Технологія вирощування озимої пшениці

Тема 7. Складання технологічних карт (агротехнічна частина) вирощування озимої пшениці

Завдання:

1.Законспектувати відповіді на контрольні запитання, що наведені у кінці роботи

2.Скласти агротехнічну частину технологічної карти згідно індивідуального завдання

Технологія вирощування озимої пшениці.

Вибір попередника і місце сівозміни значною мірою впливають на врожайність.

Сучасні високопродуктивні сорти озимої пшениці відзначаються підвищеними вимогами до вмісту вологи в ґрунті, чистоти від бур’янів. В зв’язку з цим зростає роль попередника. Гарні є ті, що рано звільняють поле для своєчасного обробітку ґрунту.

Основними попередниками озимих культур на підзолистих ґрунтах Полісся є пари, зайняті конюшиною та кормовим люпином, а також віко-овес, зернобобові, кукурудза на ранній силос.

У Лісостепу - чисті та зайняті пари, кукурудза на силос та зелений корм, зернобобові, ріпак, гречка.

У степових районах кращими попередниками для озимої пшениці є чисті та кулісні пари, кукурудза на зелений корм та на силос з розширеними міжряддями, баштанні культури.

Обробіток ґрунту. Характер обробітку ґрунту під озимі культури визначається особливістю попередників, вологістю і забур’яненістю ґрунту та природно-кліматичними умовами господарства.

Основне завдання: зберігання вологи на час сівби пшениці, боротьба з бур’янами, якісне загортання післяжнивних решток і добрив, створення достатньо ущільненого шару з об’ємною щільністю 1,1-1,3 г/см³ та дрібногрудочкуватого посівного шару (діаметром.1-3 см).

Залежно від попередника та вологості грунту застосовують полицевий та безполицевий способи обробітку. В посушливе літо, після попередників: гороху, кукурудзи ефективний безполицевий (безплужний) обробіток. При достатньому зволоженні та ранньому збиранні попередника на забурянених площах ефективніший полицевий обробіток грунту плугами з передплужниками.

Полицевий обробіток починають з лущення відразу після збирання попередника. Залежно від забурянення поля одно- чи багаторічними бур’янами, грунт лущать один або два рази. Після відростання бур’янів проводять оранку плугами з передплужниками у Лісостепу на глибину 20-22 см, на Поліссі- 16-18, у Степу- 16-18 см.

Удобрення. Значне підвищення врожайності оз. пшениці після внесення добрив пояснюється тим, що у ґрунті поживні речовини перебувають у важкорозчинній формі, а фізіологічна активність її кореневої системи недостатньо висока. Тому застосування добрив під пшеницю забезпечує досить високі прирости урожаю на всіх ґрунтових відмінах.

На удобреному ґрунті у пшениці формується добре розвинена коренева система, велика листкова поверхня, підвищується її морозо - і зимостійкість, знижується транспірація, у зерні на 1-3% збільшується вміст білка, на 3-6% і більше сирої клейковини, підвищується маса 1000 зерен, скловидність.

При інтенсивній технології під пшеницю застосовують мінеральні добрива, а органічні вносять під попередник.

Мінеральні добрива вносять з розрахунку на запланований врожай. Особлива увага - забезпечення азотнихми добривами протягом вегетації.

Одночасно з сівбою в рядки вносять по 10-15 кг/га Р₂О₅ та К₂О. Після перезимівлі рослини виходять послабленими, при ранньому весняному відростанні їм потрібно в достатній кількості легко засвоюємі поживні речовини..

Підвищенню урожайності сприяє застосування мікродобрив - марганцю, молібдену, бору та ін. Ефективні також мікроелементи разом з азотними добривами у вигляді водних розчинів при підживленні пшениці.

Підвищенню якості зерна сприяє позакореневе підживлення (обприскування посівів). Краща форма добрив при цьому – сечовина 30-45 кг/га. Найбільша кількість накопичення білка та клейковини в зерні при обприскуванні посівів у фазу колосіння-початку молочної стиглості. Краще проводити підживлення у другій половині дня або у похмуру погоду.

Підготовка насіння до сівби, сівба. Якості насіння повинні відповідати вимогам першого класу посівного стандарту: добірним, добре вирівняним за розмірами, крупних фракцій з масою 1000 зерен не менше як 40-45 г, схожість 95%, чистотою 99%, енергією проростання не менше 80 %.

Проти хвороб насіння перед сівбою (за 2-3 тижні або 3-5 днів до сівби) протруюють водними суспензіями протруйників. До них додаються плівкоутворювачі. Цей спосіб підготовки називають інкрустацією. Одночасно з пестицидами у плівкоутворювачі вводять мікроелементи та стимулюючі ріст добавки: марганець, цинк, тур. Останній запобігає вилягання рослин та забезпечує стійкість до несприятливих умов зимівлі, посухи та підвищує врожайність.

Для протруєння використовують байтан - універсал -2 кг/т, фундазол -2-3, гранозан-1,5-2, а для захисту рослин від хвороба ґрунтових шкідників – гамагексан 2 кг/т.

Оптимальні строки висівання насіння встановлено для кожної грунтово-кліматичної зони: на Поліссі –з 1 по 15, у Лісостепу з 5 по 20, у Степу з 5 по 25 вересня.

Постійна технологічна колія - її оптимальна ширина (180 см х 45 см). Норма висіву, яка забезпечує на час збирання не менше 500-600 шт. продуктивних стебел на 1 м²- 3,5-4,5 млн шт схожих насінин (Степ), 4,5-5,5 (Лісостеп), 5,5-6 (Полісся).

На норму висіву впливають час і способи сівби, добрива, господарська придатність насіння, його розміри, особливості сорту та ін. У середньому вона становить 160-200 кг/га. Глибина загортання насіння 5-8 см. Вона залежить від вологості, механічного складу грунту, періоду оранки, попередника тощо.

Спосіб сівби пшениці-звичайний рядковий з шириною міжрядь 15 см.

При вирощуванні пшениці за інтенсивною технологією при сівбі залишають постійну технологічну колію (180 см х 45 см) для захисту рослин та підживлення.

Догляд за посівами.

Досходове боронування, боронування сходів, підживлення, обробка посівів гербіцидами. У період вегетації оз. пшениця пошкоджується шкідниками- мишоводними гризунами, клопами-черепашками, хлібною жужелицею, злаковими мухами, попелицею та ін.; уражується хворобами—сажкою, борошнистою росою, бурою листковою іржею, кореневими гнилями; засмічується багато- і однорічними бур’янами.

Під час зимівлі пшеницю захищають від вимерзання, льодяної кірки, випрівання та ін.

Навесні посіви оглядають, визначають їх стан після перезимівлі та ступінь зрідженості. Система догляду за озимою пшеницею протягом весняно-літньої вегетації крім підживлень азотними добривами передбачає захист рослин від бурянів, хвороб та шкідників. У фазі кущення посіви обприскують пестицидами одночасно з азотними добривами (баковою сумішшю). Проти шкідників застосовують: Бі -58 новий, деціс, фастак, карате, сумітіон інш. проти борошнистої роси- байлетон, топсін, райдер, рекс, танго, тілт, імпакт, байлетон та додають емістім.. Для знищення бур’янів використовують гербіциди амінну сіль 2 4-Д, діален, базагран.

На початку трубкування схильні до вилягання сорти обробляють ретардантом тур (3-4 кг/га), який сповільнює ріст стебла, і рослини стають стійкішими проти вилягання. У цей період в разі потреби пшеницю обприскують також проти кореневих гнилей та інших хвороб фундазолом, байлетоном або тозонілом.

Збирання врожаю. Озиму пшеницю збирають у восковій стиглості зерна, застосовуючи одно- і двофазний способи. На Україні користуються самохідними зернозбиральними комбайнами СК-“Нива”, СК-6 “Колос”та

„New Holland”ТС-57.

Двофазне збирання починають тоді, коли вологість зерна досягає 30-32%. Скошують жатками ЖВН-6 у валки. Висота зрізу середньо-і низькорослих сортів становить 15-20, високорослих та в загущених посівах –25-30 см від поверхні грунту. При такій висоті стерні валки швидше просущуються. Через 2-4 дні валки підбирають комбайнами “Нива”, “Колос”, Дон-1200 с приставками і підбирачами.

Пряме комбайнування застосовують на чистих, неполеглих та зріджених низькорослих посівах у фазі повної стиглості і при вологості зерна 16-18%.