Лабораторна робота № 5. Методика

«МАЛЮНОК СІМ’Ї»

 

Вихідні положення

Мета завдання: ознайомлення із технологією проведення та інтерпретації методики «Малюнок сім’ї».

Загальна характеристика методики. Цей тест пропонується для виявлення особливостей сімейних взаємин в сприйнятті людини. Метод використовується переважно при обстеженні дітей, починаючи з чотирирічного віку, але може бути з успіхом застосований і для з'ясування ставлення до сімейної сфери у дорослої людини. Існують варіанти цієї методики: «Малюнок сім’ї»; «Динамічний (чи кінетичний) малюнок сім’ї»; «Малюнок сім’ї тварин».

 

Методика

 

Проведення тестування.

Варіант № 1. Малюнок сім’ї. Аркуш паперу кладуть перед обстежуваним горизонтально. Інструкція: «Намалюйте на цьому аркуші всю свою сім'ю». Якщо обстежуваний ставить питання: «А кого малювати?», «А бабусю малювати?», «А можна я намалюю свого друга?», «Мою – це означає мою власну або батьківську, в якій я виховувався?» (останнє питання іноді ставлять дорослі, які вже мають власну сім'ю), – то експериментатор відповідає: «Я не знаю, хто входить у вашу сім'ю. Ви знаєте це краще за мене».

Після закінчення малюнка з'ясовують, якого члена сім'ї зображає кожний з намальованих персонажів. При цьому експериментатор не повинен висловлювати власних припущень. Так, указуючи на кого-небудь з персонажів, не слід питати: «Це хто, тато?». Питання повинні звучати нейтрально: «Хто це? А це?». Можуть бути додаткові питання типу: «Де все це відбувається?», «Що ви робите?» або «Що робить кожний з тих, кого ти намалював?» і т.п. Бесіду проводять у вільній формі.

Варіант № 2. Динамічний малюнок сім'ї (методика доступна дітям, починаючи із старшого дошкільного віку, приблизно з п'яти років).

До завдання тесту «Малюнок сім'ї» (див. вище) вводиться додаткова інструкція: «Потрібно намалювати сім'ю так, щоб кожен член сім'ї щось робив, був чимось зайнятий».

Порівняно з тестом «Малюнок сім'ї» тест «Динамічний малюнок сім'ї» дозволяє одержати повнішу інформацію про те, як обстежуваний сприймає розподіл ролей в сім'ї, яка основна, із його точки зору, функція у кожного з її членів. Підлітки за цим завданням часто роблять дуже виразні малюнки.

Разом з тим, діагностична спрямованість додаткового варіанту очевидніша, ніж у першого варіанту методики, і при певній установці обстежуваний може свідомо спотворити результати. Як показує досвід, функціональна установка обстежуваного часто призводить до того, що по малюнку важко оцінити емоційні взаємини між членами сім'ї.

Варіант № 3. Сім'я тварин. При обстеженні дорослих людей цей тест часто виявляється більш інформативним, ніж тести «Малюнок сім'ї» і «Динамічний малюнок сім'ї». Як і тест «Малюнок сім'ї», він доступний дітям з чотирирічного віку.

Аркуш паперу кладуть перед обстежуваним горизонтально. Інструкція: «Намалюйте сім'ю, що складається з тварин, так, щоб всі члени сім'ї були різними тваринами». Можна пояснити, що йдеться про казкову сім'ю, оскільки насправді сім'ї тварин складаються з однакових тварин.

Обстежуваному не говорять, що передбачається зображення його власної сім'ї. Навпаки, за інструкцією повинна бути намальована якась абстрактна сім'я. Проте асоціації обстежуваного все одно визначаються його самовідчуттям в своїй сім'ї.

Обстежуваний може сказати, що не вміє малювати тварин. Тоді йому пояснюють, що це не страшно, і якщо буде незрозуміло, кого він намалював, то він скаже, хто це, а експериментатор запише. Після закінчення малюнка експериментатор з'ясовує, які це тварини і хто вони в сім'ї (хто який член сім'ї). Відповіді фіксують в протоколі. Ставлячи питання, не можна вимовляти слів «мама», «тато», «дитина», «бабуся» і ін. Потрібно використовувати нейтральне словосполучення «член сім'ї».

Обговорюють малюнок так само, як і в тесті «Малюнок сім'ї».

Якщо обстежуваний «закривається» від експериментатора, то тест «Сім'я тварин» часто виявляється більш ефективним, ніж тести «Малюнок сім'ї» і «Динамічний малюнок сім'ї», оскільки його спрямованість менш очевидна. Його можна використовувати замість тесту «Малюнок сім'ї» або в поєднанні з ним для отримання додаткових даних.

Зустрічаються випадки, коли в тесті «Малюнок сім'ї» обстежуваний відтворює реальні сімейні відносини, а в тесті «Сім'я тварин» – ідеальні (такі, якими він хотів би їх бачити). Зустрічається і зворотне співвідношення: щоб справити сприятливе враження, обстежуваний зображає в тесті «Малюнок сім'ї» картину, що ідеалізується, а в тесті «Сім'я тварин», із-за його більшої нейтральності, виявляється пряма проекція реальних сімейних відносин. Змістовний аналіз малюнків дозволяє встановити, який варіант має місце у кожному конкретному випадку.

 

Виконання завдання

1.Студентська група ділиться на «двійки» («експериментатор» та «досліджуваний») для проведення один з одним трьох варіантів методики «Малюнок сім’ї».

2. Експериментатор пропонує досліджуваному згідно інструкціям (див. 6.2) намалювати три малюнка сім’ї. Під час виконання завдання обстежуваним експериментатор спостерігає за процесом малювання, звертає увагу на можливе напруження під час малювання тих чи інших членів сім’ї. По завершенні роботи експериментатор фіксує послідовність намальованих персонажів та підписує «хто є хто» на малюнках.

3. Після проведення трьох варіантів методики здійснюється аналіз та інтерпретація отриманих результатів (див. 6.4).

4. На основі виконаної роботи студенти готують письмовий звіт.

 

 

Обговорення результатів

 

При аналізі результатів тестування (тести: «Малюнок сім'ї», «Динамічний малюнок сім'ї» і «Сім'я тварин») враховуються наступні показники:

• склад зображеної сім'ї в співвідношенні з складом реальної сім'ї обстежуваного;

• взаємне розташування членів сім'ї і розташування всього малюнка в цілому на листі;

• особливості зображення окремих членів сім'ї (корисно зіставити їх із зображенням людини в тесті «Малюнок людини»);

• діяльність, якою зайнятий кожний з членів сім'ї, в тесті «Динамічний малюнок сім'ї»;

• вибір тварини, у вигляді якої зображується той або інший член сім'ї, в тесті «Сім'я тварин».

Іноді можна одержати додаткову інформацію з коментарів обстежуваного до його малюнка і з спостережень за процесом малювання (яка послідовність зображення членів сім'ї; у які моменти виникали утруднення і т.п.).

В результаті аналізу малюнків можна виявити уявлення їх автора про різні аспекти його сімейної ситуації. Зокрема, в малюнках виявляються відносини домінування-підпорядкування в сім'ї. Ієрархічні відносини передаються на малюнку відповідно до загальнокультурної норми: домінуюча фігура (той, хто головніше) підноситься над іншими. Не випадково і саме слово «вище» означає відношення не тільки по зростанню, але і по соціальному положенню. Фараон, цар або вождь на малюнках практично завжди зображувалися такими, що підносяться над оточуючими їх людьми. Цей спосіб передачі ієрархічних відносин з'являється вже в чотирирічному віці і зберігається надалі, включаючи доросле життя. У дітей відмінності в зростанні часто бувають дуже сильно підкресленими.

Сімейні ролі. Якщо ієрархічні відносини найясніше видно по звичайному малюнку сім'ї або по тесту «Сім'я тварин», то сімейні ролі (функції, що виконуються тим або іншим членом сім'ї) найчіткіше простежуються по динамічному малюнку сім'ї.

У малюнку сім'ї тварин свідомі установки спрацьовують значно слабкіше, оскільки в цьому випадку зображається не власна, а абстрактна сім'я.

Внутрісімейні контакти.

Сприятлива сімейна ситуація. Ознакою сприятливої сімейної ситуації служить наближеність членів сім'ї близько один до одного, повернення обличчям до глядача або один до одного. Важливий показник нормального внутрісімейного спілкування – руки, які промальовані у членів сім'ї. Тісне спілкування відображується в просторовій близькості персонажів і в контакті рук.

Надтісні контакти. Одним з відхилень в побудові сімейних взаємин є надтісний контакт між членами сім'ї. Іноді він доходить до ступеня симбіотичного зв'язку. Найчастіше він виникає між дитиною і матір'ю. При надтісних внутрісімейних контактах можуть ослаблятися зовнішні зв'язки членів сім'ї з світом. Це особливо небажано в підлітковому віці, коли для благополучного розвитку особистості дитини дуже великого значення набуває її спілкування з однолітками.

У малюнку сім'ї надтісні контакти відображуються в тому, що члени сім'ї розташовуються впритул один до одного, а іноді і частково закривають один одного.

Порушення емоційних контактів. Порушення сімейних контактів, їх недостатність або конфліктність – одне з найбільш поширених джерел психологічного неблагополуччя дітей, невротизації і відхилень в особистісному розвитку. У малюнку сім'ї порушення контактів може виявлятися в підкреслено недбалому зображенні всіх членів сім'ї або деяких з них, в їх взаємній віддаленості або розділеності якими-небудь перегородками, у відсутності кого-небудь з членів сім'ї, в зображенні їх із спини або відвернутими один від одного, в ознаках емоційного навантаження при зображенні кого-небудь.

 

Література

5, 10, 14, 16

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. – СПб.: Питер, 2001. – 688 с.

2. Базыма Б.А. Цвет и психика: Монография // http://www.i-u.ru/biblio/archive/basima_cvet/00.aspx

3. Белый Б. И. Тест Роршаха. Практика и теория. – СПб., 1992.

4. Бурлачук Л. Ф. Руководство CAT. – Киев, 1995.

5. Венгер А.Л. Психологические рисуночные тесты: Иллюстрированное руководство. – М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2002. – 160 с.

6. Леонтьев Д.А. Тематический апперцептивный тест. – 2-е изд., М.: Смысл, 2000. – 254 с.

7. Общая психодиагностика / Под ред. А.А. Бодалёва, В.В. Столина. – М.: МГУ, 2001. – 440 с.

8. Основы психодиагностики / Под ред. А. Г. Шмелева. – Рос­тов н/Д., 1996.

9. Психологическая диагностика / Под редакцией М. К. Акимовой, К. М. Гуревича. – СПб.: Питер, 2003. – 656 с.

10. Романова Е. С. Графические методы в практической психоло­гии. – СПб., 2002.

11. Сборник психологических тестов. Часть III: Пособие / Сост. Е.Е.Миронова – Мн.: Женский институт ЭНВИЛА, 2006. – 120 с.

12. Собчик Л.Н. МЦВ – метод цветовых выборов. Модифицированный восьмицветовой тест Люшера. Практическое руководство. – СПб.: Речь, 2001. – 112 с.

13. Собчик Л.Н. Рисованный апперцептивный тест. – СПб.: Речь, 2002. – 32 с.

14. Соколова Е. Т. Проективные методы исследования личности. – М., 1980.

15. Соломин И.Л. О цветовых метафорах и не только о них // atpspb.narod.ru/articles/colourmetafor1.html

16. Шапарь В.Б., Шапарь О.В. Практическая психология. Проективные методики. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2006. – 480 с.

Додаток А