ІV. Окремі операції в сфері зовнішньоекономічної діяльності

1. Постачання альтернативних видів палива, або обладнання, матеріалів для його виробництва

2. Устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії

3. Енергозберігаюче обладнання і матеріали

4. Засоби вимірювання і контролю витрат в паливно-енергетичній сфері

V. інші операції

1. постачання житла, крім першої поставки

2.постачання доступного житла і житла, збудованого за кошти бюджету

3. безоплатна передача майна у власність держави

4. безоплатна приватизація житлового фонду

5. реєстрація актів громадянського стану

6. релігійні послуги

Якщо особа здійснює операції, звільнені від оподаткування, то права на податковий кредит вона не має, а сплачений при придбанні товарів ПДВ має віднести на валові витрати.

Якщо особа здійснює оподатковувані і звільнені від оподаткування операції і операції, що не є об’єктом оподаткування, податковий кредит визначається виходячи з питомої ваги оподатковуваних товарів в загальному обсязі здійснених операцій.

18. Податкове зобов’язання з ПДВ: поняття, дата виникнення

ПДВ – непрямий податок на споживання, який вилучає до бюджету частину доданої вартості створеної на всіх етапах вир-ва і обігу.

ПЗ – загальна сума ПДВ одержана платником податку в звітному періоді.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У разі постачання товарів або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата виймання з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки. Правила інкасації зазначеної виручки встановлюються Національним банком України.

19. Податковий кредит з ПДВ: поняття, дата виникнення

ПДВ – непрямий податок на споживання, який вилучає до бюджету частину доданої вартості створеної на всіх етапах вир-ва і обігу.

ПК – сума, на яку платник має право зменшити ПЗ звітного періоду.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

а) дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

б) дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

20. Порядок відшкодування ПДВ

Якщо ПЗ-ПК < 0, то відшкодовується частина, що дорівнює сумі податку, який фактично сплачений постачальникам у попередньому податковому періоді, а залишок додається до ПК наступного звітного періоду.

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

· Були зареєстровані як платники ПДВ менше ніж за 12 місяців до подання заяви на відшкодування

· Мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяці менше, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування

Виняток: нарахування ПК внаслідок придбання або спорудження основних фондів

Згідно новацій Податкового кодексу платник має право на автоматичне відшкодування, якщо він одночасно відповідає таким критеріям:

1. Не перебуває в судових процедурах банкрутства

2. Включений до Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб і щодо нього немає записів про порушення правил обліку або зняття з реєстрації

3. Здійснює операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, питома вага яких протягом 12 кал.місяців сукупно становить не менше 50% загального обсягу оподатковуваних операцій платника

4. Загальна сума розбіжностей між податковим кредитом за придбаними товарами і послугами та податковим зобов’язанням його контрагентів в частині постачання цих товарів не перевищує 10% заявленої до відшкодування суми ПДВ.

5. У яких середня зарплата не менша, ніж у 2,5 рази перевищує прожитковий мінімум

6. Має один з наступних критеріїв на вибір:

× Або чисельність працівників, що перебуває у трудових відносинах з платником перевищує 20 осіб

× Або залишкова балансова вартість основних фондів перевищує заявлену до відшкодування суму ПДВ за попередні 12 місяців

× Або податкове зобов’язання з податку на прибуток є вищи за середні по галузі за останні 4 звітні періоди (1 рік)

7. Платник не має податкового боргу.

21. Акцизний податок: еволюція і новації в оподаткуванні

Акцизний збір – специфічний акциз, який був введений в Україні в 1992 році з метою збільшення доходів бюджету за рахунок оподаткування високорентабельних товарів не першої необхідності, які споживались здебільшого населенням з рівнем доходів вище середнього.

Акцизний податок – це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених ПК як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

На сьогоднішній день в Україні до підакцизних товарів належать:

· Спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

· Тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

· Нафтопродукти, скраплений газ;

· Автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Особливості АП:

1. Оподатковується виключно товари

2. Об’єкт оподаткування – повна вартість

3. Кожна група підакцизних товарів має визначені ставки

4. Менше ніж інші податки впливає на рівень цін, оскільки не на всі товари (незначний перелік підакцизних товарів), низьке фіскальне значення

5. Сплачується лише один раз

6. Переваги в соціальному аспекті, оскільки ці товари споживаються як правило заможними громадянами

Збільшилось коло платників податків за новим ПК.

22. Акцизний податок: платники, об’єкт та база оподаткування, операції, звільнені від оподаткування

Акцизний збір – специфічний акциз, який був введений в Україні в 1992 році з метою збільшення доходів бюджету за рахунок оподаткування високорентабельних товарів не першої необхідності, які споживались здебільшого населенням з рівнем доходів вище середнього.

Акцизний податок – це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених ПК як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Платники податку:

- особи, які виробляють підакцизні товари на митній території України;

- особи, які ввозять підакц.товари на митну терит. Укр.;

- фіз. особи, резиденти або нерезиденти, які ввозять підакцизні товари на митну територію Укр в обсягах, що підлягають оподаткуванню;

- особи, що реалізують конфісковані підакцизні товари, підакцизні товари, що мають статус безхазяйних, та за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, товари, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;

- особи, що порушили правила дотримання вимог митних режимів, що передбачали звільнення від оподаткування;

- особи, які порушили умови щодо цільового використання підакцизних товарів.

Об’єктом оподаткування АП є операції з:

1. Реалізації вироблених в Укр підакцизних товарів

2. Реалізації підакцизних товарів з метою власного споживання, промислової переробки, здійснення внесків до стат капіталу, а також своїм працівникам

3. Ввезення підакц товарів на митну територію Укр

4. Реалізації конфіскованих підакц товарів.

База оподаткування при застосуванні:

- адвалорної ставки – вартість реалізованого товару, виробленого на митній території Укр, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами без ПДВ та з урахуванням АП; для імпортних товарів БО визначається за встановленими імпортнерами мах роздрібними цінами без ПДВ, але з АП;

- специфічних ставок – БО є величина підакцизних товарів в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товарів або в інших натуральних показниках.

Операції, звільнені від оподаткування:

З реалізації:

1. легкових авто спец признач. для інвалідів, оплата вартості яких проводиться органами соц. забезп-ня.

2. легкових авто спец призначення (швидка допомога і для потреб МНС) за переліком КМУ, оплата вар-ті яких здійсн за рах бюджетів.

3. алкогол напоїв і тютюнових виробів вітчизн виробниками, магазинами безмитної торгівлі.

4 скрапленого газу на спец. аукціонах для потреб людей.

З ввезення:

1. п/а товарів, призначених для офіційного викорис. дипломатичними представництвами іноз. держав, консульсвами;

2. фіз. особами на митну територію Укр підакц товарів в обсягах, що не перевищують норм безмитного ввезення.

3. підакцизних товарів (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги або як гуманітарної допомоги;

З реалізації, ввезення:

1. п/а тов. (крім нафтопрод.) для вир-ва п/а тов.

З безплатної передачі:

1. п/а тов., що перейшли у власність держави та конфіскованих з метою знищення.

 

23. Види підакцизних товарів та ставок акцизного податку, методи обчислення

До підакцизних товарів належать:

Спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

Тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

Нафтопродукти, скраплений газ;

Автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Існують наступні ставки акцизного податку:

1. Адвалорні –базою оподаткування для товару, виробленого на митній території України є вартість реалізованого товару за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами без ПДВ та з урахуванням акцизного податку. Для імпортних товарів БО визначається за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на імпортовані товари без ПДВ з урахуванням акц.. под..

2. Специфічні – базою оподаткування є величина підакцизних товарів, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товарів або в інших натуральних показниках.

3. Адвалорні та специфічні одночасно – до товарів, для яких сума акц. под. обраховується одночасно за адвалерними та специфічними ставками відносяться лише тютюнові вироби. При цьому окремо обраховується податок за обома ставками(спочатку за адвалерними, потім за специфічними), а загальна сума АП визначається як сума обрахованих за двома ставками податків. При визначенні податкового зобов’язання на тютюнові вироби сума АП, обчисленого одночасно за адвалерними та специфічними ставками, не повинна бути меншою встановленого мінімального акцизного податкового зоб.

24. Особливості акцизного оподаткування алкогольної і тютюнової продукції в Україні

Обчислення сум податку з тютюнових виробів здійснюється одночасно за адвалорними та специфічними ставками.

При визначенні податкового зобов'язання на сигарети одного найменування сума акцизного податку, обчислена одночасно за встановленими адвалорною та специфічною ставками акцизного податку, не повинна бути меншою встановленого мінімального акцизного податкового зобов'язання.

Контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів, здійснюють органи державної податкової служби.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний сплатити податок або подати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів), податковий вексель, який є забезпеченням виконання зобов'язання такого платника у строк до 90 календарних днів, починаючи з дня видачі податкового векселя, сплатити суму податку, розраховану за ставками для цієї продукції.

Під час отримання спирту етилового не денатурованого підприємство-векселедавець за участю представника державної податкової служби на акцизному складі складає акт про фактично отриману кількість спирту та розрахунок акцизного податку виходячи з фактично отриманої кількості спирту. Цей акт є коригуванням вже сплаченої суми податку або наданого податкового векселя із зазначенням остаточної суми податку, яка підлягає сплаті.

Скоригована сума податку в податковому векселі сплачується частково у разі придбання марок акцизного податку в період дії такого векселя.

Податковий вексель вважається погашеним векселедавцем у разі сплати суми податку в повному обсязі та в зазначений у податковому векселі строк.

Сума податку, на яку погашається вексель, визначається виходячи з фактично отриманої кількості спирту (згідно з актом) та ставок податку на готову продукцію, зменшується на суму податку, розраховану виходячи з фактично втраченої кількості спирту етилового при транспортуванні та зберіганні, у процесі виробництва готової продукції в межах норм, затверджених у встановленому порядку, а також фактично повернутого невиправного браку. Розрахунок суми зменшення податку проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо податковий вексель не погашається у визначений строк, векселедержатель вчиняє протест такого векселя у неплатежі згідно із законодавством та звертається протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту до банку, який здійснив аваль цього векселя, з опротестованим векселем. Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим векселем, переказати суму, зазначену в цьому векселі, векселедержателю. Забороняється часткове погашення податкового векселя після закінчення строку, на який він виданий.

У разі якщо податковий вексель, строк сплати за яким настав, не погашений, наступний вексель не може бути виданий таким суб'єктом.

Виноматеріали, що реалізуються підприємствам вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для виробництва готової продукції, не оподатковуються. В інших випадках реалізація виноматеріалів оподатковується за ставками податку на виноробну продукцію.

25. Платники, об’єкт оподаткування та ставки податку на прибуток

Платниками податку з числа резидентів є:

1. Суб'єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами;

2. Управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту.

3. Підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту;

4. Неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню;

5. Відокремлені підрозділи платників податку, за винятком представництв.

Представництво платника податку – відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням, та який здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи,фінансується такою юридичною особою та не отримує інших доходів, окрім пасивних доходів.

Платниками податку з числа нерезидентів є:

1. Юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

2. Постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Об'єктом оподаткування податку на прибуток є:

1. Прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду;

ОП = Д-СР-ІВ

2. Дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню, з джерелом походження з України.

Основна ставка податку на прибуток становить 16 відсотків. Відповідно до Перехідних положень ставки податку на прибуток мають змінюватися таким чином:

З 1 квітня 2011 по 31 грудня 2011 включно – 23%, з 1 січня 2012 по 31грудня 2012 включно – 21%, з 1 січня 2013 по 31 грудня 2013 – 19%, з 1 січня 2014 – 16%.

Існують також ставки 0, 4, 6, 12, 15 і 20%.

За ставкою 0 прибутку від страхової діяльності юридичних осіб у випадку отримання доходів від довгострокового страхування життя та пенсійного страхування.

Інші ставки податку:

1. Сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6%.

2. Резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами про такого резидента, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок.

3. Страховики або інші резиденти, які здійснюють страхові платежі та страхові виплати у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів, зобов'язані оподатковувати суми, що перераховуються, таким чином:

- у межах договорів із обов'язкових видів страхування, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь фізичних осіб-нерезидентів, а також за договорами страхування у межах системи міжнародних договорів "Зелена карта" - за ставкою 0 відсотків;

- у межах договорів страхування ризиків за межами України, за якими страхові виплати здійснюються на користь нерезидентів, крім зазначених ризиків, - за ставкою 4 відсотки суми, що перераховується, за власний рахунок страховика у момент здійснення перерахування такої суми;

- під час укладання договорів страхування або перестрахування ризику безпосередньо із страховиками та перестраховиками - нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам,установленим спеціально уповноваженим органом, а також під час укладання договорів перестрахування з обов'язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, - за ставкою 0 відсотків;

- в інших випадках, ніж зазначені, - за ставкою 12 відсотків суми таких виплат за власний рахунок у момент здійснення перерахуваннятаких виплат.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), зобов'язані утримувати податок з таких доходів за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати.

26. Склад доходів, що враховуються і не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, порядок їх визнання

Доходи поділяються на:

1. Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, надання послуг + дохід банківських установ);

2. Інші доходи;

3. Доходи, що не враховуються для визначення об’єкта.

Інші доходи включають:

· доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, від володіння борговими вимогами;

· доходи від операцій оренди/лізингу;

· суми штрафів та/або неустойки чи пені;

· вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді;

· суми поворотної фінансової допомоги, що залишаються неповерненими на кінець звітного періоду;

· суми невикористаної частини коштів, що повертаються з страхових резервів;

· суми заборгованості, що підлягають включенню до доходів;

· фактично отримані суми державного мита;

· суми акцизного податку, сплаченого/нарахованого

покупцями/покупцям підакцизних товарів на користь платника такого акцизного податку;

· суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із

фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів;

· доходи, не враховані при обчисленні доходу

періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному податковому періоді;

· дохід від реалізації необоротних матеріальних

активів, майнових комплексів, оборотних активів.

Датою отримання доходів є звітний період у якому такі доходи визнаються, незалежно від фактичного надходження коштів.

Для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи:

Ø сума попередньої оплати та авансів, отримана в

рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг;

Ø суми ПДВ, отримані/нараховані платником ПДВ;

Ø суми коштів або вартість майна отриманих у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку;

Ø суми коштів або вартість майна, отримані за рішенням суду як компенсація прямих збитків;

Ø суми коштів у частині надміру сплачених податків та зборів;

Ø суми доходів органів виконавчої влади, отримані від надання державних послуг, у разі зарахування таких доходів до бюджету;

Ø суми коштів у вигляді внесків, які надходять до платників податку, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення, що надходять та накопичуються за пенсійними вкладами,

Ø суми коштів спільного інвестування;

Ø суми отриманого платником податку емісійного

доходу;

Ø номінальна вартість взятих на облік, але неоплачених цінних паперів;

Ø дивіденди, отримані платником податку від інших

платників податку;

Ø кошти або майно, які повертаються власнику

корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такої юридичної особи - емітента, але не вище вартості придбання акцій, часток;

Ø кошти або майно, які повертаються учаснику договору про спільну діяльність без створення юридичної особи, але не вище вартості вкладу;

Ø основна сума отриманих кредитів, позик та інших

доходів такого роду.

27. Склад витрат, що враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, порядок їх визнання

Типи витрат:

1. Витрати операц діяльності (с/в вироблених товарів, робіт і послуг + витрати банківських установ)

2. Інші витрати

3. Витрати, що не враховуються при визначенні прибутку

4. Витрати подвійного призначення

До складу інших витрат включаються:

1. Загальновиробничі витрати:

а) витрати на управління виробництвом;

б) амортизація ОЗ загальновиробничого призначення;

в) амортизація нематеріальних активів загальновиробничого призначення;

г) витрати на утримання ОЗ загальновиробничого призначення;

д) витрати на опалення,освітлення, водопостачання, водовідведення з утримання виробничих приміщень;

е) витрати на обслуговування виробничого процесу;

2. адміністративні витрати:

а) загальні корпоративні витрати;

б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління;

в) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські послуги;

ґ) витрати на оплату послуг зв'язку;

д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

е) витрати на врегулювання спорів у судах;

3. витрати на збут:

а) витрати на пакування готової продукції;

б) витрати на ремонт тари;

в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, що забезпечують збут;

г) витрати на рекламу

ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

4. інші операційні витрати:

5. фінансові витрати

6. інші витрати звичайної діяльності

28. Витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку

Не включаються до складу витрат:

· витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності

· платежі платника податку в сумі вартості товару на

користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами перераховані платником на виконання цих договорів;

· суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг;

· витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів;

· витрати на придбання, виготовлення, будівництво,

реконструкцію, модернізацію основних засобів понад 10 % балансової вар-ті осн фондів на поч. звіт. року;

· витрати на утримання органів управління об'єднань

платників податку, включаючи утримання материнських компаній, які є окремими юридичними особами;

· дивіденди;

· витрати, не підтверджені відповідними

розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

· вартість торгових патентів;

· суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням

сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку;

· витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок;

· витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента, який не має офшорного статусу послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами у сумі більше 4 % виручки без ПДВ та АП за рік, що передує звітному;

· витрати, понесені (нараховані) у зв'язку з придбанням у нерезидента, який не має офшорного статусу послуг з інжинірингу у сумі більше 5 % митної вар-ті імпортованого облад-ня;

Спеціальне правило: при оплаті тов. (робіт, послуг) на користь нерезид., що мають офшорний статус на витрати відносять лише 85 % вар-ті цих тов.

 

29. Особливості витрат подвійного призначення при визначенні оподатковуваного прибутку

Витрати, що враховуються:

1. витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, засобами індивідуального захисту, а також продуктами спеціального харчування.

2. витрати, пов’язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, придбання нематеріальних активів для їх використання в господарській діяльності платника податку.

3. витрати платника податку на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників робітничих професій, а також у разі якщо законодавством передбачено обов’язковість періодичної перепідготовки або підвищення кваліфікації;

4. будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів.

5. витрати платника податку на проведення реклами;

6. будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції; цивільної відповідальності; будь-які витрати із страхування ризиків, пов’язаних із виробництвом національних фільмів; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об’єкта фінансового лізингу

7. витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку

8. витрати платника податку на утримання та експлуатацію таких об’єктів, що перебували на балансі та утримувалися за рахунок платника податку станом на 1 липня 1997 року, але не використовуються з метою отримання доходу: дитячих ясел або садків; закладів середньої і середньої професійно-технічної освіти та закладів підвищення кваліфікації працівників такого платника податку; дитячих, музичних і художніх шкіл, шкіл мистецтв/

До складу витрат не включаються нарахування роялті у звітному періоді на користь:

1) нерезидента в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному;

2) юридичної особи, яка відповідно до Кодексу звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж 23%;

3) особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб, які оподатковуються податком з доходів фізичних осіб;

30. Порядок нарахування амортизації при визначенні оподатковуваного прибутку

Амортизація – систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об’єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об’єкта активом, і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації).

Вартість яка амортизується по кожному об’єкту ОЗ, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, реконструкцію, добудову, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності третім розділом ПК.

Амортизація об’єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання (крім виробничого методу нарахування амортизації).

Амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об’єктом його ліквідаційної вартості.

Методи нарахування амортизації:

1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об’єкта і подвоюється.

4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.

31. Особливості застосування нульової ставки при оподаткуванні прибутку підприємств в Україні

Податок на прибуток - це прямий податок, сплачуваний підприємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також із прибутку від орендних операцій, роялті та від позареалізаційних операцій.

За ставкою 0 % оподатковується прибуток страховика, що здійснює страхування життя.

Об'єктом оподаткування від провадження страхової діяльності зі страхування життя є:

1. прибуток від страхової діяльності з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення є прибуток від страхової діяльності;

2. інвестиційний дохід, отриманий від розміщення коштів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення.

32. Звільнення від сплати податку на прибуток в Україні

Звільняється від оподаткування:

1. Прибуток під-в від продажу на митній території продуктів дитячого харчування

2. Прибуток Чорнобильської атомної електростанції

3. Прибуток від міжнародної технічної допомоги

4. Прибуток дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів недержавної форми власності

5. Прибуток державних підприємств: міжн. дитячі центри аптек і укр. дитячий центр «Молода гвардія»

6. Щодо впровадження енергоефективних технологій

7. 80% прибутку отриманого від продажу на митній території Укр товарів власного виробництва (устаткування, що працює на відновлювальних джерелах енергії; матеріали, сировина, які будуть використовуватись у виробництві енергії відновлювальних джерел)

8. 50% прибутку отриманого від здійснення енергоефективних заходів та реалізації енергоефективних проектів (під-ва мають бути включені до галузевих програм із енергоефективності та отримати висновок про відповідність).

Встановлено, що на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень. При цьому нарахована за кожний місяць звітного періоду заробітна плата (дохід) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, має бути не меншою, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом. Платники, до яких застосовуватиметься нульова ставка податку на прибуток, повинні відповідати одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності Податковим кодексом та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.

33. Порядок обчислення та сплати податку на прибуток до бюджету

Податок на прибуток - це прямий податок, сплачуваний підприємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також із прибутку від орендних операцій, роялті та від позареалізаційних операцій.

Податок нараховується платником самостійно за ставкою від податкової бази. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Доходи і витрати нараховуються з моменту їх виникнення згідно з правилами, встановленими цим розділом, незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Нерезидент щороку отримує від органу державної податкової служби підтвердження українською мовою щодо сплати податку.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податків несуть платники податку, які здійснюють відповідні виплати.

Для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Якщо платник податку приймає рішення про уцінку/дооцінку активів згідно з правилами бухгалтерського обліку, - така уцінка/дооцінка з метою оподаткування не змінює балансову вартість активів та доходи або витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням зазначених активів.

Платники податку, дохід (прибуток) яких повністю та/або частково звільнено від оподаткуванням цим податком, а також ті, що проводять діяльність, яка підлягає патентуванню, ведуть окремий облік доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування згідно з нормами Кодексу, або доходу, отриманого від діяльності, що підлягає патентуванню.

34. Особливості оподаткування дивідендів

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, чи ні.

Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, яка діє на сьогоднішній день,

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової, базою для нарахування авансового внеску є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.

Платник податку - емітент корпоративних прав зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Авансовий внесок не справляється у разі виплати дивідендів:

1. фізичним особам;

2. у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих платником податку, за умови, що така виплата ніяким чином не змінює пропорцій участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента;

3. інститутами спільного інвестування;

4. на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої материнської компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб.;

5. управителем фонду операцій з нерухомістю.

Юридичні особи - резиденти, які отримують дивіденди, не включають їх суму до складу доходу (крім постійних представництв нерезидентів).

Виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням та включенням суми виплат до складу витрат платника податку.При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди.

35. Особливості оподаткування у сфері страхового бізнесу

Об'єктом оподаткування від діяльності страховика є прибуток від провадження його діяльності.

Для цілей оподаткування під доходом від страхової діяльності розуміється сума доходів страховика, нарахована протягом звітного періоду, у тому числі у вигляді:

· страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих страховиком за договорами страхування, співстрахування.

· суми зменшення розміру страхових резервів у порівнянні зі сформованими на кінець попереднього звітного періоду з урахуванням зміни частки перестраховиків у страхових резервах;

· інвестиційного доходу, отриманого страховиком від розміщення коштів резервів страхування життя;

· доходи у вигляді курсових різниць, отриманих від перерахунку страхових резервів

· суми винагород, належних страховику за укладеними договорами стра-ня, співстрахування, перестрахування;

· нарахованих відсотків на депоновані премії за ризиками, прийнятими в перестрахуванні;

· суми санкцій за невиконання умов договору страхування,

· винагород та тантьєм за договорами перестрахування;

· винагороди за надання послуг страхового агента,

· інших доходів, отриманих страховиком.

До витрат страховика відносяться такі витрати, нараховані при здійсненні страхової діяльності, у т. ч.:

· у вигляді суми збільшення розміру страхових резервів у порівнянні зі сформованими на кінець попереднього звітного періоду;

· нараховані суми страхових виплат (страхових відшкодувань) за страховими випадками, настання яких підтверджено відповідними документами в порядку;

· аквізиційні витрати;

· витрати на оплату праці та внески на соціальні заходи в частині проведеної працівниками роботи з виконання договорів страхування та перестрахування;

· витрати на винагороди страховому агенту, брокеру

· суми винагороди та тантьєми;

· нараховані відсотки на депоновані премії за ризиками, переданими на перестрахування;

· повернення частини страхової премії

· витрати у вигляді курсових різниць,

· витрати на оплату за видачу ліцензій на ведення страхової діяльності;

· витрати на оплату послуг фізичним та юридичним особам за надані послуги, пов'язані зі страховою діяльністю, у тому числі:

· оплату послуг асистансу;

· витрати на оплату послуг, пов'язаних із розробленням умов, правил страхування;

· послуги актуаріїв;

· медичне обслуговування при укладенні договору страхування життя, здоров'я,

· витрати на виготовлення страхових свідоцтв (полісів), бланків суворої звітності, квитанцій

· інші витрати, пов'язані зі страховою діяльністю.

Об'єктом оподаткування від провадження страхової діяльності зі страхування життя є:

Ø прибуток від страхової діяльності з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення є прибуток від страхової діяльності,

Ø інвестиційний дохід, отриманий від розміщення коштів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення.

36. Особливості оподаткування нерезидентів

Під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються:

· проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента,

· дивіденди, які сплачуються резидентом;

· роялті;

· фрахт та доходи від інжинірингу;

· лізингова/орендна плата, що сплачується резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця

· доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту,

· прибуток від здійснення операцій із торгівлі ц. п.;

· доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України,

· винагорода за провадження нерезидентами культурної, освітньої, релігійної діяльності на території України;

· внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні

· доходи, одержані від діяльності у сфері розваг;

· доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів;

· інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України,

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності зобов'язані утримувати податок з таких доходів за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати,

Прибутки нерезидентів, отримані у вигляді доходів від безпроцентних (дисконтних) облігацій чи казначейських зобов'язань, оподатковуються за ставкою як і в податку на прибуток.

Не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов'язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, продані або розміщені нерезидентам за межами території України через уповноважених агентів – нерезидентів.

Сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.

Страховики або інші резиденти, які здійснюють страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів, зобов'язані оподатковувати суми, що перераховуються, таким чином:

· у межах договорів із обов'язкових видів страхування, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь фізичних осіб - нерезидентів, а також за договорами страхування у межах системи міжнародних договорів "Зелена карта" - за ставкою 0 відсотків;

· у межах договорів страхування ризиків за межами України, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь нерезидентів - за ставкою 4 відсотки суми, що перераховується, за власний рахунок страховика у момент здійснення перерахування такої суми;

Суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку.

37. Доходи, що включаються до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб і ставки податку

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:

1. доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту);

2. суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору;

3. доходи від продажу об'єктів майнових і немайнових прав, зокрема інтелектуальної (промислової) власності, та прирівняні до них права, доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом;

4. частина доходів від операцій з майном;

5. дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду;

6. оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований органом державної податкової служби згідно з Кодексом;

7. сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму,;

8. дохід у вигляді дивідендів, виграшів, призів, процентів;

9. інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах;

10. дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується;

11. сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється;

12. кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання;

13. дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди;

14. сума страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум або пенсійних виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя (у тому числі за договорами страхування довічних пенсій) та недержавного пенсійного забезпечення, за договорами пенсійного вкладу, договорами довірчого управління, укладеними з учасниками фондів банківського управління;

15. дохід, отриманий платником податку як додаткове благо.

38. Доходи, що не включаються до оподатковуваного доходу фізичної особи

До доходів, що не включаються до оподаткованого доходу відносять:

1) соц.виплатим з бюджетів, цільових фондів, ін.джерел, визнаних між нар.договорами у вигляді допомоги:

- держ.соц.допомога;

- житлові субсидії;

- дотації, компенсації;

- допомога жертвам нацистських переслідувань;

- допомога репресованим або реабілітованим особам;

- грош.доп.членам сімей військовослужбовців та прац.органів внутрішніх справ, що загинули під час викон.служб.об.

- відшкодування внаслідок Чорноб.кат.;

- виплати товариства «червоного хреста» та ін. неприбуткових та благодійних орган.

2) доходи у вигляді виплат за особливо важливі заслуги:

- держ.премії та стипендії Укр.;

- винагороди спортсменам-призерам міжнародних змагань;

- нобелівські премії;

- довічна плата за звання члена і члена кореспондента АНУ;

- винагороди переможцям між нар.конкурсів з укр..мовип імені П. Яцика

3) виплати, які по суті не є доходами:

- кошти, отримані на відрядження або звіт;

- вартість товарів, як гарантійної заміни;

- кошти або майно, що отримує член подружжя унаслідок розподілу спільної власності при розлученні;

- основна сума депозиту, що повертається платнику;

- вартість ордерів, медалей, квітів, грамот, які надаються як винагорода за участь у змаганнях;

- спец. одяг, взуття, харчування.

4) доходи пов’язаці з операціями з ЦП:

- % за ЦП, емітованими Мінфіном;

- сума внеску платника до статутного фонду емітента в обмін на корпоративні права;

- дивіденди, які виплачуються у вигляді акцій, корпоративних прав.

5) інші:

- виплати за різні види донорства;

- виплати за здачу вторинної сировини;

- премії з ПФ або бюджетів;

- грошове та майнове утримання військовослужбовців;

- стипендії, що виплачуються учню, студенту, ординату, ад’ютанту, аспіранту, курсанту;

- суми сплачені роботодавцем на користь закладів освіти за платника;

- вартість путівок на лікування дітей до 18р.;

- вартість побічних лісових користувань.

39. Податкова знижка, порядок її надання

Згідно ПКУ, платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації.

Обмеження права на податкову знижку:

1) под.знижка надається виключно резиденту, який має ідентифікаційний код;

2) загальна сума ПЗ не може перевищувати суму річного загально оподаткованого доходу платника;

3) якщо платник не скористався правом на ПЗ за наслідком звітного року, то таке право на наступні роки не переноситься.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

Перелік витрат, дозволених до включення до ПЗ:

1) частина суми % за іпотечним житловим кредитом:

Факт%*К; К=мін.Sжитла/Факт.

Мін.Sжитла=100кв.м.

Якщо К-т˃1, то до знижки вкл.фактична сума%;

2) кошти або варт.майна, передані платником у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, але≤4%заг.ОД;

3) сума коштів, сплачених закладом освіти з урахуванням обмежень;

4) сума коштів, сплачена платником на користь закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування.

40. Соціальні пільги з податку на доходи фізичних осіб

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги:

· у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку;

· у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги,, - для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину;

· у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги,, - для такого платника податку, який:

а) є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;

в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом;

ґ) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена підпунктом "б";

д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",

у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги,, - для такого платника податку, який є:

а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями "За відвагу";

б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом I і II групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

41. Система екологічних податків, новації в оподаткуванні

Екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів.

 

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення поступово збільшуватимуться, і з 1 січня 2014 року зростуть у 15 разів порівняно з діючими.

Ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об'єкти також зростуть у 15 разів. Це стосується таких речовин, як: азот амонійний, органічні речовини, завислі речовини, нафтопродукти, нітрати, нітрити, сульфати, фосфати та хлориди.

Ставки податку за скиди у водні об'єкти забруднюючих речовин, які не увійшли до цього переліку, та на які встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу, також зросли в діапазоні від 15 до 20 разів.

За скиди забруднюючих речовин, на які не встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу, застосовуються ставки податку за найменшою величиною гранично допустимої концентрації.

За скиди забруднюючих речовин у ставки та озера розмір податку збільшується у 1,5 рази.

Передбачено зростання приблизно у 8,5 разів ставок податку за розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів.

Змінено порядок справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища за викиди пересувними джерелами забруднення та його сплати, а також розширено об’єкт оподаткування за рахунок включення до нього таких видів палива як авіаційний бензин, гас, що раніше не оподатковувалися, та запроваджено диференційовані ставки по дизельному пальному з залежності від вмісту сірки тощо. Зокрема, ставки податку: бензин не етилований – 68 грн./т, дизельне біопаливо – 58 грн./т, бензин авіаційний - 47 грн./тонну.

Податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.

42. Екологічний податок, новації в оподаткуванні

Екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів.

Платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.

Об'єктом та базою оподаткування є:

· обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

· обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти;

· обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів;

· обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами;

· обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

· обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Новації:

· Оподаткування екологічним податком на заміну збору за забруднення.

· Стимулювання до впровадження екологічно чистих технологій (зарахування 50% сум коштів податку до Спецфонду держбюджету з використанням таких коштів на фінансування цільових проектів з екологічної модернізації підприємств)

· Збільшено ставки екологічного податку удвічі, а також запроваджено оподаткування податком викидів двоокису вуглецю.

· Спрощено порядок розрахунку екологічного податку шляхом уніфікаці