Оцінка категорії важкості праці

 

У виробничих умовах на робітника звичайно впливає одночасно багато негативних факторів. Для комплексної оцінки впливу виробничих факторів на людину використовують інтегральну оцінку важкості праці та коефіцієнт умов праці [24]. Методика розрахунку інтегральної оцінки важкості праці наведено у прикладах 18 – 19, коефіцієнту умов праці – у прикладі 21. Інтегральна бальна оцінка важкості праці дозволяє визначити вплив умов праці на працездатність людини (приклад 20).

Приклад 18. Оцінити категорію важкості праці оператора. На робочому місці є три елемента умов праці, що формують ії важкість: Х ₁ – шум 73 дБ А, Х ₂ – освітленість 240 лк, Х _{3 –} тривалість повторюваних операцій 15 с. Тривалість дії факторів 8 годин.

Рішення. Категорія важкості характеризує стан організму людини, який формується впливом умов праці [24].

Для об’єктивної оцінки важкості праці всі матеріально-виробничі елементи умов праці розміщені в порядку зростання ступені небезпеки і шкідливості у відповідності до шести категорій важкості праці (табл. 8):

1) роботи, що виконуються в оптимальних умовах;

2) роботи, що виконуються в умовах, які відповідають гранично допустимим концентраціям і рівням (ГДК і ГДР) санітарно-гігієнічних елементів, а також допустимим величинам психофізіологічних елементів;

3) роботи з умовами праці, що відхиляються від ГДК іГДР та допустимих величин психофізіологічних елементів;

4) роботи у несприятливих умовах праці;

5) роботи, що виконуються в екстремальних умовах праці;

6) роботи, що виконуються в критичних умовах праці.

Згідно з табл. 8, кожний виробничий елемент умов праці X_i отримує бальну оцінку від 1 до 6, якщо він впливає на працівника на протязі всієї робочої зміни. У тих випадках, коли він впливає на працівника не повний робочий день, а лише частково, елемент оцінюється його тривалістю і визначається за діаграмами [24] з урахуванням часу їх впливу.

 

Таблиця 8 – Бальна оцінка елементів умов праці [24]

Оцінка факторів умов праці, бали	Параметри мікроклімату в теплий період року
Температура, оС	Швидкість руху повітря, м/с	Відносна вологість повітря, %
	18 – 20	<0,2	40...54
	21 – 22	0,2 – 0,5	55 – 60
	23 – 28	0,6 – 0,7	61 – 75
	29 – 32	0,8 – 1,2	76 – 85
	33 – 35	1,3 – 1,7	Понад 85
	>35	>1,7	–

 

Продовження таблиці 8

Оцінка факторів умов праці, бали	Шум, дБ А	Освітленість, лк	Тривалість зосередженого спостереження, %
	Нижче 33	Понад 300	Нижче 25
	33 – 50	240 – 300	25 – 50
	51 – 54	160 – 230	51 – 75
	55 – 63	100 – 150	76 – 85
	64 – 74	60 – 90	86 – 90
	Понад 75	30 – 50	Понад 90

 

Продовження таблиці 8

Оцінка факторів умов праці, бали	Число важливих об’єктів спостереження	Точність зорових робіт	Тривалість повторюваних операцій, с
	Нижче 5	Груба	Понад 100
	5 – 10	Мала	31 – 100
	11 – 25	Середня	20 – 30
	Понад 25	Висока	10 – 19
	–	Дуже висока	5 – 9
	–	Найвища	1 – 4

 

Інтегральну бальну оцінку важкості праці И_т на конкретному робочому місціможна визначити за такою формулою

 

, (46)

 

де Х_оп – елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку;

Х – середній бал усіх елементів умов праці крім визначаючого Х _оп.

Середній бал усіх елементів дорівнює

- сума всіх елементів крім визначаючого Х_оп;

n- кількість врахованих елементів умов праці.

Якщо умови праці оцінюються тільки балами 1 і 2, то інтегральну оцінку важкості праці визначають за формулою

 

, (47)

 

де – середній бал усіх елементів умов праці.

Середній бал усіх елементів умов праці дорівнює

У відповідності до інтегральної бальної оцінки важкості праці можна оцінити категорію умов праці (табл. 9).

 

Таблиця 9 – Залежність категорії важкості праці від величини

інтегральної бальної оцінки [24]

Категорія важкості праці	Діапазон інтегральної бальної оцінки
I	До 18
II	19...33
III	34...45
IV	45,7...53,9
V	54...59
VI	Понад 59,1

 

Згідно умов завдання та табл. 8 елементи умов праці оцінюються відповідно до Х ₁ = 5, Х ₂ = 2, Х ₃ = 4. Елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку, в даному прикладі є шум: Х_оп =5. Середній бал всіх елементів умов праці крім визначаючого дорівнює

Інтегральну бальну оцінку важкості праці визначаємо за формулою (46):

Інтегральна оцінка важкості праці в 55 балів відповідає V категорії важкості праці (згідно з табл. 9).

 

Приклад 19. Оцінити категорію важкості праці робітника. На робочому місці присутні 7 елементів умов праці, що формують ії важкість: Х₁ – шум 50 дБ А, Х₂ – освітленість 250 лк, Х₃ – тривалість повторюваних операцій 40 с, Х₄ – температура повітря 20^оС, Х₅ – швидкість руху 0,3 м/с, Х₆ – число важливих об’єктів спостереження 5, Х₇ – точність зорових робіт мала. Тривалість дії факторів 8 годин.

Рішення. Згідно умов завдання та табл. 8 елементи умов праці оцінюються відповідно Х₁= 2, Х₂ = 2, Х₃= 1, Х₄= 1, Х₅ = 2, Х₆ = 2, Х₇= 2. Усі елементи умов праці оцінюються тільки балами 1 і 2, тому інтегральну бальну оцінку важкості праці визначаємо за формулою (47).

Середній бал всіх елементів умов праці дорівнює

 

 

Інтегральна бальна оцінку важкості праці за формулою (47)

 

 

Інтегральна оцінка важкості праці в 55 балів відповідає II категорії важкості праці (згідно з табл. 9).

 

Приклад 20. Оцінити працездатність людини за даними умовами праці. Характеристики умов праці наведено у прикладі 18.

Рішення. Згідно проведених розрахунків (приклад 18) інтегральна оцінка важкості праці складає 55 балів, що відповідає V категорії важкості праці

Інтегральна бальна оцінка важкості праці дозволяє визначити вплив умов праці на працездатність людини [24]. Для цього спочатку визначається ступінь стомлення в умовних одиницях:

 

, (48)

 

де 15,6 и 0,64 – коефіцієнти регресії.

Працездатність людини визначається як величина, протилежна стомленню (в умовних одиницях):

 

. (49)

 

Розраховуємо працездатність людини за даними умовами праці

 

 

Приклад 21. У відділі працює 40 працівників. Визначити індекси відхилення (відповідності) фактичного значення освітленості нормативним умовам та коефіцієнт умов праці. Характеристика умов праці: на 10 робочих місцях фактична освітленість 150 лк при нормі 200 лк, 15 робочих місцях – 170 лк при нормі 250 лк і на інших 15 робочих місцях – 200 лк при нормі 250 лк; рівень шуму 60 дБ А при нормі 50 дБ А; температура повітря 25^оС при нормі 22^оС.

Рішення. Індекс відхилення фактичних умов праці від нормативних розраховується за формулою:

 

(50)

 

де Уф і Ун – відповідно фактичне та нормативне значення показників елементів умов праці в існуючих одиницях виміру.

У тих випадках, коли перевищення фактичних показників у порівнянні з нормативними (шум, вібрація, наявність пилу та інших шкідливих речовин в повітряному середовищі) погіршує умови праці, індекс відповідності фактичних елементів умов праці до нормативних визначається зворотним відношенням за формулою:

 

(51)

 

Для розрахунку індексу відповідності для освітлення використовуємо формулу (50) через те, що підвищення рівня освітлення робочого місця сприяє поліпшенню умов праці. Індекс відхилення в цілому складає:

 

 

Для розрахунку індексу відповідності для шуму і температури використовуємо формулу (51) через те, що підвищення рівня цих параметрів робочого місця сприяє погіршенню умов праці. Індекси відхилення складають:

 

Визначені індекси вказують на те, що для шуму й освітленості вони мають значне відхилення від нормативного.

Коефіцієнт умов праці визначається як середня геометрична величина показників, що характеризують умови праці, за такою формулою:

 

(52)

 

де а₁, а₂,..., а_n – індекс відхилення фактичних значень елементів праці від нормативних за відповідними показниками;

n – кількість показників, що характеризують елементи умов праці, за якими проводилися заміри.

 

Коефіцієнт умов праці визначається за формулою (52):

 

 

Визначений коефіцієнт умов праці вказує на необхідність проведення заходів щодо охорони праці. Напрями заходів визначаються відповідно до значень індексів відхилення. У нашому випадку це збільшення освітленості робочих місць та зменшення рівня шуму.