Стратегія сталого розвитку

Тест 1

Ур.1

1. Сталий розвиток – це такий розвиток суспільства, який задовольняє потреби сучасності, не ставлячи під загрозу здатність наступних поколінь задовольняти свої власні потреби.

2. Соціально-економічний розвиток – це виникнення якісних змін в економічній і соціальній системі суспільства, які приводять до підвищення ефективності їх функціонування та удосконалення базових елементів основних структур.

3. Індикатори сталого розвитку – це підбірка статистичних даних, що характеризує явища, які практично неможливо безпосередньо виміряти.

4. Сильна стійкість – це збереження, постійність в часі загальної суми природного та створеного людиною капіталу за умови, що створений людиною капітал може виступати майже ідеальним замінником природного. Слабка стійкість – це збереження, постійність в часі як створеного людиною, так і природного капіталу, оскільки ці види капіталу взаємодоповнюють один одного.

5. Суть концепції «критичного природного капіталу» -необхідні для життя природні блага, які не можна замінити штучним шляхом: ландшафти, рідкі види рослин і тварин, озоновий шар, океани тощо, а також незамінні естетичні якості довкілля.

6. Зелений валовий дохід (продукт) –

Ур.2

1. Глобальна екологічна криза – це сучасний стан стійкого порушення рівноваги між суспільством та природою, що проявляються в деградації навколишнього середовища.

2. Появу терміну «сталий розвиток» (СР) (sustainable development) пов’язують з ім’ям прем’єр-міністра Норвегії Гру Харлем Брундланд, яка сформулювала його в звіті «Наше спільне майбутнє», що було підготовлено для ООН і опубліковано у 1987 році.

3. До основних факторів виробництва та соціально-економічного розвитку в класичній економічній науці відносять працю, тобто трудові ресурси, промисловий капітал, тобто засоби виробництва у товарній і грошовій формі та землю, тобто природні ресурси.

4. Міжнародні індикатори розбиті на 3 категорії з врахуванням їх цільової направленості: 1) індикатори стану 2) індикатори реагування 3) індикатори, які характеризують людську активність.

Ур.3

1. Парадигму сталого розвитку доцільно розуміти не лише в контексті зміни стосунків людини і природи, але і як скоординовану глобальну стратегію виживання людства – ТАК

2. Декларацію Ріо називають «основним законом планети Земля», «кодексом поведінки держав» - НІ (Порядок денний на ХХІ ст.)

3. На світовому рівні проблемою розробки індикаторів сталого розвитку займається Комісія Об’єднаних націй зі сталого розвитку та Науковий комітет з проблем навколишнього середовища (SCOPE) – ТАК (а також Департамент політичної координації та сталого розвитку ООН, Міжнародний інститут сталого розвитку (Канада)).

4. Показник витрат на покращення здоров’я належить до індикаторів, які характеризують людську активність – НІ (характеризують індикатори реагування).

5. До показників, які характеризують сталість розвитку і біосферосумісність, належить частка науковомісткої та екологічно сертифікованої продукції у загальному обсязі виробництва – ТАК

6. Усі антропогенні фактори ризику належать до факторів прямої дії – ТАК (війни чи воєнні конфлікти, терористичні акти, техногенні катастрофи).

7. Стратегія – цілісна система поглядів на явище, тлумачення його положень, основна ідея теорії – НІ (це Концепція)

8. Поняття «глобальна проблема» не володіє «індивідуальним виміром», оскільки володіє значно ширшими масштабами виміру – НІ ( глобальна проблема обов'язково має «індивідуальний вимір»).

9. Країна мусить споживати таку кількість активу, яка не зменшить сукупні запаси потенціалу – ТАК

10. Розвиток буде сталим тільки тоді, коли буде досягнута рівновага між різними факторами, що зумовлюють загальний рівень життя – ТАК

Ур.4

1. Необхідність у розробці індикаторів сталого розвитку була визначена в:

а) Декларація Ріо

б) Декларація тисячоліття