Анкетування для вчителів початкових класів

Зміст

Вступ

Розділ 1. Нестандартні уроки як засіб підвищення ефективності навчання в курсі «Я і Україна».………………………………………………………………………………. 6 - 22

1.1. Історія розвитку нестандартного уроку………………………………………. 6 -8

1.2. Сучасні погляди педагогів на нестандартний урок…………..………… 8 - 9

1.3. Класифікація нестандартних уроків та методика їх проведення …….……………………..…………………………………………………………………………..…………… 9 - 12

1.3.1. Інтегровані уроки……………………………………………….………………..… 12 - 15

1.3.2. Уроки-змагання………………………………………………………………………. 15 - 18

1.3.3. Уроки - конференції……………………..…………….………………………... 19 - 20

1.3.4. Уроки – дослідження..……………………………………………..………….. 20 - 21

1.3.5. Уроки - подорож…..…………………………………………………………..…. 21 - 22

Розділ 2. Дослідно - експериментальна робота з використанням нестандартних типів уроків в 3 класі Петрівська ЗОШ. …………………….. 23 - 32

2.1. Узагальнення досвіду вчителів з використання нест. уроків…… 23- 26

2.2. Дослідження ефективності використання нестандартних уроків при вивченні предмету «Я і Україна»……………………………………......................... 26- 32

Висновки…………………………………………………………………………………….. 33- 34

Список використаної літератури………………………………………………….. 35- 36

Додатки

 

Вступ

Розвиток сучасного суспільства підвищує вимоги суспільства до рівня освіти й виховання кожної людини. У цих умовах дедалі актуальніше стає формування у людей творчого потенціалу, активної життєвої позиції. У законі України „Про загальну середню освіту” зазначено, що освіта має бути спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості. Реалізацію цього завдання можна забезпечити за умови здійснення творчого підходу. Оновлення цілей, завдань і змісту у напрямі особистісно-зорієнтованого навчання у сучасній школі вимагає дослідження впливу різних технологій навчання та зміни в структурі навчального процесу сучасної школи, дослідження умов застосування технологій на підвищення навчальних досягнень учнів.

Завдання вчителя полягає в тому, щоб вивчити особливості дитини та орієнтуватися на загальні завдання формування особистості дитини, які випливають з Концепції загальної середньої освіти та Державного стандарту початкової загальної освіти, а також спираються на конкретні програми навчання і виховання, створюють для кожного учня оптимально-сприятливі умови для його всебічного розвитку. Для здійснення цієї мети потрібно підвищити ефективність уроку різними способами і засобами навчання.

Практичний досвід переконує нас у недостатній ефективності традиційного уроку для розв’язання названих вище проблем, тому науковці та педагоги-практики беруть за мету створення нових форм і методів навчання.

Очевидно, одним із можливих варіантів розв’язання проблеми може стати застосування нестандартних форм проведення уроків. Молодші школярі засвоюють знання краще, якщо на уроці чергуються різноманітні і недовготривалі види роботи, а ще краще якщо навчання проходить в формі казки, подорожі, гри, тобто за принципом „навчання – гра”, „гра – навчання”.

З приходом дитини до школи розпочинається новий етап у розвитку різних форм її спілкування. Учень першого класу потрапляє в атмосферу учіння, тоді як дошкільником цілий день проводив у грі. І спілкування дітей поступово набуває якісно нового змісту, бо для цього виникають нові умови: з’являється необхідність засвоювати нові поняття з різних навчальних дисциплін, опановувати нову інформацію, робити спроби застосовувати її під час вироблення нових дій та навичок. Однотипність уроку викликає у дітей втому і якщо педагог більше розповідає сам, то знижується зворотній зв’язок, тому необхідно впроваджувати нові нестандартні форми навчання, де навчання проходить у вигляді змагання або гри, де дитина є головним героєм уроку.

Достатньо ефективними є нестандартні уроки при ознайомленні дітей з природою.

Об’єкт дослідження: нестандартні уроки на заняттях «Я і Україна» та методика їх проведення.

Предмет дослідження: ефективність використання нестандартних уроків.

Гіпотеза дослідження: використання нестандартних уроків у навчальному процесі сприяє підвищенню рівня активності та засвоєння знань, умінь і навичок.

Мета дослідження: дослідити ефективність впливу нестандартних уроків на навчально-виховний процес в сучасній школі.

Завдання дослідження:

1.Познайомитися з теоретичним матеріалом шляхом опрацювання психолого-педагогічної та науково-методичної літератури, познайомитися з досвідом вчителів щодо використання нестандартних уроків в навчальному процесі.

2. Розробити плани – конспекти нестандартних уроків та провести їх під час проходження переддипломної практики.

3.Порівняти якість знань учнів до початку експерименту та в кінці експерименту, застосовуючи методи спостереження за дітьми на уроках, вивчення їх усних та письмових відповідей, проведення контрольних чи самостійних робіт, тестування, анкетування.

4. Узагальнити отримані результати експерименту та зробити висновки.

 

 

Розділ 1. Нестандартні уроки як засіб підвищення ефективності навчання в курсі «Я і Україна»

 

1.1. Історія розвитку нестандартного уроку

Протягом тривалого часу в нашій країні була поширеною класно-урочна система навчання, яка дозволяла вчителеві одночасно навчати багатьох учнів. Головним компонентом цієї системи є урок. Урок - це форма організації навчання, коли учитель проводить заняття в класній кімнаті з постійним складом учнів, які мають приблизно однаковий рівень фізичного і психічного розвитку, за розкладом і регламентом. Урок залишається основною формою навчання в усіх типах навчальних закладів.

Слід зважити на те, що впродовж своєї історії учителі та вчені – педагоги постійно працювали над удосконаленням класно – урочної системи навчання. Декілька десятиріч відзначалися різними підходами до розвитку урочної системи. 30-50-ті роки у нашій країні позначилися впливом авторитаризму і тоталітаризму, а отже, і школа як своєрідний сколок суспільства не була позбавлена цього впливу. Урок, методика його організації та проведення перебували в лещатах догматичного виконання адміністративних приписів, були позбавлені творчого підходу.

Лише в кінці 50-х років учителі й педагоги – вчені розпочали активну роботу з творчого підходу до організації навчально – виховного процесу на уроці. Свідченням цього виявилось виокремлення науково обґрунтованих напрямків удосконалення уроку, які дали потужний поштовх творчим пошукам учителів країни (Липецький напрямок, Казанський напрямок, Кіровоградський напрямок, Ростовський напрямок).

- Липецький напрямок: побудова так званого «раціонального уроку», використання творчих письмових робіт, словникових диктантів, роздаткових дидактичних матеріалів та ін.

- Казанський напрямок: розробка і впровадження у навчальний процес проблемного навчання(М.І. Махмутов).

- Кіровоградський напрямок: розробка лекційно – практичної системи навчання в старших класах (О.О. Хмура).

- Ростовський напрямок: цілеспрямована робота вчителів з запобіганням неуспішності й відставання учнів у навчанні.[6,c.165-168]

Проте вже в середині 70-х років минулого століття з'явилася тенденція до зниження інтересу дітей до класних занять. На практиці це реалізувалося появою
Нестандартний урок - це імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури. Такі уроки не вкладаються (повністю або частково) в рамки виробленого і сформованого дидактикою. Учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів, видів роботи.[11,с.165-169]
Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало зацікавлення в учнів, сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню. Великої уваги набула проблема активізації пізнавальної діяльності на уроках з використанням активних методів навчання, виконання учнями різних видів самостійної роботи, творчих і дослідницьких завдань. [9,с.12-13]

Таким чином вчитель має можливість урізноманітнювати форми роботи, поглиблювати знання і залучати до активної роботи якомога більше учнів. І це на думку багатьох педагогів не є нехтуванням змісту освіти. Зрозуміло, чималий процент педагогів не можуть дати відповіді за всіх. Так само не може зробити і сучасна педагогіка, однак нестандартний урок, як своєрідне педагогічне явище бурхливо розвивається, постійно набуває нових рис.

1.2. Сучасні погляди педагогів на нестандартний урок.

 

Пошук шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках – не нова проблема в дидактиці. Проблемами методики уроку, шляхів його вдосконалення переймалися багато вчених і вчителів таких, як А.М.Алексюк, Ю.К. Бабанський, Є.М. Ільїн, M.І. Махмутов, В.О. Оніщук, І.П. Підласий, Д.О. Тхоржевський. H.M. Яковлев та багато інших.

Так, в посібнику "Педагогіка" Н.Є. Мойсеюк наведено визначення нестандартного уроку - " Нестандартний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що має нестандартну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання і методику проведення таких занять.» [14, с. 65-66]

На думку О. Антипової, В. Паламарчук, Д. Рум’янцевої та ін., суть нестандартного уроку полягає в такому структуруванні змісту і форм, яке б викликало насамперед інтерес учнів і сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню. [2, с. 65-66] Л. Лухтай називає нестандартним такий урок, який не вкладається (повністю або частково) в межі виробленого дидактикою, на якому вчитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, методів, традиційних видів роботи. [6, с. 31]

Е.Печерська бачить головну особливість нестандартного уроку у викладанні певного матеріалу у формі, пов’язаній з численними асоціаціями, різними емоціями, що допомагає створити позитивну мотивацію навчальної діяльності. [12, с.322]

Найкраще і вдале визначення нестандартного (нетрадиційного) уроку дав відомий російський педагог І. П. Підласий. Він казав, що нестандартний урок – це імпровізоване учбове заняття, яке має нетрадиційну (невстановлену) структуру, а структура уроку прямо залежить від типу уроку, бо структура уроку – це сукупність, послідовність і зв’язок елементів (етапів), з яких він складається. Якщо нестандартний урок не матиме певної структури, то навчальний процес буде стихійним. В той же час структура повинна бути гнучкою, динамічною, яка відповідає меті, змісту уроку, віку і рівню розвитку учнів, методам і прийомам роботи. [11, с.170]

Для нестандартних уроків характерною є інформаційно-пізнавальна система навчання – оволодінні готовими знаннями, пошук нових даних, розкритті внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання На цьому уроці вчитель може організувати діяльності класу так, щоб учні в міру можливості працювали самостійно. кааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааа
Порівняно із звичайним, нормативним заняттям нестандартний урок максимально стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів. Навчання на ньому спрямоване на підвищення якості їхніх знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і вмінь.Крім цього, такі уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. [13]

 

1.3. Класифікація нестандартних уроків та методика їх проведення

Аналіз педагогічної літератури дав змогу виділити більше сотні типів нетрадиційних уроків. Наприклад: урок-КВК, урок-подорож, урок-дискусія, урок-диспут, урок-семінар і багато інших. Звісно, нестандартні уроки незвичайні по задуму, структурі, організації, методиці проведення, більше подобаються дітям, ніж постійні за структурою і режимом роботи уроки. Тому практикувати такий вид діяльності потрібно кожному вчителеві. Але перетворювати нетрадиційні уроки на головну форму роботи не потрібно, через відсутність серйозної праці, багато витраченого часу, невисокої продуктивності і т.д. [11, с.384-385]

Успіх організації нестандартного уроку під час розв’язання проблемної ситуації на етапі засвоєння нових знань чи виконання завдань на етапі застосування набутих знань на практиці залежить від того, як засвоєнні прийоми спілкування, розвинута техніка мовлення, мовленнєвий етикет, уміння володіти своїм організмом: міміка, жести, погляд, постава, манера триматися під час розмови, зустрічі і т.д. А саме такі якості допомагають будь-який урок зробити нетрадиційним. [7,с.12-13]

Нестандартні уроки за структурою, способом проведення, особливостями поділяють на:

1. Уроки змістової спрямованості. Їх основним компонентом є взаємини між учнями, засновані на змісті програмного матеріалу. (Уроки-дискусії, уроки- конференції, уроки-лекції, уроки-контрольні роботи).

2. Уроки міжпредметні. Мета їх – „спресувати” споріднений матеріал кількох предметів.

3. Уроки змагання. (Уроки-КВК, уроки-аукціони, уроки-турніри, уроки-вікторини, уроки-конкурси). Передбачають поділ дітей на групи, які змагаються між собою, створення експертної групи, проведення різноманітних конкурсів, оцінювання їх результатів, нарахування певної кількості балів за правильність і повноту відповідей.

4. Уроки суспільного огляду знань. (Уроки-творчі звіти, уроки-заліки, уроки-експорт-екзамени, уроки-консультації, уроки-взаємонавчання, уроки-консиліуми). Особливості цих уроків полягають в опрацюванні найскладніших розділів навчальної програми, відсутності об’єктивності при оцінюванні (експертами виступають учні, дорослі, батьки). Вони спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літкратури. Проводять її в кінці чверті, семестру, року.

5. Уроки комунікативної спрямованості. (Уроки-усні журнали, уроки-діалоги, уроки-роздуми, уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі). Передбачають використання максимально різноманітних мовних засобів, самостійне опрацювання матеріалу, підготовку доповідей, виступи перед аудиторією, обговорення, критику або доповнення опонентів. Сприяють розвитку комунікативних умінь, навичок самостійної роботи, перетворють малоцікаве повторення на захоплююче зіставлення точок зору.

6. Уроки театралізовані. (Уроки-спектаклі, уроки-концерти, кіно-уроки, дидактичний театр). Проводять їх у межах діючих програм, передбачених навчальним планом. Вони викликають емоції, збуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на образне мисленя, фантазію, уяву учнів.

7. Уроки подорожування, дослідження. (Уроки-пошуки, уроки-розвідки, уроки-лабораторні дослідження, уроки-заочні подорожування, уроки-експедиційні дослідження, уроки-наукові дослідження).

8. Уроки з різновіковим складом учнів. Їх проводять з учнями різного віку, спресовуючи у різні блоки матеріал одного предмету, що за програмою вивчається у різних класах.

9. Уроки ділової, рольової гри. (Уроки-суди, уроки-захисти дисертацій, уроки ”Слідство ведуть знавці”, уроки-імпровізації, уроки-імітації). Передбачають виконання ролей за певним сценарієм, імітацію різнопланової діяльності, життєвих явищ. Особливо цінною є навчальна гра для школярів молодших класів, у яких конкретне образне мислення переважає над абстрактним.

10. Уроки-драматизації. (Драматична гра, драматизація розповіді, імпровізована робота у пантоміміці, тіньові п’єси, п’єси з ляльками і маріонетками, усі види непідготовленної драми – діяльність, де неформальна драма створюється самими учасниками гри). Уроки спрямовані на розвиток співробітництва і єдності у навчальній групі. Драматизація є засобом надання навчальному матеріалу і навчальному процесу емоційності.

11. Уроки-психотренінги. Спрямовані на розвиток і корекцію дитячої психіки, на виховання індивідуальності, цілісної та багатогранної особистості. Використовують їх при навчанні дітей різного віку. Психотренінги загострюють сприйняття, поліпшують розумову діяльність. Навчання прийомів самоконтролю, самоорганізації, самодисципліни, розвиток активності сприяють психокорекції особистості. [1, c.38].

Використання цих форм уроків має певні переваги, оскільки вони дозволяють урізноманітнювати навчальну діяльність, відійти від чітких рамок стандартного уроку з його незміненою структурою: опитування, пояснення, закріплення, домашнє завдання; сприяють підвищенню активності учнів, а отже – і ефективності уроку. Стимулюючи творчу діяльність учителя та його вихованців, нестандартні уроки створюють сприятливі умови для співпраці, що є важливим у процесі навчання.

Розглянемо детальніше специфічні можливості деяких нестандартних уроків в реалізації цілей навчання та деякі методичні аспекти їх проведення.

 

1.3.1 Інтегровані уроки

У сучасному педагогічному процесі значного розвитку набула ідея між предметної інтеграції. Інтегровані уроки ставлять за мету спресувати споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми. Діти розглядають якесь явище, поняття з різних боків. Деякі методисти схильні вважати, що інтеграція – зовсім не нове явище у початковій школі, адже ще К. Д. Ушинський шляхом інтеграції письма і читання створив синтетичний метод навчання грамоти.[10, с.346-347].

Блискучим прикладом проведення інтегрованих уроків був В.О. Сухомлинський. Саме його „уроки мислення в природі”, які він проводив у Павлишській школі для 6-річних учнів - це інтеграція основних видів пізнавальної діяльності (спостереження, мислення, мовлення) з метою навчання, виховання і розвитку дітей 6-7 років. Цікаво, що характерною рисою початкової школи більшості закордонних країн стало навчання за інтегрованими курсами.

Аналіз чинних програм для чотирирічної початкової школи та вивчення досвіду вчителів свідчить про широкі можливості для інтеграції навчального матеріалу з окремих предметів. Як зазначає О. Савченко, такі нестандартні уроки дають можливість учителеві разом із учнями опанувати значний за обсягом навчальний матеріал, домогтися формування міцних, усвідомлених міжпредметних зв’язків, уникнути дублювання у вивченні низки питань,досягти цілісності знань. [14, С. 89-90] ррррррлолллллррррррррррррррррррррррррр
Підготовка інтегрованих уроків передбачає: оооооооооооооооооооооооооо
- аналіз річного календарного планування; ооооооооооооооооооооооооооо
- зіставлення матеріалу різних предметів для виділення тем, близьких за змістом або метою використання; оооооооооооооооооооооооооооооооооооо
- визначення завдань уроку; ттттттттттттттттттттттттттттттттттттттттттттттттттттттт
- «конструювання» уроку. рррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррр
Найбільш відповідальним етапом підготовки інтегрованого заняття є визначення завдань уроку. З огляду на це, справедливим буде виділення навчальної, розвивальної та виховної мети окремо для кожного з предметів, що інтегруються.
Учитель С. Барсук (учасник творчої групи Л. Варзацької) наводить класифікацію інтегрованих уроків. Інтегровані уроки вона поділяє залежно від: 1. Навчальних предметів, що інтегруються: ааааааааааааааааааааааааааааааа
- урок природознавства з образотворчим мистецтвом; ааааааааааааааааааааа
- урок природознавства з рідною мовою; аааааааааааааааааааааааааааааааа
- урок природознавства з художньою працею; ыыыыыыыыыыыыыыыыыыы
- урок природознавства з математикою тощо; ыыыыыыыыыыыыыыыыыыы
2. Визначення мети уроку: ыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыы
- урок з автономними цілями; ыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыы
- урок з домінуючими та супровідними цілями; ыыыыыыыыыыыыыыыы
3. Місця проведення уроку: ыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыы
- уроки, що проводяться у класній кімнаті; ыыыыыыыыыыыыыыыыы
- поза класом: урок у залі, музеї, на виставці; урок творчості серед природи;
- комплексна форма (класна у поєднанні з позакласною); ыыыыы
4. Тривалості уроку: ыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыы
- академічний урок; ыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыы
- спарений (два-три 45- чи 30-хвилинних уроки); ыыыыыыыыыыыыы
5. Кількості інтегрованих уроків: ыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыы
- подвоєні (інтегрування змісту двох навчальних предметів); ыыыыыыыы
- потроєні (інтегрування змісту трьох навчальних предметів).

Найефективніше проводити інтеграцію на уроках природознавства, адже саме цей предмет можна легко поєднати і з мовою, і з читанням, і з образотворчим мистецтвом, і з математикою і т.д. Це дає можливість комплексного закріплення та систематизації знань учнів з різних предметів. Ааа

У фаховій літературі останніх років можна знайти багато розробок інтегрованих уроків. Вивчення значної кількості таких уроків та власний досвід їх проведення дозволяють зробити висновок про наявність певної структури такої форми уроку. ыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыыы
Перший етап проведення інтегрованого уроку – організаційний.
Другий - ознайомлення з темою та метою.

На третьому етапі під час актуалізації опорних знань учнів важливою є вступна бесіда, характерна особливість якої - актуалізація знань з усіх інтегро -ваних предметів. Час її проведення має бути не більше, ніж 8-10 хвилин. Підготовка цього етапу уроку потребує від класовода особливої уваги: бесіда повинна бути змістовною, лаконічною, чіткою. Якщо уроки з різних предметів за однією темою проводяться окремо, вступна бесіда триває двічі (втричі) довше. Саме тому, об'єднання змісту навчальних дисциплін значно скорочує час на Їх опанування і забезпечує різнобічне сприймання предметів чи явищ, що є безперечною перевагою інтеграції. Наступні етапи інтегрованого уроку можуть проводитися по-різному, залежно від теми й мети конкретного уроку.
О.Савченко зазначає, що «змістовні, цілеспрямовані інтегровані уроки вносять у звичайний плин шкільного життя новизну, певною мірою знімають суворі кордони предметного викладання і допомагають дітям емоційно і системно сприйняти деякі поняття, явища». [3,с.38]

Наприклад в 3 класі можна провести такий інтегрований урок з природознавства (інтегрується з малюванням) за темами «Як розрізняють тварини» та «Ілюстрація. Навколишній світ».

 

1.3.2. Уроки - змагання

Уроки - змагання (уроки-КВК, уроки-аукціони, уроки-турніри, уроки-вікторини, уроки-конкурси) передбачають поділ дітей на групи, які змагаються між собою, створення експертної групи, проведення різноманітних конкурсів, оцінювання їх результатів, нарахування певної кількості балів за правильність і повноту відповідей.

Готуючись до уроку – змагання, учитель проводить таку роботу (пункти 6 і 7 розробляються всім класом): аааппппппппппппппппппппппппппппппппппппп
1. Спостереження за учнями;ааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааа
2.Проведення різноманітних тестувань, індивідуальних бесід з метою виявлення лідерів класу;ппппппппппппппппппппппппппппппппппппппппппп
3.Підготовка кількох школярів для роботи в ролі консультантів команд і асистентів учителя для записування отриманих балів на дошці;
4.Опрацювання на звичайних уроках окремих ігрових ситуацій;
5. Роз'яснення критеріїв оцінювання журі (артистизм, виразність співу, ерудиція, оригінальність виконання танку, ритмічність гри на музичному інструменті, чітка дикція під час виконання поетичного твору тощо). пппппппппппппппппп
6. Визначення кількості балів, одержаних за правильну відповідь чи обrpунтоване доповнення;ппппппппппппппппппппппппппппппппппппппппп
7. Виготовлення наочності, дидактичного матеріалу, добір ТЗН та музичних творів;
8.пРозподіл учнів класу на команди. [9,с.87-89]пппппппппппппппппппппппп
Організовуючи учнів класу в команди, класовод враховує, щоб до них увійшли як хлопчики, так і дівчатка з різним рівнем розвитку, типом темпераменту та стилем навчання.ддддпппппппппппппппппппппппппппппппппппппппппппппппп
І.Мушак пропонує такі методи розподілу дітей на команди: за допомогою лічилочки; за інтересами; за кольором волосся; за першою буквою імені; за розрахунком на перший-п'ятий; за цифрами (геометричними фігурами, умовними позначками), намальованими на картках. [9, С. 13-15] Діти в командах самостійно обирають своїх капітанів, учитель тільки тактовно спрямовує цей вибір. У ролі ведучого виступає класовод, якому допомагають консультанти. До складу журі запрошують адміністраторів, учителів - предметників старшої школи, шкільного психолога, лікаря, працівників їдальні тощо (відповідно до теми уроку-змагання). ппппппппппппппппппппппппппп
Готуючи урок-вікторину, вчитель не повинен забувати, що головне завдання цієї форми навчання - дати учням знання з певної теми. Ця освітня мета уроку має в першу чергу враховуватися при побудові запитань. Вони мають бути правильними з теоретичного і методичного поглядів, базуватися на сучасних досягненнях у галузі природознавства, містити доступні дітям природничі терміни, елементи дослідів.

Усі питання вікторини повинні бути цікавими і нестандартними. Слід уникати сталих форм запитання на зразок: "Дайте визначення...", "Назвіть...", "Розкажіть...". Під час формування запитань учитель може використати ілюстрації, роздавальний матеріал, твори мистецтва і літератури, ТЗН. Запитання вікторини мають поєднувати теоретичні знання і практичні вміння з природознавства, міжпредметні зв'язки та досвід учнів.

Урок-вікторина має характер змагання, що також повинно впливати на побудову запитань. Для активнішого змагання запитання вікторини слід формувати чітко, конкретно, без зайвих слів. Лише в такому випадку учні зможуть дати швидку відповідь.

Ще одною важливою умовою ефективного проведення вікторини є вміле її втілення. Насамперед учитель повинен попередити учнів про те, що у них буде урок-вікторина з певної теми, щоб вони могли заздалегідь підготуватися до неї. На уроці слід залучити до роботи всіх учнів. Цього можна досягти, поділивши клас на кілька команд з невеликою кількістю учасників, де кожен член команди виконуватиме певне завдання.

Не менш важливим є підбиття підсумків вікторини. Логічним закінченням уроку-вікторини повинно бути оголошення переможців і оцінювання учнів.

Використання уроку-вікторини в процесі викладання природознавства має широкі можливості. Практичне спрямування курсу природознавства, його міжпредметні зв'язки, використання знань учнів допомагають учителеві в процесі навчання проводити урок-вікторину як повноцінне заняття, що має свою мету і виконує поставлені завдання. Ця нестандартна форма організації навчання сприяє розвитку інтересу до вивчення природи, збагачує мислення і мовлення дітей, допомагає кращому запам'ятовуванню інформації, виробляє в учнів практичні вміння і навички. [3,с.298-301].

Урок-вікторину доцільно використовувати під час вивчення таких тем: "Підсумки весняних спостережень", "Корисні копалини", "Різноманітність природи України".

Отже, уроки-змагання дають змогу дітям працювати активно, зацікавлено: виконавці відчувають радість творчості, а їхні друзі-судді мають можливість проявити самостійність, продемонструвати вміння оцінювати почуте й обrpунтовано висловлюватися. При цьому навіть у найслабкішого учня формується почуття відповідальності за власні знання. Бажання не підвести однокласників спонукає дитину підвищувати свій рівень знань, тренувати навички та вміння, допомагає розкрити особисті здібності задля перемоги команди, до складу якої вона входить. [12, С. 49-50]ппппппппппппппппп
Доцільно вчити дітей не тільки радіти успіхам (власним та одно класників), а й співчувати невдачам товаришів, робити все можливе для досягнення перемоги. Залучення дитини до спільної праці з ровесниками, на думку О.Митника та В.Шпак, допомагає їй відчути й зроуміти необхідність дотримуватися загальноприйнятих норм і правил взаємодії, привчає підпорядковувати особисті цілі й бажання спільній справі, сприяє розвитку комунікативних умінь. [7, с. 23]

 

1.3.3. Уроки – конференції

Поняття "урок-конференція з природознавства" є звуженим і означає те, що учні вивчають на уроці; ті питання і проблеми, які ставить перед ними нова тема. Як відомо, конференція - це збори, нарада представників урядових, громадських, наукових організацій для обговорення та розв'язання певних питань.
Уроку передує обов'язкова самостійна підготовка учнів. Окремі з них за дорученням учителя вивчають задане питання з наукової та художньої літератури, періодичних видань.Таким чином, володіючи інформацією з різних джерел, учитель разом із учнями будує урок-конференцію. Замість одноосібного викладання матеріалу відбувається обмін тими знаннями, які здобули учні. Вчитель лише коригує, підсумовує і узагальнює. [4, с.126]
Водночас слід зауважити, що в жодному разі не можна перетворювати такий урок на доповідь школярів. На уроці-конференції повинно бути обговорення нової інформації, а не лише її повідомлення. Тому перед кожним наступним "виступом" учня вчитель має двома-трьома реченнями ввести клас у коло питань, яке він розкриє, зосередити увагу дітей головному. Таке чергування виступів учнів, обговорювання класу та повідомлення вчителя сприяють легшому засвоєнню інформації. ссссссссссссссссссссссссссссссссссс
Практичні завдання можуть бути різноманітні, залежно від теми конференції. Це може бути виготовлення гербарію, зібрання колекції, підготовка роздавального матеріалу, закладання дослідів, повідомлення цікавих фактів, демонстрування виробів із корисних копалин і ін. сссссс

Важливо звернути увагу, що на уроці-конференції учні мають почуватися рівноправними господарями. Адже вони не просто відповідають на запитання, виконують завдання, а допомагають учителеві проводити урок. Тому використання такої форми роботи виховує у школярів самостійність, повагу до співрозмовника, розвиває уміння слухати, виділяти головне,уміння довести свою думку. Виступи учнів у ролі вчителя впливають на формування особистості школяра, допомагають краще зрозуміти свої права і можливості. [12,с.192-193].

Отже, урок-конференція у початкових класах - це перша сходинка до наукової діяльності майбутніх науковців, дослідників.

1.3.4 Уроки – дослідження

Урок-дослідження – це діяльність учнів і вчителя, пов'язана з вирішенням учнями (за підтримки вчителя) творчої, дослідницької задачі.

Головна мета уроку - дослідження - набуття учнями функціонального досвіду дослідження як універсального способу отримання нових міцних знань (отримані самостійно і тому є особистісно значущими, а значить міцними), розвиток здатності до дослідницького типу мислення, активізації особистісної позиції учня в освітньому процесі. Таким чином, головним результатом уроку - дослідження є інтелектуальний, творчий продукт (знання), що встановлює ту чи іншу істину в результаті процедури дослідження. [1,с.25]

Уроки, пов’язані з дослідженнями, відкриттями (уроки-пошуки, уроки розвідки, уроки-лабораторні дослідження,, уроки-експедиційні дослідження, уроки-наукові дослідження). Ці уроки зацікавлюють дітей, вони розвивають пошукову діяльність учнів. Пов’язані з відповідним оформленням, умовами проведення, витівками.

При ознайомленні дітей з природничими об’єктами чи явищами досить ефективними є уроки – дослідження.

Так урок-дослідження можна провести при вивченні теми: "Вода у природі. Властивості води. Кругообіг води у природі" 3 клас. Проводячи урок – дослідження на тему: "Вода у природі. Властивості води. Кругообіг води у природі" можна поставити такі дослідницькі задачі: дослідіть, які стани води є у природі; властивості води.

Урок - дослідження обмежений тимчасовими рамками - 45 хв. Перед учнями ставиться дослідницька задача, вирішення якої, в переважній більшості випадків, відомо (але не учням).

 

1.2.5. Урок – подорож

Поняття "подорож" охоплює такий зміст: поїздка або пересування пішки поза межі перебування, але тільки в уяві, подумки, за допомогою власної фантазії і за сприянням тих факторів чи умов, які оточують учня. При уявній подорожі може відбуватися все те, що супроводжує кожну справжню подорож - яскраві враження, позитивні емоції, цікаві зустрічі. Учні сидять у класі за партами і одночасно вони подорожують за допомогою вказівок і порад учителя. Тут учитель уже виступає в ролі капітана корабля, штурмана, ведучого і т.д., а школярі є мандрівниками, які, слідуючи вказаному вчителем курсу, подорожують у просторі або часі. Юні мандрівники зустрічаються з новими явищами, спостерігають цікаві природні процеси, ознайомлюються з різноманітними живими організмами, роблять висновки і узагальнення. [13]

Основний позитивний момент уроку-подорожі полягає в тому, що учні відчувають себе мандрівниками-дослідниками, першовідкривачами, вченими-науковцями, які вирішують важливу проблему. Вони самі роблять висновки, підсумки-узагальнення. Самостійно можуть відповісти,наприклад, на запитання (4 клас «Природні зони», «Природа рідного краю»):- Чому в степовій зоні майже немає лісів?- Які рослини рідного краю занесені до Червоної книги України? Таким чином, проведення уроків-подорожей розвиває в учнів спостережливість, уміння робити підсумок та висновки, шукати зв'язки між наслідками і причинами, по-своєму трактувати певне явище. Крім того, урок-подорож сприяє розвиткові уяви і фантазії, мови і мислення,інтересу до вивчення природи.

Головним і найскладнішим завданням учителя на уроці-подорожі є створення такої обстановки, за якої учні уявили б себе справжніми мандрівниками. Для цього він повинен дібрати і майстерно поєднати ілюстративний матеріал, магнітофонні записи, діафільми та представників живої природи.

Дітям набагато легше буде уявити себе у справжній подорожі, якщо вони, наприклад, переглядатимуть фотографії, малюнки, відеозаписи гір та гірської місцевості, прослухають спів птахів, записаний на магнітній стрічці, чи вивчать специфічну будову листка алое на справжній рослині. Слід зауважити, що в жодному разі вчителі не повинні замінювати уроки-подорожі та уроки-екскурсії одні одними. За своєю основою ці поняття подібні, але сама форма їх втілення докорінно відрізняється. Для учнів початкових класів можна запропонувати такі теми для подорожей на уроках природознавства: "Зимова подорож у природу", "Ґрунти рідного краю", "Корисні копалини рідного краю","Різноманітність тварин у природі" [8,с.24-25]. Розділ 2. Дослідно - експериментальна робота з використанням нестандартних типів уроків в 3 класі Петрівська ЗОШ

2.1. Узагальнення досвіду вчителів з використання нестандартних уроків

Дослідно - ексериментальна робота з використанням нестандартних типів уроків проходила у 3 класі Петрівської ЗОШ І-ІІ ст.,під керівництвом досвідченого вчителя – Кулакової Тетяни Вікторівни.

Тетяна Вікторівна– вчитель початкових класів, спеціаліст вищої категорії, яка любить свою роботу, творчо підходить до кожного уроку, має глибокі знання з педагогіки, психології та методики викладання природознавства. Заняття проводить на високому професійному рівні. Продуктивно використовує кожну хвилину уроку, враховує рівень підготовки учнів, умови роботи в класі. З відповідальністю підходить до проведення занять.

У системі своїх занять з предмету «Я і Україна» Кулакова Тетяна Вікторівна вміло й ефективно застосовує нестандартні типи уроків.

Найхарактернішою рисою творчої роботи Тетяни Вікторівни є спрямування усіх планів і дій на розвиток творчих сил і можливостей класу в цілому і кожної дитини особисто. Нестандартні уроки Кулакової Тетяни Вікторівни на заняттях «Я і Україна» розвивають мислення і мовлення школярів, їхню увагу, пам'ять, спостережливість, кмітливість, ініціативу, самостійність, наполегливість, працьовитість, чуйне, поважне ставлення одне до одного.

Нестандартні уроки в класі Тетяни Вікторівни, на перший погляд, проводить не вчителька, а самі учні. Мабуть, це одна з основних ознак успішності нестандартного уроку. Тож треба уявити, скільки часу, фізичних і психічних зусиль, наполегливості, витримки має докласти класовод, щоб виконавцями її творчих задумів стали молодші школярі.

Найчастіше Тетяна Вікторівна проводить такі нестандартні уроки, як вікторини, змагання, конференції, дослідження, розвідки. Вони можуть бути присвячені окремим темам або цілому розділу. На таких уроках з предмета «Я і Україна» учні виступають у ролі вчителя, журналістів, капітана команди, мандрівників.

За допомогою використання нестандартних уроків Тетяна Вікторівна звертає увагу дітей на важливість знання цих предметів.Тетяна Вікторівна використовує нестандартні уроки не досить часто, але раціонально. Завдяки цьому в учнів не виникає звикання до такого типу уроку, але діти вчасно відпочивають в ході навчання.

Крім безпосереднього вивчення досвіду роботи вчителя Кулакової Тетяни Вікторівни, було проведено опитування серед учителів початкових класів Петрівської ЗОШ І-ІІст. та вчителів початкових класів Старокозацької ЗОШ І-ІІІст. (всього обрано 10 вчителів). Всі вчителі мають різний стаж роботи з дітьми та різну кваліфікаційну категорію(від 12 до 35 років). Опитування проводилося з метою вивчення відношення вчителів початкових класів до проведення нестандартних типів уроків з предмету «Я і Україна» та за допомогою анкети, яка подається в додатках. (Додаток 1)

Анкета складалася з 5 запитань відкритого характеру.

Результати анкетування показали, що всі, без виключення вчителі використовують нестандартні уроки з предмету «Я і Україна», але з різною частотою.

Також в ході аналізу зібраних анкет виявилось, що опитані вчителі розрізняють поняття «нестандартний урок» і «позакласний захід».Щодо ставлення вчителів до проведення нестандартних уроків з предмету «Я і Україна» в процесі навчання, то 60% з них позитивно відносяться до цього прийому роботи, а 40 % активно використовують нестандартні уроки з предмету «Я і Україна» в своїй роботі (Додаток 2), і всі вони вважають, що використання нестандартних уроків позитивно впливає на ефективність навчально – виховного процесу.

У своїй практиці використовують:

60% – до 5 типів нестандартних уроків (в основному – уроки-казки, уроки-подорожі, ігри, змагання);

30% – до 10 типів нестандартних уроків (зазначені вище та уроки-диспути, конференції, лекції, юридичні хокеї, круглі столи) – (Додаток 3)

В процесі дослідження виявилось, що ефективність проведення нестандартних уроків з предмету «Я і Україна» оцінюється вчителями в такій залежності:

6 вчителів - такі уроки є ефективними;

3 - не завжди дають бажаний результат;

1 - не є ефективними. (Додаток 4)

Розповідаючи про свою роботу на уроках «Я і Україна» Кутасевич Лариса Іванівна зауважила, що проводячи урок з теми: «Осінь. Рослини восени» у 2 класі вона провела подорож до осіннього лісу. Після такого уроку знання дітей стали більш глибокими. Вона стверджує, що нестандартні уроки дають змогу дітям краще зрозуміти зв’язки в природі.

У ході бесіди з вчителем 4 класу Звягінцевою Тетяною Миколаївною з’ясувалось, що вона диференційовано відноситься до впровадження нестандартних уроків з предмету «Я і Україна» в початкових класах. Було визначено, що такі уроки проводились з предметів «Я і Україна», «Українська мова» та «Математика». Але вчитель дуже часто використовує ігрові ситуації і на звичайних стандартних уроках.

Класовод 1 класу, Браткова Ганна Йосипівна стверджує, що за часи роботи в школі найкращий результат на уроках «Я і Україна» дають нестандартні уроки. «Як показує досвід, - говорить Ганна Йосипівна, - проведення нестандартних уроків значно покращує навчання учнів, зацікавлює їх, виховує дух колективності, прищеплює любов до самого процесу навчання, що так важливо саме в наш час».

 

2.2. Дослідження ефективності використання нестандартних уроків при вивченні предмету «Я і Україна»

Після опрацювання теоретичного матеріалу, ознайомлення з досвідом роботи з викладання нестандартних уроків з предмету «Я і Україна» вчителів початкових класів, поступово підійшли до виконання експериментальної роботи.

Одним із завдань дослідження було експериментально перевірити ефективність систематичного використання різних типів нестандартних уроків з предмету «Я і Україна» для підвищення рівня навчальних досягнень молодших школярів.

В ході експериментальної роботи потрібно було перевірити, що використання нестандартних уроків у навчальному процесі сприяє підвищенню рівня активності та засвоєння знань, умінь і навичок та дослідити ефективність використання нестандартних типів уроку з предмету «Я і Україна»

Експериментальна робота проводилася на базі Петрівської ЗОШ І-ІІ ст. в 3 класі під керівництвом Кулакової Тетяни Вікторівни. В класі навчається 16 учнів, з них 10 дівчаток і 6 хлопчиків. Успішність класу середня. З 16 учнів більша частина вчаться на оцінки «відмінно» та «добре».

Ефективність нестандартних уроків оцінювалася по таким критеріям: якість засвоєння матеріалу, активність і увага учнів. Робота проводилась в 3 частини:

I частина – констатуюча. Оцінка знань і активності учнів на початку практики.

II частина - формуюча, експериментальна робота. Активне застосування нестандартних уроків з предмету «Я і Україна»,спостереження за учнями.

III частина –контролююча.

Констатуючий етап.

До того, як розпочати проводити дослідно – експериментальну роботу з проведення нестандартних типів уроку з предмету «Я і Україна» необхідно було провести обстеження наявного у дітей рівня успішності.

З метою перевірки рівня знань учнів були використані тестові завдання, які складалися з 6 питань і включали матеріал попередньої теми: «Зелене диво Землі».(Додаток 6) Оцінювання проводилося за 12-тибальною шкалою по 2 бали за правильну відповідь. Результати проведенного тестування представлені у вигляді діаграми. (Додаток 7)

Високий рівень знань – 37% учнів;

Достатній рівень знань - 44%учнів;

Середній рівень знань – 13% учнів;

Низький рівень знань – 6% учнів;

Також перша частина експерименту проводилася шляхом спостереження. Спостереження фіксувалось шляхом відмітки знаком «+» за кожну підняту руку.

Отримані результати не відрізнялися від письмового опитування, лише в незначній кількості %.

Формуючий етап

Формуючий експеримент почався після проведення констатуючого.

На основі аналізу психолого-педагогічної і методичної літератури, а також з врахуванням результатів констатуючого експерименту був розроблений і проведений формуючий експеримент. Метою експерименту стало покращення рівня практичних і теоретичних знань учнів 3 класу з природознавства. Разом з вчителем була спланована система роботи з учнями. До цієї системи були включені розробка нестандартних уроків спрямованих на перевірку гіпотези та здійснення завдань дослідницької роботи.

Першим його етапом було проведення одного нестандартного уроку з природознавства на тему «Різноманітність тварин в природі». (Додаток 8)

Урок на тему «Різноманітність тварин в природі» був проведений в формі гри-подорожі. За тиждень до проведення цього уроку дітям було запропоновано підготувати малюнки, короткі повідомлення на тему: «Тваринний світ». Учні були зацікавлені таким завданням, активно приймали участь і залучали до підготовки своїх батьків. Під час проведення уроку, спостерігалась висока активність в діяльності учнів. Учні поринули в уяві в чарівний ліс, серйозно віднеслися до перешкод та завдань, які з цікавістю виконували. Вдалося привернути увагу і зацікавити навіть найпасивніших учнів. У дітей була ціль – на протязі всього уроку вони виконували різноманітні завдання тітоньки Сови, за правильні відповіді та творчі завдання вони отримували підказки, як дістатися країни тваринного світу, щоб в кінці уроку відчинити ворота цієї країни. Позитивні результати були вже помітні в кінці уроку після проведення усного тесту (використовувався метод Амонашвілі «нашіптування»), навіть учні з низьким рівнем знань відповіли правильно.

Впродовж 3 тижнів систематично проводилися нестандартні уроки з предмету«Я і Україна», а саме: урок – дослідження, урок – подорож, інтегрований урок, урок – конференція, урок – змагання.

Під час проведення уроку-дослідження (з елементами інсценізації) на тему «Чим живляться тварини?» (Додаток 9), виникла певна проблема. Після того, як було оголошено завдання для груп: - Уявіть себе дослідниками та визначте які тварини називають хижими, які – всеїдними та яких тварин відносять до рослиноїдних; - діти почали опрацьовувати статті підручника, але деякі з них ознайомились лише з хижими тваринами, інші – лише з рослиноїдними. Тобто завдання зрозуміли не всі, і в більшості з учнів інтерес до дослідницької роботи знизився. Для того, щоб вирішити проблему, було запропоновано наступне завдання:

- Дослідники, розкажіть нам про хижих тварин. (Ті з учнів хто не зрозумів цей матеріал послухали пояснення однокласників і зрозуміли.) Відповіді учнів були доповнені поясненнями вчителя з опорою на ілюстрації.

На наступному уроці було проведено інтегрований урок з теми «Як розмножуються тварини» (Додаток 10). На етапі вивчення нового матеріалу діти з цікавістю виконували завдання в групах (кожна група самостійно опрацьовувала статтю по певній групі тварин, потім малювали тварину з групи і розповідали про розмноження цієї групи). На етапі закріплення вивченого матеріалу, після розгадування кросворду, учні активно почали вести дискусію, на тему «Розмноження тварин», при чому деякі з учнів опирались саме на сатті з підручника та малюнки. Це свідчить про те, що саме завдяки інтегрованому уроку природознавства з малюванням в учнів виник інтерес до вивчення матеріалу та активізувалась діяльність (пасивні учні також із задоволенням малювали тварину).

Контрольний етап

Для того, щоб визначити чи посприяло використання нестандартних уроків на підвищення рівня активності та навчальних досягнень учнів, був проведений контрольний експеримент.

На останньому уроці з теми «Довкілля тварин.Як тварини добувають корм», на етапі закріплення вивченого матеріалу, була проведена контрольна робота за темами «Як розрізняють тварин», «Різноманітність тварин у природі», «Чим живляться тварини», «Як розмножуються тварини» (Додаток 11).

Вона складалася з шести завдань, три з яких - обери правильну відповідь у тестах, друге – продовжити речення, третє – відновити ланцюжок живлення і четверте – дати відповідь на запитання. За кожне правильно виконане завдання учень міг отримати по два бали.

Результати контрольної роботи:

- На оцінку 10-12 роботу написали десять учнів. Вони показали чудові теоретичні знання з тем, високий рівень самостійності, дали чіткі повні відповіді на запитання, показуючи вміння аналізувати навчальний матеріал, але вони допускали граматичні помилки.

- Оцінки 7-9 отримали чотири учнів. Діти вказали правильні відповіді у тестах, доповнили речення, добре справились з завданням на відновлення ланцюжка живлення, але відповіді були неповні та нечіткі, допускалися граматичні помилки.

- На оцінку 5-6 контрольну роботу виконали два учні. Вони справилися з тестами, показуючи елементарний рівень знань. Правильно доповнили речення. Діти неправильно склали ланцюжок живлення, не дали відповіді на запитання.

Тест писали 16 учнів. При перевірці тестових робіт, отримали такі результати:

Високий рівень знань – 62% учнів;

Достатній рівень знань - 25 % учнів;

Середній рівень знань – 13% учнів;

Низький рівень знань – 0% учнів;

Отримані результати показали динаміку просування учнів по рівнях сформованості навчальних досягнень упродовж формуючого експерименту. Порівняння вихідних та кінцевих результатів формуючого експерименту свідчить про позитивний вплив нестандартних форм організації навчання з природознавства в 3 класі.

Використання нестандартних уроків з предмету «Я і Україна» зацікавлює дітей до вивчення фактичного матеріалу, примушує більш уважно слухати на уроці, запам’ятовувати навіть незначне.

Після цього було складено графік успішності і активності учнів при використанні нестандартних уроків з предмету «Я і Україна» на практиці. (Додаток 13).

Аналізуючи отриманий графік маємо такі результати:

- високий рівень успішності учнів за час практики з 37% підвищився до 62%;

-достатній рівень успішності учнів за час практики з 44% зменшився до 25% (тому що більшість учнів «перейшли» до високого ступеня активності);

- середній рівень успішності - було 13% стало 13% (це можна пояснити тим, що раніше такі уроки практикувались рідко, і це є для них незвичним).

- низький рівень успішності – було 6% стало 0%

Таким чином експериментальна робота переконала у тому, що правильне використання системи нестандартних уроків з предмету «Я і Україна» призводить до підвищення активності та рівня успішності учнів на уроці – відсоток високого ступеня активності збільшився, а низький зменшився. Але не можна використовувати нестандартні уроки щоденно, так як активність учнів може знизитися через втому до незвичності.

Можна сказати, що розумно обмірковане використання системи нестандартних уроків підвищує рівень активності та засвоєння знань, умінь, навичок.

 

Висновки

В процесі дослідно-експериментальної роботи було доведено, що нестандартні уроки з предмету «Я і Україна» позитивно впливають на навчально-виховний процес у сучасній школі. Вагома перевага уроків з нестандартною структурою – значна активність учнів на уроці, але якщо нестандартні уроки проводити часто, то цікавість до навчання у дітей знижується. Тому при використанні нестандартних уроків потрібно бути досить обережним, для того щоб дітей не перевантажити незвичністю.

Вдало буде використати нестандартний урок, де метою уроку є закріплення навчального матеріалу, тому що цей урок можна провести у вигляді конкурсу чи уроку-подорожі, тоді діти не будуть примушені вчителем згадувати матеріал, який вивчали на попередніх уроках, а згадуватимуть для того, щоб перемогти своїх суперників –змінюється мотивація учнів. Вони з бажанням будуть згадувати попередній матеріал. Уроки змагання не тільки зацікавлюють дітей, а й мотивують. В 2 класі такий тип уроку дає змогу об’єктивно вчителю оцінити дітей. Уроки подорожі дають змогу розвивати фантазію дітей та уяву. Уроки милування природою сприяють розвитку творчих здібностей та вихованню естетичних почуттів у дітей.

Нестандартні уроки слід впроваджувати в навчально-виховному процесі всіх шкіл, тому що проведена дослідно- експериментальна робота довела, що ці уроки дійсно мають більше пріоритетів, ніж стандартні уроки. Головне потрібно навчитись вчителям правильно підбирати форму роботи і якісно проводити урок. Якщо ці умови виконуються, то можна кожний урок зробити нестандартним.

Отже, нестандартні уроки є важливою формою організації навчального процесу, яка безпосередньо впливає на результативний компонент навчання, що було підтверджено результатами проведеної експериментальної роботи.

Список використаної літератури

1. Андрєєва В.М.: Нестандартні форми уроків.- ВГ«Основа». – 2006.№3.- 48с.

2. Антипова О., Румянцева Д., Паламарчук В. У пошуках нестандартного уроку // Рад. школа. - 1991. - № 1. - С.65-69.

3. Волкова Н.П., Педагогіка. К.: Академія, 2002р. – с.340.

4. ГорощенкоВ.П.,СтепановИ.А. Методика преподования природоведения. Учеб. Пособие для учащихся пед. уч –щ по спец. № 2001 – 2е изд., дораб.- М.: Просвещение, 1984.- 159с.

5. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. – 2-ге вид., перероб. І доп. – К.: Знання – Прес, 2004. – 445с./ Навч. – Метод. Комплекс з педагогіки/

6. Лухтай Л.К. Нестандартний урок // Початкова школа. - 1992. - № 3-4. - С.31-32.

7. Митник О., Народження нестандартного уроку // Початкова школа. – 1997. – №12. – с.11-13.

8. Нарочна Л.К. та ін. Методика викладання природознавства: Навч. Посібник/ Л.К. Нарочна, Г.В. Ковальчук, К.Д. Гончарова. – 2-е вид., перероб. І допов. К.: Вища шк., 1990.- 302с.:іл.

9. Нестандартні уроки: Посібник для вчителів початкових класів. - Т., 1993. - 116 с.

10. Педагогіка: Хрестоматія/ Уклад.: А.І. Кузьмінський, В.Л. Омеляненко.- К.: Знання – Прес, 2003.- 710с. – (Навчально – методичний комплекс з педагогіки).

11. Підласий М.П., Педагогіка. – М.: Просвещение, 1996. – 432с.

12. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих пед. закладів освіти. – К.: Академвидав., 2003. – 528с(Альма – матер).

13. http://www.bigpi.biysk.ru

14. http://www.lessons.irk.ru

15. http://www.pedlib.ru

16. http://www.rustrana.ru

 

 

ДОДАТОК 1

Анкетування для вчителів початкових класів

П.І.Б.

1.Чи часто Ви використовуєте нестандартні уроки при вивченні предмету «Я і Україна. Природознавство»?

2. Які типи нестандартних уроків Ви використовуєте?

 

3. Вкажіть, які труднощі та проблеми у Вас виникають під час проведення нестандартних уроків?

 

 

4. Як Ви вважаєте, чи доречно використовувати нестандартні уроки при вивченні предмету «Я і Україна. Природознавство»?

 

 

Н.р.

 

Оберіть правильну відповідь:

1. Рослини живі організми, тому що:

А) ростуть і дають плоди

Б) ростуть, цвітуть, дають насіння

В)ростуть, цвітуть, розмножуються, дають насіння, відмирають.

2.Дерева і кущі - це:

А) однорічні рослини

Б)дворічні рослини

В) багаторічні рослини