Завдання контура друкарської плати

9.1.1 Імпорт через формат| DXF |

Рис. 9-1. Конфігурація складної ПП

Проектування друкарської плати (ПП) прийнято починати з відмальовки її контура в контексті загальної збірки. Друкарські плати простій конфігурації можна малювати безпосередньо в редакторові друкарських плат PCB|, використовуючи інструменти для малювання дуг і ліній (команди Place/Arc і Place/Line). Друкарські плати складної форми, такий, наприклад, як показано на рис. 9-1, краще малювати в креслярсько-графічних системах, подібних AUTOCAD|, T-FLEX| CAD| або Компас-Графік. Обмін даними між цими системами і редактором друкарських плат проводиться через універсальний формат даних DXF|. Так, наприклад, друкарська плата, показана на рис. 9-1 була накреслена в системі T-FLEX| CAD| і експортована у формат DXF| (потрібно враховувати, що експорту з T-FLEX| в DXF-формат| представлені на рис. 9-2.

Створений файл DXF| завантажувався в редактор PCB| командою File/Import/DXF (див. рис. 9-3).

 

 

Рис. 9-2. Параметри експорту з T-FLEX| CAD| в DXF-формат |

Рис.9-3 Проектування друкарських плат в системі P-CAD| 2001

Для креслення в T-FLEX| CAD| були задані два шари - «Основний», де розміщувалися лінії контура ПП, і «Оформлення», де розміщувалися розміри. Параметри експорту з T-FLEX| в DXF-формат| представлені на рис. 9-2.

Створений файл DXF| завантажувався для креслення в T-FLEX| CAD| були задані два шари - «Основний», де розміщувалися лінії контура ПП, і «Оформлення», де розміщувалися розміри. Параметри експорту з T-FLEX| в DXF-формат| представлені на рис. 9-2.

Створений файл DXF| завантажувався в редактор PCB| командою File/Import/DXF (див. рис. 9-3).

На панелі File| DXF| In| (рис. 9-4), що з'являється при цьому, задаються параметри перетворення. Так, у вікні Layers| за допомогою кнопки Map| Selected| Layers| каж-дому| виділеному шару файлу DXF| можна поставити у відповідність вибраний із списку P-CAD| Layer| шар редактора друкарських плат. Кнопка Create| New| Layer| відкриває діалог створення нових шарів в редакторові ПП (див. пп. 7.3).

Призначення решти кнопок в цій панелі наступне:

♦ Default| Map| – переносить виділені шари в шар DXF_1|. Якщо цей шар вже існує, перенесення проводитися в шар DXF_2|, і так далі.

♦ Auto| Map| Layers| – перенесення виділених шарів DXF| у відповідний шар редактора PCB| з таким же ім'ям.

♦ Unassign| Layers| – відміняє призначене відображення для виділених шарів і встановлює значення <None|>.

♦ Remove| Unneeded| Mappings| – видаляє з настройок системи відповідності шарів неіснуючі в поточному DXF| - файлі.

♦ Set| All| – виділяє всі шари в списку.

♦ Clear| All|: відміняє виділення для всіх шарів в списку.

У групі DXF| Units| (Одиниці DXF|) проводитися вибір одиниць вимірювання, використовуваних при завантаженні файлу.

У групі Locate| DXF| Origin| (Положення точки прив'язки DXF|) встановлюється метод завдання початку координат для креслення. У редакторові друкарських плат допустимі тільки позитивні абсолютні координати. Тому, якщо в DXF-файле| немає негативних координат, встановлюється прапорець Absolute| Workspace| Origin|. Перетворення координат при цьому не відбувається.

Установка прапорця Relative| Grid| Origin| дозволяє розмістити початок координат креслення в початок відносної сітки редактора PCB|.

При установці прапорця Auto| Adjust| to| Workspace| система автоматично переносить креслення в область позитивних координат.

Результат імпорту показаний на рис. 9-5. Видно, що службові символи (градуси, до-пуска|, знак діаметру) представлені невірно, що пов'язане із специфікою відображення текстів в системі P-CAD|.

 

 

Рис. 9-5. Результат імпорту DXF-файла| в P-CAD |

•Самостійно намалюйте складний контур ПП в одній з відомих креслярсько-графічних систем, що підтримують формат DXF|, і передайте його в P-CAD |

9.1.2 Створення контура ПП в редакторові PCB |

Оскільки креслярсько-графічні системи не є предметом нашого вивчення, при отрисовке| контура друкарської плати обмежимося тими інструментами, які представляє редактор друкарських плат.

•У редакторові PCB| накреслите контур друкарської плати, показаної на рис. 9-6

1) Запустите редактор друкарських плат PCB|.

2) Завантажите в нього файлшаблона|, збережений при виконанні розділу 7, - Настройки PCB|.

3) Використовуючи команду Option/Grids, встановіть відносну сітку з початком координат в точці (10, 10). Як поточну виберіть сітку з кроком 0.5 мм.

Рис. 9-6. Плата для проекту

4) У меню активізуйте команду Place/Line або просто натисніть кнопку \ на ліві| інструментальні панелі.

5) У рядку стану (рис. 9-7) встановіть товщину лінії рівну 0.25 мм.

6) У рядку стану як поточний виберіть із списку, що відкривається, шар «Board|».

Рис. 9-7.Строка підказки і рядок стану

6) Натискаючи клавішу з буквою «O»|, встановіть режим малювання Ortho=45| з можливістю малювання ліній під кутом 45 градусів.

7) Встановивши курсор в крапку з координатами (1,0), клацніть лівою кнопкою миші. Це лівий нижній кут плати.

8) Послідовно переміщаючи курсор в точки зламу контура плати (див. рис. 9-6) відзначайте їх клацанням лівою кнопкою миші.

 

Для розміщення другої секції у вікні Part| Num| панелі Place| Part| встановіте значення рівне 2, як показано на рис. 8-35

 

9) Повернувшись в початкову точку, натисніть на праву кнопку миші або на клавішу ESC| для обриву полилинии|.

10) Збережете файл в теку \Проекти\Проект_1 під ім'ям Проект_1

 

Для багатьох програм автоматичного трасування дуже важливо, щоб контур, що обмежує поле трасування не мав розривів, тому малювати потрібно «не відриваючи олівець від паперу». З цієї точки зору переривання команд малювання, зміна кроку сітки з використанням некратних значень не рекомендується!!!