Громадянство України як постійний зв'язок особи і держави

Громадянство України — це необмежений у просторі і часі право­вий зв'язок особи з конкретною державою, який обумовлює поши­рення на особу всіх конституційних прав і обов'язків.

У статтях 25, 26 Конституції України встановлюються осно­вні принципи громадянства нашої держави, які можна звести до таких основних положень:

- громадянин України не може бути позбавлений громадян­ства. Але він не позбавлений права змінити своє громадянство за власною волею;

- громадянин України не може бути вигнаний за межі Украї­ни або виданий іншій державі. Навіть при скоєнні ним злочину за межами України і за вимоги відповідної держави видати гро­мадянина України для здійснення акту правосуддя, видача його недопустима;

- іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Ук­раїні на законних підставах, користуються тими самими права­ми і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як громадяни України.

Конкретні підстави й порядок набуття і припинення грома­дянства України, компетенція державних органів, які беруть участь у вирішенні цих питань, регламентуються Законом Украї­ни «Про громадянство України» від 18 січня 2001 р. Згідно з цим законом громадянами України є:

• усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголо­шення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно про­живали на території України;

• особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, ре­лігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального по­ходження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших
ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

• особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колиш­нього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України
внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які при­були разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;

• особи, які набули громадянство України відповідно до зако­нів України та міжнародних договорів України.

Необхідними умовами прийняття до громадянства України іноземців та осіб без громадянства є:

- їх відмова від громадянства інших держав;

- постійне проживання на території України протягом остан­ніх п'яти років;

- володіння українською мовою в обсязі, достатньому для спілкування;

- наявність законних джерел існування;

- визнання і виконання Конституції України.

Громадянство України не надається особам, які скоїли злочи­ни проти людства чи здійснювали геноцид, чинили насильницькі дії проти національної державності України, а також засудженим
до позбавлення волі за тяжкі злочини.

Громадянство України припиняється:

- внаслідок відмови від громадянства, тобто за проханням са­мого громадянина. Відмова від громадянства може бути відхиле­ною, якщо особа має невиконані зобов'язання (наприклад, майнові) перед державою або іншими суб'єктами. Відмова від громадянства
не допускається, якщо особа притягнута до кримінальної відпові­дальності або стосовно неї є вирок суду, що підлягає виконанню;

- внаслідок втрати громадянства, тобто його припинення без відповідного волевиявлення особи. Це відбувається, якщо грома­дянин України:

а) вступив на службу до будь-яких органів іноземної держави без відповідної на те згоди державних органів України;

б) набув громадянство України внаслідок подання завідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів;

в) перебуває за межами України і протягом п'яти років не став тна консульський облік.

Вирішення питань пов'язаних із громадянством України є компетенцією Президента України.