Особливості розвитку у підлітковий період

Підлітковим прийнято вважати період розвитку дітей від 11-12 до 15-17 років; він знаменується бурхливим розвитком і перебудовою організму дитини. Насамперед, - це фізіологічне дозрівання, яке не можливо ізолювати від соціального ряду, тобто процесів соціалізації. Основні аспекти фізичного дозрівання - скелетна зрілість, поява вторинних статевих ознак і період стрибка в рості - тісно пов'язані один з одним, як у чоловіків, так і в жінок. Підлітковий вік характеризується швидким, нерівномірним ростом і розвитком організму. Відбувається ствердіння скелета, вдосконалюється м'язова система. Однак, нерівномірність розвитку серця і кровоносних судин, а також посилена діяльність залоз внутрішньої секреції часто є причиною тимчасових розладів кровообігу, підвищення тиску, напруження серцевої діяльності, посилення збудливості дітей, що виражається у нервозності, швидкій втомі, запамороченнях і підвищеному серцебитті.
Спілкування з однолітками, тобто свідоме експериментування з власними стосунками з іншими людьми, - виділяється у відносно самостійну сферу життя. У товаристві однолітків реалізується головна потреба періоду - знайти своє місце в суспільстві, бути «значущим». Протягом підліткового віку змінюються мотиви спілкування з однолітками: у 10-11 років - бажання бути в середовищі однолітків, щось робити разом; у 12-13 років - бажання зайняти певне місце в колективі однолітків; у 14-15 років - прагнення до автономії і пошук визнання цінності власної особистості.
Інтимічо-особисте спілкування з однолітками - це провідна діяльність, під час якої відбувається практичне засвоєння моральних норм і цінностей. У спілкуванні з однолітками - це програвання найрізноманітніших сторін людських стосунків, побудова взаємостосунків, що ґрунтуються на «кодексі співтовариства», важливими нормами якого є повага гідності, рівність, вірність, допомога товаришу, чесність. У підліткових об'єднаннях залежно від загального рівня розвитку і виховання стихійно формуються свої кодекси честі, високо цінується вірність, чесність і не сприймається зрада, порушення даного слова, егоїзм тощо.
Для підлітка стосунки з однолітками виділяються у сферу його власних, особистих стосунків, у яких він діє самостійно, тому нетактовне втручання дорослих викликає в нього протест.
Нервова система підлітка ще не зовсім готова витримувати сильні, тривалі подразники, часто перебуває під їх впливом у стані загальмованості або сильного збудження.
На питання про те, як впливає фізичний розвиток, включаючи конституційні особливості організму і темп його дозрівання, на психологічні процеси і властивості особистості, відповісти нелегко, оскільки вплив природних властивостей неможливо вичленити із сукупності соціальних умов, в яких ці властивості виявляються і оцінюються. Хоча певні гени несуть в собі програми розгортання і фізичних властивостей, і деяких особливостей темпераменту, і розумових схильностей індивіда, але, маючи справу з поведінкою і складними психологічними властивостями людини, наука не може однозначно розділити їх генетичні і соціальні детермінанти. Підлітковий вік характеризується неоднозначністю у ви-значенні провідної діяльності. Найпоширенішими є точки зору, згідно з якими провідним ВИДОМ ДІЯЛЬНОСТІ є інтимно-особистісне спілкування (Д.Б.Ельконін), суспільно корисна праця (Д.І.Фельдштейн).
Спілкування підлітка з однолітками за рівнем значущості займає провідну позицію. На відміну від молодшого шкільного віку, коли дорослий займає авторитетне становище, підліток має сильне прагнення до спілкування з однолітками. Найбільше бажання підлітка - заслужити повагу і визнання ровесників, стати авторитетним у групі. Тому він повинний відповідати очікуванням однолітків, а це іноді суперечить моральним нормам. В стосунках з однолітками підліток прагне реалізувати свою особистість, визначити свої можливості в спілкуванні. Для цього йому необхідні особиста свобода і відповідальність. І він відстоює цю особисту свободу як право на дорослість. У підліткових об'єднаннях залежно від загального рівня розвитку і виховання стихійно формуються свої «кодекси честі». У стосунках з однолітками підліток прагне реалізувати свою особистість, визначити свої можливості в спілкуванні. Для цього йому необхідні особиста свобода і відповідальність. І він відстоює цю особисту свободу як право на дорослість. У підліткових об'єднаннях залежно від загального рівня розвитку і виховання стихійно формуються свої «кодекси честі». Підліток починає цінувати такі якості як принциповість, сумлінне ставлення до справи, громадську активність, щирість, чесність, доброту, силу, а також якості, що відносяться до його взаємодії з однолітками.
Сприйняття підлітка стає виборчим, цілеспрямованим, які аналізують. Воно більш змістовно, послідовно, планомірно. Підліток здатний до тонкому аналізу сприймаються об'єктів.

Увага підлітка характеризується не тільки обсягом, але і специфічною вибірковістю. Воно стає все більш довільним і може бути навмисним. Підліток може зберігати тривалий час стійкість і високу інтенсивність уваги. У нього виробляється вміння швидко концентрувати і чітко розподіляти свою увагу. Увага підлітка стає добре керованим, контрольованим процесом і захоплюючій діяльністю (у разі Послепроизвольное уваги)

Пам'ять набуває вибіркового характеру. Пам'ять повністю інтеллектуалізірует: обсяг пам'яті збільшується в основному за счетлогіческого осмислювання матеріалу. Спостерігається збільшення обсягу пам'яті, наростає повнота, системність і точність відтворюваного матеріалу, запам'ятовування і відтворення спирається на смислові зв'язки. Стає доступним запам'ятовування абстрактного матеріалу.

Мислення. Істотні зрушення відбуваються в інтелектуальній діяльності підлітків. Основною особливістю її в 10-15 років є наростаюча з кожним роком здатність до абстрактного мислення, зміна співвідношення між конкретно-образним і абстрактним мисленням на користь останнього. Важлива особливість цього віку - формування активного, самостійного мислення

Мислення в підлітковому віці характеризується завершенням розвитку (Ж. Піаже). Проявляється здатність мислити дедуктивно, теоретично, формується система логічних висловлювань.

Підліток з рівним успіхом оперує як з об'єктами, так і з висловлювання ми. Одночасно у нього формується здатність до будь-якого роду комбінаторним операціями, широкому варьированию пропорціями, що вказує на сформованість логічного мислення.

Підліток стає здатним не тільки уявити собі різні можливі шляхи перетворення даних для емпіричного їх випробування, але може і логічно витлумачити результати цих проб. Крім того, що підліток здатний «парити» над дійсністю за допомогою планування і контролю своїх вільних фантастичних побудов, він навчаються чудово рефлексувати свої розумові дії та операції і отримувати від цього інтелектуальні емоції.

Зміна характеру і форм навчальної діяльності вимагають від підлітків більш високого рівня організації розумової діяльності. Підліток стає здатним до складного аналітико-синтетичного сприйняття предметів і явищ дійсності. Зміст і логіка досліджуваних предметів, характер усвоеніязнаній розвивають у підлітків здатність самостійно і творчо мислити, порівнювати, робити глибокі за змістом висновки і узагальнення. Під впливом навчання мислення, увагу і пам'ять поступово знаходять характер організованих, регульованих і керованих процесів.