Теоретичні та прикладні аспекти розробки

ВСТУП

В умовах переходу до ринкових економічних відносин економіка України потребує залучення інвестицій. Це викликано перепрофілюванням більшості підприємств, створенням великої кількості нових підприємств. Але для того, щоб залучити інвестиції, в тому числі і зарубіжні, необхідне аргументоване, ретельне оформлення пропозицій, які потребують капіталовкладень. Успішне формування бізнесу не може обійтись без чіткого і об’єктивного планового проекту. Статистичні дані про невдачі нових підприємств, вказують на те, що ризик є досить високим. Для того, щоб передбачити і попередити ці проблеми і використовують планування бізнесу, тобто розробляють бізнес-план.

Бізнес – план — це поширений у ринковій економіці інструмент менеджменту, основа конкретної маркетингової, фінансової, матеріально- технічної, кадрової політики введення власного бізнесу.

Бізнес – план — візитна картка, за якою потенційні партнери з бізнесу оцінюють шанси на успіх підприємницької справи, це мова ведення переговорів із закордонними партнерами та майбутніми інвесторами.

Розробка бізнес – плану у зарубіжній практиці є обов’язковою при утворенні нових підприємств, реконструкції діючих, для обгрунтування ефективності інвестицій. Цей документ забезпечує впевненість майбутніх інвесторів у тому, що їхні інвестиції будуть прибутковими.

Складанню бізнес-плану передує визначення цілей власного бізнесу загалом і бізнес – плану зокрема. При цьому визначаються ділові загальні й особисті цілі, що є основою оцінки успішного бізнесу як особистого успіху підприємця.

Цілі можна розглядати як бажаний стан справ. Як правило, спочатку визначаються загальні цілі, потім виділяються специфічні конкретні, що визначають проміжні етапи в досягненні загальної мети. Останнє допомагає визначити пріоритетність напрямків, їх розподіл за часом. Цілі суб'єктивні й у цьому розумінні вони не можуть бути правильними чи неправильними. Процедура вирішення цього питання відрізнятиметься при плануванні нового і реконструкції діючого підприємства як за складом, так і за змістом використання необхідної інформації.

Для входження в ринок нового підприємства йому потрібні дослідження стану самого ринку і конкретної ринкової ситуації, а для того, щоб обґрунтувати необхідність реконструкції діючого підприємства останньому, крім того, слід використати об'єктивні оцінки досягнутих результатів діяльності підприємства.

Бізнес – план охоплює як зовнішні, так і внутрішні цілі. Основна зовнішня ціль полягає в тому, щоб запевнити майбутніх партнерів і кредиторів в успіху справи. Головна внутрішня ціль бізнес-плану — бути основою управління підприємницькою діяльністю. Конкретні цілі розкривають зміст і особливості планових заходів, особливості самого підприємства, специфіку його діяльності.

Успіх будь –якої справи неможливий без повного і чіткого уявлення про перспективи підприємницької справи, без розробки надійних попередніх орієнтирів і реального плану дій; як почати свою справу, як ефективно організувати виробництво і просування товару на ринок, коли ж одержуватимуться перші прибутки, як зменшити ризик, вижити і перемогти у конкурентній боротьбі.

Бізнес – план складається на кілька років наперед і переглядається в міру необхідності, як правило один раз на рік. У міру накопичення інформації і досвід у процес коригування плану полегшується.

Крім основного варіанта бізнес-плану, складаються спеціальні скорочені його варіанти для осіб, у контрактах з якими підприємець зацікавлений.

В умовах переходу до ринкової економіки вміння складати інвестиційний бізнес–план стає актуальним, що обумовлене такими причинами:

— зміна господарських відносин ставить і досвідчених керівників перед необхідністю по–іншому оцінювати свої дії на ринку і готуватись до, також, незвичного для них раніше, заняття, як боротьба з конкурентами.

— розраховуючи одержати іноземні інвестиції для підйому вітчизняної економіки, українські підприємці повинні вміти обгрунтувати свої заявки і доводити, що вони здатні оцінити всі аспекти використання інвестицій на рівні бізнесменів з інших країн.

— вирішити вище перераховані проблеми, покликаний бізнес-план, який є основним документом, який визначає стратегію розвитку фірми.

Тому, метою даного курсового проекту є розроблення реального проекту бізнес-плану створення та відкриття при АЗС піцерії швидкого обслуговування «Піца +», як візитної картки до одержання прибутку, зменшення ризику фінансових втрат та перемоги в боротьбі на конкурентному ринку.

 

РОЗДІЛ І

Теоретичні та прикладні аспекти розробки

бізнес-плану підприємства

1.1. Бізнес-планування в загальній системі планування діяльності підприємства

Формування ринкових відносин в Україні сьогодні неможливе без розвитку підприємництва, що являє собою різнобічну економічну (виробничу, господарську, посередницьку) діяльність окремих громадян, груп, підприємств, яка спрямована на отримання прибутку.

Для підприємництва найбільш характерними є плани і програми реалізації окремих проектів (угод). Якщо реалізуються декілька угод, пов'язаних або залежних одна від одної, то, плануючи їх у взаємодії, підприємці мають справу з плануванням як безперервним процесом -функцією управління підприємницькою діяльністю. Стосовно значних і тривалих проектів (угод), складання плану або програми дій, які спрямовані на реалізацію, є неодмінною умовою обґрунтування задуму та надійності бажаного результату. У світовій практиці плани реалізації підприємницьких проектів отримали назву бізнес-планів.

Бізнес–план – це документ, який містить систему ув'язаних у часі й просторі, узгоджених з метою і ресурсами заходів та дій, спрямованих на отримання максимального прибутку внаслідок реалізації підприємницького проекту (угоди). Розробка бізнес-планів характерна для всіх форм та видів підприємництва і є складовою частиною господарських угод виробничого, торгово-комерційного та фінансово-кредитного характеру.

Бізнес–план є ефективним засобом доведення нової ідеї, розробки чи проекту до осіб, спроможних їх фінансувати. Водночас - це основа для оцінки перспективи розвитку та управління новим бізнесом.

Незалежно від розміру фірми та стадії її функціонування, бізнес-план допоможе:

- бути більш переконливим під час пошуку фінансування;

- приймати важливі ділові рішення;

- детально ознайомитися з фінансовим станом власного бізнесу;

- оцінити можливості власного підприємства на ринку;

- передбачити, запобігти або пом'якшити наслідки можливих нега-тивних явищ;

- поставити конкретні завдання, здійснення яких буде свідчити про досягнення прогресу;

- врахувати можливі варіанти розвитку власного бізнесу. Будь-який бізнес-план розробляється з певною метою. Назвемо декілька з них:

- отримання банківського кредиту (бізнес-план є ключовою ланкою в процесі позикового фінансування);

- для внутрішніх цілей (чи правильно ви дієте, почавши нову власну справу; переконати себе в тому, що ви прийняли правильне рішення і, що вкладені засоби та зусилля виправдаються та принесуть прибуток);

- залучення інвесторів (обов'язкова умова залучення іноземних інвестицій);

- створення спільного підприємства (іноземні компанії, знаючи про економічні труднощі в Україні, з великою обережністю підходять до оцінки потенційного партнера по спільному підприємству, тому бізнес-план допоможе переконати вашого партнера в серйозності ваших намірів);

- укладання великого контракту (в умовах високої конкуренції бізнес-план служить для переконання потенційних замовників або покупців у своїй перспективності та серйозності намірів);

- продаж власної справи (дасть можливість вам успішно досягти цієї мети і переконати потенційного покупця у вигідності угоди). Отже, бізнес-план призначений для різних цілей і буде мати успіх за умови вдалого відображення інтересів тих, для кого він призначений.

1.2. Організація процесу складання бізнес-плану

 

Сьогодні вже очевидно, що без бізнес-плану не можна управляти виробничою діяльністю. Складання бізнес–плану — нагальна потреба, продиктована виробничою діяльністю. Робота над планом — це робота над організацією виробничої діяльності. Запорукою успіху підприємницької діяльності є успішний початок справи. Процес складання бізнес-плану є специфічним у кожному конкретному випадку. Тому практично неможливо дати якусь універсальну (стандартну) схему його розробки.

Найбільш складною є процедура опрацювання бізнес-плану для започаткування нового бізнесу. Узагальнення підприємницького досвіду дає змогу виділити в процесі розробки такого бізнес-плану три стадії: початкову, підготовчу, основну.

Якщо йдеться про розробку бізнес-плану для розширення вже наявного бізнесу, то необхідність у початковій стадії відпадає. Обґрунтовуючи проект удосконалення діяльності підприємства, теж можна обмежитися лише основною стадією. Розглянемо докладніше кожну зі стадій розробки бізнес-плану.

Початкова стадія. Опрацювання бізнес-плану для заснування нового бізнесу починається з розробки концепції, тобто тих принципових рішень, які закладаються в його основу. У межах роботи над концепцією майбутнього бізнесу:

1) здійснюється пошук підприємницької ідеї;

2) вибирається сфера діяльності;

3) обґрунтовується доцільна форма організації бізнесу;

4) приймається рішення щодо способу започаткування бізнесу.

Найвідповідальнішим етапом, від якого багато в чому залежать усі інші рішення щодо створення бізнесу, є пошук ідеї майбутнього бізнесу. Джерелами таких ідей найчастіше бувають: вивчення запитів і побажань споживачів; критичний аналіз товарів, які випускають інші фірми; бесіди з продавцями торговельних закладів; вивчення технічної літератури та патентної інформації; результати власних досліджень і розробок. Для пошуку підприємницьких ідей використовуються різноманітні методи ("мозкового штурму", конференції ідей, "колективного блокнота", контрольних запитань, фокальних об'єктів тощо).

Вибір сфери підприємницької діяльності (виробництво, оптова торгівля, роздрібна торгівля, послуги, будівництво, фінансова діяльність тощо) відбувається з урахуванням:

1) суті та спрямованості самої ідеї майбутнього бізнесу;

2) особистих факторів (власний практичний досвід та потенціал, наявність відповідної освіти та знань, відповідність сфери бізнесу інтересам і вподобанням самого підприємця);

3) зовнішніх факторів (реальна економічна ситуація, законодавче заборонені сфери й види діяльності, необхідність ліцензування діяльності, державні пріоритети в розвитку окремих галузей, сучасні й майбутні потреби споживачів, ступінь конкуренції в галузі, стадії життєвого циклу виробів, наявність необхідних ресурсів, інші специфічні зовнішні фактори).

Будь–яка підприємницька діяльність відбувається в межах певної організаційної форми. Процедура вибору організаційно-правової форми бізнесу передбачає:

1) визначення форм організації бізнесу, які відповідають законодавству України;

2) визначення особливостей, переваг і недоліків кожної з цих форм;

3) визначення критеріїв вибору форми організації бізнесу (ступінь відповідальності, ситуація з податками, обсяг фінансових потреб для започаткування бізнесу, ступінь контролю за фірмою, можливість залучення інших власників, наявність управлінських здібностей у підприємця, можливість зростання бізнесу в майбутньому чи простота його ліквідації);

4) безпосередній вибір форми організації бізнесу.

До основних питань опрацювання концепції майбутнього бізнесу належить також вибір способу започаткування бізнесу. Традиційно розглядають три основні способи започаткування бізнесу:

1) створення нового підприємства "з нуля";

2) придбання фірми, що вже існує;

3) придбання франшизи, тобто ліцензії, яка надає підприємцеві (фірмі) право на продаж (виробництво, заняття певною діяльністю) товарів чи послуг, у великої фірми, яка вже добре відома споживачам.

 

Підготовча стадія. Наявність концепції власної справи ставить перед підприємцем велику кількість цілком конкретних запитань. Чим його бізнес відрізнятиметься від бізнесу конкурентів? Що сприятиме або заважатиме його становленню та розвитку? На які конкурентні переваги слід орієнтуватися? Якими мають бути програма дій та пріоритети діяльності майбутнього бізнесу? Отримати відповіді на них — це завдання підготовчої стадії розробки бізнес-плану. Відтак на підготовчій стадії:

1) збирається та аналізується маркетингова, виробнича, фінансова й загальноекономічна інформація про майбутній бізнес (процес формування інформаційного поля бізнес-плану). Чим більше інформації буде зібрано, тим більш обґрунтованими будуть наступні розрахунки;

2) з'ясовуються сприятливі можливості та загрози розвитку бізнесу в зовнішньому середовищі. Для вивчення факторів зовнішнього середовища всю їх сукупність, як правило, поділяють на три групи: загальноекономічні фактори, галузеві фактори, конкуренти;

3) оцінюються сильні та слабкі сторони фірми. Сильні сторони фірми — це її особливі, унікальні або принаймні оригінальні спо­соби конкурентної боротьби. Слабкі сторони — це те, в чому фірма відстає від конкурентів;

4) визначається місія фірми, тобто головне призначення, специфічна роль, особливий шлях у бізнесі, що відрізнятимуть її від конкурентів;

5) формулюються конкретні цілі діяльності фірми, тобто чітко визначається те, чого фірма хоче досягти за певний проміжок часу;

6) аналізуються стратегічні альтернативи та вибирається стратегія діяльності фірми. Вибираючи стратегію, підприємець, як правило, орієнтується на одну з можливих типових стратегій бізнесу: контроль за витратами, диференціацію; фокусування.

 

Основна стадія — це безпосереднє опрацювання бізнес-плану. Головна мета цієї стадії — довести економічну доцільність створення даного бізнесу, переконливо показати, як саме гроші чи інші ресурси потенційного інвестора забезпечать йому очікуваний зиск. Інвестор має побачити прибуток не після, а до того, як вкладе гроші в запропонований проект. Звичайно, зробити це можна за допомогою ретельно підготовленого бізнес-плану. При цьому сформульовані на початковій і підготовчій стадіях концепція, місія, цілі та стратегія майбутнього бізнесу утворюють "каркас" бізнес-плану, визначають його спрямованість, логіку побудови і зміст відповідних розділів.

 

1.3. Особливості складання бізнес-плану для підприємств (залежно від галузевої приналежності та виду їх діяльності)

Складання бізнес–плану необхідне для всіх видів діяльності: інвестиційної, виробничої, фінансової. Для більшості країн розвинутої рин­ко­вої економіки бізнес-план є стандартним документом, який складається за пев­ни­ми міжна­родними правилами і показниками. В практичній діяльності зустрі­чається цілий ряд модифікацій бізнес-плану, пристосованих до цілей і завдань, які ставить перед собою підприємець, видів діяльності, споживачів інформації.

реального інвестування

На рис.1.1 представлені різновидності бізнес–планів, які розробляються в залежності від цілей, потреб, споживачів і глибшого викладу інформації.

 

Рис. 1. 1 Різновиди бізнес–планів

За видами (стадіями) діяльності розрізняють інвестиційний і експлуа­таційний бізнес-пла­ни. Важливе значення має бізнес-план реального інвесту­вання, який складається на по­чат­ку інвестиційного циклу і охоплює всі його ста­дії: передінвестиційну, період здійснення ка­пі­та­­льних вкладень, експлу­атаційну стадію (період окупності — відшкодування затрачених коштів).

Бізнес-план реальних інвестицій охоплює найрізноманітніші питання в сфері як інвестування, здійснення будівельно-монтажних робіт, забезпечення устаткуванням, матеріальними і трудовими ресурсами, так і значну частку експлуатаційного періоду аж до моменту повного відшкодування зазначених коштів. Такий бізнес-план складається на відносно тривалий період 3; 5 і 10 років, оскільки він повинен охоплювати весь інвестиційний цикл. Складність розробки бізнес-плану реального інвестування помагає в тому, що підприємець (інвестор), беручись за нову справу, повинен добре обгрунтувати її точки зору одержання економічного ефекту, спрогнозувати всі сторони діяльності, зважити затрати і ресурси, визначити можливі ризики з метою їх мінімізації.

У зв’язку з цим складання бізнес-плану реального інвестиційного проекту є складним завданням інвестиційної діяльності. Прорахунки на етапі бізнес-планування можуть привести до найрізноманітніших негативних наслідків: від зниження ефективності інвестицій в результаті недоодержання доходу (прибутку) і аж до втрати вкладеного капіталу.

Різновидністю бізнес-плану інвестиційного проекту є приватизаційний бізнес-план. Це єди­ний різновид бізнес-плану, який регламентується державою. Розробляється даний бізнес-план відповідно до Державної програми приватизації. Він містить зобов’язання покупців що­до подальшої експлуатації об’єктів приватизації та обгрунтування можливостей їх виконання відповідно до вимог, що встановлені державою, зокрема Фондом державного майна.

Основною відмінністю даного типу бізнес-планів від бізнес-планів реальних інвестицій є те, що він умовно ділиться на дві частини — це звіт за певний період, що передував приватизації і прогноз на наступний рік, а на таких показниках як доходи, собівартість, валовий прибуток, податки з прибутку, чистий прибуток — на три роки. Крім цього складається прогнозний баланс на три роки.

Тому розроблений під час приватизації бізнес-план дозволяє керівникам таких підприємств хоча б частково спрогнозувати свою діяльність на найближчу перспективу:

— акціонерам, фінансовим посередникам зорієнтуватися на основі опублікованої інформації, взятої з бізнес-плану, у виборі кращих варіантів в процесі розміщення інвестиційних коштів і придбанні цінних паперів;

— приватизаційний бізнес-план накладає певні зобов’язання на керівництво прива­тизо­ваних підприємств.

Бізнес-план у сфері фінансового інвестування складають, як правило, інституційні інвестори, тобто фінансові посередники, що акумулюють кошти індивідуальних інвесторів і здійснюють інвестиційну діяльність через операції з цінними паперами (інвестиційні фонди, компанії, трести, довірчі товариства).

Бізнес-план фінансових інвесторів в першу чергу повинен містити інформацію про ринок цінних паперів, зокрема роботу з приватизаційними майновими і компенсаційними сертифікатами.

З інвестиційним бізнес-планом тісно пов’язаний експлуатаційний його варіант. По-перше, кожний інвестиційний бізнес-план повинен містити показники і розрахунки, що прогнозують експлуатацію об’єкта інвестування до моменту повної окупності вкладених коштів. По-друге, експлуатаційне бізнес-планування є продовженням інвестиційних прогнозів і розробок, на стадії експлуатації проекта проходить уточнення розрахунків, результатів, закладених в інвестиційний бізнес-план. По-третє, на кожній стадії експлуатації об’єкта може виникнути потреба в нових інвестиціях, викликаних необхідністю розширення, реконструкції підприємства, оновлення технології, зміною власників. На основі експлуатаційного бізнес-плану проводяться розрахунки потреби в нових інвестиціях, прогнозується ефект, ризик і інші параметри, що плануються одержати в результаті додаткового інвестування.

В кінцевому випадку розмежування бізнес-плану на інвестиційний та експлуатаційний є умовним.

За глибиною розробки може складатися повний і скорочений бізнес-план. Потреба в повному чи скороченому його варіантів залежить від характеру інвестиційного проекту. Пов­ний бізнес-план інвестиційного проекту — це детальний виклад для потенційного партнера, або інвестора результатів маркетингового дослідження, обгрунтування стратегії ринку, потреба в коштах, очікуваних фінансових результатів умов повернення вкладених коштів.

Для невеликих інвестиційних проектів допускається розробка скороченого варіанту бізнес-плану. Він служить основою для переговорів з потенційними інвесторами, парт­нерами, для визначення того, наскільки вони зацікавлені в проекті, чи можна взагалі заціка­вити їх запропонованим проектом. В кінцевому випадку скорочений варіант інвестиційного біз­нес-плану може бути викладений у формі інвестиційної заявки в пошуках потенційного інвестора, партнера, чи для одержання дострокового кредиту або лізингової операції.

 

Бізнес-план у ринковій системі господарювання виконує дві основні важливі функції:

– зовнішня – ознайомлення різних представників ділових кіл з сутністю та основними аспектами реалізації підприємницької ідеї. Це інструмент залучення зовнішнього фінансування, який повинен переконати потенційних інвесторів в тому, що підприємницька ідея має чітко визначену стратегію до успіху та заслуговує на фінансову підтримку;

– внутрішня – опрацювання системи управління реалізацією підприємницької ідеї. Це розробка стратегічних та оперативних напрямків і цілей діяльності, механізм для аналізу, контролю та оцінки діяльності підприємства.

При розробці конкретного бізнес-плану виникає необхідність враховування багатьох специфічних для даного підприємницького проекту факторів. Розробляються різні типи бізнес-планів, які відповідають тим, чи іншим діловим потребам. Різні плани використовуються учасниками бізнесу - власниками, менеджерами, засновниками, банкірами, працівниками, постачальниками тощо. Кожний план складається з чітко виражених компонентів, але з врахуванням перечисленого вище з різним наповненням кожного. Відтак є можливість класифікувати бізнес-плани за певними ознаками:

Мета складання	За масштабами підприємства	По галузі діяльності
для планування діяльності	для одержання інвестицій	для малого бізнесу	для середнього бізнесу	для великого бізнесу	виробництво	сільське господарство	сфера послуг
поточне планування	стратегічне планування	партнери	інвестори	банки
для внутрішнього користування	для зовнішнього коритування

Рис. 1.2 Класифікація бізнес-планів

Окрім того, в залежності від інвестиційної ситуації в межах кожної класифікаційної ознаки можна виділити:

Бізнес – план започаткування нової фірми -такі бізнес-плани звертають свою увагу на безпосереднє функціонування бізнесу. Вони містять в собі детальний аналіз та часто конфіденційну інформацію. Такі плани базуються на інформації, припущеннях та прогнозах, проте без досвіду ведення бізнесу. Тому вони відтворюють значну невпевненість і підприємець повинен бути готовим до того, щоб в разі потреби переробити початковий бізнес-план. Отримані прогнози можуть суттєво відрізнятися від реальних результатів, при цьому існує висока ступінь ризику.

 

Бізнес – план діяльності існуючої компанії - фірми, які пропрацювали рік або більше, мають перевагу – це досвід. Вони вже сформовані. З точки зору планування цей фактор, як правило, досить важливий. В таких фірмах зовсім інша мета в процесі планування. Власники вже заснованих фірм мали змогу перевірити правильність своїх початкових припущень та прогнозів ринкової ситуації. Вони вже отримали відгуки та зробили необхідні коректування у веденні бізнесу. Вдосконалення діяльності, виправлення недоліків або помилок в поточному збуті та зростання - ось нові пріоритети в такому плануванні і вони повинні бути відображені в бізнес-плані. Наприклад, план може відображати процес модернізації виробництва або сприяння зростання обсягу виробництва, нові потреби в кадрах та фінансах, тощо.

Стратегічний бізнес – план - концентрує свою увагу на напрямках розвитку бізнесу та його цілях. Якщо в попередніх видах бізнес-планів термін прогнозування, як правило, від одного року до трьох, то в даному випадку часові рамки планування від двох до п’яти і більше років. Це план досягнення довгострокових завдань бізнесу. Специфічні стратегії в такому плані можуть стосуватися:

Ø змін або доповнень до асортименту товарів, що виробляє підприємство;

Ø нових підходів до маркетингової політики;

Ø технологічної модернізації бізнесу;

Ø організаційних змін для покращення діяльності.

Зазвичай в стратегічному плані вказуються терміни, завдання, які необхідно виконати, та засоби оцінки виробництва для того, щоб визначити, наскільки добре працює стратегічний план. Конкретні питання, викладені в стратегічному плані, повинні бути об’єднані в виробничі плани фірми. Крім цього, складаються також спеціальні (як правило, скорочені) варіанти бізнес-планів для суб’єктів, у контактах з якими зацікавлений підприємець. Форма і зміст таких бізнес-планів орієнтовані на інтереси таких суб’єктів.

 

Бізнес – план роздрібної торгівлі. Якщо бізнес пов’язаний з роздрібною торгівлею, то в бізнес-плані необхідно приділити увагу чотирьом ключовим аспектам — закупам, процесам організації продажу та обслуговуванню клієнтів, команді з продажу. Закупи повинні враховувати асортимент, якість, ціну та обсяги товару, можливість рекламацій та швидкість доставок, контроль товарного запасу та фінансові умови поставок. Необхідно приділити увагу візуальному стилю оформлення магазину, чистоті, створенню особливого стилю, місцю його розташування, техніці обслуговування покупців, формування системи скидок, можливості післяпродажного обслуговування. Ділова практика свідчить, що ймовірність здійснення покупки покупцем практично прямо пропорційна часу, проведеному цим покупцем в магазині.

 

Бізнес – план виробничої фірми. Якщо бізнес пов’язаний з виробництвом, то в ньому необхідно приділити увагу плану виробництва, контролю виробничого та товарного запасу, роботи з підрядниками, якщо такі є, та ціновій політиці. Збільшити продуктивність, а тим самим і доходи, можна з допомогою детального планування процесу виробництва. Він має містити інформацію про базові терміни закупки комплектуючих і сировини, мінімальні та максимальні кількості комплектуючих (сировини) і кінцевої продукції, потреби в робочій силі і графік її розміщення, планування закупок обладнання та його використання, розміщення обладнання та розробка маршруту технологічного процесу. Слід пам’ятати, що виробничий (товарний) запас — матеріальне відображення виведеного з обороту капіталу. Тому стоїть подвійне завдання: з одного боку — мінімізація рівня товарного запасу, з іншого — не допущення того, щоб його було надто мало і не привело до простоїв на робочому місці. Треба звернути увагу на розташування складів, рух сировини, підготовку продукції до відвантаження.

 

Бізнес – план фірми, яка надає послуги. Для того, щоб сервісний бізнес був успішним, необхідно сконцентрувати увагу на специфічних аспектах: пакетності послуг, індивідуального іміджу фірми та працівників, орієнтації на потреби клієнта та позиціювання на ринку. Надзвичайно важливим є контроль якості роботи персоналу та його навчання, а також створення системи мотивації та заохочення збереження навчених професіоналів та кваліфікованих працівників.

Проте не слід забувати,підприємець, що починає, а тим більше підприємець досвідчений повинен володіти перш за все чуттям, тобто вгадувати і сприймати перспективну ідею. Власне кажучи, наявність реальної підприємницької ідеї фахівці вважають основним чинником ефективності бізнесу. Але ідея дійсно повинна бути реальною, шляхом порівняльного аналізу виявляється відбір ефективності ідеї (чистий прибуток, час окупності витрат і ін.); ціни(в порівнянні з конкурентами або аналогами); перспективи завоювання міцного положення на ринку (відсоток ринкового сегменту); тривалість підготовчого періоду (від початку втілення підприємницької ідеї до моменту передачі споживачеві товару, що становить предмет цієї ідеї); розміри і джерела необхідного капіталу; ступінь доступності устаткування, необхідного для організації виробництва; доступність необхідної сировини в необхідних кількостях; наявність робочої сили необхідного профілю і достатнього рівня кваліфікації.

 

Бізнес – план має такі особливості:

1) Бiзнес – план має бути лаконiчним (обсягом — максимально 10–20 сторiнок). Текст бізнес – плану повинен бути викладений в певній послідовності.

Приблизна структура бізнес –плану:

1. Резюме.

2. Характеристика підприємства.

3. Опис продукту.

4. Опис ринку. Прогноз збуту.

5. Конкуренція.

6. План маркетингу.

7. План виробництва.

8. Джерела та обсяг потрiбних коштів. Прогноз витрат.

9. Організаційний план.

10. Фінансовий план.

11. Стратегія фінансування.

12. Оцінка ризику і страхування.

2) Бізнес – план має ґрунтуватися на реалістичних припущеннях. Прогнози та передбачення (як найбільш "вразлива" частина бізнес-планування) мають бути обґрунтовані й підкріплені посиланнями на тенденції та пропорції розвитку галузі, на проведені дослідження ринку, на досвід діяльності конкурентів тощо. Довіра до бізнес-плану може бути серйозно підірвана, якщо заплановані в ньому відхилення від середньо-галузевих показників не мають достатніх підстав.

3) Бізнес – плану протипоказаний зайвий оптимізм. Будь-яке припущення в бізнесі дає "на виході" кілька результатів — від найгіршого до найліпшого. У процесі бізнес-планування треба орієнтува­тися на найгірший результат, створюючи в такий спосіб певний запас "міцності" бізнесу.

4) Бізнес – план має бути легким для сприйняття, чітким та логічним; таким, щоб у ньому можна було швидко знайти потрібну інформацію. Отже, у структурі бізнес-плану треба виділяти розділи та параграфи.

5) Бізнес – план має забезпечувати охорону конфіденційної інформації про фірму та її діяльність. Для цього можна жорстко контролювати сферу його розповсюдження або скласти окремий додаток, який міститиме всю конфіденційну інформацію і буде доступний тільки тим, кому треба таку інформацію знати.

 

РОЗДІЛ ІІ

Розробка бізнес – плану підприємства