Тема 3: Норми банківського права та банківські правовідносини

План семінарського заняття

1. Характеристика загальних принципів банківського права.

2. Спеціальні принципи банківського права.

3. Норми банківського права, їх характеристика.

4. Класифікація норм банківського права.

5. Зміст банківських правовідносин.

6. Особливості об’єктного і суб’єктного складу банківських правовідносин.

Метою семінарського заняття є поглиблення отриманих на лекції знань та їх закріплення.

Банківське право ґрунтується на принципах, які притаманні всьому національному праву, але має свої специфічні принципи:

• принцип свободи економічної діяльності.
• принцип неухильного виконання економічних нормативів, встановлених НБУ, норм чинного законодавства.

· принцип задоволення потреб клієнтів та максималізації отримання прибутку байками;

• принцип добровільності взаємовідносин і взаємної заінтересованості банківських установ та їх клієнтів.
• принцип підтримки конкуренції та заборони економічної діяльності, що спрямована на монополізацію й недобросовісну конкуренцію.
• принцип контролю і нагляду за діяльністю банків та інших кредитно-фінансових установ.

Норми банківського права, що містяться у нор­ма­тивних актах, мають специфічні особливості. Такою особ­ливістю є імперативність або, інакше, владність правових при­писів, що містяться у цих нормах, а це означає, що їх вимоги, виражені у категоричній формі, точно визначають права й обов’язки учасників банківських правовідносин і самостійно не можуть бути змінені цими учасниками. Суб’єкти банківських право­відно­син повинні діяти згідно з приписами цих норм.

Види норм:

- уповноважуючи,

- зобов’язуючих,

- забороняючи.

Загальна частина включає норми, які закріплюють загальні, принципові положення банківського права і його статутні інститути (поняття, принципи й джерела банківського права, правове становище Національного банку України та комерційних банків, сутність і функції банківської системи України).

До особливої частини відносяться норми, що регулюють основні функціональні інститути банківського права, за допомогою яких безпосередньо здійснюється банківська діяльність. Особлива частина банківського права об'єднує такі інститути: договір банківського рахунку, банківське кредитування, охорона банківської таємниці, валютні операції банків, правове регулювання ринку цінних паперів та ін.

У систему банківського права включаються не тільки норми, які закріплюють загальні положення банківського права, поняття й структуру банківської системи, правовий статус органів, що займаються банківською діяльністю, а й норми, що регулюють відносини, пов'язані з організацією розрахунків, операціями з цінними паперами, регулюванням кредитування та правил валютних операцій.

Банківське право регулює правові основи розрахунків, виходячи з принципу, що всі підприємства, установи й організації різних форм власності зобов'язані зберігати кошти на рахунках у банках і дотримуватися встановленого порядку проведення безготівкових розрахунків. У законодавстві чітко визначений порядок відкриття рахунків у кредитних установах, встановлені правові форми розрахунків та порядок здійснення розрахунків по цих формах.

Норми банківського права закріплюють правові основи банківського кредитування, визначають правове положення кредитних установ і принципи їх відносин з одержувачами кредитів за умов повернення, строковості та платності, а також основи валютних відносин України з іноземними державами та правила валютних операцій на території України.

Отже, всі правові норми, що регулюють організацію банківської системи і проведення банківських операцій, у своїй сукупності формують визначений комплекс норм і мають предметну єдність. Крім того, норми банківського права включають норми інших галузей національного права (наприклад, норми цивільного права регулюють товарно-грошові відносини, що складаються при здійсненні банками та іншими фінансовими інститутами банківських операцій, або застосування застави у кредитних правовідносинах). Норми адміністративного права регулюють управління кредитною системою і визначають основи побудови банківської системи в країні. Отже, можна зробити висновок, що банківське законодавство слід розглядати як комплексну галузь.

Банківські правовідносини — це врегульовані нормами права відносини, які виникають у сфері банківської діяльності, а саме у процесі управління банківською системою, здійснення та­ких операцій, як приймання вкладів (депозитів) від юридичних та фізичних осіб, відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зараху­вання коштів на них, розміщення залучених коштів від свого іме­ні, на власних умовах та на власний ризик, а також здійснення інших операцій на підставі виданої Національним банком Украї­ни ліцензії або окремого дозволу. Як і будь-які правовідносини, банківські правовідносини складаються з таких основних елементів, як суб'єкти, об'єкт та зміст банківських правовідносин.

Суб 'єктом банківських правовідносин буде ви­ступати фінансова установа, яка на професійній, регулярній ос­нові здійснює операції. В якості прикладу таких суб'єктів банківських правовідносин можна на­вести кредитні спілки та ломбарди.

Об'єктом будь-яких правовідносин є те, з приводу чого здійснюють свою діяльність суб’єкти об’єктом банківських правовідносин є кошти, цінні папери, май­но, дії громадян та юридичних осіб (здійснення платежів, опера­цій з іноземною валютою, купівля-продаж цінних паперів). Навіть правовідносини, які виникають між Національним банком України та іншими банка­ми щодо створення та ліцензування банків, також виникають з приводу здійснення відповідних банківських операцій.

Змістом банківських правовідносин є права та обов'язки суб'єктів банківських правовідносин у процесі організації та діяльності банків і небанківських фінансових установ щодо здійснення конкретних банківських операцій.

На підставі різних критеріїв можна виділити такі види банківських правовідносин:

за правовою природою:

· фінансово-правові;

· цивільно-правові;

· адміністративно-правові;

· господарсько-правові.

За методом правового регулювання:

· відносини, засновані на рівності сторін;

· владно-майнові відносини.

За суб'єктним складом:

· за участю Національного банку України:

· правовідносини між Національним банком України та іншими банками;

· правовідносини між Національним банком та небанківськими-фінансовими установами;

· правовідносини між Національним банком та іншими юри­дичними та фізичними особами;

За участю інших банків:

· правовідносини інших банків між собою;

· правовідносини між іншими банками та юридичними і фізи­чними особами — їх клієнтами.

За видом банківських операцій:

· кредитні; депозитні; розрахункові; факторингові; лізингові.

 

Самостійна робота студентів

Загальна характеристика видів банківських правовідносин.

Студенти повинні вміти охарактеризовувати кожен із видів банківських правовідносин

1) між банками та клієнтами;

2) між двома комерційними банками з приводу здійснення банківських операцій;

3) між Національним банком та комерційними банками;

4) між комерційними банками з приводу створення союзів, асоціацій та інших виробничих утворень членські правовідно­сини;

5) між Національним банком та урядом відносини взаємно­го представництва;

6) між Національним банком та органами представницької та виконавчої влади призначення та звіт.

Рекомендована література:

1. Основна: 1,2,3,4,6,10

2. Додаткова: 1,8,10,20

Закони України: 1,3,5,6