Загальні методи пошуку інформації. Пошук за допомогою пошукових систем. Хімічні каталоги та портали. Бази даних інформаці з хімії

Наукова інформація. Властивості наукової інформації. Первинні, вторинні та третинні джерела інформації.

Наукова інформація - це логічна інформація, яка отримується в процесі пізнання, адекватно відображає
закономірності об'єктивного світу і використовується в суспільно-історичній практиці. Основні ознаки науко­вої інформації:
- вона отримується в процесі пізнання закономірно­стей об'єктивної дійсності, підґрунтям якої є практика, і подається у відповідній формі; Це документовані або публічно оголошувані відомості про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки, ви­робництва, отримані в процесі науково-дослідної, дослід­но-конструкторської, виробничої та громадської діяль­ності.

Властивості інформації

Найважливішими, з практичної точки зору, властивостями інформації є цінність, достовірність та актуальність.

Цінність інформації — визначається корисністю та здатністю її забезпечити суб'єкта необхідними умовами для досягнення ним поставленої мети.

Достовірність — здатність інформації об'єктивно відображати процеси та явища, що відбуваються в навколишньому світу. Як правило достовірною вважається насамперед інформація яка несе у собі безпомилкові та істинні дані. Під безпомилковістю слід розуміти дані які не мають, прихованих або випадкових помилок. Випадкові помилки в даних обумовлені, як правило, неумисними спотвореннями змісту людиною чи збоями технічних засобів при переробці даних в інформаційній системі. Тоді як під істинними слід розуміти дані зміст яких неможливо оскаржити або заперечити.

Актуальність — здатність інформації відповідати вимогам сьогодення (поточного часу або певного часового періоду).

Часові властивості

Часові властивості визначають здатність даних передавати динаміку зміни ситуації (динамічність). При цьому можна розглядати або час запізнення появи в даних відповідних ознак об'єктів, або розходження реальних ознак об'єкта і тих же ознак, що передаються даними. Відповідно можна виділити:

· Актуальність — властивість даних, що характеризує поточну ситуацію;

· Оперативність — властивість даних, яка полягає в тому, що час їхнього збору та переробки відповідає динаміці зміни ситуації;

· Ідентичність — властивість даних відповідати стану об'єкта.

Отже, при опрацюванні інформації її можна поділити на дві групи.

Первинна інформація - це вихідна інформація, яка є результатом безпосередніх соціологічних експериментальних досліджень, вивчення практичного досвіду (це фактичні дані, зібрані дослідником, їх аналіз і перевірка).

Вторинна інформація - це результат аналітичної обробки та публікації інформації з теми дослідження (це опубліковані документи, огляд інформації з теми). Це:

- інформаційні видання (сигнальна інформація, реферативні журнали, експрес-інформація, огляди);

- довідкова література (енциклопедії, словники);

- каталоги і картотеки;

- бібліографічні видання (схеми 10,11).

Ця інформація служить теоретичним та експериментальним підґрунтям, основою проведення наукового дослідження, є доказом наукової обґрунтованості роботи її, достовірності та новизни.

· Первинні джерела публікують «сиру» інформацію, таку, як фотографії розкопок, історичні документи, наприклад, щоденники, транскрипти публічних розслідувань чи інтерв'ю, записи польових досліджень. Первинні джерела «розташовані» ближче за всіх до події, часто вони пишуться людьми, які беруть безпосередню участь у ній, пропонуючи, таким чином, свій погляд на подію зсередини. Протокол ДТП, складений її свідком, є первинним джерелом інформації про аварію. Аналогічно, наукова праця, у якій задокументовано новий експеримент, є також первинним джерелом інформації про результати цього експерименту. Такі історичні документи, як щоденники свідків, також є первинними джерелами.

Первинні джерела, що мають надійне джерело публікації, можуть бути використані у Вікіпедії, але з обережністю — ними можна легко зловживати та маніпулювати. Будь-яка інтерпретація первинних джерел потребує надійного вторинного джерела для такої інтерпретації — вона ні в якому разі не повинна бути власним дослідженням редакторів Вікіпедії.

· Вторинні джерела пропонують читачеві узагальнення, аналіз, синтез, інтерпретацію чи оцінку інформації та даних. Це вже як би інформація з других рук (second-hand accounts), які хоча б на один крок «віддалені» від самої події. Вони, спираючись на первинні джерела, роблять аналітичні, оціночні твердження щодо них. Наприклад, оглядова стаття, яка аналізує дослідницькі роботи, є вторинним джерелом щодо цих робіт. Первинність чи вторинність джерела також залежить від контексту — книга військогово історика про Другу світову війну може бути вторинним джерелом про цю війну, але якщо вона містить у собі деталі власного досвіду автора, це може бути вже первинним джерелом.

Статті Вікіпедії звичайно спираються на матеріал з вторинних джерел. Уся аналітика, оціночні твердження, інтерпретації у статтях можливі тільки за умови, якщо це було опубліковано у надійних вторинних джерелах.

· Третинні джерела — це такі публікації, як енциклопедії та інші збірки, які являють собою підсумок, дайджест вторинних джерел. Сама Вікіпедія є таким третинним джерелом. Велика частина студентських підручників також є такими третинними джерелами, оскільки вони є підсумком багатьох вторинних джерел.

Статті Вікіпедії не можуть бути використані як третинні джерела для інших її статей. Деякі третинні джерела є більш надійними, деякі — менш надійними. У будь якому третинному джерелі деякі статті можуть бути більш надійними, ніж інші.

Не дозволяється розміщувати у Вікіпедії матеріали, що підпадають під означення первинного джерела. В той же час, дослідження, що полягають у зборі та організації інформації із наявних як первинних, так і вторинних джерел, всіляко заохочуються. По суті, всі статті у Вікіпедії повинні бути компіляцією на основі як первинних, так і вторинних джерел, тобто «дослідженням на підставі джерел».

 

Загальні методи пошуку інформації. Пошук за допомогою пошукових систем. Хімічні каталоги та портали. Бази даних інформаці з хімії.

Пошук інформації — одне із завдань, яке найчастіше доводиться вирішувати будь-якому користувачу Інтернету. Але знайти у великій кількості сайтів і веб-сторінок необхідну і точну інформацію та потрібні ресурси — дуже непросто. Тому ви повинні вміти використовувати різні способи пошуку інформації, правильно формулювати запити й критично оцінювати знайдену інформацію.
Інформаційний пошук - це процес пошуку інформації з певної теми.
Основним завданням інформаційного пошуку є швидке і точне знаходження необхідної інформації.
До основних способів пошуку в Інтернеті належать:
1. Вказівка (зазначення) адреси веб-сторінки. Це найшвидший спосіб пошуку. Його слід використовувати в тому випадку, коли точно відома адреса сторінки.
2. Переміщення за допомогою гіперпосилань. З його допомогою можна переходити зі сторінки на сторінку, шукаючи потрібну інформацію. Недоліком цього способу пошуку є те, що, користуючись гіпертекстовими посиланнями, можна нескінченно довго подорожувати Інтернетом. Враховуючи те, що в Інтернеті створені мільйони веб-сторінок, знайти потрібну інформацію таким способом не завжди вдається.
3. Використання спеціальних інструментів пошуку — добірок посилань, пошукових каталогів та систем, метапошуку. Ці інструменти мають спеціальні засоби організації пошуку що забезпечує ефективний пошук потрібної інформації в Інтернеті.
Знайдену в результаті пошуку інформацію обов'язково потрібно проаналізувати. Ви повинні розуміти, що інформація, яка знаходиться в Інтернеті, не завжди достовірна, може бути застарілою, містити помилки. Тому перед використанням знайденої інформації з'ясуйте:
коли сайт був створений і як часто поновлюються повідомлення на ньому;
кому належить сайт — приватній особі чи організації;
чи є посилання на джерела отримання повідомлень;
чи є зворотній зв'язок з адміністратором сайту або авторами статей.
Звертаємо вашу увагу: при використанні матеріалів з Інтернету, потрібно дотримуватися вимог авторського права: слід вказувати ім'я автора, повну назву й адресу публікації.
З першими двома способами пошуку ви вже ознайомилися, а третій — використання спеціальних інструментів пошуку — детально розберемо у наведеному нижче пункті.
Добірки посилань
Добірки посилань використовуються для пошуку інформації з конкретної теми. Вони містять списки посилань на сайти, які у деяких випадках згруповані в рубрики. Автори сайту вручну здійснюють занесення посилань до добірки.
Наприклад, для пошуку матеріалів з історії України IX—XVIII ст. можна використовувати сайт Ізборник (litopys.org.ua/). На сайті створена електронна бібліотека давньої української літератури — добірка електронних документів за даною тематикою: літописи, хроніки та історичні документи. У верхній частині головної сторінки сайту є посилання (Лінки) на сторінку, яка містить добірку посилань на інші джерела інформації із зазначеного історичного періоду.

Пошукові каталоги
Пошукові каталоги служать для пошуку інформації з різноманітних тем. Вони, як і добірки посилань, створюються вручну.
Посилання на джерела інформації класифіковані в пошукових каталогах за темами, наприклад, освіта, наука, техніка, розваги, подорожі тощо. Кожна з цих тем може бути розбита на підтеми, що дозволяє звужувати область пошуку. Вибравши в каталозі тему, яка вас цікавить, ви отримуєте перелік посилань на інші сайти, з яких можна розпочинати пошук. Наприклад, при підготовці до предметних олімпіад зазвичай виникає потреба пошуку додаткових матеріалів. Пропонуємо вам скористатися послугами Каталогу дитячих ресурсів, який знаходиться за адресою www.kinder.ru.
Кожний розділ цього пошукового каталогу містить кілька підрозділів. Якщо посилань у підрозділі багато, то вони розбиваються на окремі сторінки. Ресурси мають короткий опис та вікові рекомендації
Ланцюжок вашого пошуку може виглядати так:
На допомогу учням – Олімпіади з різних предметів - список посилань на сайти.
Пошуковий каталог — це структурований набір посилань на сайти з їх коротким описом.
Іншим пошуковим ресурсом, створеним для учнів, є пошуковий каталог Yahoo!Kids. Для пошуку пропонуються фільми, кліпи, ігри, електронні листівки тощо.
Для пошуку потрібної інформації ви можете скористатися наступними пошуковими каталогами:

Діти України;
Закладка;
Ualist;
МаvicaNET

Пошукові системи
Недоліком добірок посилань і пошукових каталогів є те, що вони пропонують невеликий за обсягом перелік посилань на сайти з потрібної теми, адже вони створюються людьми. Для кількаразового збільшення області пошуку цю роботу слід автоматизувати. З цією метою були розроблені пошукові с істеми.
Пошук у таких системах здійснюється за допомогою спеціальних програм, які постійно переглядають веб-сайти Інтернету, автоматично створюють каталоги посилань та підтримують відповідність між створеними каталогами і наявними в мережі матеріалами.
Робота користувача з пошуковою системою базується на формуванні з гу, згідно з яким відбувається добір потрібних документів. Запит формується за допомогою одного або кількох ключових слів. Результати пошуку надаються у вигляді списку посилань і короткої анотації до них.
Ключове слово — це слово, яке в найбільшій мірі відображає інформацію, яку потрібно знайти.
Запит — це набір ключових слів, за якими відбувається пошук і відбір необхідних документів.
Першою пошуковою системою стала WebCrawler, створена в 1994 р. На відміну від тих, що були створені раніше, ця система дозволяла користувачам здійснювати пошук за будь-якими ключовими словами на будь-якій веб-сторінці. Це стало стандартом для всіх сучасних пошукових систем.
Пошукова система — це комплекс програм і потужних комп'ютерів, здатних приймати, аналізувати й обслуговувати запити користувачів з пошуку інформації в Інтернеті.
Пропонуємо ознайомитися з популярною дитячою пошуковою системою (www.askforkids.com/). Цей сайт дозволяє організувати пошук як за ключовими словами, так і за загальною темою. Список тем оформлений у вигляді стосу книжок.
Наприклад, вам потрібно знайти інформацію про освітні бібліотеки. Для цього слід:
1. Увести в поле пошуку ключові слова Library education (англ. Library education — освітня бібліотека).
2. Вибрати кнопку search (англ. — пошук).
3. У вікні, що відкрилося, звузити область пошуку. Для цього необхідно вибрати одне із запропонованих питань списку We know the answer to these questions(англ. — Ми знаємо відповіді на ці запитання).
Адреси пошукових систем добре відомі всім, хто працює в Інтернеті. На сьогодні регулярні такі пошукові системи: Мета, Google, Яндекс, Rambler тощо.

Етапи організації пошуку
Пошук потрібної інформації здійснюється у кілька етапів.
На першому етапі пошуку інформації в Інтернеті необхідно продумати тему запиту та проаналізувати, що ви хочете отримати в результаті пошуку. Правильно визначена тема пошуку допоможе вам при доборі ключових слів.
Перед тим як вибрати конкретну пошукову систему, слід ознайомитися з можливостями кожної з них. Вибірпошукової системи (другий етап) залежить від уподобань користувача.
Звертаємо вашу увагу: вікна всіх пошукових систем виглядають по-різному, але містять однакові за призначенням об'єкти.
На третьому етапі треба визначити, які саме слова є характерними (ключовими) для шуканого документа. Правильно підібрані ключові слова і правильно сформульований запит значно розширять область пошуку й підвищать його ефективність.
Після того, як визначено тему пошуку, вибрано конкретну систему пошуку, підібрано ключові слова та виконано обробку запиту, слід перейти до етапу аналізу запропонованого списку посилань.
Якщо знайдені документи вас не задовольняють, слід звузити область пошуку. Для цього можна вказати додаткові ключові слова, терміни, визначення, які будуть включені до наступного пошукового запиту.
У деяких пошукових системах для звуження області пошуку можна також встановити позначку прапорця Шукати в знайденому та ввести у поле уточнююче ключове слово.

Дисертації, їх структура. Автореферати дисертацій, структура.

Дисертація (від лат. dissertatio — твір, обговорення, розсуд, доповідь, рос. диссертация, англ. thesis, dissertation; нім. Dissertation f) — наукова праця, яку виконують для прилюдного захисту на здобуття наукового ступеня. В Україні розрізняють дисертацію для здобуття наукового ступеня кандидата наук (кандидатська дисертація) та доктора наук (докторська дисертація). Як правило, дисертація включає висвітлення стану вивчення проблеми (огляд та аналіз), результати теоретичних та експериментальних досліджень автора, висновки та рекомендації. У дисертації з технічних наук окремим розділом подаються авторські розробки технології або технічних конструктивних рішень.

Основні результати, викладені у дисертації, публікуються у вигляді автореферату.

Структура рукопису дисертації включає: титульний аркуш, зміст, перелік умовних позначень, вступ, основну частину, висновки, практичні рекомендації, додатки (за необхідності), список використаних джерел.

Автореферат дисертації — стислий виклад кандидатської та докторської дисертації, який виконується після її фактичного завершення. Виконується, як правило, накладом 100—150 прим. і розсилається відповідно до спеціальних списків розсилки у спеціалізовані наукові організації задля апробації та отримання відгуків на автореферат.

·