Проблеми використання міжнародних стандартів аудиту

Стандартами аудиту називають загальні вимоги що­до проведення аудиту, яких повинні дотримуватись аудитори під час виконання ними своїх професійних обов'язків, тобто здійс­нюючи аудит фінансової звітності. Ці вимоги стосуються як професійної підготовки аудиторів (компетентність та незалеж­ність аудиторів), так і аудиторської звітності та достатності ауди­торських свідчень і доказів.

Найзагальніші вимоги щодо проведення аудиту містяться у десяти загальноприйнятих стандартах аудиту GAAS generally accepted auditing standarts — GAAS). Ці стандарти були розроб­лені Американським інститутом дипломованих громадських бух­галтерів (АІСРА) багато років тому і досі залишаються майже незмінними.

Загальноприйняті стандарти згруповані в три групи: загальні, робочі та стандарти звітності.

Статус Міжнародних стандартні аудиту МСА призначені для використання під час аудиту фінансо­вої звітності. Можуть також використовуватись при аудиті іншої інформації та наданні аудиторських послуг.

МСА містять основні принципи і необхідні процедури, а та­кож відповідні рекомендації з їх використання.

У разі недодержання МСА аудитор повинен аргументувати причину відхилення (таке відхилення можливо тільки для підви­щення рівня якості аудиту).

МСА підлягають використанню тільки в значущих аспектах. МСА не зупиняють (підміняють) дії національних, але націо­нальні повинні містити принципи, на яких побудовано МСА.

МСА можуть бути прийняті тією чи іншою державою як на­ціональні. У такому випадку орган, який мас повноваження прий­мати і затверджувати національні стандарти (в Україні — Ауди­торська палата України) готує відповідну заяву, передмову до МСА. посилання на відмінності діючого законодавства або прак­тики аудиту від МСА (при значних розбіжностях). Крім того, якщо стандарти з деяких питань відсутні в МСА, вони можуть бути до­датково розроблені в тій чи іншій країні.

Національні нормативи аудиту введено в дію в Україні з 1 січня 1999 р а у 1993.—1998рр. діяли 7 тимчасових нормативів. У сучасних стандартах налічується 32 нормативи. Вони мають наскрізь двозначну нумерацію і поділені на 9 класів

Розроблені Національні нормативи аудиту в Україні є досить прогресивними, і за умови їх дотримання аудиторська практика в державі могла б наблизитись до міжнародного рівня. Проте На­ціональні нормативи аудиту є настільки новими, що багато ауди­торів, особливо тих, хто не має досвіду, їх просто не розуміє і тому не може використовувати. Застосування нормативів потребує роз'яснювальної роботи серед самих аудиторів, особливо тих, які не бачать суттєвої різниці між аудитом та ревізією або вважають, що кожен кваліфікований бухгалтер може зразу ж стати аудитором.

Здійснюючи роботу, спрямовану на дальший розвиток й-удо­сконалення аудиту в нашій державі, необхідно вивчати передо­вий досвід аудиторських послуг в інших країнах з метою викори­стання його в аудиторській практиці. Пропонується стисла харак­теристика аудиту в окремих країнах для ознайомлення.

Відсутність методик про сутність професії аудитора, про стан­дартні положення з аудиту й етики не дозволяють як слід налаго­дити аудит у нашій країні і наблизити його до світових стандартів. Тепер виникає нагальна потреба це зробити, особливо в зв'язку з виникненням нових форм підприємницької діяльності (спільних підприємств). Тобто, постала нова проблема: як зробити фінансо­ву звітність спільних підприємств, великих транснаціональних компаній зрозумілою для більшості країн світу. У перспективі аудиторські фірми займатимуться проблемами відмінностей і шля­хів зближення форм і методів складання фінансової звітності і стан­дартних положень щодо перевірки її достовірності, тобто аудиту звітності за єдиними міжнародними стандартами. Слід також вивчати різні елементи передових технологій західної ринкової економіки, невіддільним елементом якої є аудит.