Тема 7: Химерна українська проза: філософські універсалії Валерія Шевчука

1. Причини звернення митців до жанру химерного роману. Його ознаки: Міф. Притча. Парабола.

2. Ознаки міфотворення В.Шевчука в романах «Дім на горі», «На полі смиренному», «Три листки за вікном»: образи героїв- чорнокнижників, що реалізують прагнення людини до повноти буття; створення фолкнерівської мікрогалактики та барокових універсальних структур для відображення «паралельної дійсності».

3. Химерність образу митця та міф пор Дім у романі – баладі «Дім на горі». Принцип дзеркального відображення та його роль в побудові образної системи роману.

4. Любов як універсальне поєднання гріховного та божественного начал у новелі В.Шевчука «Панна сотниківна». Засоби розкриття химерних образів та роль перетворень у новелі.

5. Художні засоби розкриття химерного у новелі «Джума». Універсальний символ життя - хреста і долі.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Тарнашинська Л. Художня галактика Валерія Шевчука.-К.:Вид-во ім.Олени Теліги, 2001.-223 с.

2. Тарнашинська Л. Свобода вибору - єдина форма самореалізації в абсурдному світі (Проза В.Шевчука як відзеркалення екзистенціалізму) / У кн. Тарнашинська Л. Сезон вічності. Літературно - критичні тексти.-Париж - Львів - Цвікау: Зерна, 2001.-С.23-42 або Слово і час.-1992.-№7.-0.117-127.

3. Тарнашинська Л.Самодостатність кожного «Я» - принцип творення внутрішнього світу героя: Валерій Шевчук // Тарнашинська Л. Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління: (історико – літературний та поетикальний аспекти). – К.: Смолоскип, 2010. – С.146 – 202.

4. Євхан Н. Фольклорно – міфологічні моделі у прозі В.Шевчука // Слово і час. – 2003. - №5. – С.70 – 76.

5. Месевря О. Про систему персонажів повісті В.Шевчука «Горбунка Зоя» // Українська мова і література в школі. – 2004. - №5. – С.32 – 35.

6. Монахова Т. Концепт «дім» і «дорога» у творах В.Шевчука // Укр. мова й література в серед. шк., гімназіях. – 2007. – №1. – С.90-94.

Тема 8: Прозовий міфологізм Володимира Дрозда

1. Здобутки В.Дрозда в царині химерної прози. Вирішення проблеми пристосуванства сільської людини в місті та пошуки порятунку людської душі в умовах її хворобливого розщеплення в автобіографічних образах романів «Самотній вовк», «Катастрофа» та повісті «Ирій».

2. Пакуль – поліська Йокнапатофа В.Дрозда, малий всесвіт у романах «Спектакль», «Листя землі», «Маслини». Ирій – Пакуль як життєва подорож людини від країни мрій, ситого достатку до своїх духовних витоків у повісті «Ирій».

3. Образ білого коня Шептала як алегоричне осмислення проблеми «особистість – суспільство» в новелі В.Дрозда «Білий кінь Шептало».

ЛІТЕРАТУРА

1. Бовсунівська Т. Химера у західно – європейському та українському романтизмі // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2000. - №6. – С.48-50.

2. БондаренкоА. Художнє мовомислення новели В.Дрозда «Білий кінь Шептало» // Дивослово. – 2004. - №11. – С.57-60.

3. Дрозд В. Бог, люди і я: щоденники різних років із коментарями /\ Київ. – 2003. - №1. – с.93-144; №2-3. – С.98-131; №4. – С.91-100; №5. – С.70-99; №6. – С.115-136.

4. Майданченко П. «Химородність» творів В.Дрозда // Майданченко П. Комічне в сучасній українській прозі: Літературно – критичний нарис. – К.: Дніпро, 1991. – С.38-84.

5. Наливайко Д. Феномен українського бароко в європейському контексті // Слово і час. – 2002. - №2. – С.30-38.

 

Тема 9: Історична проза (Творчість Павла Загребельного, Романа Іваничука)

1. Причини звернення митців до історичної теми у 60-70-х р.р. XX ст. М.Слабошпицький про українську історичну романістику.

2. Художні досягнення Павла Загребельного в історичному жанрі: історико – психологічний вектор зображення; роль літературного вимислу, документальних та фольклорних матеріалів; оригінальність композиції: зсув часових площин, мозаїчність мотивів; повнота зображення вільних, ексцентричних, парадоксальних характерів.

3. Сюжетна лінія Сивоок – Ярослав Мудрий як розв’язання проблем митець – влада, доля народних митців, питання про збереження імен в історії та конформізм («Диво»).

4. Життєві віхи Сивоока як історія створення собору Софії Київської: між язичництвом, християнством та візантійськими християнськими догмами («Диво»)

5. Доля собору під час війни 1941 – 1942 років. Образ Гордія Отави («Диво»).

6.Дипломатична місія Бориса Отави у 60-ті роки ХХ ст.: між собором та коханою жінкою («Диво»).

7.Художні особливості історичної романістики Романа Іваничука.

8. Засудження яничарства у романі Р.Іваничука «Мальви». Ідейно-смислове навантаження образів Аліма, Селіма, Мальви у романі.

9. Образи України, Ляхистану та Туреччини в романі Р.Іваничука «Мальви». Роздуми письменника про причини розквіту та занепаду держав. Образи державного керівника, пророка та митця у романі.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Дончик В. Істина - особистість. Проза П.Загребельного. Літературно -критичний нарис. - К., 1984.-248 с.

2. Слабошпицький М. «І саме за гамбурзьким рахунком…»: Штрихи до портрета П.Загребельного // Літературна Україна.-26.09.99.-С.2.

3. Фащенко В. Глибінь і розмаїття дивосвіту // Передм. до вид. Загребельний П. Твори в 6 т. Т.1.-К.: Дніпро, 1979.-С.5-16.

4. Загребельний П. Спроба автокоментаря // П.Загребельний. Неложними устами: Статті, есе, нариси. – К.: Рад. письм.,1981. – С.438-455.

5. Загребельний П.Втішання історією (авторське післяслово до роману «Роксолана») // П.Загребельний. Роксолана. – Харків: «Євроекспрес», 2000. – С.628-635.

6. Слабошпицький М. Роман Іваничук. Літературний портрет. - К., 1992.

7. Іваничук Р. «Благослови, душе моя. Господа». Щоденникові записи, спогади і роздуми. - Львів: Просвіта, 1993.- 269 с.

8. Бондаренко Ю. «Яничари» Р.Іваничука: формуємо історичну свідомість школярів // Урок української. – 2004. - №5-6. – С.31-36.

9. Колядич Ю. Традиціоналізм і традиція як джерело поетики малої прози Р.Іваничука // Дивослово. – 2006. - №9. – С.51-55.

10.Бойко О. «А в серці тільки ти, моя прекрасна, рідна Україно…» (Роман Р.Іваничука «Яничари» («Мальви») // Дивослово. – 2009. - №5. – С.16-20.

11. Яремчук І. «…Але найбільша з них любов»: Штрихи до портрета Р.Іваничука // Дивослово. – 2004. - №5. – С.46-49.

12. Жила С. Народ маліє тоді, коли втрачає духовність…:Діалог історії й сучасності: до проблеми вивчення історичного роману «Орда» Р.Іваничука // Укр. л –ра в ЗОШ. – 2008. - №11. – С.11-17.

Самостійна робота (до практичного № 10) Тема: Творчість О.Гончара та М.Стельмаха у 60-ті роки XX ст.

1.Роман у новелах «Тронка». «Залізний острів» - новела – засторога. Символіка танцю юних Віталика і Тоні на розпеченій палубі затонулого крейсера (гуманістичні цінності під загрозою цивілізаційних процесів). Майстерне відтворення чистоти справжніх людських почуттів.

2.Національна проблематика роману «Собор». Образ Лободи як втілення явища національного нігілізму. Ідеологічна кампанія проти «Собору».

3. Автобіографічна дилогія М.Стельмаха «Гуси – лебеді летять…» та «Щедрий вечір» як можливість звернення до тем, заборонених у радянські часи (голодомор 1921-1922 рр., репресії, колективізація): розповідь про голодування дядька Миколи, стихійні «політбесіди» сільських дядьків, мудрість церковного старости. Подвійна художньо – документальна природа дилогії та особливості її наративної стратегії.

ЛІТЕРАТУРА

1. Семенчук І. Олесь Гончар-художник слова- К.,1986.

2. «Слово про Олеся Гончара»: нариси, статті, листи, есе, дослідження (Упорядник В.Коваль). – К.: Рад. письменник, 1998. – С.315 – 327.

3. Сверстюк Є. Собор у риштованні //Хрестоматія. Українське слово. Т.З.-К., 1994.

4. Галич В. Антропонімія Олеся Гончара - Луганськ, 2002-211с.

5. Гончар О. Щоденник: У 3-х. т.-К.: Веселка, 2002.

6. Гуменний М.Х. Майстерність Михайла Стельмаха - романіста. Навчальний посібник. - Херсон, 1999.-47с.

7. Світличний І. Боги і наволоч // У кн. Світличний І. Серце для куль і для рим.- К.: Рад. письменник, 1990.-С.416-436.

8. Галич О. Олесь Гончар у вимірі non fiction / Олександр Галич // Слово і час. – 2005. - №7. – С.14-23.

9. Галич В.Постать Олеся Гончара в контексті постмодернізму / Валентина Галич // Дивослово. – 2005. – №2. – С.55-57.

10. Кудрявцев М. Вивчаємо роман О.Гончара «Собор» / М.Кудрявцев // Укр. л – ра в загальноосвітній школі. – 2000. - №2. – С.10 – 17.

11.Рубан Л. Будівничий соборів наших душ / Л.Рубан // Дивослово. – 2007. - №4. – С.21-27.

12. Панченко В. Гуси – лебеді і морози 1921 року / В.Панченко // Укр. мова і л – ра в школі. – 1993. - №9. – С.4-8.

13. Штонь Г. Дещо про все і Михайла Стельмаха осібно…/ Г.Штонь // Слово і час. – 1992. - №5. – С.9-11.

14. Ткачук М. Гомодієгетичний наратив повісті М.Стельмаха «Щедрий вечір» / Микола Ткачук // Наукові праці Кам’янець – Подільського державного педагогічного університету. Філологічні науки. – Кам’янець – Подільський: Оіюм, 2002. – Випуск 6. – С.19-24.

Тема 10: Реалізація коду батьківської мужності у творчості Василя Стуса та засвоєння світових практик духовного перетворення у філософії «самособоюнаповнення». Міфологічна лірика Ігоря Калинця.

1. Реставрація реакції у 70-х роках XX ст. та її згубний вплив на літературу. Феномен української дисидентської творчості. Естетика страждання» В.Стуса.

2. Психобіографія і творчість В.Стуса як відображення позиції філософського мазохіста, що ідентифікував свій шлях з дорогою болю як зі шляхом сина Божого і сина національного. Філософські джерела Стусового міфотворення: філософія Григорія Сковороди, «прафеноменальний» тип людини Й.В.Гете, ритуали християнської ініціації, орфічні ідеї, філософія східного містицизму – суфізму. Універсальність філософсько – естетичних шукань поета.

3. Образ – символ духовної дороги та його тематичні вектори (творення варіантами) у збірці «Палімпсести»:

- ретроспективне повернення в минуле:болісні роздуми над долею української людини та України в часи тоталітаризму у віршах «На колимськім морозі калина», «О земле втрачена, явися…»; Батьківщина як національно – релігійний феномен, що зміцнюється батьківським вольовим началом;

- шлях до Бога: філософські роздуми про божественне призначення індивідуальної долі людини у вірші «Мені зоря сіяла нині вранці…», філософія «самособоюнаповнення» як практика духовного пересотворення і боротьба за свою духовну самоцінність, майстерне застосування верлібру;

- зустріч зі смертю: філософська концепція життєсмерті В.Стуса (аналіз вірша «Як добре те, що смерті не боюсь я…»);

- життя після смерті: творчість як шлях душі у безсмертя (аналіз вірша «Посоловів од співу сад…»);

4. Реалізація світових міфологічних топосів в інтимній ліриці В.Стуса (аналіз віршів «Мов лебединя розкрилила..», «Пахло весною і прілою глицею…», «Коли ти за шеломянем…», «У порожній кімнаті»). Листи поета до дружини – трагічна кардіограма розлуки – зустрічі у вічності.

5. Життєва та творча доля Ігоря Калинця як поета і дисидента.

6.«Вогонь Купала» та «Відчинення вертепу» – перші збірки «Пробудженої музи» І.Калинця. Поетичний світ І.Калинця – уособлення тривкої, глибинної, справжньої суті естетичного буття народу. І.Світличний про поезію І.Калинця. Аналіз вірша «Писанка».

7.Архітектурність збірок «Невольничої музи» – «Дванадцята сумна книжка» та «Тринадцять алогій». Роль в цих збірках віршів для Дзвінки. Аналіз віршів із циклу «Дивосвіт». Поєднання елементів бароко та модернізму в поетиці архетипних образів митця.

ЛІТЕРАТУРА

1. Коцюбинська М. Новітні палімпсести: Кілька думок про феномен
Василя Стуса // У кн. Коцюбинська М. Мої обрії: В 2 т., Т.2.-К.:Дух і літера, 2004.-С. 106-119.

2. Коцюбинська М. Поетове самособоюнаповнення: із роздумів над поезією і листами Василя Стуса. // У кн. Коцюбинська М. Мої обрії: В 2 т., Т.2.-К.:Дух і літера, 2004.-С.152-163.

3. Стус Дмитро. Василь Стус: життя як творчість. - К.: Факт, 2004.-368 с.

4. Нецензурний Стус. Книга у 2-х частинах. Частина 1.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2002.-336 с.

5. Нецензурний Стус. Книга у 2-х частинах. Частина 2. Упорядкування Богдана Підгірного.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2003.-320 с.

6. Онікієнко І.Василь Стус та Йоганн Вольфганг Гете: діалог про межі людства // Вісник Черкаського університету. Серія: Філологічні науки. – Черкаси:Черкаський національний університет ім..Б.Хмельницького, 2012. –Вип.40 (253). – С.67-73.

7. Онікієнко І. Естетика страждання. Стаття у літературознавчому словнику - довіднику / Р.Гром'як, Ю.Ковалів- К.: ВІД «Академія», 1997.-С.251.

8. Онікієнко І. Міфологема дороги у контексті поетичної збірки В.Стуса «Палімпсести».-Ukrainistiса. Збірник наукових праць / Редактор Вербовий М.- Кривий Ріг, 2003.- С.29-35.

9. Івашко В. Міф про Василя Стуса як дзеркало шістдесятників/ В.Івашко // Світо – вид. – Липень – вересень 1994. – Число ІІІ (16). – С.104-120).

10. Москалець К.Страсті по Вітчизні /К.Москалець // Людина на крижині. Літературна критика та есеїстка. – К.:Критика, 1999. – С.209 – 254.

11. Набитович І. Універсум sacrum’y в художній прозі (від Модернізму до Постмодернізму): Монографія / Ігор Набитович. – Дрогобич; Люблін: Посвіт, 2008. – 600с.

12. Стус В. Дорога болю: Поезії.-К.: Рад. письменник, 1990.-211 с.

13. Козак С. Інтерв’ю з І.Калинцем: Підсумовуючи мовчання // ЛУ, 5 вересня 1991 р. – С. 6.

14. Світличний І. На калині клином світ зійшовся // У кн. Світличний І. Серце для куль і для рим. – К.: Рад. письменник, 1990. – С. 518-531.

15. Гусар- Струк Данило. Невольнича муза, або як «орати метеликами» // Передм. у збірці Калинець І. Невольнича муза. Вірші 1973-1981 років. – Балтимор-Торонто: «Смолоскип» ім. В.Симоненка, 1991. – С. 7-31.

16. Калинець Ігор. Зібрання творів: У 2 т. – Т. 1.: Пробуджена муза. – К.: Факт, 2004. – 416 с.

17. Калинець Ігор. Зібрання творів: У 2 т. – Т. 2.: Невольнича муза. – К.: Факт, 2004. – 544 с.

18. Забужко О. Замість передмови: дві алогії на калинову тему // Оксана Забужко. Передм. до вид.: Калинець І. Зібр. творів у 2 – х т. Т.1. Пробуджена муза / Ігор Калинець. – К.: Факт, 2004. – С.5 – 14.

19. Соловей Е. Світ Калинцевих візій – див…// Елеонора Соловей: Передм. до вид. Калинець І. Поезії: серія «Бібліотека Шевченківського комітету» / Ігор Калинець. – Львів: Піраміда, 2008. – С.6 – 12.

20. Онікієнко І. Образи колективного підсвідомого українського народу в ліриці І.Калинця// Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. – Вип. 32. – Ч.1. / редкол.Г.Ф. Семенюк, А.В.Козлов. – К.: Твім інтер, 2008. – С.131- 137.

 

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

з курсу „Історія української літератури 60–70-х рр. ХХ століття”

1. М. Коцюбинська, Г. Касьянов та Є. Сверстюк про феномен шістдесятництва. Причини духовного відродження суспільства у 60‑ті роки ХХ ст.

2. Тема призначення митця і мистецтва у віршах Ліни Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать», «Життя іде — і все без коректур».

3. Філософічність пейзажної та інтимної лірики Ліни Костенко. Аналіз віршів «Виходжу в сад, він чорний і худий», «Хай буде легко, дотиком пера».

4. Образ жінки, краса і драматизм жіночо–чоловічих стосунків у віршах Ліни Костенко про любов «Хай буде легко. Дотиком пера», «Недумано, негадано…», «В дні, прожиті печально і просто…».

5. Проблема збереження роду у віршах І. Драча „Балада про рід” та Ліни Костенко „Українське альфреско”. Засудження І. Драчем бездуховності суспільства у новорічній баладі „Крила”.

6. Проблема збереження історичної пам’яті нації у віршованому романі Ліни Костенко „Маруся Чурай”. Образ „неопалимої книги”.

7. Історично-фольклорна основа віршованого роману Ліни Костенко „Маруся Чурай”. Духовне життя нації крізь трагічну історію нещасливого кохання. Розв’язання конфлікту між вірністю та зрадою в романі.

8. Образ простої людини у віршах В.Симоненка «Баба Онися», «Дума про щастя».

9. Роздуми В.Симоненка про значення особистості у віршах «Я», «Ти знаєш, що ти - людина»; В.Стус про обстоювання нових духовних цінностей у творчості В.Симоненка (стаття «Серед грому і тиші»).

10. Образ України в громадянській ліриці В.Симоненка: аналіз віршів «Задивляюсь у твої зіниці», «Лебеді материнства». Традиції та новаторство поета. Поясніть вислів В.Стуса: «Не новатор Симоненко обігнав на фініші багатьох новаторів».

11. Засудження сталінщини у віршах В.Симоненка «Монархи», «Балада про зайшлого чоловіка», «Некролог кукурудзяному качанові…».

12. Образ митця та його місія одухотворення світу у вірші Івана Драча «Балада про соняшник» та у феєричній поемі «Ніж у сонці». Провідна роль солярної тематики у творчості митця. Художній портрет шістдесятництва у вірші «Протуберанці серця».

13. Місце І. Драча у поетичному просторі 60-х років. Реалізація нових можливостей жанру балади у „Баладах буднів”. Л. Новиченко про художній стиль поета.

14. Образ дитини війни у повісті М. Вінграновського „Первінка” та новелі „Бинь-Бинь-Бинь”. Вплив творчості О. Довженка.

15. Інтимна лірика М. Вінграновського. Аналіз віршів «Прицокало, прибилось, притекло», «Чорна райдуга», «Цю жінку я люблю. Така моя печаль...», «Цієї ночі птах кричав…», «У синьому небі я висіяв ліс», «Сеньйорито акаціє, добрий вечір».

16. Космізм у змалюванні М. Вінграновським образу Вітчизни: аналіз вірша «Вона була задумлива, як сад…», художня роль повторів. Національна проблематика у віршах «Ніч Івана Богуна» та «Остання сповідь Северина Наливайка».

17. Сміливість громадянської лірики Дм. Павличка у збірці віршів «Правда кличе». Аналіз вірша «Коли помер кривавий Торквемада».

18. Феномен «третього цвітіння» у творчості М.Рильського. Аналіз вірша «Туга за молодістю». Л.Новиченко про «третє цвітіння» поета. Вірш «Третє цвітіння» - символічне вираження відродження 60-х років.

19. Етико – філософські концепти збірки М.Рильського «Троянди й виноград». Аналіз віршів «Троянди й виноград», «Коли копають картоплю», «Діалог», «Мова». Ознаки неокласичного стилю митця.

20. Збірки М.Рильського «Голосіївська осінь» та «Зимові записи» - лірика психологічного драматизму. Аналіз віршів «Буває часом боляче…», «Вони між нами ходять…», «Вуж», «Шипшина».

21. Розкриття складних драматичних проблем доби у поемі М. Бажана „Політ крізь бурю”. В Стус про єдність змісту й форми поеми.

22. Переоцінка духовних цінностей у філософсько-медитативній ліриці А.Малишка 60-70х рр. Аналіз віршів «Я не жив ці літа…», «Ритиму землю. Ритиму гору…».

23. Громадянська сміливість А.Малишка у вираженні самопочуття поета в роки сталінщини у віршах «Олексі Влизькові», «Вишні», «Григорію Косинці».

24. Архетипічні образи – символи на означення важливості збереження роду, зв’язку між поколіннями, історичної пам’яті у віршах А.Малишка «Пісня про рушник», «Стежина», «Приходять предки», «Пісня дороги».

25. Звернення до жанру новели у 60-ті роки XX ст. Засоби ліризації та психологізації образів. Значення рослинного символу на означення краси почуттів у новелі Гр. Тютюнника «Зав'язь». Л.Мороз про стильові особливості новелістики митця.

26. Художнє дослідження національного характеру в новелі «Три зозулі з поклоном»: романтична міфологізація фігури батька, знищеного сталінщиною; несвідома любов як причина душевної кризи людини.

27. Проблема винародовлення села та втрати батьківської авторитетної фігури у новелах Гр. Тютюнника „Син приїхав”, Оддавали Катрю”. Л. Мороз про образ-антигерой у творчості митця.

28. Образ дітей війни в повісті Гр. Тютюнника „Климко”.

29. Причини звернення митців до жанру химерного роману. Його ознаки: міф, притча, парабола. Тема кохання у новелі В. Шевчука „Панна сотниківна”. Засоби розкриття химерних образів та роль перетворень у новелі.

30. Причини звернення митців до жанру химерного роману. Його ознаки: міф, притча, парабола. Художні засоби розкриття химерного у новелі „Джума”. Символ життя – хреста і долі.

31. Химерність образу митця та міф пор Дім у романі – баладі В.Шевчука «Дім на горі». Принцип дзеркального відображення та його роль в побудові образної системи роману.

32. Пакуль – поліська Йокнапатофа В.Дрозда, малий всесвіт у романах «Спектакль», «Листя землі», «Маслини». Ирій – Пакуль як життєва подорож людини від країни мрій, ситого достатку до своїх духовних витоків у повісті «Ирій».

33. Образ білого коня Шептала як алегоричне осмислення проблеми «особистість – суспільство» в новелі В.Дрозда «Білий кінь Шептало».

34. Любов до простої людини, прагнення відкрити в звичайному незвичайне, в трагічному - життєствердне в оповіданнях Є.Гуцала «Хустина шовку зеленого», «Весняна скрипочка згори».

35. Морально-філософська проблема знищення краси та пошуки органічної синівської сутності в оповіданнях Є.Гуцала для дітей: “Лось”, “Сім’я дикої качки”, “Олень Август”.

36. Причини звернення митців до історичної теми у 60-70-х р.р. XX ст. М.Слабошпицький про українську історичну романістику. Сюжетна лінія роману П.Загребельного «Диво» Сивоок – Ярослав Мудрий як розв’язання проблем митець – влада, доля народних митців, питання про збереження імен в історії та конформізм. Життєві віхи Сивоока як історія створення собору Софії Київської: між язичництвом, християнством та візантійськими християнськими догмами.

37. Художні досягнення П.Загребельного в історичному жанрі: історико – психологічний вектор зображення; роль літературного вимислу, документальних та фольклорних матеріалів; оригінальність композиції: зсув часових площин, мозаїчність мотивів; повнота зображення вільних, ексцентричних, парадоксальних характерів. Доля собору під час війни 1941 – 1942 років. Образ Гордія Отави в романі П.Загребельного«Диво»).

38. Художні досягнення П.Загребельного в історичному жанрі: історико – психологічний вектор зображення; роль літературного вимислу, документальних та фольклорних матеріалів; оригінальність композиції: зсув часових площин, мозаїчність мотивів; повнота зображення вільних, ексцентричних, парадоксальних характерів. Дипломатична місія Бориса Отави у 60-ті роки ХХ ст.: між собором та коханою жінкою («Диво»).

39. Засудження яничарства у романі Р. Іваничука „Мальви”. Ідейно-смислове навантаження образів Аліма, Селіма, Мальви у романі.

40. Образи України, Ляхистану та Туреччини в романі Р. Іваничука „Мальви”. Роздуми письменника про причини розквіту та занепаду держав. Образи державного керівника, пророка та митця у романі.

41. Роман у новелах «Тронка». «Залізний острів» - новела – засторога. Символіка танцю юних Віталика і Тоні на розпеченій палубі затонулого крейсера (гуманістичні цінності під загрозою цивілізаційних процесів). Майстерне відтворення чистоти справжніх людських почуттів.

42. Національна проблематика роману „Собор” Олеся Гончара. Образ Лободи як втілення явища національного нігілізму. Ідеологічна кампанія проти „Собору”.

43. Автобіографічна дилогія М.Стельмаха «Гуси – лебеді летять…» та «Щедрий вечір» як можливість звернення до тем, заборонених у радянські часи (голодомор 1921-1922 рр., репресії, колективізація): розповідь про голодування дядька Миколи, стихійні «політбесіди» сільських дядьків, мудрість церковного старости. Подвійна художньо – документальна природа дилогії та особливості її наративної стратегії.

44. Реставрація реакції у 70-х роках ХХ ст. та її згубний вплив на літературу. Феномен української дисидентської творчості. «Естетика страждання» В.Стуса.

45. Стусове «самособоюнаповнення» за М. Коцюбинською. Образ – символ духовної дороги та його тематичні вектори (творення варіантами) у збірці «Палімпсести»: ретроспективне повернення в минуле - болісні роздуми над долею української людини та України в часи тоталітаризму у віршах «На колимськім морозі калина», «О земле втрачена, явися…»; Батьківщина як національно – релігійний феномен, що зміцнюється батьківським вольовим началом.

46. Образ – символ духовної дороги та його тематичні вектори (творення варіантами) у збірці В.Стуса «Палімпсести»: шлях до Бога- філософські роздуми про божественне призначення індивідуальної долі людини у вірші «Мені зоря сіяла нині вранці…».

47. Образ – символ духовної дороги та його тематичні вектори (творення варіантами) у збірці «Палімпсести». Аналіз віршів «О земле втрачена, явися», «Мені зоря сіяла нині вранці».

48. Реалізація світових міфологічних топосів в інтимній ліриці В.Стуса (аналіз віршів «Мов лебединя розкрилила..», «Пахло весною і прілою глицею…», «Коли ти за шеломянем…», «У порожній кімнаті»). Листи поета до дружини – трагічна кардіограма розлуки – зустрічі у вічності.

49. „Вогонь Купала” та „Відчинення вертепу” – перші збірки „Пробудженої музи” І. Калинця. Поетичний світ І. Калинця – уособлення тривкої, глибинної, справжньої суті естетичного буття народу. І. Світличний про поезію І. Калинця. Аналіз вірша „Писанка”.

50. Архітектурність збірок „Невольничої музи” – „Дванадцята сумна книжка” та „Тринадцять алогій” І. Калинця. Роль у цих збірках віршів для Дзвінки. Аналіз віршів із циклу „Дивосвіт”. Поєднання елементів бароко та модернізму в поетиці архетипних образів митця.

51. Загальна характеристика розвитку поезії 60-70-х років ХХ ст.

52. Загальна характеристика розвитку прози 60-70-х років ХХ ст.

53 – 58. Прочитати напам’ять та проаналізувати:

- М.Рильський. Вірші «Троянди й виноград», «Мова».

- А.Малишко. «Пісня про рушник».

- Л.Костенко. «Страшні слова, коли вони мовчать».

- В.Симоненко. «Ти знаєш, що ти – людина».

- В.Стус. «На колимськім морозі калина».