Етапи формування репродуктивної граматичної навички

Зміст лекційного матеріалу:

ЩО РОЗУМІЮТЬ ПІД ТЕРМІНОМ «ГРАМАТИКА» У НАВЧАННІ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Граматика —це система об'єктивно діючих правил щодо утворення словоформ і сполучення слів у реченні, які організовують мовлення. Оскільки мова є засобом відображення дійсності, то граматика відображає об'єктивні відношення і зв'язки між предметами і явищами навколишнього світу.

Граматика як наука описує граматичну будову мови. Залежно від підходу до описуваних граматичних.явищ розрізняють традиційну, структурну, трансформа­ційну, описову.(дескриптивну) та інші граматики.

У методиці навчання іноземної мови під граматикою розуміють предмет, з допомогою якого засвоюють пра­вила будови мови. Проте чисто методична форма її, так звана «педагогічна граматика» досі не створена, і вчи­телі іноземної мови користуються "лінгвістичною грама­тикою. Звідси і певна неясність щодо способів опрацю­вання граматичного матеріалу, властива деяким науко­во-методичним працям на цю тему.

У навчанні граматики принципове значення має кін­цева мета, яку ми ставимо перед учнями: знати граматику чи володіти нею, вивчити правила будови мови чи оволодіти ними?

Для того щоб знати граматику, досить звернутися до якогось авторитетного видання, прочитати його і по мож­ливості запам'ятати, що там написано. Оволодіти ж гра-•матикою означає навчитись застосовувати відповідні правила на практиці. Одних знань тут недосить. Володіння правилами передбачає практичну діяльність і лише через діяльність їх можна засвоїти.

Основною метою навчання граматики іноземної мови у середній школі є формування в учнів граматичних мов­них навичок, як одного з важливих компонентів мовних умінь у галузі аудіювання, говоріння, читання й письма. В зв'язку з цим суттєве значення має питання відбору граматичного матеріалу, достатнього для реалізації ко­мунікативних цілей навчання в межах вимог, передба­чених програмою.

В методичній літературі розрізняють активний і па­сивний граматичний мінімум. Перший охоплює ті гра­матичні явища, які призначаються для вживання в ус­ному мовленні в межах визначених програмою тем, і пропонується для засвоєння у IV—VII класах. Він опра­цьовується переважно усно. До другого (пасивного) гра­матичного мінімуму відносять граматичні явища, які вивчають у VIII—X класах і які учні повинні пізнати і зрозуміти під час читання. Програма дещо конкретизує його, але він уточнюється також підручниками. Пасив­на граматика засвоюється в процесі читання і під час підготовки до нього.

Нарешті, третє питання стосується змісту навчання граматики. Стосовно англійської мови, наприклад, її каркас складають три елементи:

1. Порядок слів, від якого дуже часто залежить на­віть значення слова (пор. animal fat — fat animal, oil lamp — lamp oil, etc.).

2. Використання службових і структурних слів (Have you read it? in the box; of the room; to my brother, etc.).

3. Застосування закінчень, суфіксів і префіксів (she goes, two boys; the strongest animal, etc.).

Згідно з принципом комунікативності в навчанні іноземних мов і практичної мети — навчання іншомовного спілкування, засвоєння мовного матеріалу: граматичного, лексичного, фонетичного, орфографічного відбувається комплексно, що дозволяє забезпечити спілкування іноземною мовою з самих перших уроків. Проте це не означає відсутності спеціальної цілеспрямованої роботи по засвоєнню граматичних форм і структур, вокабуляра, звуків, інтонаційно-ритмічних моделей, орфографічних правил. Вони становлять той "будівельний матеріал", без якого не може відбутися будь-яке вербальне спілкування. Ось чому виникає необхідність у фрагментах уроків, на яких домінує той чи інший аспект мови — граматика, лексика, фонетика, орфографія. Метою таких уроків/фрагментів уроків є формування відповідних навичок мовлення — граматичних, лексичних, фонетичних, орфографічних.