Галузева програма енергоефективності та енергозбереження у житлово-комунальному господарстві на 2010 - 2014 роки

Головні напрямки енерго – і ресурсозбереження у житлово-комунальному господарстві України

 

Питання енергозбереження та енергоефективності сьогодні надзвичайно актуальні для України, і недостатня увага до них спричиняє як відчутні економічні, так і негативні екологічні наслідки. Зокрема у сфері житлово-комунального господарства України найбільшого поширення набула проблема надмірного споживання енергоресурсів, причинами якого є в основному традиційна відсутність культури енергозбереження, а також застарілість технологій та фізична зношеність обладнання, що використовується у житлово-комунальному господарстві й інших галузях і сферах економіки.

В умовах недостатнього забезпечення власними паливно-енергетичними ресурсами, систематичного зростання цін на вітчизняні та імпортовані енергоресурси, для України все більш нагальною стає необхідність практичного вирішення задач енергозбереження в усіх ланках національної економіки.
Цілеспрямована діяльність у сфері енергозбереження потребує постійного управління на державному, регіональному та галузевому рівнях.

Велика частка споживання енергоресурсів припадає на сферу житлово-комунальних послуг, що надаються населенню та іншим споживачам. Житлово-комунальне господарство України охоплює своїми послугами значну частину населення України та об’єкти соціальної інфраструктури і споживає значну частину енергоресурсів.

Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) є найважливішою соціальною галуззю, що забезпечує населення, підприємства і організації необхідними житлово-комунальними послугами (ЖКП), істотно впливає на розвиток як регіонів, так і національної економіки України.

Недосконалість системи управління ЖКГ України, зволікання з його реформуванням призвели до того, що підприємства галузі, на сьогодні, не взмозі ефективно працювати в ринкових умовах і надавати споживачам послуги належного рівня і якості. Результатом ситуації, що склалася, є хронічно нестабільний фінансово-економічний стан підприємств галузі. Це пов'язано з постійною збитковістю, незадовільним станом розрахунків за енергоносії, значними обсягами дебіторської і кредиторської заборгованості.

Сфера житлово-комунального господарства України має значний потенціал у напрямі скорочення енергоспоживання та покращення якості послуг. У зв’язку із цим очевидна необхідність подальшої системної роботи у напрямі модернізації об’єктів та систем житлово-комунального господарства з використанням наявних місцевих ресурсів, а також пошуку інноваційних рішень для розв’язання проблем, що накопичилися у сфері енергозбереження за останні десятиліття.

Технологічні рішення

Заощадження енергії різними методами є найбільш поширеним способом енергозбереження у сфері житлово-комунального господарства. Найчастіше з цією метою використовується нове енергозберігаюче обладнання: сучасне, більш ефективне та енергоощадне теплогенеруюче обладнання, системи автоматизованого управління роботою обладнання, більш енергоефективні пальники, теплоутилізатори та теплові насоси тощо, які забезпечують економію у використанні енергоносіїв. Крім того, в Україні здійснюються проекти, за якими заощадження енергії досягається за рахунок теплооізоляції, утеплення обгороджувальних конструкцій будівель, скорочення довжини теплотрас чи діаметру трубопроводів тепломережі, але кількість таких проектів незначна порівняно з масштабами проблеми тепловтрат у мережах теплопостачання внаслідок зношеності трубопроводів чи відсутності належної теплоізоляції будівель. Заощадження енергії і більш ефективне використання енергоносіїв також забезпечується за рахунок когенерації (одночасного вироблення теплової та електричної енергії), яка вже почала використовуватися на підприємствах житлово-комунального господарства у багатьох регіонах України.

Встановлення сучасних систем обліку іноді здійснюється як самостійний захід з метою оптимізації використання енергоресурсів, але частіше виступає як додатковий щодо інших заходів з енергозбереження – наприклад, заміни або модернізації обладнання. Зменшення споживання електроенергії і, відповідно, економія коштів споживачів також забезпечуються використанням сучасних багатотарифних лічильників (вартість спожитого енергоресурсу визначається за різними тарифами залежно від часу доби).

Використання альтернативних видів палива, найчастіше – місцевих ресурсів (дров, відходів деревини, тюкованої соломи, торфобрикетів тощо), стає дедалі популярнішим заходом, особливо у теплозабезпеченні освітніх закладів. Втім, твердопаливні котли, які працюють на деревині або торфобрикетах, за рахунок впровадження найсучасніших технологічних розробок (наприклад, технології “киплячого шару”) також використовуються для опалення виробничих приміщень і навіть у централізованому теплопостачанні.

Новітнім напрямком в енергозбереженні є використання відновлюваних і вторинних джерел енергії. В Україні були реалізовані декілька проектів, в основі яких лежало використання відновлюваної енергії сонця або водних потоків, а також тепла зовнішнього повітря. Безперечно, привертає увагу ряд проектів, що пропонують використання вторинних ресурсів великих промислових підприємств (наприклад, ВАТ “Запоріжсталь”, Запорізької АЕС) або утилізацію надлишкової теплоти стічних вод міських систем водовідведення з використанням теплових насосів.

Більшість технологічних рішень передбачають технічне переоснащення: часткову або повну заміну обладнання чи встановлення додаткового обладнання з метою більш ефективного використання наявних енергетичних ресурсів без зміни суті використовуваної технології.

Перехід на місцеві види палива не є справжньою інновацією, але не може вважатися і переоснащенням, оскільки при ньому змінюється не тільки технологічна схема, але й уся система постачання енергоносіїв. Більшою мірою інноваційними є проекти з переходу на електроопалення, оскільки в їх межах часто застосовуються новітні технології – наприклад, перетворення стін опалюваних приміщень на низькотемпературні інфрачервоні нагрівальні прилади.

Використовуються інноваційні технології або оригінальні технологічні рішення, нечасто впроваджуються у сфері житлово-комунального господарства України – їх частка становить не більше ніж 20% від загальної кількості.

Нововведенням, що почало активно використовуватися на багатьох підприємствах житлово-комунального господарства, є технологія когенерації: за рахунок одночасного виробництва теплової та електроенергії, яка часто використовується на потреби самих підприємств або навіть постачається до загальної електричної мережі, підвищується ефективність використання енергоресурсів. Також інноваційними можна вважати проекти щодо використання відновлюваних джерел енергії та вторинних ресурсів. В Україні кількість впроваджених проектів такого типу незначна, однак позитивний досвід з їх реалізації може популяризуватися і використовуватися за наявності відповідних ресурсів.

 

Галузева програма енергоефективності та енергозбереження у житлово-комунальному господарстві на 2010 - 2014 роки

Основна мета Програми - досягнення сучасного технічного, економічного, організаційного рівня житлово-комунального господарства як розвиненої і потужної галузі економіки держави за рахунок системного і комплексного вирішення завдань Програми щодо:

· підвищення енергоефективності використання енергетичних ресурсів та енергозбереження в житлово-комунальному господарстві;

· зменшення на постійній основі питомих витрат енергоносіїв при виробництві продукції, робіт і послуг житлово-комунального господарства;

· створення системи збору інформації в частині оцінки рівня енергоефективності.

В кінцевому рахунку - головною метою є скорочення енергетичних витрат в галузі житлово-комунального господарства України.