Автоматизація дій учнів з новими лексичними одиницями

Лексичні одиниці можуть групуватися за ступенем і характером трудності, що дозволяє підходити до їх засвоєння диференційовано на основі їх методичної типології. Сумарна трудність ЛО об'єднує різні трудності: 1) форми слова — звукової, графічної, структурної (наприклад, труднощі виникають при засвоєнні омофонів, у тому числі й граматичних, омографІв, у випадку значних графемно-фонемних розбіжностей, багато­складових і похідних слів; 2) значення ЛО (наприклад, виникають труднощі при неспівпаданні обсягів значень слів в іноземній і рідній мовах, при засвоєнні багатозначних слів, фразеологічних сполучень, у випадку так званої "фальшивої" синонімії і т.п.); 3) вживання — сполучуваності слова з іншими словами, особливостей його функціонування в мовленні (наприклад, великі труднощі виникають при засвоєнні словосполучень, які не мають точної структурно-семантичної відповідності еквівалентам у рідній мові тощо).

При визначенні ступеня трудності ЛО для засвоєння слід брати до уваги і сферу її функціонування. Так, труднощі активного словника, що обслуговує продуктивні види МД — говоріння і письмо, часто не співпадають з труднощами пасивного словника, необхідного для розуміння на слух та при читанні. Наприклад, важкими для активного засвоєння є слова, подібні за звучанням і за значенням, з різним обсягом значень і розбіжностями у сполучуваності у двох мовах, в той час як для пасивного засвоєння важкими вважаються односкладові та багатозначні слова, подібні за звучанням, за написанням, слова, подібні за формою, але різні за значенням у двох мовах — іноземній і рідній.

Таким чином, при автоматизації дій учнів з новими словами слід передбачати заходи для зняття і подолання труднощів засвоєння різних ЛО.

Практична мета навчання іноземної мови — спілкування в усній і письмовій формах, з одного боку, та важливість цілеспрямованого подолання лексичних труднощів, з іншого, викликають необхідність поєднання роботи на засвоєння слів у зразках мовлення у відповідності до ситуації спілкування з роботою над ізольованими словами. Питома вага роботи над ізольованим словом збільшується на середньому, а особливо на старшому ступені, де головним чином формується пасивний лексичний мінімум у процесі самостійного читання.

Основним типом вправ тут є рецептивно - репродуктивні й продуктивні умовно-комунікативні вправи, в яких учень сприймає зразок мовлення (ЗМ) і виконує з ним певні дії (в усній або письмовій формі) згідно створеної вчителем ситуації мовлення, виконуючи такі види вправ:

— імітація ЗМ;

— підстановка у ЗМ;

— завершення ЗМ;

— розширення ЗМ;

— відповіді на різні типи запитань;

— самостійне вживання ЛО у фразі/реченні;

— об'єднання ЗМ у надфразові єдності — діалогічну та монологічну.

Слід прокоментувати деякі види вправ. Так, якщо вчитель починає з загальних питань, на які очікує короткі відповіді, він перевіряє розуміння учнями ЛО; почати репродукцію нової ЛО доцільно або з імітації ЗМ, або з лаконічних відповідей на альтернативні запитання, де матеріал для відповіді учня "закладений" у питанні вчителя. Більш прийнятними є також лаконічні, а не повні відповіді на спеціальні питання. Вправи на завершення ЗМ не слід змішувати із вправами на заповнення (заповнення пропусків відповідними ЛО).

Підстановчі елементи у вправах можуть бути вербальними і підказуватися усно вчителем, з якого учень може вибирати потрібну ЛО, або невербальними (малюнки тощо).

Наведемо приклади умовно-комунікативних вправ для автоматизації дій учнів з ЛО активного мінімуму.

 

1) Answer my questions. Give laconic answer

T: Is "Katheryna" by Shevchenko a story or a poem?

Ps: A poem.

T: Is "Hamlet" by Shakespeare a play or a novel

2) Agree with me if I'm right.

T "Katheryna" by Shevchenko is a poem.

Ps: You're right. "Katheryna" by Shevchenko is a poem.

T: "Hamlet" by Shakespeare is a play. Etc.

3) Correct me if I'm not right.
T: "Cinderella" is a short story.

P1: You aren't right. "Cinderella" is a fairytale. Cl: "Cinderella" is a fairytale. Etc.

4) Complete my statements.

T "Robinson Crusoe" by Daniel Defoe is...

P1- "Robinson Crusoe" by Daniel Defoe is an adventure story.

Cl: "Robinson Crusoe" by Daniel Defoe is an adventure story. E

5) Answer my questions.

T What's your favourite poem?

P1- The poem "My Heart's in the Highlands" by Robert Burns. E

6) Tell the class about your favourite novel, poem, short story, fairytale.

Т My favourite play is "The Importance of Being Earnest" by Oscar Wilde.

P1 - My favourite story is "Taras Bulba" by Gogol.

P2- Mv favourite short story is "The Last Lear by O. Henry. Etc.

7) Ask each other about books you like best of all. You can make use.
the substitution table:

What novel

story by… do you like best of all?

play

poem

 

 

Best of all I like the novel

story …. by….

play

poem

 

8) Write a note to a class-mate. Ask him/her about his/her favourite novel/story/play/poem. Wait for the answer.

 

 

Поряд з умовно-комунікативними у процесі засвоєння ЛО застосовуються також і некомунікативні вправи:

а) на засвоєння форми і значення ЛО

— повторення слів, словосполучень і мовленнєвих кліше за вчителем/ диктором з виділенням наголосу, важкого звуку, звукосполучення;

— згадування і називання слів з певною орфограмою, афіксом тощо;

— групування слів за різними формальними ознаками: словотворчими компонентами, частинами мови тощо;

— розташування слів в алфавітному порядку;

— згадування і називання всіх видових понять при називанні певного родового поняття (наприклад, меблі — стіл, стілець, шафа тощо);

— вибір з ряду слів слова, що відповідає (не відповідає) даній темі;

— заповнення пропусків у реченнях відповідними словами;

— називання слова за його дефініцією або зображенням;

— вибір синоніма (антоніма), еквівалента рідною мовою до даного слова/словосполучення з кількох даних;

б) на засвоєння сполучуваності слів

— підбір словосполучень з окремих слів;

— розширення речення за рахунок означень до виділених іменників, додатків до діеслів-присудків тощо;

— називання іменників, які можуть сполучатися з даним дієсловом, прикметників — з даним іменником тощо;

— вилучення слова (з ряду слів), яке не поєднується з ключовим словом;
— знаходження еквівалентів рідною мовою до даних сталих слово­
сполучень.