Фрагменту великомасштабної карти на

населений пункт (14 академічні години)

 

В стандартних умовних знаках і настановах до топографічних карт - соціально-економічні об’єкти розглянуто детально і їх позначення складають більше 70 % від загального числа. Різні населені пункти за накресленням є однаковими, але вони мають багато різних ознак внаслідок впливу природно-історичних умов, в яких виникають і розвиваються. Населені пункти, при складанні карти кожного конкретного району завжди потребують уточнення і доповнення. Для загальногеографічних карт важкувато розробити і вказати точні норми відбору і особливості узагальнення населених пунктів. Картографічне зображення, на відміну від фотографічного, повинно не просто реєструвати і відображати все, що є на місцевості, а виділяти і підкреслювати, відповідно до масштабу, характерні особливості. Виконує це завдання тільки редактор-картограф.

На особливу увагу заслуговують форми поселення у їх взаємозв’язку з географічним ландшафтом в цілому, так і з основними елементами: рельєфом, гідрографією, рослинністю, шляхами. Існує іще гірський тип поселення (долинний, карнизний); трактовий, який характеризується ланцюжком населених пунктів, витягнутих уздовж доріг, узбережний.

Вимоги, які пред’являють до зображення населених пунктів на карті:

- наочність і добра читаність;

- достовірне відображення місцеположення об’єктів на момент складання;

- швидке знаходження важливих об’єктів, орієнтирів, перешкод на підходах до міста;

- можливість визначення прямокутних і географічних координат, та висот;

- відображення магістральних і об’їзних шляхів.

Мета завдання: ознайомлення з діючими нормативними документами, підготовка редакційних документів, засвоєння прийомів генералізації при відображенні населеного пункту.

Результат:

1) фрагмент топографічної карти визначеного масштабу, який відображає густонаселений район із розвиненою дорожньою мережею, що відповідає всім вимогам, які пред’являють до цього масштабу за точністю і детальністю передачі територіальних особливостей забудованої ділянки;

2) географічна довідка і редакційні вказівки для складання цього фрагменту.

Порядок виконання: вивчити географічні особливості території, приділивши особливу увагу населеним пунктам за топографічною картою; ознайомитися з настановами і умовними знаками для карт масштабу, що створюється; написати редакційний план на район карти, що складається із вказівками по складанню кожного елемента змісту; скласти фрагмент карти.

Суть складання за джерелами більш великого масштабу завжди зводиться до генералізації кожного елементу карти, ув’язці окремих елементів карти для відображення і збереження загального рисунка, виявлення великих об’єктів з їх узагальненою характеристикою. В даному випадку генералізуються основні риси планування різних населених пунктів, відображається зв'язок забудови з природним ландшафтом, виділяються житлові, промислові, адміністративні, культурні зони міста. Основні прийоми генералізації, які можуть бути використані в роботі: відбір, об'єднання контурів, відображення об’єктів із перебільшенням.

Редакційний план включає географічну довідку, в якій повинні бути обумовлені:

- тип населеного пункту, його політико-адміністративне значення і приналежність до відповідної градації за кількістю мешканців, положення населеного пункту по відношенню до навколишніх пунктів, доріг, гідрографії, рельєфу;

- планування населених пунктів (з чітким виділенням магістральних і головних вулиць і проїздів, будинків і споруд, які є орієнтирами);

- чіткість зовнішніх контурів населених пунктів і їх зв'язок з природними об’єктами;

- внутрішня структура населених пунктів, відносна щільність забудови, форма кварталів і їх орієнтування;

- характер рослинності в населених пунктах і його особливості (сади, парки, бульвари).

Елементи змісту редакційного плану складаються в звичайному порядку.

В редакційному плані особливо необхідно підкреслити порядок і метод відбору вулиць і проїздів, виділення наскрізних магістралей, узагальнення кварталів, передачі структури і планування всього населеного пункту і внутрішньоквартальної забудови, відбору орієнтирів, відображення яких на карті є обов’язковим, але не повинно порушувати структуру населеного пункту.

В першу чергу в населеному пункті відображаються великі орієнтири: заводські будови з трубами, церкви, башти і т.д. Вогнестійкі будови, які розміщені позанаселеним пунктом і в населеному пункті, якщо вони слугують орієнтиром, виділяються особливим умовним знаком. Зсув основних орієнтирів в населеному пункті не допускається. Їх локалізація здійснюється строго за геодезичними координатами.

Після відбору і відображення орієнтирів слід приступати до відображення залізних і шосейних доріг, які проходять через населений пункт, головних вулиць, проїздів і тупиків. Магістральні і головні вулиці виділяють більш широким умовним знаком. Як правило, таким умовним знаком відображають вулиці, які сполучають коротку відстань доріг вищих класів та які підходять до населеного пункту. При відображенні дрібних селищ сільського типу, через які проходять другорядні ґрунтові дороги, магістральні вулиці не виділяють. Всі дороги відображають лінійним знаком із перебільшенням реальної ширини. Це зазвичай викликає суміщення кварталів, яке повинно бути проведено по дві сторони від вісі дороги.

Потім приступають до відпрацювання другорядних вулиць і проїздів. При цьому необхідно врахувати величину суміщення кварталів, яку ми отримали в результаті розширення головних вулиць. Величина суміщення не повинна бути розкидана на навколишні квартали, щоб не спотворити загальної системи планування. Суміщення кварталів не повинно призвести до загального збільшення площі населеного пункту. Наприклад, виключення деяких вулиць і проїздів, які ідуть в одному напрямі, і збереження всіх вулиць другого напряму може призвести до викривлення характеру планування населеного пункту, так як квартали отримають іншу форму і орієнтування.

Після відображення вулиць і проїздів приступають до обробки зображення внутрішнього змісту кварталів. Дуже важливо зберегти співвідношення забудованих і незабудованих ділянок (парки, сквери, промислові площадки) і передати відносну щільність забудови.

Інші елементи топографічної карти на фрагменті, що створюється складаються в звичайному порядку, у відповідності з редакційними вказівками.

Примітка. Всі побудови по складанню фрагмента карти можуть виконуватися як в рукописному вигляді на зменшених блакитних копіях, або з використанням методу поквадратного зменшення, так і в електронному, наприклад, з використанням Corel Draw, Adobe Illustrator або інших графічних редакторів. При електронному складанні карти методика складання залишається практично незмінною (методи автоматизованої генералізації не приймаються). Елементи топографічної карти складаються в звичайному порядку шляхом оцифрування підкладинки. Окремі моменти (відмінні):

- карта складається зразу ж в кольорах видавничого оригіналу;

- потрібна редакція узгодження шарів.

 

 

Завдання 1.5. Складання редакційного плану і створення фрагменту