Охарактеризуйте засоби колективного захисту працюючих. 2 страница

49.Які вимоги Законів України "Про охорону праці", "Про колективні договори і угоди" передбачені щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці?

Законами України "Про охорону праці" та "Про колективні договори і угоди", передбачено внесення комплексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці в колективні договори та визначення обов'язків сторін з цих заходів.

У колективному договорі, угоді сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.

Колективний договір повинен обов'язково містити зобов'язання сторін щодо заходів захисту прав та соціальних інтересів осіб, які потерпіли на виробництві від нещасних випадків або профзахворювань, а також утриманців і членів сімей загиблих.

Згідно зі ст. 11 Закону України "Про охорону праці" рекомендовано включати до розділу "Охорона праці" колективного договору заходи щодо поліпшення умов праці інвалідів, жінок, підлітків, надання їм пільг за виконання вимог щодо охорони праці.

50.Назвіть нормативи з охорони праці.

Спеціальними законодавчими актами є державні нормативні акти з охорони праці (ДНАОП). Це — правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання.

Вимогам нормативних актів з охорони праці мають відповідати:

— умови праці на кожному робочому місці;

— безпека технологічних процесів, машин, механізмів, облад­нання й інших засобів виробництва;

— стан засобів колективного та індивідуального захисту;

— санітарно-побутові умови.

Державні нормативні акти з охорони праці залежно від сфери дії поділяються на міжгалузеві та галузеві.

Міжгалузевий нормативний акт про охорону праці — це ДНАОП загальнодержавного користування, дія якого поширю­ється на всі підприємства, установи, організації незалежно від ві­домчої (галузевої) належності та форм власності.

Галузевий нормативний акт про охорону праці — це ДНАОП, дія якого поширюється на підприємства, установи, організації певної галузі.Повний перелік чинних нормативних документів з охорони праці в Україні наведено в «Державному реєстрі міжгалузевих та галузевих актів про охорону праці», який діє з 1995 р. Він вклю­чає 2000 нормативних актів (правил, норм, положень, інструкцій тощо), а також 350 міждержавних стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ) і близько 40 Державних стандартів України (ДСТУ).Функцію головної організації з опрацювання ДНАОП виконує Національний науково-дослідний інститут охорони праці, який входить до системи органів державного нагляду за охороною праці. У кожній галузі народного господарства визначається ба­зова організація з опрацювання нормативних актів про охорону праці.Згідно із Законом України «Про охорону праці» (ст. 34) прий­няття нових, перегляд і скасування державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці проводяться ор­ганами державного нагляду за охороною праці за участю інших державних органів. Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охоро­ну праці переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та ви­робничого середовища, але не рідше одного разу на десять років.

 

 

51.Назвіть завдання, функції та права Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

й державний нагляд за охороною праці здійснює Державний депар­тамент з нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці), який виступає правонаступником Комітету з нагляду за охороною праці. Основними завданнями департаменту є реалізація державної полі­тики у сфері охорони праці та виробничої безпеки, комплексне управління охороною праці, здійснення державного нагляду за до­держанням вимог законодавчих та інших нормативно-правових ак­тів щодо безпечного проведення робіт, а також охорони надр.

Державний департамент з нагляду за охороною праці виконує такі функції:

— розробляє за участю міністерств, інших центральних орга­нів виконавчої влади і профспілок Національну програму поліп­шення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, конт­ролює її виконання;

— організовує й здійснює державний нагляд за додержанням у процесі трудової діяльності вимог законодавчих, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів щодо охорони праці за відповідністю вимогам нормативних актів з охорони праці дію­чих технологій, технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів;

— проводить експертизу проектів будівництва підприємств і виробничих об'єктів, розробок нових технологій, засобів вироб­ництва на їх відповідність нормативним актам про охорону праці;

— здійснює облік та аналіз аварій і нещасних випадків на ви­робництві, розробляє на цій основі пропозиції щодо профілакти­ки аварійності й виробничого травматизму тощо.

Працівники Держнаглядохоронпраці мають досить широкі повноваження: від накладання штрафів до зупинки експлуатації підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів і дільниць, ро­бочих місць та обладнання, до усунення порушень вимог щодо охорони праці.

Для виконання своїх функцій Держнаглядохоронпраці створює територіальні управління й інспекції. Основними завданнями територіального управління Держнаглядохоронпраці згідно з Тнповим положенням про територіальне управління Комітету з нагляду за охороною праці України, затвердженим наказом Комітету з паї ляду за охороною праці України 2 липня 1998 р. № 135і, є:

— здійснення державного нагляду за додержанням у процесі трудової діяльності вимог законодавчих та інших нормативно» правових актів щодо безпеки, гігієни праці й виробничого середо­вища, а також за проведенням робіт з геологічного вивчення надр, їх охороною і використанням, переробкою мінеральної сировини;

— координація робіт з профілактики травматизму невиробни­чого характеру;

— дотримання вимог законодавства та інших нормативно» правових актів про охорону праці при введенні в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, об'єктів та засобів виробництва;

— сприяння впровадженню у виробництво нових науково-дослідних розробок, винаходів, технологій, спрямованих на поліпшення умов праці і раціональне використання мінеральної сировини.,

Для виконання своїх функцій територіальне управління Держнаглядохоронпраці має у своєму складі державні інспекції, кількість яких погоджується Комітетом.

З метою технічної підтримки державного нагляду створено мережу експертно-технічних центрів, які включають 61 випробу вальну лабораторію, котрі проводять експертизу технічної документації, діагностику обладнання, опрацьовують експертні висновки щодо можливості введення в експлуатацію нових реконструйованих об'єктів і засобів виробництва.

 

 

52.Роль профспілок у сфері охорони праці. Яким чином вони можуть виконувати поставлені завдання?

Виходячи з того, що держава починає управляти та здійснювати нагляд за охороною праці, профспілки повинні зосередитися на контролі за додержанням відповідними державними структурами, господарськими керівниками, Практично всю політику в галузі охорони праці та навколишнього середовища профспілки повинні проводити,, через колективні договори і тарифні угоди, представники профспілок беруть участь у:

- опрацюванні Національної програми поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також угод з питань поліпшення умов і безпеки праці;

- формуванні регіональних програм з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення;

- опрацюванні державних міжгалузевих і галузевих норматив­них актів про охорону праці;

- розслідуванні нещасних випадків та профзахворювань;

- організації страхування від нещасних випадків та професійних захворювань у порядку й на умовах, що визначаються законодавством і колективним договором (угодою, трудовим договором);

- опрацюванні власником комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів з охорони праці;

- підготовці разом з власником подання про визначення і затвердження трудовим колективом порядку оплати та розмірів одноразової допомоги працівникам, які постраждали на виробництві.

Профспілки мають право безперешкодно перевіряти стан умов і безпеки праці на виробництві, виконання відповідних зобо­в’язань колективних договорів (угод), додержання власником вимог трудового законодавства щодо режиму робочого часу та часу відпочинку працівників,

Уповноважені з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти стан безпеки й гігієни праці, дотримання працівниками нормативних актів з охорони праці, а також вносити пропозиції щодо усунення виявлених порушень нормативних актів з охорони праці та здійснювати контроль за реалізацією цих пропозицій.

53.Формування та використання державного фонду соціального страхування від нещасних випадків і профзахворювань. Хто управляє діяльністю фонду?

Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціаль-ного страхування (ст. 15). Управління ним здійснюється на пари-тетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців (ст. 16).

Головними завданнями Фонду є:

― компенсація працівникові (або членам його родини) шкоди, заподіяної каліцтвом або ушкодженням здоров’я. Фонд виплачує йому або членам його сім’ї одноразову допомогу, втрачений за-робіток у разі тимчасової непрацездатності, пенсію при частковій втраті працездатності, пенсію у разі смерті потерпілого; органі-зовує похорон померлого, оплачуючи пов’язані з цим витрати;

― вжиття необхідних заходів щодо відновлення працездатності потерпілого. Фонд організовує лікування потерпілих, їх переква-ліфікацію, працевлаштування осіб з відновленою працездатністю;

― створення умов для перекваліфікації інвалідів;

― вжиття заходів щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві, профзахворюванням.

Основна мета Фонду соціального страхування — сприяння керівництву підприємств у проведенні роботи щодо профілакти-ки травматизму.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків випла-чує застрахованому страхові виплати (ст. 28). Грошові суми цих виплат складаються із:

― страхової виплати втраченого заробітку (або його відповід-ної частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності;

― страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім’ї та особам, які перебу-вали на утриманні потерпілого);

― страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;

― страхової виплати пенсії у зв’язку з утратою годувальника;

― страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом унаслі-док травмування на виробництві та професійного захворювання її матері під час вагітності;

― страхових виплат на медичну й соціальну допомогу.

 

54.Охарактеризуйте систему фінансування охорони праці.

На підприємствах, в галузях і на державному рівні у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку створюються фонди охорони праці.

Такі ж фонди можуть створюватись органами місцевого і регіонального самоврядування для потреб регіону.

На підприємстві кошти вказаного фонду використовуються тільки на виконання заходів, що забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві.

Кошти галузевих і державного фондів охорони праці витрачаються на здійснення галузевих і національних програм з питань охорони праці, науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт, що виконуються в межах цих програм, на сприяння становленню і розвитку спеціалізованих підприємств та виробництв, творчих колективів, науково-технічних центрів, експертних груп, на заохочення трудових колективів і окремих осіб, які плідно працюють над розв'язанням проблем охорони праці.

Кошти фондів охорони праці не підлягають оподаткуванню. Витрати на охорону праці, що передбачаються в державному і місцевих бюджетах, виділяються окремим рядком. Фінансування заходів, спрямованих на приведення умов і безпеки праці до нормативних вимог, підтримку досягнутого та підвищення існуючого рівня стану охорони праці можуть здійснюватись на підприємствах, як правило, за рахунок: а) витрат виробництва за такими елементами:

- матеріальні затрати на удосконалення технологій та організацію виробництва, винахідництво та раціоналізацію, підтримку основних виробничих фондів у робочому стані, утримання засобів колективного захисту тощо; б) амортизація основних фондів; в) капітальних вкладень ;г) банківського кредиту; д) кошторису видатків бюджетних організацій і установ; е) фонду охорони праці.

55.Розкрийте зміст організації контролю за дотриманням законодавства про охорону праці.

Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю є особливою правозастосувальною діяльністю спеціально уповноважених органів, спрямованою на захист трудових прав людини, їх здійснюють спеціально уповноважені на те органи й інспекції, що не залежать від роботодавця. Центральні органи державної виконавчої влади здійсн контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об’єднання. Органи: Державну інспекцію праці Міністерства праці та соціальної політики України; Державний комітет по нагляду за охороною праці України; Державну інспекцію охорони праці Комітету України по нагляду за охороною праці; Міністерство екології та природних ресурсів України; органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України; органи і заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України; органи державного енергетичного нагляду Міністерства енергетики й електрифікації України.
Місцеві державні адміністрації і Ради народних депутатів у межах відповідної території:забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці; формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення; здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про охорону праці.

Державна інспекція виконує, зокрема, такі функції: а) контролює додержання законодавства про працю на підприємствах, вимагає усунення виявлених порушень;
б) вносить на розгляд власника (керівника) підприємства або уповноваженого ним органу, органів державної виконавчої влади пропозиції, спрямовані на усунення і попередження порушень законодавства про працю, а у разі необхідності доводить їх до відома органів прокуратури; в) складає у випадках, передбачених законодавством, протоколи про адміністративні правопорушення вимог законодавства про працю, а також розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення згідно із законодавством; г) сприяє організації правового навчання власників (керівників) підприємств або уповноважених ними органів та проведенню роз'яснювальної роботи щодо законодавства про працю; д) веде прийом громадян, розглядає листи, заяви, скарги громадян, підприємств з питань додержання законодавства про працю. При цьому посадові особи Держ інспекції не виступають як посередники чи арбітри під час розгляду індивідуальних трудових спорів, зберігають конфіденційність джерела інформації (скарги) про порушення зак-ва про працю.

 

 

56.В чому суть соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань і що є джерелом фінансування соціального страхування?

Закон визначає такі завдання страхування від нещасного випадку (ст. 1):

— вжиття профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання не­щасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;

— відновлення здоров я та працездатності потерпілих на ви­робництві від нещасних випадків або професійних захворювань;

— відшкодування матеріальної й моральної шкоди застрахо­ваним і членам їх сімей.

Найголовнішим завданням вважається не відшкодування шкоди _від нещасного випадку, як випливає з назви Закону, а завдання що­до вжиття профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та профзахворюванням на виробництві.

Основними принципами страхування від нещасного випадку (ст.5)є:

— паритетність держави, представників застрахованих осіб і роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;

— своєчасне й повне відшкодування шкоди страховиком;

— обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, працюючих на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також до­бровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, і громадян — суб'єктів підприємницької ді­яльності;

— надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;

— диференціація страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві;

— формування й витрачання страхових коштів на солідарній основі;

— економічна заінтересованість суб'єктів страхування в по­ліпшенні умов і безпеки праці;

— цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.

Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:

― внесків роботодавців;

― капіталізованих платежів, що надішли у випадках ліквіда-ції страхувальників;

― прибутків, одержаних від стягнення відповідно до законо-давства штрафів і пені з підприємств;

― добровільних внесків та інших надходжень.

57.Назвіть мету, функції та завдання управління охороною праці на підприємстві.

Управління охороною праці на підприємстві є складовою, підсистемою загальної системи управління підприємством, оскільки лише за високого рівня охорони праці може бути забезпечено ефективне виконання завдань, що постають перед підприємством, і досягнення найкращих економічних результатів/

М етою управління охороною праці є забезпечення безпеки збереження здоров'я та працездатності людини під час трудової діяльності. Мета управління може бути досягнута шляхом виконання певних функцій управління.

Управління охороною праці забезпечує виконання таких функцій: 1.організацію й координацію робіт з охорони праці; 2. контроль стану охорони праці; 3. облік, аналіз та оцінку показників стану умов і безпеки праці; 4. планування та фінансування робіт з охорони праці; 5.стимулювання забезпечення високого рівня охорони праці.

Управління охороною праці має включати виконання таких основних завдань: 1. навчання працівників безпеці праці та пропаганду питань охорони праці; 2. забезпечення безпеки виробничого обладнання; 3. забезпечення безпеки виробничих процесів; 4. забезпечення безпеки будівель і споруд; 5. нормалізацію санітарно-гігієнічних умов праці; 6. забезпечення працівників засобами індивідуального захисту; 7. санітарно-побутове обслуговування працівників; 8. професійний відбір працівників за певними спеціальностями.Важливе значення має створення системи управління охоро­ною праці. З методологічних позицій системного підходу визначається перелік і склад спеціальних функцій (завдань) управління охороною праці в їх безпосередньому зв'язку з функціональними підсистемами управління підприємством зі встановленням локальних цілей роботи.

 

 

58.Принципи організації та функціонування системи управління охороною праці на підприємстві.

Комплексний підхід до розв'язання завдань і проблем у галузі охорони праці реалізується на основі принципів:

1. спрямованості системи управління на реалізацію цільових завдань; 2. безумовного пріоритету професійної та екологічної безпеки щодо інших категорій господарської діяльності, підкріпленої фінансовими й матеріальними ресурсами; 3. масової участі всіх працівників підприємства в забезпеченні професійної та екологічної безпеки, а також реалізації заходів працеохоронного характеру й управлінських впливів на всіх рівнях і стадіях виробничих і трудових процесів; 4.ненульового ризику, тобто усвідомлення необхідності підготовки виробництва й організації дій на випадок нестандартної (надзвичайної) ситуації; 5.соціальної та економіко-цільової оцінки наслідків припустимих дій і рішень, які приймаються на основі прогнозування ризику й усунення джерел потенційної небезпеки; 6.достовірності, повноти й оперативності зовнішньої та внутрішньої інформації, доведення її до кінцевої ланки всього управлінського ланцюга по вертикалі і горизонталі; 7. експрес-реагування на інформацію, яка надходить: оперативної оцінки й аналізу ситуації, вироблення, прийняття та виконання управлінських рішень, спрямованих на усунення профе­сійної та екологічної небезпеки, причин її виникнення;8. безперервності функціонування системи навчання, яка за­безпечує достатню професійну компетентність менеджерів і пра­цівників у галузі охорони праці та інженерної екології;

9.безперервності контролю (нагляду) за дотриманням норма­тивних вимог на виробничих ділянках і робочих місцях; 10.економічної мотивації й обопільної відповідальності всіх працівників (адміністрації, посадових осіб і робітників)— учас­ників трудових процесів на підприємстві — за створення і до­тримання нормативних умов, забезпечення професійної та еколо­гічної безпеки.

59.В чому полягає аналіз ефективності функціонування системи управління охороною праці на підприємстві?

Аналіз ефективності функціонування СУОП на підприємств проводиться за такою методикою:

— за наявністю цільових програм щодо запобігання виробничого травматизму та професійним захворюванням, усунення небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

— цілеспрямованістю щорічних комплексних заходів та іншій планів роботи щодо зменшення рівня виробничого травматизму І профзахворювань, підвищення рівня охорони праці, виконанням планів, заходів, приписів, пропозицій з охорони праці;

— наявністю посадових інструкцій з охорони праці та врахуванням у них усіх завдань і функцій управління охороною праці

— створенням мотивації роботи з охорони праці на підприємстві

— контролем, обліком і аналізом роботи з охорони праці;

— за виконанням завдань з охорони праці. За результатами перевірки визначається середній коефіцієнт виконання завдань І функцій управління охороною праці на підприємстві та надаються пропозиції щодо поліпшення функціонування СУОП

З метою систематизації роботи з охорони праці необхідно розро­бити технологічну схему управління цією діяльністю на підприємс­твах. Користуючись схемою як алгоритмом, керівник підприємства послідовно перевіряє виконання завдань і функцій управління охороною праці. Це дає можливість системно та комплексно вирішувати всі питання охорони праці, підвищувати її ефективність, зменшувати виробничий ризик.

 

60.Назвіть обов’язки власника підприємства у галузі охорони праці.

Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці;

- здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

- організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

61.Які обов’язки працівника щодо виконання нормативних актів про охорону праці?

Згідно із ЗУ «Про охорону праці» працівник зобов’язаний:

— дбати про особ. безпеку і здоров'я, а також про безпеку та здоров'я оточуючих людей;

— знати і викон-ти вимоги нормат. актів про ОП, правила поводження з машинами, механізмами, уста-ям та іншими засобами вироб-ва, користуватися засоба­ми колект. й інд. захисту;

— додержуватися зобов'язань щодо ОП, передба­чених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутр. трудового розпорядку під-ва;

— проходити у встановленому закон-вом порядку попе­редні й періодичні мед. огляди;

— співробітничати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загро­зу його життю чи здоров'ю людей, які його оточують у навколишньому природному середовищі, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі трудової діяльності проходять на підп-ві інструктаж (навчання) з питань ОП. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, мають проходити попереднє спеціальне навчання і 1раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про ОП. Перелік таких робіт затверджується Держ. департ. Укр. з нагляду за ОП. Посадові особи згідно з переліком, затвердженим Держ. департ. Укр. з нагляду за ОП, до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на 3 роки проходять у встановленому порядку навчання, а також перевірю знань з ОП в органах галузевого або регіональнім її управління ОП за участю представників органу держ. нагляду та профспілок. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з ОП забороняється. У разі незадовільних знань з питань ОП працівники повинні повторно навчатися.

 

62.Функції та права служби охорони праці підприємства (організації).

До основних функцій служби охорони праці належать: опрацювання ефективної цілісної системи управління охороною праці сприяння вдосконаленню діяльності в цьому напрямі кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи, проведеній оперативно-методичного керівництва роботи з охорони праці та ін.

Служба охорони праці організовує:

— забезпечення працівників правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці;

— паспортизацію цехів, ділянок, робочих місць щодо відповідності їх вимогам охорони праці;

— облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також шкоди від цих подій;