Технологія виконання штукатурних робіт

Вступ.

Час проходження практики: з 15 червня 2011р по 15 липня 2011р.

Місце проходження практики: ЗАТ «ТавріяІнвест» за направленням ПП «КомплексПроект». Виконання внутрішнього ремонту у 4 навчальному корпусі та гуртожитку Херсонського Державного Морського Інституту.

Будівельна організація ЗАТ «ТавріяІнвест» у своєму складі має відділ забезпечення, відділ ІТР, економічний відділ та робочі бригади, кожна з яких виконує роботи на певному об’єкті. На чолі кожної бригади стоїть виконроб. Йому підпорядковуються ланки робітників, на чолі кожної з них стоїть майстер.

Фінансування робіт здійснюється за рахунок замовника. Замовником на даному об’єкті було керівництво Херсонського Державного Морського Інституту та Міністерство Освіти.

Під час проходження практики я займала посаду помічника майстра.

 

 

Загальна характеристика будівельного майданчика.

Геологічні та гідрогеологічні умови:

 

Об’єкт – 4 навчальний корпус Херсонського Державного Морського Інституту та гуртожиток Херсонського Державного Морського Інституту.

Призначення об’єкту: 4 корпус в своєму складі має навчальні приміщення та їдальню, тобто є цивільною будівлею. Гуртожиток в своєму складі має житлові кімнати, тобто є житловою будівлею.

На період проходження практики 4 навчальний корпус Херсонського Державного Морського Інституту та гуртожиток Херсонського Державного Морського Інституту потребували внутрішнього ремонту, оскільки попередній ремонт був виконаний за часів СРСР і є морально зістареним. Також у Херсонському Державному Морському Інституті навчаються іноземні студенти, тому керівництво інституту та Міністерство Освіти поставило на меті наближення умов проживання та навчання студентів до Європейського рівня.

4 навчальний корпус Херсонського державного Морського Інституту та гуртожиток Херсонського Державного Морського Інституту розташований за адресою: вул. 40 років Жовтня,. Під’їзд здійснюється з вул. 40 років Жовтня. При в’їзді на об’єкт розташований контрольно-пропускний пункт. Складські приміщення ЗАТ «ТавріяІнвест» розташовані за адресою вул. Будьонного, 24. На об’єкті тимчасове зберігання матеріалів здійснювали на 2 поверсі 4 навчального корпусу Херсонського Державного Морського Інституту (їдальня). Транспортування будівельних матеріалів здійснюється транспортними засобами: Fiat Doblo (для малогабаритних або мало чисельних матеріалів), КРАЗ та КАМАЗ для великогабаритних або великої кількості будівельних матеріалів. Для транспортування бетонної суміші організація замовляє авто бетонозмішувач, оскільки даної техніки у власності організації немає.

 

Організація праці.

При надходженні замовлення на виконання робіт будівельна організація формує бригаду працівників, яка буде виконувати роботи на об’єкті. На чолі бригади стоїть виконроб, який відповідає за виконання інженерних рішень на об’єкті, контролює роботу бригади, надсилає на склад замовлення на постачання будівельних матеріалів та засобів праці. Також виконроб веде облік обсягів виконаних робіт і згідно до них розраховує заробітну платню будівельників. Кожна бригада розділена на ланки. На чолі кожної ланки стоїть майстер. Майстер контролює роботу своєї ланки та може виконувати деякі будівельні роботи. Майстер звітує перед виконробом, та надає йому інформацію щодо потреби у будівельних матеріалах та засобах праці. Будівельники виконують довірені їм роботи належним чином та звітують перед майстром та виконробом. У разі потреби у будівельних матеріалах або засобах праці будівельники звертаються до майстра своєї ланки або безпосередньо до виконроба.

Виконроб є відповідальним за техніку безпеки та охорону праці у підпорядкованій йому бригаді. Майстер відповідає за техніку безпеки та охорону праці у своїй ланці.

Форма оплати праці у будівельній організації ЗАТ «ТавріяІнвест» - відрядно - прогресивна. Заробітна платня будівельників залежить від обсягу виконаних робіт. Якщо будівельники працюють у наднормативний час, вони отримують надбавки до платні (за вихід на роботу у наднормативний час) та зароблене відповідно до відрядної організації оплати праці.

 

Технологія будівництва.

Метод виконання робіт на об’єкті – поточний. Ланки робітників отримують ділянки, на яких виконують певні будівельні роботи. Під час проходження практики я перебувала в складі ланки, яка виконувала наступні види робіт:

ü штукатурні роботи;

ü монтаж метало пластикових вікон;

ü влаштування підлоги з керамічних плиток;

ü шпатлювання поверхні;

ü фарбування стін;

ü влаштування стелі з конструкції ARMSTRONG;

ü фарбування цоколя.

В кожній ланці робота організована наступним чином: 1-3 робітники безпосередньо виконують робочі операції, в кожного з них є підсобник, який виконує підсобні операції (замішує та подає розчини, підрізає лінійні елементи, робить отвори та підрізає листові елементи, подає змінні частини засобів праці або елементи конструкцій). Після завершення робочого дня ланка прибирає своє робоче місце.

 

 

Технологія виконання штукатурних робіт.

Підготовка основи.

Ця стадія робіт є надзвичайно важливою, оскільки будь-які відхилення від технології чи недобросовісність виконання можуть призвести до найгірших наслідків, навіть до відшаровування вирівнюючого шару від поверхні основи. Роботи повинні проводитись за нормальних умов (18-23°С, вологість близько 60%), при чому основа, на яку на яку наноситься вирівнюючий шар, має бути сухою і не промерзлою. На гладенькій бетонній поверхні бажано зробити неглибоку насічку. В першу чергу, це відноситься до горизонтальних поверхонь (стелі). Основу необхідно ретельно відчистити від бруду, пилу, залишків фарби або вапняної побілки і заґрунтувати глибоко проникною ґрунтовою сумішшю. Після висихання ґрунтовки можна переходити до встановлення напрямних.

Монтаж маякових профілів, що служать напрямними для правила і задають товщину вирівнюючого шару є дуже відповідальною операцією, від якої значною мірою залежить кінцевий результат. У продажу є маячкові профілі з оцинкованої сталі з будівельною висотою (товщиною ребра) 6 і 10 мм. Останні володіють більшою жорсткістю, а тому монтувати їх простіше, але витрата вирівнюючої суміші при цьому зростає приблизно в 1.5 рази. При придбанні профілів, слід стежити за тим, щоб вони були рівними (недеформованими). Транспортувати їх слід дуже обережно, не допускаючи згину.

Встановлення маякових профілів – робота кропітка, вимагає великої уваги і не терпить поспіху. Основна задача полягає в тому, щоб встановити профілі строго вертикально, тому використання рівня слід вважати обов’язковим. Найкращий результат досягається при використанні довгого рівня – можливо, не набагато коротшого, ніж довжина маячків. Установка кожного відрізку маякової напрямної повинна бути завершена до схватування розчину, тому замішувати велику кількість розчину недоцільно.

На зворотну сторону профілю, попередньо підрізаного по висоті приміщення, наноситься шар розчину, профіль притискається до стіни і мов би «притирається» до основи зворотно-поступальними рухами рівня (при безперервному контролі вертикальності) по робочій кромці профілю. Рівень необхідно притискати по всій довжині профілю. Локальні зазори між маяковою напрямною і рівнем виправляються шляхом піддавлення пальцями пластичного розчину в проміжок між профілем і стіною. В крайньому випадку можна застосувати дерев’яні клини, які обов’язково видаляються після того, як розчин затвердне. Важче ліквідувати локальну опуклість деформованого профілю, але з набуттям певного досвіду це також можливо. Якщо поверхня надто нерівна, нанесення розчину лише на маяковий профіль може виявитися недостатньо. В цьому випадку розчин наноситься (у вигляді вертикальної полоси шириною 30-40 мм) також і на основу. Необхідна товщина вирінюючого шару визначається після промірювання площини поверхні з допомогою натягнутого шнура.

Відстань між маяковими напрямними залежить від довжини правила, яке буде використовуватись для витягування розчину. Якщо ширина поверхні, що вирівнюється, дозволяє, рекомендується застосовувати правило довжиною 2 м (правило довжиною 3м має недостатню жорсткість). В цьому випадку напрямні виставляють на відстані 1.7 – 1.8 м одна від одної. При ширині стіни довжиною до 4.0 м достатньо встановити 2 напрямні симетрично відносно середини стіни. Спочатку вирівнюється простір між напрямними, а потім (після схватування розчину) бокові ділянки, при цьому опорою для правила служить затверділа поверхня між маячками.

Наведена технологія дозволяє виставити маякові напрямні з величиною зазору між рівнем і робочою поверхнею профілю не більш ніж 0.5 мм, що повністю задовольняє вимоги міжнародних стандартів.

Для приготування розчину ми використовуємо пластикову ємність (відро) об’ємом 15 л (якщо працює 1 людина). Замішувати велику кількість розчину не має сенсу, оскільки розчин порівняно швидко схвачується і годний для роботи лише на протязі 20 – 30 хвилин. В свою чергу використання ємностей меншого об’єму різко знижує продуктивність праці.

Ємність приблизно на одну третину наповнюється чистою холодною водою (тепла вода прискорює процес схватування), після чого в неї додається суха суміш і ретельно перемішується до отримання однорідної маси, що не містить грудок,за консистенцією близької до густої сметани. Для перемішування використовується електродриль потужністю не менш ніж 800 Вт з мішалкою діаметром не менш ніж 100 мм. Розчин вистоюється впродовж 5 – 8 хвилин для підвищення еластичності та перемішується повторно.

Розчин наноситься на поверхню, що вирівнюється (попередньо заґрунтовану) за допомогою широкого шпателя в напрямку зверху до низу. Також можливо нанесення розчину методом набрасування (за умови наявності відповідних навичок). За один прийом розчин наносять на ділянку від напрямної до напрямної і висотою 70 – 100 см, після чого приступають до витягування. Для виконання цієї операції рекомендується використовувати алюмінієве правило зі закошеним краєм, застосування якого забезпечує належні результати. Правило щільно притискають до маякових напрямних і переміщують знизу до верху, знімаючи надлишки вирівнюючого розчину. Надлишки видаляються з поверхні правила за допомогою шпателя і повертаються в ємність з розчином для повторного використання. Як правило, за 1 прохід задовільний результат отримати не вдається. Дефекти поверхні (раковини та розриви) заповнюються розчином за допомогою шпателя (з деяким надлишком), і операція витягування повторюється. Після цього розчин наносять на наступну ділянку і оброблюють правилом як зазначено вище. Слід мати на увазі, що пластичний розчин опливає під власною вагою, тому, вирівнюючи ділянку за ділянкою необхідно періодично протягувати готову поверхню з самого низу, видаляючи утворені надлишки матеріалу.

Якщо основа призначена для облицювання керамічною плиткою, ніяких додаткових робіт не потрібно. Поверхні, призначені під оклеювання шпалерами або докрашування обов’язково загладжуються.

Загладжування гіпсового штукатурного шару можна починати вже через 40 – 50 хвилин після завершення процесу витягування. З точки зору технології, загладжування нічим не відрізняється від шпатлювання. Невелику кількість суміші розводиться до консистенції рідкої сметани, наноситься на штукатурку, що ще не висохла та «продирається» прямокутною гладилкою з неіржавіючої сталі. За необхідності операцію повторюють декілька разів (після схватування кожного знову нанесеного шару). Загладжування дозволяє повністю усунути раковини, задирання та інші дефекти, що виникають при витягуванні штукатурки. В результаті цієї операції поверхня в певній мірі зміцнюється, стає рівною і глянцевою.