Методика розрахунку економічної ефективності

Стандартизації

 

Економічна ефективність стандартизації - це загальне поняття, що визначається через систему грошових і натуральних показників. Через ці показники виражається економія живої і упредметненої (уречевленої) праці від впровадження стандарту. До грошових показників належить коефіцієнт економічної ефективності, термін окупності капітальних вкладень, річний економічний ефект. Еконо­мічний ефект може бути розрахований як за рік, так і за весь термін служби стандартизованого виробу, з врахуванням розподілення його за часом.

Методики розрахунків економічної ефективності мають свої специфічні риси для різних галузей народного господарства, для окремих підприємств, конкретних видів продукції. Практика і досвід проведення розрахунків економічної ефективності стандартизації показує, що для визначення економічного ефекту від робіт і заходів зі стандартизації доцільно використовувати 3групи розрахунків:

1 - у передвиробничій сфері (на стадії проектно-конструктор­ських та науково-дослідних робіт, тобто на стадії створення стандартів);

2 - у сфері виробництва (на стадії створення якості продукції);

3 - у сфері обігу (на стадії обігу й експлуатації продукції).

На стадії проектування витрати зменшуються внаслідок зниження трудомісткості науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт, скорочення термінів розробки, кількості розроблюваної документації та впровадження нової продукції, обладнання, технології, що в свою чергу, дозволяє прискорити отримання ефекту від їх впровадження. До основних джерел економічної ефективності у сфері виробництва слід віднести зниження трудомісткості виготовлення, матеріаломісткості, фондомісткості продукції. А це забезпечує скорочення витрат по заробітній платі за рахунок раціонального розміщення трудових ресурсів, економію різних видів ресурсів та підвищення якісних показників виробів, удосконалення методів контролю та випробувань продукції, пакування, транспортування і збереження. Результати у сфері виробництва відбиваються не тільки на собівартості виготовлення продукції, але й створюють можливість отримання ефекту споживачем та на проміжних стадіях життєвого циклу. У сфері обігу та експлуатації продукції економічний ефект утворюється за рахунок підвищення якості продукції та її надійності, збільшення терміну служби виробів.

Якщо у передвиробничій сфері й сфері виробництва впровадження стандартів пов'язано з додатковими витратами, то ефект у сфері споживання залежить від якості товарів, попиту на нього, що може привести до зменшення витрат. Як свідчить практика, попит може або стимулювати, або гальмувати розвиток виробництва тих чи інших видів товарів. Вочевидь, максимальний економічний ефект від стандартизації товарів народного споживання може бути досягнутий у повній мірі тільки у тому випадку, якщо ці вироби користуються попитом. З другого боку, необхідно враховувати, що попит знаходиться у прямій залежності від якості товарів. Розрахунок економічного ефекту на кожній стадії дозволяє своєчасно оцінювати результати окремих колективів за підсумками робіт, націлювати їх на подальший пошук ефективних рішень.

Вибір методики розрахунку економічної ефективності стандартизації визначається, у першу чергу, джерелом отримання економічного ефекту, а також наявністю тих чи інших вихідних даних, які використовуються у розрахунках.

Визначення річного економічного ефекту ґрунтується на порівнянні зіставлених витрат до (З₁) і після (З₂) проведення робіт зі стандартизації продукції. Величина зіставлених витрат одиниці продукції (робіт) (3) у грошових одиницях визначається як сума витрат виробництва і нормативного прибутку:

де С - собівартість одиниці продукції, грн.;

Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень,

який дорівнює 0,15;

К - питомі капітальні вкладення в основні та обігові виробничі фонди.

Кращим варіантом буде стандарт, впровадження якого забезпечить народному господарству країни мінімальні зіставлені витрати ( = min) і термін окупності капітальних вкладень у межах його нормативної величини. Нормативний термін окупності капітальних вкладень визначають за формулою:

Розрахунковий термін окупності капітальних вкладень дорівнює:

де К - вартість виробничих фондів, грн.;

С_р - собівартість річного обсягу випуску продукції, грн.;

1 та 2 — відповідно позначаються показники до і після прове­дення робіт і заходів зі стандартизації.

При проведенні робіт по впровадженню нового стандарту можливі додаткові капітальні вкладення. Для цього визначають термін окупності додаткових капітальних вкладень за формулою:

Капітальні та поточні витрати виробництва неоднаково поділяються з часом і суттєво змінюються за роки експлуатації продукції. При розрахунках річного економічного ефекту стандартизації враховують фактор часу шляхом застосування коефіцієнта зведення (приводження) різночасових витрат () до поточного моменту:

де Е₃ - норматив зведення (приводження), який дорівнює 0,1;

t - кількість років, які відділяють витрати і результати даного року від другого року впровадження стандарту.

Величину розрахункового коефіцієнта ефективності капітальних вкладень (Е_р) порівнюють з величиною нормативного коефіцієнта (Е_н). Розрахунковий коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (Е_р) визначають за формулою:

Питомі капітальні вкладення до проведення робіт та заходів по впровадженню стандарту розраховують за формулою:

де К - середня вартість основних виробничих фондів і нормованих обігових коштів, грн.;

А₁ - річний обсяг випуску продукції до проведення робіт і заходів по стандартизації в натуральних одиницях.

Питомі капітальні вкладення після проведення робіт і заходів зі стандартизації визначаються:

де ΔК - додаткові капітальні вкладення, які були необхідні для проведення робіт і заходів зі стандартизації;

А₂ - річний обсяг випуску продукції після впровадження стандарту в натуральних одиницях.

Коефіцієнт економічної ефективності стандартизації визначають за формулою:

де Ц - ціна одиниці продукції, грн.

Величина річного економічного ефекту визначається за формулою:

Матеріали по розрахункам економічної ефективності стандартів щорічно узагальнюються і аналізуються.

Аналізуючи затверджені останніми роками стандарти, потрібно відзначити, що в багатьох із них охоплений цілий комплекс показників якості, які необхідно підвищити у зв'язку з впровадженням стандартів. Одночасно підвищується продуктивність обладнання, його довговічність, ремонтопридатність і т.д. А це пов'язано зі зміною собівартості вироблюваної продукції і розмірів експлуатаційних витрат. Усі ці показники треба враховувати при визначенні економічної ефективності.

Величина повного народногосподарського економічного ефекту від впровадження стандартів розраховується як сума усіх економіч­них ефектів, які отримані при розрахунках у різних сферах життєвого циклу продукції:

де - річний економічний ефект від впровадження стандарту, який отримано відповідно на стадіях розробки, виробництва, обігу та експлуатації (споживання), грн.

При розрахунку економічної ефективності стандартизації зазначають соціальні результати впровадження стандарту, які можуть бути виражені у натуральних, умовно-натуральних показниках, індексами чи балами. При неможливості кількісного визначення соціальних результатів наводять їх якісну характеристику. Соціальними результатами впровадження стандарту є задоволення потреб населення товарами та послугами; зміна вільного часу населення, характеру і змісту праці, поліпшення навколишнього природного середовища тощо.