Основні завдання психолога при роботі у психіатричній клініці

Вступ

Ми з 26 березня по 22 квітня 2012 року проходили виробничу практику на базі КЗ «Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. академіка О.І. Ющенка».

Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. академіка О.І. Ющенка є лікувально-профілактичним закладом, який забезпечує кваліфіковану спеціалізовану стаціонарну та поліклінічну медичну допомогу з психіатрії, неврології та нейрохірургії населенню області, центром організаційно-методичного керівництва лікувально-профілактичними закладами, розміщеними на території області, базою спеціалізації, підвищення кваліфікації лікарів та середніх медпрацівників, базою Вінницького національного медичного університету та медичного коледжу з питань психіатрії, неврології та нейрохірургії.

Мета лікарні

Метою діяльності лікарні є надання кваліфікованої спеціалізованої стаціонарної та амбулаторної медичної допомоги з психіатрії, неврології та нейрохірургії населенню області, здійснення організаційно-методичного керівництва спеціалізованими лікувально-профілактичними закладами, розміщеними на території області; забезпечення підвищення кваліфікації лікарів та середніх медичних працівників.
Основними завданнями лікарні є:

- медична практика;

- амбулаторне і стаціонарне лікування хворих з психічними розладами, нервовими та нейрохірургічними захворюваннями;

- консультативні амбулаторні огляди і обстеження населення Вінницької області;

- надання безкоштовної стаціонарної медичної допомоги населенню Вінницької області згідно з профілізацією ліжкового фонду та затвердженим порядком госпіталізації у відповідності з потребами в лікуванні на третинному рівні;

- забезпечення амбулаторною консультативною допомогою всього населення Вінницької області, яке направляється з лікувально-профілактичних закладів для верифікації діагнозу і вирішення питання про подальше їх лікування;

- забезпечення амбулаторної допомоги населенню м. Вінниці по дільнично-територіальному принципу;

- забезпечення діагностичного обстеження населення Вінницької області, яке направляється амбулаторно лікувальними закладами області по видах психоневрологічних захворювань;

- надання консультативно-діагностичної медичної допомоги населенню області спеціалістами лікарні через центр медицини катастроф;

- проведення судово-психіатричної, трудової та військової експертизи населенню області;

- надання психоневрологічним лікувально-профілактичним закладам області організаційно-методичної допомоги щодо вдосконалення надання населенню спеціалізованої допомоги;

- організація та контроль за рівнем статистичного обліку в спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах області, аналіз показників психічного здоров’я населення та діяльності установ на підставі затвердженої МОЗ України звітності;

- проведення амбулаторного лікування пацієнтів м. Вінниці з розладами психіки та поведінки;

- надання соціально-правової допомоги особам, які страждають на психічні розлади;

- зберігання, перевезення, придбання, знищення наркотичних речовин, психотропних засобів прекурсорів;

- проведення обов’язкових профілактичних психіатричних оглядів для визначення протипоказань для впровадження різних видів діяльності;

- обов’язкове застосування за рішенням суду примусових заходів медичного характеру;

- примусова госпіталізація осіб, які страждають на психічні розлади, на підставі рішення суду для психіатричної допомоги;

- примусове амбулаторне лікування осіб для психіатричної допомоги за рішенням суду;

- примусовий огляд осіб для надання психіатричної допомоги за рішенням суду.

Лікарня має наступну структуру:

1. Обласний науково-практичний центр психосоматичної медицини:
- Денний стаціонар.
- Диспансерне відділення.
- Відділення № 18 психіатричне змішане.
- Психотерапевтичний кабінет

2. Обласний центр сімейного консультування, психологічної і
психотерапевтичної корекції.
- Відділення № 16 психіатричне дитяче.
- Відділення № 8 психіатричне дитяче.

3. Центр ендоваскулярної нейрохірургії.
- Відділення №20 нейрохірургічне.
- Відділення № 5 неврологічне для хворих з порушенням мозкового
кровообігу.
- Відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії.
- Рентгенвідділення
4. Відділення № 1, психіатричне чоловіче для дорослих.
5. Відділення №2, психіатричне жіноче для дорослих.
6. Відділення №3, неврологічне змішане для дорослих.
7. Відділення №4, неврологічне змішане для дітей.
8. Відділення №6, психіатричне жіноче для дорослих.
9. Відділення № 7, психіатричне чоловіче для дорослих.
10. Відділення №9, міжобласний центр судово-психіатричної експертизи.
11. Відділення №10, психіатричне жіноче для дорослих.
12. Відділення № 11, психіатричне жіноче для дорослих.
13. Відділення №12, психіатричне чоловіче для дорослих.
14. Відділення № 13, психіатричне змішане інфекційне.
15. Відділення №14, психіатричне чоловіче для дорослих.
16. Відділення №15, психіатричне жіноче для дорослих.
17. Відділення №17, психоневрологічне, чоловіче для військової експертизи.
18. Відділення №19, психіатричне, чоловіче для інвалідів Великої
вітчизняної війни, армії, ліквідаторів аварії на ЧАЕС.
19. Відділення №21, психіатричне чоловіче для дорослих.
20. Відділення №22, інсультне.
21. Приймальне відділення.
22. Фізіотерапевтичний кабінет.
23. Лікувально - виробничі (трудові) майстерні.
24. Лабораторія.
25. Кабінет функціональної діагностики.
26. Стоматологічний кабінет.
27. Центральна стерилізаційна.
28. Організаційно - методичний відділ.
29. Кухня.
30. Централізований гараж.
31. Пральня.
32. Складські приміщення.
33. Бухгалтерія.
34. Планово-економічний відділ.
35. Відділ кадрів.

Диспансерне відділення має в своєму складі 12 дільниць з надання психіатричної допомоги населенню м. Вінниці, із них:

· 7 психіатричних дільниць для дорослих;
· 1 доросла епілептологічна дільниця;
· 3 психіатричні відділення для дітей.

 

Основні завдання психолога при роботі у психіатричній клініці.

Завдання клінічного психолога - не тільки турбота про здоров'я людини, а й створення оптимальних умов його життєдіяльності. Об'єкт клінічного психолога є людина з труднощами адаптації і саморозвитку, пов'язаними з його здоров'ям.
Особливості практичної діяльності та перелік виконавчих дій.
Клінічний психолог є, порівняно з іншими психологами, максимально практичним психологом. Особливості практичної діяльності клінічного психолога полягають у тому, що він працює з індивідуальними психічними характеристиками людини.
Практична діяльність клінічного психолога:
· Діагностична;
· Форми психологічного впливу;
· Участь у різних експертних завданнях;
· Реабілітація;
· Профілактика захворювань
· Консультування;
· Наукова робота.
Особливості пізнавальної діяльності та перелік гностичних дій.
Клінічний психолог має справу зі стражденними людьми - людьми, що потребують розуміння. Оскільки лікують не хворобу, а хворого, то клінічний психолог пізнає не тільки хворобу, а й психічні особливості хворого. Клінічний психолог пізнає симптом - одиничну ознаку прояву хвороби, синдром - набір закономірно пов'язаних симптомів, нозологію - набір синдромів. Клінічний психолог повинен володіти як різнобічними психологічними знаннями, так і певною медичною підготовкою, зокрема - в галузі психіатрії та неврології. Повинен бути знайомий з педагогікою. Необхідне уміння вести клінічну бесіду з пацієнтом. Фахівець повинен також вміти вести збір необхідних емпіричних матеріалів не експериментальними і експериментальними методами, обробляти сучасними методами отримані матеріали, науково їх інтерпретувати і робити обгрунтовані висновки про конкретні ситуації явної клінічної картини пацієнта, збирати і впорядковано зберігати науково-інформаційні матеріали, складати звіти про виконану роботу, вести наукову документацію, сприяти підвищенню ефективності і соціального визнання свого професійного співтовариства і свого професійного колективу. При роботі з пацієнтами для клінічного психолога важлива правильна організація процесу і стану на сприйняття пріоритетної інформації та виконання поставлених клінічних завдань. Тому і в теоретичному і в операціональному плані увагу у клінічного психолога має характеризуватися досить високим рівнем (інтенсивністю, концентрацією), обсягом (широтою, розподілом), швидкістю переключення (переміщення), тривалістю і сталістю.
Серед процесів пам'яті для клінічного психолога по особливому важливо - запам'ятовування, яке визначає повноту і точність відтворення клінічного матеріалу, міцність та тривалість його збереження. Умови продуктивності запам'ятовування в роботі пов'язані ще і з тим, що протікає воно у формі як мимовільного, так і довільного процесу.
Сприйняття клінічного психолога багато в чому залежить від минулого досвіду, накопиченого клінічного матеріалу, змісту і завдань виконуваної клінічної діяльності, психічних станів та індивідуальних особливостей психолога (потреб, схильностей, інтересів, мотивів, емоційного стану і т. д.).
Під впливом цих чинників і створюється характерна для кожної людини аперцепція, яка обумовлює значні відмінності при сприйнятті одних і тих самих питань звичайними людьми та клінічними психологами.
Необхідно для клінічного психолога мати розвинену уяву, як універсальну людську здатність до побудови нових цілісних образів дійсності за допомогою переробки змісту сформованого практичного, чуттєвого, інтелектуального і емоційно-смислового клінічного досвіду.
Мислення в роботі клінічного психолога знаходить цілеспрямоване використання в розвитку і збільшенні знань, оскільки в мисленні найважливішу роль відіграє розуміння людьми один одного, засобів і предметів їх спільної діяльності.