Оцінювання курсової роботи

 

Курсова робота з дидактичних основ професійної освіти визначається чотирьохбальною системою відміток («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).

Таблиця 2

Критерії оцінювання курсової роботи

Оцінка	Критерії оцінювання курсової роботи
Змістовна частина	Оформлення	Захист
відмінно	Категоріальний апарат розроблено методологічно правильно та у відповідності із тематикою курсової роботи. На його основі у логічній послідовності розроблено зміст роботи, який розкрито в роботі у повному обсязі. Всі пункти теоретичної та практичної частини виконано.	Виконано відповідно до вимог, що пред’являються до курсових робіт.	Доповідь побудована відповідно до логіки викладу положень курсової роботи. Підкреслено теоретичну та практичну значущість роботи, оригінальні здобутки пошуково-дослідної роботи.
добре	Категоріальний апарат розроблено з деякими незначними неточностями у відповідності із тематикою курсової роботи. На його основі у логічній послідовності розроблено зміст роботи, який розкрито в роботі у достатньому обсязі. Теоретична та практична частини певним чином виконана.	Взагалі, вимоги, що пред’являються до курсових робіт, витримано. Можуть мати місце незначні помилки та неакуратності в оформленні тексту курсової роботи.	Доповідь зроблено стандартно: загальна лінія побудови доповіді з обраної теми студентом видержана і відповідає структурі курсової роботи. Відповіді на більшість додаткових питань надано у повному обсязі. Студент сам виправляє допущені неточності й помилки. Студент загалом витримує норми педагогічної техніки.
Задовільно	У категоріальному апараті допущено значні помилки. Зв'язок між ним та змістом курсової роботи дуже слабкий. У роботі мають місце пункти, в яких назва не відповідає змісту. Відсутні власні напрацювання. Висновки та рекомендації не придатні до застосування. Обґрунтувань та пояснень обмаль.	Вимоги до курсових робіт витримано недостатньо. Спостерігається певна недбалість в оформленні таблиць, рисунків.	Загальна лінія побудови доповіді з обраної теми переривчаста і не завжди відповідає структурі курсової роботи. Відсутні теоретична й практична значимість, цікаві здобутки. Відповіді, надані на додаткові питання, не є повними і більшість з них неправильна. Студент часто порушує норми педагогічної техніки.
Незадовільно	Категоріальний апарат розроблено неправильно. Він не відбиває структуру та ідею роботи. Назви пунктів у своїй більшості не відповідають їхньому змісту. Поданий матеріал не має міцних зв’язків, обґрунтувань та пояснень, висновків та рекомендацій.	Вимоги до курсових робіт витримано недостатньо. Подання таблиць, рисунків та іншого матеріалу вимагає суттєвого опрацювання.	Доповідь не відпрацьовано, а суті експромти не сприяють розкриттю головної ідеї роботи. Відповіді на додаткові питання не отримано. Норми педагогічної техніки суттєво порушені.

 

 

 

Додатки

Додаток А

Титульний аркуш курсової роботи з дидактичних основ професійної освіти

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

 

Кафедра педагогіки та методики професійного навчання

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

«Дидактичні основи професійної освіти»

на тему: «

­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­»

Виконав (ла) студент

гр. Левітіна О.О.

 

Науковий керівник доц. Іванов І.С.

 

Оцінка

 

Дата

 

Харків 200
Додаток Б

Приклади розробки категоріального апарату дослідження

Приклад перший.

Об’єкт дослідження – процес теоретичного навчання у ПТНЗ.

Предмет дослідження – умови застосування лекції, як словесного методу теоретичного навчання у ПТНЗ.

Мета дослідження – виявити та теоретично обґрунтувати умови ефективного застосування методу лекції у процесі теоретичного навчання у ПТНЗ.

Відповідно до мети дослідження були сформульовані наступні завдання:

1. Проаналізувати основні класифікації методів навчання у сучасній педагогічній науці.

2. Розробити педагогічні ситуації та провести їхній аналіз.

3. Надати рекомендації інженеру-педагогу щодо використання методу лекції у процесі теоретичного навчання.

 

 

Приклад другий.

Об’єкт дослідження – процес навчання у ВНЗ.

Предмет дослідження – проблемні ситуації у процесі навчання у ВНЗ.

Мета дослідження – виявити та теоретично обґрунтувати сутність й особливості застосування проблемних ситуацій у процесі навчання у ВНЗ.

Відповідно до мети дослідження та висунутої гіпотези були сформульовані наступні завдання:

1. Проаналізувати та визначити сутність проблемного навчання у сучасній педагогічній науці.

2. Розробити педагогічні ситуації та провести їхній аналіз.

3. Надати рекомендації інженеру-педагогу щодо доцільності використання проблемних ситуацій у процесі навчання в умовах ВНЗ.