Методичні вказівки по вивченню теми. При відповіді на перше питання теми, необхідно визначити та розкрити зміст об’єктивної сторони злочину

При відповіді на перше питання теми, необхідно визначити та розкрити зміст об’єктивної сторони злочину. А також вказати, в чому полягає значення об'єктивної сторони злочину. Далі слід показати, які ознаки характеризують об’єктивну сторону складу злочину, і на цій підставі навести існуючу у науковій та навчальній літературі класифікацію цих ознак на обов’язкові (необхідні) та факультативні (необов’язкові). При цьому треба пам’ятати, що в кримінально-правовій літературі це питання вирішується неоднаково. Необхідно визначити своє ставлення до цієї проблеми та показати, яке значення має об’єктивна сторона злочину для кваліфікації злочинів та відмінності одних злочинів від інших тощо.

Розглядаючи друге питання про поняття діяння як свідомої, вольової, суспільно-небезпечної та протиправної поведінки людини, яке може виявлятися у двох формах: дії чи бездіяльності, необхідно розкрити всі ці ознаки. Особливу увагу необхідно приділити характеристиці умов відповідальності за злочинну бездіяльність. Тут потрібно висвітлити питання про обставини, які впливають на вольовий характер діяння (непереборна сила, фізичний та психічний примус), з’ясувати їх значення для вирішення питання про об’єктивну сторону.

Щодо суспільно небезпечних наслідків злочину, які розглядаються в третьому питанні – слід зазначити, що найважливіша соціальна властивість злочину — його суспільна небезпечність — полягає в тому, що діяння (дія або бездіяльність) посягає на суспільні відносини, охоронювані кримінальним законом, викликає в них певні негативні зміни (шкода, збиток). Необхідно вказати види суспільно-небезпечних наслідків, залежно від характеру і обсягу шкоди, заподіяної діянням об'єкту. Також визначити в чому полягає значення суспільно-небезпечних наслідків для конструювання об'єктивної сторони складу злочину. На конкретних прикладах треба продемонструвати, що в одних статтях Особливої частини КК України суспільно наслідки вказуються як обов’язкова ознака об’єктивної сторони, а в інших – ні. Виходячи з такої конструкції складів злочину, необхідно пояснити їх поділ на матеріальні, формальні та усічені та вказати практичне значення такого поділу.

При відповіді на четверте питання про причинний зв’язок, треба мати на увазі, що наука кримінального права і судова практика з кримінальних справ не виробили свого особливого вчення про причинний зв’язок. Вони виходять із загальновизнаних положень філософії про причинність, ураховуючи специфіку кримінального права. Більш обґрунтованою точкою зору в науці кримінального права визнається теорія необхідного спричинення, згідно з якою причинний зв’язок як ознака об’єктивної сторони є закономірним, необхідним зв’язком між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками. Слід показати найбільш типові прояви необхідного причинного зв’язку і відокремити його від випадкового зв’язку. На завершення вивчення цього питання необхідно проаналізувати види необхідного причинного зв’язку, які виділяються в науці кримінального права.

Відповідаючи п’яте питання теми, слід визначити поняття таких ознак об’єктивної сторони злочину, як час, місце, обстановка, спосіб та знаряддя вчинення злочину. Необхідно навести конкретні приклади злочинів, закріплених в Особливій частині КК України, в яких вказані ознаки виступають в якості обов’язкових ознак складів цих злочинів. На завершення цього питання слід показати значення факультативних ознак об’єктивної сторони для вирішення питання про кримінальну відповідальність: як обов’язкових ознак основного складу злочину, як ознак кваліфікованих складів злочину та як обставин, що пом’якшують або обтяжують покарання, тобто враховуються на етапі призначення кримінального покарання.

ЛІТЕРАТУРА.

Основна

1. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник/ Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, Л.М.Кривоченко та і.н.; За ред. Проф. В.В.Сташиса, В.Я.Тація – К.: Юрінком Інтер, 2007.

2. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Київ – Харків, 2005.

3. Бажанов М.І. Кримінальне право України: Загальна частина. Учбовий посібник./ Укладач Тютюгін В.І..-Дніпропетровськ: Пороги. 1992.

4. Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах / Упоряд. Н.О. Гуторова, О.О. Житний. – Х.: Одіссей, 2007.

Додаткова

1. Панов Н. И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность. — X.: Вища школа, 1982. — 161 с.

2. Панов Н. И. Уголовно-правовое значение способа совершения преступления: Учеб. пособие. — X.: Юрид. ин-т, 1984. — Ніс.

3. Чубарев В. Л. Тяжесть преступного деяния. — К.: Вища школа, 1992. - 171 с.

4. Ярмьіш Н.Н. Действие как признак обьективной сторонн преступления (проблеми психологической характеристики). — X.: Основа, 1999. - 84 с.

5. Ярмиш Н.М. Пасивний характер бездіяльності як одна з ознак об’єктивної сторони злочину. // Вісник НУВС. – 2000. – №12, с.77-80.

6. Ярмьіш Н.Н. Теоретические проблеми причинно-следственной связи в уголовном праве (философско-правовой анализ). — X: Право, 2003. - 512с.

7. Смирнов В.Н. К вопросу об общественной опасности преступного деяния. – Х., 2002.

Тема № 8. Суб’єкт злочину

Практичне заняття не передбачене. Тема вивчається студентами самостійно відповідно до наступних навчальних рекомендацій. Питання теми виносяться на модульний і підсумковий контроль.