Врожайність і поживність кормових трав

Рослина, вид корму	Збір зеленої маси з 1 га, ц	В 1 ц корму, кг	Пере-травного протеїну на 1 кормову одиницю, г	Збір кормо-протеї-нових одиниць з 1 га, ц
кормових одиниць	пере-травного протеїну
У	К	П	П:К∙1000
Однорічні кормові трави
тонконогові
Суданська трава		17,0	1,6
Могар		17,0	1,8
Райграс однорічний		20,0	2,1
Озиме жито		19,3	2,7
Тритикале		19,8	2,5
Озима пшениця		19,7	2,5
Овес		19,0	2,6
Сорго цукрове		22,8	1,0
Сорго-суданкові гібриди		19,3	1,2
бобові
Вика яра		17,0	3,7
Вика озима		15,5	3,6
Кормовий горох (пелюшка)		16,0	2,8
Серадела		15,3	2,7
Соя		20,7	3,5
Багаторічні кормові трави
тонконогові
Грястиця збірна		22,7	2,1
Костриця лучна		22,3	2,0
Стоколос безостий		18,4	1,9
Райграс високий		18,4	1,8
Пажитниця багаторічна		18,2	1,7
Житняк пустельний		20,5	1,7
бобові
Люцерна посівна		21,0	4,0
Люцерна жовта		22,2	3,3
Еспарцет піщаний		17,0	2,8
Конюшина червона (лучна)		20,0	3,0
Конюшина біла		21,0	3,3
Буркун білий		17,2	3,1
Лядвенець рогатий		21,4	3,8

 

Таблиця 4.2

Морфологічні, еколого-біологічні та господарські особливості кормових трав

Культура (українська та латинська назва)	Морфологічні особливості	Еколого-біологічні властивості (зимо– та морозостійкість, тривалість періоду вегетації, вміст сухої речовини, протеїну та ін.	Урожайність (т/га), вихід сухої речовини та протеїну (т/га)
стебло	листки	суцвіття, квітів, плодів, насіння (форма, забарвлення, кількість насінин, маса 1000 шт.)
Суданська трава
Могар
Райграс однорічний
Озиме жито
Вика озима
Пелюшка
Серадела
Соя
Грястиця збірна
Костриця лучна
Стоколос безостий
Люцерна посівна
Еспарцет піщаний
Буркун білий
Лядвенець рогатий

 

 

Заняття № 5.
Силосні культури. Заготівля силосу

 

Мета. Ознайомитись з морфологічними, біологічними та господарськими особливостями основних силосних культур. Освоїти технологію силосування компонентів з різною вологістю.

Завдання. 1. Зробити відповідні розрахунки та встановити поживність силосних культур (заповнити табл. 5.1.)

2. Розрахувати для свого варіанту співвідношення і вагову кількість компонентів при силосуванні рослинної сировини з різною вологістю (табл. 5.3)

3. За допомогою літературних джерел зробити морфологічний опис основних силосних однорічних та багаторічних культур, охарактеризувати вимоги до тепла, вологи, реакцію на довжину дня тощо; вказати урожайність. Результати записати у вигляді таблиці (заповнити табл. 5.2).

 

Силосні рослини

Силосними називають ті рослини, які потенційно спроможні формувати високі й стійкі врожаї зеленої маси з достатнім вмістом поживних речовин. До основних силосних культур відносяться кукурудза, соняшник, сорго, земляна груша, кормова капуста, мальва, ріпак озимий і ярий, редька олійна, амарант. До силосних можна віднести також такі високоврожайні багаторічні рослини як борщівник Сосновського, гірчак Вейріха, сильфій пронизанолистий та ін.

Цінними для використання сумісно з іншими культурами є гарбузи, кормові кавуни та ін. Добрий силос отримують з зеленої маси озимих проміжних (жито, вікожитня суміш), ярих бобово-злакових сумішок, кормового гороху у фазі молочно-восковій стиглості; 1 ц зеленої маси силосних культур відповідає 15-24 кормовим одиницям і містить від 60-80 до 120-150 г протеїну.

Отже, до групи силосних належать рослини різних ботанічних родин:

- із родини тонконогових: кукурудза, сорго цукрове, сорго-суданкові гібриди;

- із родини селерових - борщівник Сосновського;

- із родини мальвових - сіда багаторічна.

 

Важливіша ознака, за якою визначають придатність кормової рослини до її силосування – це вміст в ньому необхідної кількості цукрів. В залежності від вмісту цукру і буферності соку рослини поділяють на групи:

що легко силосуються – кукурудза, гичка цукрових буряків, тимофіївка лучна, райграс, трави пасовищ і лук, підв’ялені до вологості 60-70%;

що важко силосуються – зелена маса жита, пшениці, вівса, бобово-злакові сумішки однорічних і багаторічних трав, конюшина, люпин, кормові боби, віка;

що не силосуються при природній вологості – люцерна, конюшина ранніх укосів, рапс, свиріпиця, гірчиця.

Силосні рослини за тривалістю життя поділяють на дві групи (табл. 5.1):

1. Однорічні рослини — ті, що формують урожай зеленої маси в рік сівби: кукурудза, сорго, соняшник - один укіс; сорго та сорго-суданкові гібриди -два-три укоси.

2. Багаторічні рослини - котрі щорічно дають 2-3 укоси зеленої маси: борщівник Сосновського, сильфій пронизанолистий, сіда багаторічна, топінсоняшник.

Таблиця 5.1