Договір простого товариства. Відмінності договору простого товариства від договору про спільну діяльність

За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов’язання об’єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний, відплатний, багатосторонній договір із притаманними йому ознаками, а саме:

1. тотожність інтересів сторін;

2. єдина мета;

3. права та обов’язки кожного із суб’єктів договору стосовно інших учасників;

4. індивідуальна воля кожного з учасників договору.

Зміст договору простого товариства – це сукупність прав та обов’язків його учасників.

Основні права учасників договору простого товариства:

1. право на участь у ведені спільних справ товариства (ст.1135 ЦКУ);

2. право на інформацію (ст.1136 ЦКУ);

3. права, які стосуються спільного майна, у тому числі отримання прибутку (ст.ст. 1133, 1134, 1137, 1139 ЦКУ);

4. право відмовитися від подальшої участі у безстроковому договорі простого товариства (ст.1142 ЦКУ).

Основні обов’язки учасників договору простого товариства:

1. внести вклад в спільне майно товариства, а також утримувати спільне майно (ст.ст.1133 і 1133 ЦКУ);

2. вести разом з іншими учасниками передбачену договором діяльність (ст.1135 ЦКУ);

3. надавати іншим учасникам повну й достовірну інформацію про стан справ у товаристві, а також не поширювати таку інформацію серед третіх осіб, якщо вона є конфіденційною (ст.1136 ЦКУ);

4. брати участь у розподілі витрат та збитків, а також нести відповідальність перед третіми особами (ст.1137 ЦКУ).

Договір простого товариства є видом договору про спільну діяльність, а тому доречніше визначати не його відмінності від договору про спільну діяльність, а про його особливості, до яких належать:

1. учасники договору простого товариства беруть зобов’язання об’єднати свої вклади;

2. у процесі реалізації створюється спільне майно за рахунок внесків, виробленої продукції та доходів. Майно належить учасникам на праві спільної часткової власності;

3. особливий порядок ведення спільних справ простого товариства: під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками на підставі довіреності або спільно всіма учасниками договору простого товариства (ст.1135 ЦКУ);

4. необхідність ведення бухгалтерського обліку (ч. 2 ст.1136 ЦКУ);

5. несення кожним з учасників спільних витрат, а також відшкодування завданих простим товариством збитків;

6. метою договору простого товариства є одержання прибутку або досягнення іншої мети, на відміну від певної мети, що не суперечить законові за договором про спільну діяльність;

7. пропорційний вкладам розподіл прибутку між учасниками (ст.1139 ЦКУ).

 

Правовий режим спільного майна учасників за договором простого товариства

Джерелами спільного майна простого товариства є:

1. внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності;

2. внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, та яке використовується в інтересах усіх учасників;

3. вироблена у результаті спільної діяльності продукція;

4. одержані від такої діяльності плоди і доходи.

 

Майно простого товариства належить учасникам на праві спільної часткової власності, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом.

Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників є обов’язковим та може бути доручено ними одному з учасників.

Порядок користування спільним майном встановлюється:

1. за спільною згодою учасників;

2. за рішенням суду, у разі недосягнення згоди учасниками.

 

Утримання спільного майна та порядок відшкодування витрат, пов’язаних із виконанням цих обов’язків щодо утримання спільного майна, встановлюються договором простого товариства (ст. 1134 ЦКУ).

 

 

ЛЕКЦІЇ 19 та 20