Засади розмежування видатків і доходів між окремими бюджетами

Джерела покриття,шляхи і т д бюджетного дефіциту

Бюдже́тний дефіци́т — перевищення видаткової частини державного бюджету над дохідною.До основних причин бюджетного дефіциту на Україні можна віднести: перехід до ринкової економіки; низький рівень життя більшої частини населення України; зниження ефективності виробництва; скорочення об'ємів валового внутрішнього продукту; кризові явища в економіці; неефективність фінансово – кредитних відносин; значне зростання і нераціональна структура бюджетних витрат; наявність значного тіньового сектора в економіці.У програму конкретних заходів щодо скорочення бюджетного дефіциту необхідно включити заходи, які стимулювали б притоку коштів до бюджету країни і сприяли б скороченню державних витрат. До них відносяться:1. Зміна напрямів інвестування бюджетних коштів в галузях економіки з метою значного підвищення фінансової віддачі від кожної гривни.2. Більш широке використання фінансових пільг і санкцій, які стимулюють зростання суспільного виробництва.3. Різке скорочення сфери державної економіки і державного фінансування.4. Скорочення військових витрат.5. Збереження фінансування тільки самих важливих соціальних програм, неприйняття нових.6. Не надання кредитів державним структурам.7. Створення умов для залучення іноземних інвестицій.Чотири основні способи вирішення проблеми бюджетного дефіциту:а) скорочення бюджетних витрат; б) пошук джерел додаткових доходів; в) випуск (емісія) незабезпечених грошей з метою використання для фінансування державних витрат; г) позика грошей у банків, господарських організацій, громадян, інших держав, іноземних та міжнародних фінансових організацій Джерелами покриття бюджетного дефіциту виступають:державні позики;емісія грошей.Державні позики є однією з форм державного кредиту і відображають взаємовідносини між державою, як позичальником, і юридичними та фізичними особами чи іншими країнами, як кредиторами Фінансування бюджетного дефіциту можливез використанням різних способів. До найважливі_ших з них можна віднести такі: залучення позик;проведення державою активних операцій. Залучен_ня позик з метою фінансування дефіциту бюджетуздійснюється у різних видах і формах, до яких на_лежать, зокрема, внутрішні та зовнішні запозичен_ня, що проводяться у формі кредитних угод, об_лігацій, казначейських зобов’язань та ін.

Бюджетний устрій

Бюджетний устрій — організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, розподіл доходів і видатків між окремими ланками, правові основи функціонування бюджетів, встановлення характеру взаємовідносин між бюджетами, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи. Бюджетний устрій України визначається державним устроєм та адміністративно-територіальним поділом України. бюджетний устрій - це організація вертикальної структурної побудови бюджету держави за рівнями влади

18)характер. Бюджетної системи Бюдже́тна систе́ма — це сукупність бюджетів держави та її адміністративно-територіальних утворень (державний бюджет та місцеві бюджети відповідно), побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.Структура бюджетної системи визначається ступенем розподілу повноважень з концентрації фінансових ресурсів та їх використання між органами публічної влади різного рівня.Бюджетна система України під час її становлення була визначена Законом України «Про бюджетну систему України».
На сьогодні відповідно до Бюджетного кодексу України бюджетна система держави включає:
* Державний бюджет;
* місцеві бюджети.
Місцеві бюджети поділяються за рівнем адміністративного поділу на:
• Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим;
• обласні;
• міські (міст державного та обласного підпорядкування з районним поділом);
• районні;
• бюджети міст (обласного і районного підпорядкування без районного поділу);
• сіл;
• селищ;
• районів у містах.

19)Принципи бюджетної системи1.Принцип єдності бюджету означає існування єдиного рахунку доходів і видатків кожної ланки бюджетної системи.2.Принцип збалансованості означає,що видатки повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період.3.Державний бюджет України, бюджет Автономної Республіки Крим, місцеві бюджети є самостійними.4. Принцип повноти полягає у відображенні в бюджеті усіх доходів і видатків.5.Принцип обгрунтованості означає, що бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил.6. Принцип ефективності полягає в тому, що при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.7. Принцип субсидіарності - це розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами, який грунтується на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача.8. Принцип цільового використання бюджетних коштів полягає у використанні їх тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.9. Принцип справедливості забезпечує базування бюджетної системи України на засадах справедливого розподілу суспільного багатства в країні.10. Принцип публічності та прозорості означає, що державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами.11.Принцип відповідальності учасників бюджетного процесу вимагає відповідальності їх за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

засади розмежування видатків і доходів між окремими бюджетами

Критерії розмежування видів видатків між бюджетами будується на основі принципу субсидіарності, з урахуванням повноти надання бюджетних послуг та їх наближення безпосередньо до споживача.Відповідно до критеріїв видатки поділяються на такі групи:· До першої групи видатків, що здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст, та їх об’єднань, належать видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, що забезпечують необхідне першочергове надання соцпослуг, гарантованих державою, і розташовані найближче до споживачів;· До другої групи, що здійснюються з бюджетів міст республіканського АРК та міст обласного значення, а також районних бюджетів, належать видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, що забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих для всіх громадян України;· До третьої групи видатків, що здійснюються з бюджету АРК та обласних бюджетів, належать видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, що забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України. Розмежування доходів і видатків між окремими бюджетами починається з розподілу видатків. Оскільки бюджет є фінансовою базою держави, то в основі розмежування видатків лежить визначення меж функцій між окремими рівнями державної влади й управління. Розподіл видатків може грунтуватися на двох принципах: відомчій підпорядкованості і територіальному розташуванні об’єктів фінансування.Принцип відомчої підпорядкованості означає, що суб’єкт бюджетного фінансування отримує кошти з того бюджету, який відповідає рівню органу управління цим суб’єктом (наприклад НУ ім. Т.Г.Шевченка фінансується з ДБ) Принцип територіального розташування означає, що фінансування здійснюється з бюджету тієї адміністративної одиниці, на території якої знаходиться суб’єкт господарювання. На даний час основним є принцип відомчої підпорядкованості.У процесі розмежування доходів вирішуються такі завдання:- забезпечення збалансованості кожного бюджету;- забезпечення рівномірності надходження коштів до бюджету протягом бюджетного року;- забезпечення необхідними коштами покриття усіх видатків окремих ланок бюджетної системи, згідно з програмами економічного та соціального розвитку.Розподіл доходів є похідним від розподілу видатків і має в своїй основі такі принципи:· Забезпечення надійної фінансової бази для фінансування закріплених видатків;· Встановлення залежності між зусиллями органів влади й управління та формування доходів відповідних бюджетів;· Встановлення заінтересованості місцевих органів влади у пошуку і мобілізації фінансових ресурсів і недопущення адміністративного вилучення доходів для бюджетів вищого рівня.Розподіл доходів грунтується на встановленні загальнодержавних податків і платежів та місцевих податків і зборів.Загальнодержавні податки та обов’язкові платежі поділяються на: Закріплені доходи - доходи, які повністю або на основі фіксованого відсотку на постійній чи довгостроковій основі у встановленому Законом порядку, надходять до відповідного бюджету. Регульовані – доходи, які з метою збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів надходять до них у формі відрахувань податків або платежів за нормативами, затвердженими у визначеному Законом порядку. Або це доходи, які надходять в різні ланки бюджетів у відповідності з % відрахувань, які встановлені для даного бюджету. Розподіляючи витрати між бюджетами різних рівнів, держава розробляє систему заходів боротьби з бюджетним дефіцитом, прагнучи збалансованості Державного бюджету України, законодавчо встановлює порядок фінансування об'єктів і заходів, які віднесені до компетенції органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідного рівня.