Оформлення курсової роботи. 1. 1. Виконання курсової роботи є одним із елементів навчального плану підготовки фахівця

МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

1.1. Виконання курсової роботи є одним із елементів навчального плану підготовки фахівця.

1.2. Метою курсової роботи є поглиблення теоретичних знань, що були здобуті в процесі вивчення навчальних дисциплін циклу професійної та практичної підготовки, та розвиток вмінь практичного застосування цих знань.

1.3. Написання курсової роботи передбачає самостійне вивчення якогось психологічного феномену, явища або процесу та його практичне дослідження.

1.4. Курсова робота виконується у 6 семестрі.

При написанні курсової роботи студент повинен продемонструвати теоретичні знання та, насамперед, практичні вміння щодо розв’язання конкретних задач у відповідній сфері діяльності.

 

ОБСЯГ ТА СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

2.1. Загальний обсяг курсової роботи на 3 курсі – 35-40 сторінок.

Перша сторінка роботи оформлюється як титульна (додаток А).

На другій сторінці подається план (зміст) роботи із зазначенням номера сторінки – початку кожного структурного елемента роботи.

Усі сторінки тексту повинні бути пронумеровані, починаючи з другої сторінки (першою вважається титульна сторінка).

2.2. Структурними елементами курсової роботи повинні бути – вступ, розділи та підрозділи (параграфи), висновки, перелік використаної літератури. Рекомендовані розділи – розділ 1 (теоретичний), розділ 2 (емпіричний (експериментальний), рекомендована кількість підрозділів (параграфів) – 2-3 для кожного розділу.

2.3. У вступі (2-3 сторінки) студент визначає актуальність теми курсової роботи, формулює її об’єкт, предмет, мету та розкриває основні завдання курсової роботи. Крім того, у вступі студент повинен визначити теоретичне та практичне значення виконаної курсової роботи.

В основних розділах роботи аналізуються теоретичні аспекти проблеми, яка розглядається в курсовій роботі, наводяться результати самостійно виконаного практичного дослідження, цифри, розрахунки, що підтверджують певні висновки.

Розгляд різних аспектів проблеми повинен мати логічний характер.

У висновках (2-3 сторінки) студент повинен узагальнити основні результати проведеного аналізу, при цьому зміст висновків повинен відповідати меті та основним завданням роботи, які були сформульовані у вступі.

Перелік використаної літератури повинен включати ті джерела (із них біля 25% - за останні 5 років), які були використані студентом в процесі написання роботи, й на які є посилання в тексті роботи. Ці джерела подаються в алфавітному порядку.

 

ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсові роботи виконуються державною мовою.

Текст друкують за допомогою комп’ютера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 через 1,5 інтервалу, шрифт Times New Roman, кегль 14. Текст необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий – 25 мм, правий – 10 мм, верхній і нижній – 20 мм. Розмір абзацу – 5 знаків.

Заголовки структурних частин ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовком і текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам.

Кожний розділ курсової роботи слід починати з нової сторінки.

Нумерацію сторінок проставляють арабськими цифрами у правому верхньому куті без крапки в кінці. Сторінки, на яких розміщені додатки, не нумерують.

Нумерацію розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака «№». Зміст, вступ, висновки, перелік використаної літератури не нумерують. Номер розділу ставлять після слова «Розділ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком тих, що подані в додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці теж нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер, наприклад: «Продовження табл. 1.2».

Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1), перша формула третього розділу.

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові й пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

2. …

3. …

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Приклад побудови таблиці:

Таблиця 2.3

Результати дисперсійного аналізу показників комунікативної толерантності та толерантності до невизначеності

Показник	Значення Н-критерію Краскела-Уолеса	Рівень значимості р	Значення F-критерію Фішера	Рівень значимості р
Неприйняття індивідуальності	2,00	0,3672	0,95	0,3920
„Я” як еталон	3,18	0,1968	1,34	0,2677
Категоричність в оцінюванні	1,36	0,5064	1,25	0,2936
Невміння приховувати негативне ставлення*	4,84	0,0418	2,69	0,0281
Бажання перевиховувати	0,41	0,8135	0,31	0,7354
„Підгонка” під себе	0,98	0,6123	0,41	0,6628
Невміння прощати помилки	0,69	0,7076	0,29	0,7491
Нетерпимість до дискомфорту*	4,78	0,0315	2,77	0,0309
Невміння пристосовуватися до інших	0,23	0,8875	0,52	0,5945
Загальна нетерпимість до оточуючих	0,80	0,6691	0,33	0,7234
Толерантність до невизначеності	1,19	0,5525	0,42	0,6588

 

Примітка: * – показники, за якими існують статистично достовірні відмінності.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Заголовки граф починаються з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони становлять одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків крапки не ставлять. Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша. Таблицю розміщують після першого посилення на неї в тексті або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою і в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Наприклад:

Було застосовано коефіцієнт кореляції Пірсона, який має вигляд:

 

,

 

де х_i та у_і – числові значення ознак, які корелюються

n – кількість пар числових значень ознак, які корелюються.

 

Рівняння і формули треба виділяти з тексту окремими рядками. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (–), множення (х) і ділення (:).

При написанні курсової роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, які він наводить у роботі. Посилання в тексті курсової роботи слід зазначати у квадратних дужках порядковим номером за переліком джерел. Наприклад: «більшість вчених розглядає проблему емоційного інтелекту як актуальну [1, 13, 18]».

Посилання на ілюстрації курсової роботи вказують порядковим номером, наприклад: «рис. 1.2», на формули – порядковим номером формули в дужках «… у формулі (1.2)».

На всі таблиці в тексті мають бути посилання, при цьому слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад: «… в табл. 1.2».

Вимоги до оформлення посилань:

1. Посилання на книгу:

– один автор:

6. Пальм Г.А. Загальна психологія: Навчальний посібник / Г.А.Пальм. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 256 с.

– 2–3 автори:

7. Пальм Г.А. Практикум по общей психологи / Г.А.Пальм, Е.В. Севастьянова. – Дн-вск: изд-во ДУЭП, 2009. – 212 с.

 

2. Посилання на статтю:

– в журналі:

3. Максименко С.Д. Метод дослідження особистості / Ю.Д.Максименко// Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – №7. – С.1–8.

– в книзі:

12. Кириченко В.В. Експериментальний дизайн дослідження уявлення персоналу про ситуацію організаційних змін / В.В.Кириченко // Проблеми емпіричних досліджень у психології. – К.: Гнозис, 2008. – С.229–235.

 

3. Посилання на електронні джерела інформації:

14. Российская государственная библиотека [Электронный ресурс] / Центр информ. технологий РГБ; Ред. Т.В.Власенко; Web-мастер Козлова Н.В. – Электрон. дан. – М.: Рос. гос. б-ка, 1997. – Режим доступа: http://www.rsi.ru, свободный. – Загл. с экрана. – Яз. рус., англ.