Установки та засоби гасіння пожеж. Пожежні сигналізація, оповіщення та зв’язок

Протипожежний захист повинний досягатися застосуванням одного з наступних способів чи їхньою комбінацією:

- застосуванням засобів пожежогасіння і відповідних видів пожежної техніки;

- застосуванням автоматичних установок пожежної сигналізації і пожежогасіння;

- застосуванням основних будівельних конструкцій і матеріалів, у тому числі використовуваних для облицювань конструкцій, з нормованими показниками пожежної небезпеки;

- застосуванням просочення конструкцій об'єктів антипіренами і нанесенням на їхнє поверхні вогнезахисних фарб (складів);

- пристроями, що забезпечують обмеження поширення пожежі;

- організацією за допомогою технічних засобів, включаючи автоматичні, своєчасного оповіщення й евакуації людей;

- застосуванням засобів колективного й індивідуального захисту людей від небезпечних факторів пожежі;

- застосуванням засобів протидимного захисту.

Існує чотири основних принципи припинення горіння:

- охолодження зони горіння, або речовини, що горить;

- розведення речовин – учасників реакції горіння, тобто зниження їх концентрації;

- ізоляція реагуючих речовин (горючого або окисника) від зони горіння;

- інгібування – хімічне гальмування реакції горіння.

Спосіб охолодження ґрунтується на тому, що горіння речовини можливе тільки тоді, коли температура її верхнього шару вища за температуру його запалювання. Якщо з поверхні горючої речовини відвести тепло, тобто охолодити її нижче температури запалювання, горіння припиняється.

Спосіб розведення базується на здатності речовини горіти при вмісті кисню у атмосфері більше 14-16% за об'ємом. Зі зменшенням кисню в повітрі нижче вказаної величини полум'яне горіння припиняється, а потім припиняється і тління внаслідок зменшення швидкості окислення. Зменшення концентрації кисню досягається введенням у повітря інертних газів та пари іззовні або розведенням кисню продуктами горіння (у ізольованих приміщеннях).

Спосіб ізоляції ґрунтується на припиненні надходження кисню повітря до речовини, що горить. Для цього застосовують різні ізолюючі вогнегасні речовини (хімічна піна, порошок та інше).

Спосіб хімічного гальмування реакцій горіння полягає у введенні в зону горіння галоїдно-похідних речовин (бромисті метил та етил, фреон та інше), які при потраплянні у полум'я розпадаються і з'єднуються з активними центрами, припиняючи екзотермічну реакцію, тобто виділення тепла. У результаті цього процес горіння припиняється.

Спосіб механічного гасіння полум'я сильним струменем води, порошку чи газу.

Спосіб вогнеперешкоди заснований на створенні умов, за яких полум'я не поширюється через вузькі канали, переріз яких менше критичного.

Реалізація способів припинення горіння досягається використанням вогнегасних речовин та технічних засобів. До вогнегасних належать речовини, що мають фізико-хімічні властивості, які дозволяють створювати умови для припинення горіння. Серед них найпоширенішими є вода, водяна пара, піна, газові вогнегасні склади, порошки, пісок, пожежостійкі тканини тощо. Кожному способу припинення горіння відповідає конкретний вид вогнегасних засобів. Наприклад, для охолоджування використовують воду, водні розчини, снігоподібну вуглекислоту; для розведення горючого середовища - діоксид вуглецю, інертні гази, водяну пару; для ізоляції вогнища - піну, пісок; хімічне гальмування горіння здійснюється за допомогою брометилу, хладону, спеціальних порошків.

Пожежні засоби поділяються на такі:

· установки автоматичного пожежогасіння;

· системи пожежної сигналізації;

· система притипожежного водопостачанн;

· пожежні автомобілі, пожежні машини;

· первинні засоби пожежогасіння (пожежний не механізований інвентар, інструмент, вогнегасники тощо);

Протипожежний захист будинків, споруд, людей, які в них перебувають зокрема досягається застосуванням пожежної автоматики.

Пожежною автоматикою слід вважати комплекс технічних засобів, призначений для автоматичного протипожежного захисту об'єкта.

До основних установок пожежної автоматики відносяться установки автоматичної пожежної сигналізації та установки автоматичного пожежогасіння.

Відповідно до ДСТУ2273-93 ССБП. "Пожежна безпека. Терміни та визначення" під «установкою пожежної сигналізації» розуміється сукупність технічних засобів, установлених на об'єкті, що захищається, для виявлення пожежі, оброблення, подавання в заданому вигляді повідомлення про пожежу на цьому об'єкті, спеціальної інформації та (чи) подавання команд на включення автоматичних установок пожежогасіння та технічних обладнань.

Під поняттям «автоматична установка пожежогасіння » розуміється установка пожежогасіння (тобто сукупність стаціонарних технічних засобів для гасіння пожежі за рахунок випуску вогнегасної речовини) з автоматичним способом приведення в дію.

Основними засобами пожежної автоматики також є:

- система оповіщення людей про пожежу та керування евакуацією (комплекс технічних засобів, за допомогою якого забезпечується відповідно до розроблених планів евакуації передавання сигналів оповіщення одночасно на всьому об'єкті, що захищається, а у разі необхідності — послідовно або вибірково до окремих його частин);

- система протидимного захисту (комплекс технічних засобів, призначений для захисту людей від впливу диму під час евакуації в разі пожежі за рахунок його видалення із приміщень, що захищаються та/або за рахунок запобігання його поширенню шляхами евакуації);

- система підпору повітря (комплекс технічних засобів, призначений для запобігання поширенню диму інженерними комунікаціями за рахунок створення надлишкового тиску повітря на сходових клітках і шахтах ліфтів);

- система димовидалення (комплекс технічних засобів, призначений для примусового видалення диму з приміщень).

Автоматичні установки пожежогасіння поділяють:

- за конструктивним виконанням на спринклерні, дренчерн'і, агрегатні та модульні;

- за видом вогнегасної речовини — на водяні, пінні, газові, порошкові.

Сигнали від приймально-контрольних приладів установок пожежогасіння та пожежної сигналізації виводять, за наявності технічної можливості, на пульти централізованого спостереження пожежної охорони.

На кожному об'єкті для забезпечення надійної експлуатації установок пожежної автоматики наказом або розпорядженням адміністрації мають бути призначені:

- особа, яка відповідальна за експлуатацію установок пожежної автоматики;

— оперативний (черговий) персонал для контролю за працездатним станом установок пожежної автоматики (оперативний персонал — для щоденного контролю; черговий персонал — для цілодобового). Функції оперативного (чергового) персоналу можуть суміщатися.

Експлуатація установок пожежної автоматики на підприємствах без призначення особи, яка відповідає за організацію цієї роботи, не дозволяється.

Система пожежної сигналізації складається з пожежних сповіщувачів (пристроїв для формування сигналу про пожежу), які включені у сигнальну лінію (шлейф або промінь), приймально-контрольного приладу, ліній зв'язку.

Пожежні сповіщувачі перетворюють прояви пожежі (тепло, світло полум'я, дим) в електричний сигнал, який по лініях зв'язку надходить до контрольно-приймального приладу. Контрольно-приймальний прилад здійснює приймання інформації від пожежних сповіщувачів, виробляє сигнал про виникнення пожежі чи несправності, передає цей сигнал та видає команди на інші пристрої (наприклад, включає автоматичні установки пожежогасіння чи димовидалення).

В залежності від проявів процесу горіння сповіщувачі можуть бути:

- теплові, які реагують на певне значення температури та (чи) швидкість її наростання;

- димові, які реагують на аерозольні продукти горіння;

- полум'я, які реагують на електромагнітне випромінювання полум'я.

В залежності від можливості зазначати свій номер (адресу) сповіщувачі поділяються на:

- адресовані, які реагують на фактори, супровідні пожежі, в місці їх встановлення і постійно або періодично активно формують сигнал про стан пожежонебезпечності в приміщенні, що захищається та власну працездатність із зазначенням свого номера (адреси);

- неадресовані, які реагують на фактори, супровідні пожежі, в місці їх встановлення та формують сигнал про виникнення пожежі в приміщенні, що захищається без зазначенням свого номера (адреси);

1 2

 

Рис. 1. Зовнішній вигляд пожежних сповіщувачів:

1 - тепловий максимально-диференцьований сповіщувач;

2 — сповіщівачі пожежні теплові магнітні;

 

Вибір пожежних сповіщувачів здійснюється в залежності від характерних приміщень, виробництв та технологічних процесів. В даний час розвивається тенденція заміни з метою зниження інерційності спрацювання теплових сповіщувачів на димові.

Враховуючи, що вода є основною вогнегасною речовиною, необхідно приділити особливу увагу створенню та працездатності надійних систем протипожежного водопостачання.

Система притипожежного водопостачання являє собою комплекс інженерних водопровідних пристроїв та споруд, призначених для забору води з вододжерела, її транспортування, зберігання запасів та подавання до місця пожежі. Призначення системи протипожежного водопостачання полягає в забезпеченні подавання необхідних об'ємів води потрібного напору протягом нормативного часу гасіння пожежі за умови достатнього ступеня надійності всього комплексу водопровідної споруди.