ПМІС і політичні маркетингові дослідження

Аналіз інформації, використовуваної у політичному маркетингу, каналів її отримання слід почати з характеристики тієї загальної інформаційної бази, яка тут має місце. Вважаємо, за аналогією з класичним маркетингом товарів і послуг у політичному маркетингу слід розглядати таку базу, як політичну маркетингову інформаційну систему (ПМІС). Така концепція (маркетингової інформаційної системи) дозволяє: уточнити місце інформаційної системи у політичному маркетингу, основні канали отримання інформації, напрямки використання такої інформації.

Суб'єктами, при яких функціонує ПМІС, виступають органи державного управління, політичні партії, громадські організації, інші політичні структури, які мають відповідні центри, що збирають політичну інформацію (у вигляді досьє, матеріалів ЗМІ тощо), обладнання для обробки такої інформації, персонал для її збирання, аналізу (політологів, соціологів, психологів, спеціалістів з обробки інформації та ін.). Сьогодні вже нерідкі випадки, у тому числі в Україні, коли як ПМІС виступають спеціально створювані аналітичні центри.

Політична маркетингова інформаційна система (ПМІС) – це сукупність персоналу, обладнання, методів і технологій, призначених для збирання, обробки й аналізу політичної інформації, використовуваної для підготовки, прийняття й реалізації політичних маркетингових рішень.

Структура такої ПМІС може бути представлена у вигляді ряду сегментів політичної інформації, основними джерелами, каналами отримання якої є:

· внутрішні джерела маркетингової політичної інформації;

· маркетингова політична розвідка;

· маркетингові політичні дослідження.

Така структура джерел інформації у рамках МІС принята, як правило, у маркетингу товарів і послуг і цілком виправдана. Так, до внутрішніх джерел маркетингової політичної інформації відносять ті різноманітні відомості, які політична структура (держоргани, політична партія, громадська організація) має у своєму "банкові даних" про політичні процеси, політичних лідерів, політичних союзників і конкурентів. Сюди ж уходить інформація про законодавчі акти, про проведені виборчі кампанії і багато інших видів "внутрішньої" інформації.

Основною функцією маркетингової політичної розвідки є постійне, здійснюване на основі спеціальних процедур, з використанням спеціальних методів, збирання поточної інформації про стан політичного ринку, політичних союзників і конкурентів, зміни, які відбуваються на політичному ринку. Слід вказати на дві суттєві особливості маркетингової політичної розвідки. По-перше, при її реалізації використовуються доволі специфічні методики: збирання документальної інформації; відвідування конференцій, зустрічей і презентацій; використання даних досліджень, які проводяться "зовнішніми" дослідними центрами; збирання інформації зі ЗМІ (газет, радіо, телебачення) і деякі ін. По-друге, інформація, яка збирається за допомогою політичної маркетингової розвідки, доволі широка за своїм діапазоном, однак зовсім недостатня за своєю глибиною для прийняття політичних рішень.

Дійсно, політична діяльність за характером є однією з найбільш "закритих" (ми не маємо на увазі масові політичні акції, які є "зовнішнім проявом" реальної політичної роботи). Тому отримати серйозну і важливу політичну інформацію "прсто так" практично неможливо. Для отримання такої інформації і проводять політичні маркетингові дослідження, які значно звужують діапазон інформації, яка збирається, однак фокусують процеси збирання такої інформації на забезпечення прийняття рішень з конкретних політичних проблем, ситуацій, з якими політична структура "зіштовхується" на політичному ринку, наприклад, збирання інформації для розв'язання політичного конфлікту, організації конкретної виборчої кампанії тощо.

Використання концепції політичної маркетингової інформаційної системи в реалізації політичного маркетингу має суттєве значення як у плані врахування найрізноманітніших джерел інформації, використовуваних у політичній діяльності, так і (що осбливо важливо!) у плані створення механізмів трансформації, свідчень найрізноманітнішого характеру, отримуваних із різних джерел, у форму, прийнятну для прийняття політичних рішень. Крім того, такий підхід може бути використаний для включення цієї системи в загальну автоматизовану інформаційну систему державних органів (Верховної Ради, міністерств тощо), політичних партій та інших суб'єктів політичної діяльності.