Соціальна робота з інвалідами

Люди з порушеннями вважають, що повсякденна активність – дуже велике навантаження. За допомогою спеціального навчання та тренування їм можна допомогти долати ці труднощі, научити їх максимально використовувати ті уміння, якими вони володіють. Головна задача – допомогти цим людям жити максимально незалежно.

Допомогу надає широке коло організацій. Приблизно їх можна розділити на 3 групи: громадяни, що заробляють тим, що забезпечують догляд за інвалідами; громадський сектор, що складається з благодійних організацій, що оплачують штат та інші витрати з тої суми, яку отримують з державних фондів, пожертвувань окремих громадян та гонорарів за надані послуги; місцева влада, що забезпечує більшу частину соціальних послуг. Місцева влада займається підбором кадрів кваліфікованих соціальних працівників для роботи за місцем проживання, у денних центрах, пансіонатах, гуртожитках, лікарнях або в умовах інтернатів та денних шкіл.

Інваліди, що потребують додаткової підтримки в денний час, можуть відвідувати денний центр, що знаходиться у межах досяжності від їх будинку. Є кілька типів денних центрів як в підпорядкуванні місцевих органів, так і незалежних, або громадських агентств. В денних центрах працюють багато професійні команди, які крім соціальних працівників. Можуть включити психологів, терапевтів та працетерапевтів, штат медсестер, інструкторів та вчителів.

Центри підготовки дорослих та центри освіти продовжують освіту молодих людей, що мають труднощі у навчанні, після завершення школи. Опір робиться на самостійний догляд та розвиток умінь робити покупки, готувати їжу, поводитися з грошима, що дозволяє пацієнту жити в суспільстві та розраховувати на власні сили. Класи також надають заняття з малювання, рукоділля, роботи по дереву, фізкультурі, читанню та письму. Невелика кількість центрів має спеціальні підрозділи по догляду за тими. Хто потребує інтенсивного лікування та підтримки.

Деякі центри підготовки дорослих мають платні вакансії для інвалідів (робота від простого збирання деталей та рукоділля до більш складних процесів, що включають використання різних та електроінструментів). Успіхи пацієнтів регулярно оцінюються, у деяких випадках вони можуть перейти на самостійну роботу під спостереження інструкторів. Штат центрів підготовки дорослих включає інструкторів, учителів та керівників майсерень.

Діяльність центрів освіти забезпечується соціальними працівниками, що служать по працевлаштуванню інвалідів та терапевтами. У Центрах освіти основна увага приділяється формуванню н6авичок спілкування та соціалізації. Деякі центри пропонують також альтернативні види діяльності у денний час, такі, наприклад, як групова робота за місцем проживання.

Не завжди можна забезпечити інтенсивний або тривалий догляд з людьми з серйозними порушеннями на дому, особливо якщо вони самотні або сім'я не може справитися з доглядом. У таких випадках краще, якщо підтримка та догляд здійснюються в інтернат або пансіонаті. Створюються малі сімейні групи з 3 або 4 інвалідів, які проживають общиною рядом з магазинами, громадським транспортом та дозвллєвими закладами. Штат таких пансіонатів залежить від функцій та розмірів центра та потреб людей.

Навчання дітей-інвалідів може відбуватися у спецшколах або в спец класах звичайних шкіл. У деяких випадках навчання проводиться на дому. Головна мета – навчити основам грамоти та ліку, сформувати рухові навички та навички соціалізації.: уміння одягатися, користуватися столовими приладами, умивання, поводження з грошима, телефоном, транспортом. Учні мають можливість вивчати академічні дисципліни та отримати основи професії

Діти з фізичними недоліками можуть слідувати програмі навчання для звичайних дітей. Деякі діти навчаються у школах для дітей зі спеціальними видам розладів або в спеціальних групах у звичайних школах. Де це можливо, їх навчають разом зі здоровими дітьми. Штат працюючих в системі освіти та додаткові служби включають учителів, служащих по працевлаштуванню, служащих по спостереженню з освітою та соціальних працівників, чия роль полягає в координації послуг.