Аутичні діти потребують особливого відношення, особливих підходів, прийомів під час проведення корекційно-відновлювальної роботи

Слід зазначити, що корекційно-відновлювальний процес у роботі з дітьми РДА дуже тривалий і потребує використання нетрадиційних методик; крім того, виникає серйозна проблема: особливості навчання аутичної дитини у школі, тому що більшість таких дітей, маючи певні природні здібності, потрапляють до загальноосвітніх шкіл, де на перших порах у них не виникає особливих проблем. Проблеми з'являються, коли дитина переходить до середньої шкільної ланки, адже у програму навчання вводяться нові предмети, для засвоєння яких необхідне логічне мислення та поступове розширення орієнтувань у навколишньому середовищі.

Таким чином, враховуючи, що за результатами сучасних психологічних досліджень кількість дітей з РДА збільшується у геометричній прогресії, проблема психологічного та соціального розвитку аутичних дітей набуває більшої гостроти і потребує поглибленого вивчення та пошуку нових форм і методів роботи.

Не дивлячись на певні успіхи медикаментозної терапії за кордоном і у вітчизняній дитячій психіатрії стверджується необхідність поєднань медикаментозного лікування з психотерапією. Успіхи останніх років у вивченні психологічної структури особистості аутичної дитини сприяли інтенсифікації пошуку методів псиихолого-педагогічної корекції. Ці методи активно розробляються в країнах Західної Європи і Америки, а останніми роками і в нашій країні.

Сучасна психокорекційна допомога дітям з РДА центрує увагу на помилках взаємодії з дитиною на стадії дитячого життя, і направлена на структуризацію взаємодії психотерапії самої матері, навчання її підходу до дитини, що дозволяє їй знов, цього разу правильно, «пройти» етапи емоційного розвитку, починаючи від дитячого віку.

Одною з головних задач психолога є допомога дитині з РДА адаптуватися до колективу з перспективою подальшої соціалізації. Заходи в цьому напрямку повинні реалізуватися комплексно (з активною участю дефектологів, логопедів, педагогів та батьків) на фоні медикаментозного лікування, яке призначено психіатром. Робота всіх спеціалістів повинна бути взаємопов'язаною та визначена в індивідуальній програмі розвитку дитини.

Педагоги і психологи спільними зусиллями домагаються загальної мети: допомогти дитині адаптуватися до дитячого садка та школи. Разом вони виробляють індивідуальну програму розвитку дитини. Педагог ставить конкретні освітні задачі, а психолог, спираючись на загальні закономірності розвитку дітей-аутистів, допомагає вирішувати виникаючі проблеми. У процесі спостереження за дитиною вихователь або учитель можуть проконсультуватися з психологом з виникаючих питань. Наприклад: "Як допомогти дитині позбутися страхів?", "Як реагувати педагогу на спалахи агресії і самоагресії?"

У зв'язку з симптоматикою РДА педагогам та психологам необхідно залучити дитину в спільну діяльність, цьому буде сприяти використання різноманітних форм взаємодії з аутичною дитиною через збагачення її емоційного та інтелектуального досвіду.

Для того, щоб зрозуміти, з чого почати корекційну роботу, необхідно визначити ведучий напрямок: розвитку мови, навичок соціальної взаємодії, уяви тощо. У свою чергу, вибір напрямку залежатиме від потреб конкретної дитини. В одному випадку необхідно в першу чергу навчити її навичкам самообслуговування, в іншому - знизити рівень тривожності, провести роботу із зняття страхів, налагодження первинного контакту, створення позитивного емоційного клімату і комфортної психологічної атмосфери для занять.

Запорука успіху в роботі з аутичними дітьми - гнучкість поведінки, вміння вчасно зорієнтуватися та перебудувати заняття. Тому на перших етапах недоцільно чітко структурувати їх хід. Основна увага повинна бути приділена створенню емоційно комфортної атмосфери. Важливо враховувати навіть такі моменти як постійність у часі занять та одяг спеціаліста - це допоможе дитині звикнути до нього.

Якщо дитина не приймає інструкцій і правил, що їй пропонуються, ні в якому разі не можна нав'язувати їх насильно.

Потрібно придивитися до того, що і як хоче робити вона сама, підігравати її, зайнятися тим, що їй цікаво. Це допоможе налагодити з дитиною контакт.

Для подолання аутизму радимо, поряд з іншими спеціальними заходами, використовувати ігри з природними матеріалами (піском, снігом, водою, листям). Ігрові дії з природним матеріалом стають своєрідними стимулами для розвитку у дітей із аутичним синдромом комунікативно-мовленнєвих умінь. Окрім цього, ігри заспокоюють, розслабляють, знімають агресивність.

Зрозуміло, що ефективність психолого-педагогічного впливу залежить від низки чинників, серед яких: ступінь важкості ускладнень у розвитку дитини; період її початку, чіткість поставлених корекційних задач; особливості організації корекційно-розвивального процесу; професійний і особистісний досвід фахівця.

Досвід показує, що психологічна допомога повинна здійснюватися досить інтенсивно впродовж тривалого часу. Окрім того, позитивна динаміка розвитку дитини безпосередньо залежить від встановлення ефективної взаємодії фахівця з її родиною, розуміння близькими особливостей кожного етапу розвитку дитини, активного й послідовного залучення їх до корекційно-розвивального та навчального процесів.

Ми вважаємо, що інклюзивна форма навчання для дітей з розладами аутичного спектру є найбільш ефективною, оскільки поступово формується модель здорового повноцінного способу життя.

Література:

1. Туріщева Л. В. Увага! Особливі діти / Л. В. Туріщева. — Х.: ВГ «Основа», 2010. — 128 с.

2. Туріщева Л.В. Діти з особливостями розвитку у звичайній школі (психологічний супровід і допомога) / Л. В. Туріщева. — Х.: ВГ «Основа», 2011. — 111 с.

3. Інклюзивна освіта: вибір батьків /за загальною редакцією А. А. Колупаєвої. — К.: Інклюзивна освіта, 2010. — 70 с.

4. Олійник В. В. Інклюзивна школа: особливості організації та управління / В.В. Олійник. — К.: Крок за кроком, 2010. — 127 с.

5. Баенская Е.Р. Либлинг М.М. Психологическая помощь при нарушениях раннего эмоционального развития: Методическое пособие / Е.Р.Баенская, М.М.Либлинг. - М.: Издательство 23 кзамен», 2004.

6. Косарева Г. Синдром раннього дитячого аутизму. Особливості мовленнєвого розвитку.// Дефектолог. - 2008, №5.

7. Скрипник Т. Дитина з синдромом раннього дитячого аутизму в школі / Дефектолог. - 2008, №2.

8. Широкова Г.А. Жадько Е.Г. Практикум детского психолога / Серия «Психологический практикум». - Ростов н/Д- Фенікс 2005.

9. Колупаєва А.А. Педагогічні основи інтегрування школярів з особливостями психофізичного розвитку у загальноосвітні навчальні заклади: Монографія. — К.: Педагогічна думка, 2007. — 458 с.

10. Мамайчук И.И. Психологическая помощь детям с проблемами в развитии. – СПб., 2001.

11. Інтеграція дітей з освітніми потребами у загальноосвітньому навчальному закладі / Т. Ілляшенко // Психолог, 2009. – №10. – с.14-18.

12. Колупаєва A.A., Таранченко О.М. Діти з особливими потребами в загальноосвітньому

просторі: початкова ланка. Путівник для педагогів: Навчально-методичний посібник. -

Київ, 2010. - 96 с. - (Серія «Інклюзивна освіта»).