Сейсмічна шкала інтенсивності прояву землетрусу на поверхні Землі

за дванадцятибальною шкалою (MSK-64)

БАЛ	Сила землетрусу	Стисла характеристика
I	Непомітний	Фіксують тільки сейсмічні прилади
II	Дуже слабкий	Відчувають окремі люди, які перебувають у стані повного спокою
III	Слабкий	Відчуває лише невелика частина населення
IV	Помірний	Розпізнають за легким деренчанням і коливанням предметів, посуду, шибок вікон, скрипом дверей і стін
V	Досить сильний	Загальне коливання будинків, меблів, тріщини в шибках і штукатурці; просинаються ті, хто спить
VI	Сильний	Відчувають усі; падають зі стін картини, відпадають шматки штукатурки; незначне пошкодження будинків
VII	Дуже сильний	Тріщини в стінах кам'яних будинків; антисейсмічні, а також дерев'яні будівлі залишаються непошкодженими
VIII	Руйнівний	Тріщини на крутих схилах і на вологому ґрунті; пам'ятники зсуваються з місця або перекидаються; будівлі сильно пошкоджуються
IX	Спустошливий	Велике пошкодження і руйнація кам'яних будинків
X	Нищівний	Значні тріщини в ґрунті; зсуви й обвали; руйнація кам'яних будівель; викривлення залізничних рейок
XI	Катастрофічний	Широкі тріщини в землі; численні зсуви й обвали; кам'яні будинки повністю руйнуються
XII	Надзвичайно катастрофічний	Зміни в ґрунті досягають величезних розмірів; численні тріщини, обвали, зсуви; виникнення водоспадів, відхилення течії рік; руйнація всіх споруд

Таблиця 3.

Типи селевих потоків за їх впливом на споруди

Тип	Вплив на споруди	Обсяг селевого виносу, м3
Малопотужний (І)	Невеликі розміри, часткове замулювання отворів водопропускних споруд	<1Х104
Середньої потужності (II)	Сильні розмиви, повне замулювання отворів, пошкодження і знесення споруд без фундаменту	1Х104— 1Х105
Потужний (III)	Велика руйнівна сила, знесення мостових форм, руйнування опор мостів, будівель з каменю, шляхів	1Х105—1Х106
Катастрофічний (IV)	Руйнування будівель повністю, ділянок, шляхів разом з полотном і спорудами, поховання споруд під наносами	>1Х106

Таблиця 4.

Шкала Бофорта для визначення сили вітру

Бал	Швидкість вітру, м/с	Характеристика вітру	Дія вітру
	0—0,5	Штиль	Повна відсутність вітру. Дим із труб піднімається вертикально
	0,6—1,7	Тихий	Дим із труб піднімається не зовсім вертикально
	1,8—3,3	Легкий	Рух повітря відчувається обличчям. Шелестить листя
	3,4—5,2	Слабкий	Колишуться листя і дрібні гілки. Майорять легкі прапори
	5,3—7,4	Помірний	Колишуться тонкі гілки і гілки дерев. Вітер здіймає пил і шматки паперу
	7,5—9,8	Свіжий	Колишуться великі гілки. На воді з'являються хвилі
	9,9—12,4	Сильний	Колишуться великі гілки. Гудуть телефонні проводи
	12,5—15,2	Міцний	Колишуться стовбури невеликих дерев. На морі здіймаються пінисті хвилі
	15,3—18,2	Дуже міцний	Ламаються гілки дерев. Важко йти проти вітру
	18,3—21,5	Шторм	Невеликі руйнації. Зриваються труби і черепиця
	21,6—25,1	Сильний шторм	Значні руйнації. Дерева вириваються з корінням
	25,2—29,0	Жорстокий шторм	Великі руйнації
	Понад 29	Ураган	Чинить спустошливу дію

 

ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА

Перша медична допомога — це комплекс найпростіших медичних заходів, що їх виконують безпосередньо на місці ураження або поблизу нього в безпечному місці у вигляді само- та взаємодопомоги, а також учасники пошуково-рятувальних робіт з використанням табельних і підручних засобів з метою усунення тривалого впливу уражуючого фактора, порятунку життя потерпілого, зниження і запобігання розвитку тяжких ускладнень.

Оптимальний термін надання першої медичної допомоги — до З0 хв після отримання травми (при зупинці дихання, кровообігу — 5—7 хв).

Значення першої медичної допомоги яскраво ілюструє досвід Великої Вітчизняної війни. На полі бою від шоку та втрати крові померло 40 % поранених, 13 % надходили на етапи медичної евакуації в тяжкому стані з кровотечею, а 50 % — з переломами кісток без іммобілізації. 20 % поранених могли б вижити, якби своєчасно їм була надана перша медична допомога.

Ефективність першої допомоги залежить від рівня медичної підготовки всього населення.

Важливість фактора часу полягає у тому, що серед осіб, які отримали першу медичну допомогу протягом З0хв після травми, ускладнення виникають удвічі рідше, ніж серед тих, кому цей вид допомоги був наданий пізніше зазначеного терміну. Натомість відсутність допомоги протягом 1 год після травми збільшує кількість летальних наслідків серед уражених, які мають шанс вижити, на З0 %, до 3 год — на 60 % і до 6 год — на 90 %, тобто кількість загиблих зростає майже вдвічі.

До обсягу першої медичної допомоги, що надається при катастрофах з перевагою механічних уражуючих факторів, належать такі заходи:

— гарантування особистої безпеки;

— витягання потерпілих з-під завалів, транспортних засобів (перед тим як вивільнити кінцівку вище місця стиснення накладають джгут, який знімають після виконання тугого бинтування кінцівки від периферії до джгута), виведення осліплених з вогню;

— гасіння палаючого одягу або сумішей, що потрапили на тіло;

— усунення асфіксії шляхом звільнення верхніх дихальних шляхів від слизу, крові, можливих сторонніх тіл. При западанні язика, блюванні, носовій кровотечі потерпілого вкладають на бік;

— штучна вентиляція легень методами «рот до рота», «рот до носа»;

— закритий масаж серця;

— тимчасове зупинення зовнішньої кровотечі будь-якими доступними засобами (пальцьове притиснення, туге бинтування, джгут);

— накладання герметичної оклюзійної пов'язки при відкритому пневмотораксі;

— закриття ран за допомогою асептичних пов'язок;

— накладання тепло ізолюючих пов'язок при ушкодженнях холодом;

— захист органів дихання під час перебування в зараженій місцевості;

— введення антидотів ураженим отруйними речовинами;

— застосування антибіотиків, сульфаніламідних препаратів, проти блювотних засобів з індивідуальної аптечки АІ-2;

— проведення транспортної іммобілізації;

— уведення знеболювальних засобів або антидотів за допомогою шприц-тюбика з АІ-2;

— раннє винесення (виведення) потерпілих із зони ураження і зосередження їх у позначених укриттях;

— підготовка та евакуація потерпілих у найближчий медичний пункт або в місце збору для завантаження на транспорт.

Перераховані заходи мають засвоїти всі категорії населення. Організація первинної медичної підготовки є одним з найважливіших завдань як місцевих органів влади, так і охорони здоров'я і має відповідати реальним умовам конкретного регіону.

Задача 1.

Населений пункт Н. з чисельністю 35 тисяч населення постраждав у наслідок землетрусу з магнітудою 5 балів за шкалою Ріхтера, епіцентр якого знаходився на відстані 90км. Внаслідок землетрусу 15% будівель повністю зруйновано, 8% – непридатні для проживання. Близько 6 тисяч населення залишились без житла, загинуло 140 осіб, отримали травми різного ступеня важкості 4,5 тисячі осіб. Пошкоджені системи централізованого господарсько-питного водопостачання, газо- та електромережі, частково зруйнована інфраструктура населеного пункту.