Категорії соціальної філософії

Категорії соціальної філософії - термін для позначення багаторівневих за своїм змістовим наповненням характеристик життєвого світу людини й суспільства. Категорії соціальної філософії відіграють роль таких форм практичного, духовно-практичного й духовно-теоретичного освоєння суспільно-історичної дійсності саме як органічної цілісності, де довільна з категорій постає як своєрідне уособлення будь-якої іншої, оскільки кожна є не що інше, як сама ця дійсність, - як цілісність (чи її образ), зафіксована в одному з ракурсів. Вони докорінним чином і різнобічно зумовлені культуро-творчою життєдіяльністю того чи того соціального організму - суспільства, цивілізації тощо.

На перших етапах категоризації суспільної реальності категорії соціальної філософії перебувають на рівні праформи, постають як своєрідні роди людського буття, всезагальні форми життєдіяльності людей. Пізніше - як нерефлексивні, несвідомо сформовані й діючі форми осягнення людьми соціальної дійсності, свого буття в ній. І лише на пізніх етапах існування суспільно-історичних макроорганізмів - культур, суспільств, цивілізацій, спільнот - набувають значення форм рефлексивних, починають відігравати роль свідомо розроблених і використовуваних засобів філософського осмислення соціально-історичного процесу, постають у вигляді засадових понять різних соціально-філософських учень. Однак і на цій фазі практичний світ людської життєдіяльності є основою й середовищем формування та функціонування категорій соціальної філософії. Відповідно й вони постають як екзистенційно-практичні форми такого освоєння суспільно-історичної реальності кожним наступним поколінням та індивідом, яке здійснюється через низку послідовних циклів. Основними ланками кожного такого циклу є практичне, практично-духовне, духовне (теоретичне), духовно-практичне і знову практичне освоєння дійсності. Потім цикл (уже за нових соціально-історичних умов) відтворюється. В масштабах цивілізованого суспільства функціонування категорії соціальної філософії як форм екзистенційно-практичного, пізнавального й регулятивного освоєння соціальної реальності здійснюється не в межах однолінійної послідовності дедалі масштабніших і прогресуючих циклів чи полілінійної спільноти таких послідовностей, а в контексті множини не тільки послідовностей, а й співіснувань циклів подібного штибу. При цьому як формування, так і функціонування категорій соціальної філософії відбуваються через збіг онто і філогенезу, оскільки зміна й засвоєння форм категоризації життєвого світу кожним індивідом і поколінням у процесі їх входження в систему культури відтворює та уособлює в стислій і специфічній формі ступені категоризації дійсності (і їх поступове усвідомлення) в ході історичного розвитку людства в цілому.

Категорії соціальної філософії мають системну природу в структурі соціально-філософського знання, вони сягають рівня рефлексії й набувають форми наріжних понять філософії суспільства. Лише конституюючись у відповідну категоріальну систему, зазначена філософія може розв'язувати завдання автентичного розуміння суспільства як цілісної і водночас внутрішньо-диференційованої системи лише в собі, постаючи як така сама система, але вже категорій соціальної філософії. В ході побудови, розвитку та функціонування подібної системи категорій соціальної філософії зв'язком з практичною життєдіяльністю опосередковується не тільки відношення відповідної категорії й соціальної реальності, а й взаємопереходи самих категорій соціальної філософії у контексті їх системи. Кожен із низки таких переходів здійснюється як постійне відтворення і розв'язання суперечності між абстрактним і конкретним, як перехід від абстрактнішої до конкретнішої категорії. Та чи інша категорія соціальної філософії характеризує суспільну дійсність як ціле, взяте в якомусь одному зрізі, з одного боку. Сама ж ця дійсність є живою багатогранною цілісністю, яка може дістати адекватне вираження лише в такій самій динамічній і цілісній системі категорій соціальної філософії.

Перехід від однієї категорії до іншої постає тут не як дедукування понять, а як зняття щоразу нової невідповідності між однобічністю категорії, що відображує суспільство лише з якогось одного боку, і конкретністю, багатогранністю того чи того реального історичного суспільства, як з'ясування різноманітних модифікацій, що відбуваються у «схоплюваних» певною категорією соціальної філософії явищах і процесах під впливом нових умов життєдіяльності людей. Розв'язання цієї часткової невідповідності між категоріями соціальної філософії, що в цілому адекватно відображає суспільну реальність, і самою цією багатоликою суперечливою і лабільною реальністю, повніше, глибше, різнобічніше й автентичніше її розуміння відбувається саме шляхом переходу до наступної, конкретнішої категорії. Його здійснення щоразу потребує звернення до реального життєвого світу, врахування нової грані освоєння суспільної дійсності, залучення до системи категорії соціальної філософії нових фактів, переробки в поняття виявлених даних споглядання та уявлення, осягнення на рівні соціальної філософії змісту відповідних категорій культури, світогляду та загальної філософії. При цьому зв'язок категорії соціальної філософії в їх системі реалізується не як жорстко заданий за спрямованістю перехід каузального характеру, а як взаємозв'язок, взаємоперехід, «подвійний перехід» і охоплює як просування від попередньої, абстрактнішої категорії до конкретнішої, так і зворотний рух, що фіксує «обернення» пізнавальної послідовності категорії соціальної філософії на зворотну їй за спрямованістю послідовність детермінації реальних форм життєдіяльності суспільства, що виражаються в цих категоріях.

Мережа категорій соціальної філософії як рефлексивних форм постає у двох основних вимірах: а) досконалої категоріальної системи як своєрідного канону, ідеалу соціально-філософського осягнення категорій соціальної філософії; б) категоріального апарату, тобто органона, дійового інструменту такого осягнення, а також методологічного засобу, застосовуваного в різних галузях людського життя, зокрема, сучасного наукового пізнання.