач: Титар Олена Володимирівна, кандидат філософських наук, доцент кафедри теорії культури і філософії науки.

Тема заняття: Культура як предмет культурології.

Форма заняття: лекція.

Анотація: Система наук про культуру. Специфіка культурологічного дослідження культури. Ґенеза культурологічного дискурсу: основні чинники, етапи та імена. Еволюція поняття «культура» та сучасні підходи до його визначення. Структура, морфологія та типологія культури.

Мета заняття – ознайомити слухачів зі специфікою культурології як науки про культуру, сформувати уявлення про культурологічний концепт «культура».

 

Рекомендована література:

1. Гуревич П. С. Культурология. - М., 1999.

2. Кармин А. С. Основы культурологии. Морфология культуры. - СПб., 1997.

3. Культурология XX век. Словарь / Под ред. С. Я. Левит – СПб.: Университетская книга, 1997.

4. Культурология. История мировой культуры: Учеб. для вузов / Под ред. проф. А. Н. Марковой. - М., 2002.

 

Дисципліна: Культура Середньовіччя

Викладач: Білик Ярослав Михайлович, професор кафедри теорії культури і філософії науки, доктор філософських наук.

 

Тема заняття: Лицарство як спосіб життя.

 

Форма заняття: Лекція.

 

Анотація: Феномен лицарства як вершина розвитку середньовічної культури, її етичний і естетичний ідеал. Соціокультурні парадокси існування лицарства. Ідеї куртуазності та культ “прекрасної дами”. Особливості лицарства у різних регіонах Європи. Феномен лицарської літератури. Історичні зміни у лицарському середовищі, їх причини та наслідки. Лицарство як реально існуюча спільнота та суспільні ідеали. Мета заняття – познайомити слухачів з феноменом лицарства.

 

Рекомендована література:

1. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. – М.,: Прогресс- Академия, 1992.

2. Хейзинга Й. Осень Средневековья. Исследование форм жизненного уклада и форм мышления в ХIУ и ХУ веках во Франции и Нидерландах. - Москва: Наука, 1988.

 

Дисципліна: Історія української культури.

Викладач: Чорний Дмитро Миколайович, доцент кафедри українознавства, кандидат історичних наук.

Тема заняття: Українська церковна архітектура.

Форма заняття: лекція.

Анотація: Храм як культова споруда та центр ціннісно-смислового Універсуму народу. Візантійська церковна архітектура і становлення самостійної архітектурної традиції. Основні типи храмів. Об’єми та характерні риси зовнішнього вигляду. Архітектурно-мистецьке вирішення внутрішнього простору храму. Дерев’яне церковне будівництво XVI-XVIII ст. Відмінності української храмової архітектури від Візантії, Західної Європи. Спільні риси храмової архітектури різних регіонів України. Храм як носій сакрального смислу, обрядових, канонічних вимог та водночас технічних можливостей доби. Мета заняття – познайомити слухачів із головними тенденціями розвитку та найяскравішими явищами православного храмового будівництва України.

Рекомендована література:

1. Асеєв Ю.С. Архітектура Київської Русі. – К., 1969.

2. Історія української архітектури. – К., 2003.

3. Білецький П.О. Українське мистецтво другої половини XVII-XVIII століття. – К., 1981.

 

Дисципліна: Культури Сходу

 

Викладач: Білецький Ігор Павлович, доцент кафедри теорії культури і філософії науки, кандидат філософських наук.

Тема заняття: Китайська культура

 

Форма заняття: лекція

 

Анотація: Китайська культура є однією з найдавніших у історії людства. Саме в Китаї винайшли порох, шовк, папір, бойові мистецтва. Китай є одним з трьох місць, де виникає власна, несхожа на інші філософська традиція. Саме з неї до нас, уже в ХХ столітті, приходить поняття Дао. Що таке Дао, що таке Інь і Ян, що таке енергія ци, а також що являє собою китайський культ духів – саме цим питанням і буде присвячена лекція. Її мета ознайомити слухачів з основними уявленнями традиційного китайського світогляду і як ці уявлення відбилися в китайській поезії, живописі, декоративних чи бойових мистецтвах.

 

Рекомендована література:

1. Кравцова М.Е. История культуры Китая. – С-Пт., 1999.

2. Маслов А.А. Китай: колокольца в пыли. Странствия мага и интеллектуала. – М., 2003.

 

Дисципліна: Культури Сходу

 

Викладач: Білецький Ігор Павлович, доцент кафедри теорії культури і філософії науки, кандидат філософських наук.

Тема заняття: Японська культура

 

Форма заняття: лекція

 

Анотація: Упродовж кількох століть (починаючи з початку XVII століття) Японія була закритою країною. Європейці і японці починають відкривати для себе одні одних лише з другої половини ХІХ століття. Подиву одних та інших немає меж. Коли в Японії вперше поставили шекспірівських «Ромео і Джульєтту» японська критика врешті решт приходить до висновку, що це комедія. В часи другої світової війни японські солдати билися буквально до останньої краплі крові, воліючи загинути, але в жодному разі не здатися ворогові. Але потрапивши до полону охоче йшли на співробітництво, виказуючи геть усе, навіть те, про що їх не запитували. Саме тоді, в часи другої світової війни, починають з’являтися перші серйозні дослідження з японської ментальності. Саме ним і присвячується лекція. Метою лекції є розгляд таких основоположних для японської культури категорій, як категорії обов’язку і категорії чистоти.

 

Рекомендована література:

1. Бенедикт Рут. Хризантема и меч. – С-Пт., 2004.

2. Япония. Как её понять. Под ред. Р.Дж. Дэвиса и Осаму Икэно. – М., 2006.

 

Дисципліна: Філософія історії

Викладач: Стародубцева Лідія Володимирівна, доктор філософських наук, професор кафедри теоретичної і практичної філософії

Тема заняття: «Сенс та призначення історії»

Форма заняття: лекція

Анотація: Хто надає історії смисл і навіщо їй надавати смисл? Чому постійно відбувається «переписування» історії? Чи слід погодитися з думкою Гегеля, що історія вчить лише тому, що вона нікого нічому не навчила? У чому полягає так званий «смисл історії»? Чи він поза історією, чи у ній самій? Чи може історія, як вважав К. Поппер, і зовсім не має ніякого смислу, крім того, який ми їй приписуємо? Що демонструє сценарій всесвітньої історії: вектор прогресу чи коло «вічного повернення»? Пошук відповідей на ці питання окреслює сферу філософсько-історичних рефлексій. Серед її кардинальних проблем – історія як процес і історія як осмислення процесу; сенс і нонсенс історії; лінійні та циклічні моделі історичного розвитку; історичний факт і свобода його тлумачення; історична пам'ять і забуття, «кінець історії», історична свідомість в есхатологічній перспективі, поетичні метафори історичного розвитку: історія як маятник, історія як калейдоскоп, історія як древо, історія як лабіринт тощо.

Рекомендована література:

1. Ницше Ф. О пользе и вреде истории для жизни // Соч.: В 2 т. / Пер. с нем. – М.: Мысль, 1990. – Т. 1. – 829 с.

2. Тойнби А. Дж. Постижение истории / Пер. с англ. – М.: Про­гресс, 1991. – 736 с.

3. Ясперс К. Смысл и назначение истории / Пер. с нем. – М.: По­литиздат, 1991. – 527 с.

 

Дисципліна: Естетика

Викладач: Азарова Юлія Олегівна, доцент кафедри теоретичної та практичної філософії, кандидат філософських наук

Тема заняття: « Класика та авангард як два типи художнього мислення».

Форма заняття: лекція

Анотація: Що таке мистецтво? Чому мистецтво здійснює вплив на людину? Чи здатне мистецтво описати або пізнати внутрішній світ людини? Чи може мистецтво, навпаки, створити щось зовсім інше, аніж людська реальність, наприклад „світ абсолютної уяви”? Чому мистецтво різних історичних епох має свій характер? Чим класичне мистецтво відрізняється від сучасного мистецтва? Що таке „авангард”? Чому в ХХ ст. замість усталених понять „картина”, „скульптура”, „твір мистецтва” виникають поняття „художній об’єкт”, „артефакт”, „арт-феномен”? Чи є сучасні „артефакти” „творами мистецтва”? Які є напрямки та течії у сучасному мистецтві? Що таке „оптичне мистецтво”, „метафізичне мистецтво”, „магічне мистецтво”? Як воно описує світ? Саме про ці питання розмірковує естетика або „філософія мистецтва”. Мета заняття – ознайомлення слухачів з основними художніми принципами, концепціями та напрямками класичного і сучасного мистецтва.

Рекомендована література:

1. Мировое искусство: направления и течения от импрессионизма до наших дней. / Иллюстрированная энциклопедия. / Сост. И. Г. Мосин. – СПб.: Бестиарий, 2008. – 192 с., иллюстр.

2. Олива А. Б. Искусство на исходе второго тысячелетия. – М.: Художественный журнал, 2003. – 214 с., иллюстр.

Дисципліна: Етика

Викладач: Воропай Тетяна Степанівна, професор кафедри теоретичної і практичної філософії, доктор філософських наук.

 

Тема заняття: Етика автентичності

Форма заняття: лекція з елементами бесіди

 

Анотація: Що значить віднайти себе, бути собою, зберегти себе? Чи розкриває людина те, що в ній закладено природою, чи створює себе, власний авто-проект своєї особистості на власний розсуд? У якій мірі ми вільні в цій діяльності? Як існуюча масова культура допомагає нам і як вона нами маніпулює? Які ідеали пов’язані з специфікою модерної і постмодерної людини? Відштовхуючись від концепції автентичності Ч.Тейлора, лекція має на меті висвітлити і проінтерпретувати витоки автентичності європейської людини та її метаморфози в сучасному світі.

 

Рекомендована література:

1. Тейлор Ч. Етика автентичності. К.: Дух и Літера, 2002.

2. Тейлор Ч. Джерела себе. Творення новочасної ідентичності. К.: Дух і Літера, 2005.

Дисципліна: Логіка

 

Лектор: Кулікова Тетяна Миколаївна, викладач кафедри теоретичної і практичної філософії, кандидат філософських наук.

Тема заняття: Предмет та значення логіки. Основні закони логіки та їх порушення.

Форма заняття: Лекція

Анотація: Логіка – наука про закони та форми правильного мислення. Місце логіки в колі філософських дисциплін та її зв’язок з сучасними науками. Як логіка досліджує мислення; логіка та мова, мова логіки. Форми мислення: поняття, судження, умовивід. Основні закони логіки: закон тотожності, закон (не)протиріччя, закон виключеного третього, закон достатньої підстави; зміст та вимоги законів. В чому полягають порушення основних законів логіки. Софізми та паралогізми. Що таке парадокси та чи можна їх подолати.

 

Рекомендована література:

1. Гусев Д. А. Логика –М., Айрис пресс, 2005.

2. Горский Д. П. Краьткий словарь по логике. –М., Просвещение, 1991.

3. Маковельский А. О. История логики–М., 2004.

 

Дисципліна: Основи риторики та теорії аргументації

Викладач: Попова Наталія Валеріївна, кандидат філософських наук, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії.

Тема заняття: «Психологія доведення правоти. Види мовленнєвих «хитрощів» в ораторському мистецтві. Урахування ситуації й аудиторії під час проведення мовленнєвої діяльності. Особливості й можливі перешкоди для вдалої комунікації».

Форма заняття: лекція

Анотація: Як побудувати переконливу аргументацію? Як ефективно розкритикувати точку зору опонента? Як грамотно застосовувати різноманітні прийоми впливу і розпізнавати типові маніпулятивні тактики, спрямовані проти Вас? Саме ці питання вивчає риторика.

Метою вивчення риторики і є придбання знань та засобів обґрунтування, спростування переконань, залежності цих засобів від аудиторії та проблеми, що обговорюються; своєрідність обґрунтування в різних галузях мислення та діяльності як у природних та гуманітарних науках, так і в ідеології, пропаганді, мистецтві і т. ін. Внаслідок вивчення програмного матеріалу з дисципліни «Основи риторики та теорії аргументації» студент повинен: бути ознайомленим з основами переконання, різними типами аргументації і їх методологічним значенням. Знати найтиповіші проблемні ситуації та методи їх розв’язання. Мати уявлення про некоректну аргументацію та засоби її подолання. Володіння мистецтвом спору, вміти обґрунтовувати свою думку та переконувати у своїй правоті інших.

Рекомендована література:

1. Ивин А.А. Основы теории аргументации: Учебник. – М,1997.

2. Поварнин С. Спор: О теории и практике спора. http://www.koob.ru/povarnin_sergei/

3. Савкова 3. В. Искусство оратора http://www.koob.ru/savkova

Практичне заняття.

 

Семінар-диспут на тему: «Співвідношення тілесного та духовного у людині»

Рекомендовані джерела для підготовки:

1. Платон. Федон // Платон. Собрание сочинений в 3-х томах -М.: Мысль, 1970, С. 40-49.

2. Роттердамский Э. Оружие христианского воина // Роттердамский Э. Философские произведения - М.: Мысль, 1986, С. 111-117, 122-126.

3. Ламетри. Человек-машина // Ламетри. Сочинения -М.: Мысль, 1976, С. 198-208.

 

Питання для обговорення: як співвідноситься духовна природа людини із тілесною і навпаки? Якої думки Ви дотримуєтесь: душа помирає разом із тілом чи переселяється у інше абощо? Чи може тіло існувати без душі, а душа – без тіла? Душа: яка вона – незмінна, мінлива, безсмертна, існуюча само по собі? Спробуйте пояснити взаємозв’язок душі і тіла. Чи можна тіло назвати видимим та змінним, а душу – невидимою та незмінною? Коли душа і тіло поєднані, то природа повеліває тілу підкорюватися і бути рабом чи тілесні пристрасті прагнуть бути господинею душі («хто тримає вовка за вуха»)? Чи можна сказати, що душа пізнається лише розумом, а тіло чуттями? Що Ви можете сказати про душу «жадаючу», «пристрасну» та «мудру»?

Чи можна вважати усі пристрасті пороками (хворобами) душі або ж існують «благородні» душевні (тілесні) пристрасті? Як Ви розумієте приказку: «у здоровому тілі – здорові дух»? Що Ви можете розказати про вплив «тілесності» на «духовність» людини? Чи можуть різні стани душі відповідати аналогічним станам тіла і навпаки? Про які схильності душі, Ви може розказати? Вони вроджені чи набуті? Поясніть тріаду: «дух», «душа», «духовність».

Дисципліна: Релігієзнавство

Викладач: Панков Георгій Дмитрович, професор кафедри теорії культури і філософії науки, доктор філософських наук.

Тема заняття: "Курс релігієзнавства на філософському факультеті"

Форма заняття: лекція

Анотація: Що значить гасло "звернемося до релігії"? З яких частин складається релігієзнавство, що вивчається на філософському факультеті, та які ключові проблеми воно охоплює? Яким чином студенти філософського факультету осмислюють релігійну культуру? Що релігієзнавство може сказати про Бога та фінальні релігійні цінності? Ось коло питань, що розв'язуються на даній лекції з метою ознайомлення слухачів з особливістю викладання курсу релігієзнавства на філософському факультеті в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна.

Рекомендована література:

1. Академічне релігієзнавство: Підручник (За ред. А. Колодного). - К., 2000.

2. Религиоведение: Уч. Пособие (Под ред. А.В. Солдатова). - СПб.- М-Краснодар, 2004.

 

Дисципліна: Політологія

 

Викладач: Куц Галина Михайлівна, доцент кафедри політології, кандидат філософських наук.

Тема заняття: « Філософія політики – політика – політологія».

Форма заняття: лекція

Анотація: Поняття політики. Політологічна проблема як проблема цілісного підходу до аналізу політичних явищ. Специфіка політологічного підходу до аналізу політики, його відмінність від підходів інших наук. Політологія як інтегративне та цілісне вчення, що вивчає закономірності, логіку, специфіку існування та розвитку політики. Політологія та суміжні дисципліни. Витоки політологічного знання у філософії політики. Філософія політики і політика. Філософія політики та політична філософія. Структура сучасного політологічного знання (теоретичний, історичний та прикладний рівні). Теоретична і прикладна політологія. Політичні технології. Традиційні напрямки політологічних досліджень.

Рекомендована література:

1. Политология: [учеб. пособ. для вузов] / ред. и сост. Н.И. Сазонов. – Харьков: Фолио, 2001. – 831 с.

2. Бенетон Ф. Введение в политическую науку / Ф. Бенетон; [пер. с фр.]. – М.: Издательство «Весь мир», 2002. – 368 с.

 

Дисципліна: Філософська антропологія

 

Викладач: Загурська Наталія Віталіївна, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії, кандидат філософських наук.

Тема заняття: «Любов як філософська проблема».

Форма заняття: лекція.

 

Анотація: Любов до мудрості як сутнісна ознака філософії. Сенс любові. Бажання, потяг, кохання, любов. Різновиди любові. Еротика, культура та цивілізація. Еротологія та еротографія: багатоманітність мов любові. Спокуса як філософська проблема. Різноманіття філософських концепцій любові. Мету заняття становить привертання уваги слухачів до філософського підходу до почуттів, ознайомити з основними концепціями любові та формами її проявів.

Рекомендована література:

1. Философия любви.В 2-х чч. М., 1990.

2. Барт Р. Фрагменти речи влюбленного. М., 1999.

 

Викладач: Бусова Ніна Андріївна, професор кафедри теоретичної і практичної філософії, доктор філософських наук.

Тема заняття: «Екзистенціалізм».

Форма заняття: лекція

Анотація: Жодна філософська течія не викликала таких суперечок, як екзистенціалізм. Одні звинувачували його у песимізмі, інші стверджували, що він пропагує свавілля, водночас знаменитий австрійський психолог Віктор Франкл розробив на основі філософських ідей екзистенціалізму логотерапію - вчення, яке допомогло багатьом людям віднайти сенс життя. Як людині, що живе у абсурдному, позбавленому смислу світі, віднайти сенс життя? Чому «людина приречена бути вільною» і які виверти вона вигадує, аби втекти від свободи? Що значить «людина є проектом самої себе» і чому «обираючи себе, ми обираємо усіх людей»? З пошуком відповіді на ці питання знайомить ця лекція.

Рекомендована література:

1. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм - это гуманизм // Сумерки богов. - М., 1989. - С. 319-344.

2. Соловьёв Э.Ю. Экзистенциализм (историко-критический очерк) // Соловьёв Э.Ю. Прошлое толкует нас: (Очерки по истории философии и культуры). - М.; 1991. - С. 286-345.

 

Дисципліна: Соціальна філософія

Викладач: Гусаченко Вадим Володимирович, професор кафедри теоретичної і практичної філософії, доктор філософських наук.

Тема заняття: «Суспільство учора, сьогодні, завтра».

Форма заняття: лекція.

Анотація: Коли розпочинається суспільство? Суспільство з класами й державою і без них. Система і мережа як основні засоби уявлення суспільства. Архаїчні, традиційні і європейське суспільства. Теорії суспільного договору. Ліберали і соціал-демократи. Що таке глобалізація? Яке сьогодні суспільство: інформаційне, постіндустріальне чи ще якесь інше? Чи є сьогодні в розвинутих країнах приватна власність, експлуатація, капіталізм? Чи може існувати суспільство без людини, а людина - без суспільства? Метою заняття є ознайомлення слухачів з базовими проблемами соціальної філософії.

Рекомендована література:

1. Тоффлер Э. Третья волна. - М., 2002.

2. Гл. 3. Социальная философия; гл. 4. Политическая философия; гл. 5, VI. Маркузе и польза отрицания // Вольф Р.П. О философии. - М, 1996. - С. 97-176; 211-220.

 

Дисципліна: Релігійні вчення Сходу і Заходу

 

Викладач: Білецький Ігор Павлович, доцент кафедри теорії культури і філософії науки, кандидат філософських наук.

Тема заняття: « Концепція спектру свідомості К. Уілбера».

 

Форма заняття: лекція

 

Анотація: Існує багато різних варіантів психоаналізу (класичний фройдівський, аналітична психологія К.Г. Юнга, психосинтез Асаджіолі тощо), й усі вони намагаються привести людину до стану гармонії із самою собою. Але це ж саме намагаються також зробити й чисельні духовно-релігійні практики (сповідь у християнстві, медитація в буддизмі чи індуїзмі, молитва, піст і т.п.). Чи можлива теорія, яка дозволила б звести це все до єдиного знаменника. На роль такої теорії може претендувати концепція спектру свідомості сучасного американського філософа і психолога Кена Уілбера. Розглядові цієї теорії і присвячена лекція.

 

Рекомендована література:

1. Wilber Ken. The Spectrum of Consciousness. – Madras, India, 1993.

2. Уилбер Кен. Краткая история всего. – М., 2006.

 

Дисципліна: Класична та сучасна психоаналітична теорія

 

Викладач: Романов Ігор Юрієвич, доцент кафедри теоретичної та практичної філософії, кандидат філософських наук.

Тема заняття: Предметна сфера психоаналізу.

Форма заняття: лекція

Анотація: Свідомість – ще не вся психіка, і навіть не сама велика її частина. Поза межами свідомості знаходиться величезний і могутній психічний апарат, діяльність якого в звичайних умовах недоступна самоспостереженню. Саме в цій частині психіки приховані глибинні витоки наших відчуттів і бажань, кошмарних сновидінь і творчих натхнень, саме тут зустрічаються наша душа і наше тіло. Для розуміння цієї, позасвідомої області психічного життя як ніде потрібні спеціальні знання, пошуком яких зайнята відповідна наука – психоаналіз. Метою заняття є ознайомлення з психологічним, методологічним й філософським змістом психоаналітичної теорії.

 

Рекомендована література:

1. Романов И.Ю. Психоанализ: культурная практика и терапевтический смысл. М., 1994.

2. Лейбин В. М. Фрейд, психоанализ и современная западная философия. М.: Политиздат, 1990.

3. Фрейд З. Психопатология обыденной жизни // Фрейд З. Психология бессознательного. М.: Просвещение, 1989.

ДОДАТКИ

ПРОГРАМА КУРСУ „ЛЮДИНА І СВІТ”