Єрусалимський хліб, або Закваска від лукавого

Не так давно одна моя знайома, дівчина добра, але зовсім нецерковна, радісно запропонувала мені взяти додому закваску для хліба, нібито освячену в єрусалимському Храмі Гроба Господнього. Спочатку я просто здивувався - як могло потрапити тісто з храму до моєї нецерковної знайомої. Причому з самого Єрусалима. У храм вона не ходить, члени її родини - теж. Потім, трішки поміркувавши, зрозумів, що мене бентежить не тільки це. Одна справа, коли вам пропонують взяти хліб, освячений в храмі або просфору. Це цілком нормально і спрадавна практикується в Церкві. А тут - закваска для тіста в баночці з-під майонезу. Я ніяк не зміг пригадати про існування такої церковної традиції. Тому спочатку вирішив поцікавитися тим, яким чином потрапила ця закваска до моєї знайомої. Виявилося, що їй закваску дав також хтось із друзів. Нічого більш докладного вона сказати не могла, але зате простягнула мені аркуш паперу з рецептом приготування хліба з цього тіста. Ось тут і почалося найцікавіше. Прочитання «рецепту» навело мене на деякі думки щодо походження цього «продукту». Власне, цими думками я й хотів сьогодні поділитися з читачами.

Отже, як свідчив заголовок «інструкції із застосування», це був «єрусалимський хліб з пекарні Храму Гробу Господнього». Вже сама назва викликала сумнів. А якщо бути більш точним, навіть підозру. Деякі мої знайомі бували на Святій Землі, бували і в Храмі Гробу Господнього в Єрусалимі. Але ніхто з них ніколи не згадував ні про закваску, яку роздавали або продавали б там прочанам, ні навіть про хліб, який міг би бути приготований з подібної опари. Ні в жодному путівнику по Святій Землі, ні в одному рекламному проспекті я ніколи не зустрічав подібної інформації. Що ж, підступ було видно з самого початку.

Щодо назви цього «продукту» мені вдалося дізнатися ще кілька цікавих фактів. Увечері того ж дня я вирішив пошукати на просторах інтернету що-небудь, що стосується «єрусалимського хліба». Виявилося, що дана закваска має ще кілька назв: «почаївський хліб» (освячений у Свято-Успенській Почаївській Лаврі), «афонський хліб» (освячений на Афоні), «тісто щастя», «тісто благополуччя». Що ж, досить широка палітра географічних назв для одного хліба: Єрусалим, Афон і Україна. Але якщо у випадку з Єрусалимом і Афоном досить важко перевірити достовірність інформації про хліб, то в Україні це нескладно. Я вирішив зайти на офіційний сайт Почаївської Лаври, і знайшов там послання братії монастиря про так звану «почаївську закваску». Пропоную його читачеві:

«Стережіться, щоб ніхто не звів Вас...» (Мф. 24:4)

Дорогі брати і сестри!

Як нам стало відомо, вже певний час по єпархіях України стали поширювати так званий «хліб (закваску) з Почаївської Лаври». Братія Почаївської Лаври доводить до вашого відома, що це явище не має ніякого відношення до Свято-Успенської Почаївської Лаври, а є проявом духовного неуцтва, марновірства і спекуляції на авторитеті нашої Великої Святині.

Користуватися цим тістом суворо забороняється, тому що це може призвести до духовного пошкодження і мати містичне ритуальне значення. Оскільки виробники згаданого хліба брехливо прикриваються авторитетом Почаївської Лаври, а брехня від початку є породженням диявола, то звідси очевидно, що вся ця затія є справою рук людей обтяжених, ведених бісівської силою. Тому просимо вас бути дуже обережними в подібних явищах і на все брати благословення у місцевих священиків.

«Їхні очі наповнені перелюбом та гріхом безупинним; вони зваблюють душі незміцнені; вони, діти прокляття, мають серце, привчене до зажерливости.» (2 Пет. 2,14).