Особливості суспільно-політичного ладу Київської Русі у ІХ-Х ст

Виникнення Давньоруської держави у IX ст. Погляди вчених на утворення Київської Русі.

До утворення Давньоруської держави у східних слов’ян існувало 14 великих племінних об’єднань (дуліби, поляни, бужани, волиняни,сіверяни та ін.). VI-VIII ст. – період еволюції союзів слов’янських племен у протодержавні утворення – племінні князівства, серед яких виділялися об’єднання дублів і полян. Значною подією в процесі політичної консолідації полянського міжплемінного союзу стало заснування міста Києва,яке завдяки вдалому географічному розташуванню швидко перетворилося на політичний центр східних слов’ян. Утворені навколо нього Полянське та Київське князівства об’єднали древлян і сіверян. Внаслідок цього в VIII- середині ІХ ст. в Середньому Придніпров’ї сформувалося державне об’єднання – Руська земля.Літописи зберегли легенду про перших князів-засновників Києва: Кия, Щека, Хорива та їх сестру Либідь. Місто Київ був заснований в середині 5 століття. Після них князями були Аскольд і Дір (рідні брати). За легендою вони звільнили галявин від хазарської влади й почали тут княжити. Під час їх правління було здійснено декілька вдалих військових походів проти Візантії. Приблизно тоді ж посилилася боротьба з східними сусідами-хозарами. На півночі східнословя’нських земель утворилося потужне Новгородське князівство. У зовнішньополітичній сфері активність давньоруської держави була зосереджена на традиційному для русичів візантійському напрямі. Починаючи з Аскольда і закінчуючи Святославом, кожен з руських князів вважав за необхідне організувати декілька походів на Візантію.

Погляди вчених:

Норманська теорія. Цю теорію запропонували Міллер та Шльоцер у VIII ст.. вченні заявили, що КР створили не слов’яни, т.я. слов’яни були на низькому ступені розвитку, а державу їм принесли скандинави (нормани,варяги).

По перше вчені вивчили походження слова «Русь». «Русь»- це скандинавське слово, було слово «рос»(озброєний дружинник); стверджували (проаналізувавши імена перших князів Олег,Ольга та ін.) що ці імена скандинавського походження; проаналізувавши міжнародні документи Русі (Договір КР з Візантією) і у 911 році всі хто підписував договір,їх імена усі були скандинавського походження.

У ХІХ ст. цю теорію відстоював історик Соловйов. А зараз цієї теорії дотримуються англо-американські країни.

Анти норманська теорія. Висунув російський вчений Ломоносов у ХVIII ст. Також цієї теорії дотримувався Грушевський. В роки СРСР були саме ці погляди. Ломоносов дослідив слово «Русь», доказуючи що це слов’янське слово (річка Рось); дослідив імена князів і доказував що (Кий,Аскольд,Дір) це слов’янські імена; за даними археології доведено, що на території Русі археологи знайшли мало поховань варягів.

Пантюркістська теорія. Цю теорію у ХІХ ст. висунув Пріцак. За нею КР створили хазари. Вони захопили землю полян і племена платили хазарам данину. КР була васалом хазар. У міжнародних документах Х-ХІ ст. іноземці називали монарха не Київський князь, а Київський каган.

Особливості суспільно-політичного ладу Київської Русі у ІХ-Х ст.

Особливості суспільно-політичного ладу Київської Русі у ІХ-Х ст. поділялися на два етапи.

До першого етапу входили такі особливості: не існувало феодальної власності; на Русі існували численні пережитки первісного ладу; не було на Русі писаних законів(соц.відносини регулювалися за допомогою неписаних законів(звичаїв кровної помсти)); велику роль відігравали народні збори Віче,які мали право прогнати монарха з пристолу і запросити нового; збирання данини мало примітивний характер; соціальна структура суспільства була вкрай простою, не притаманна феодальному; КР булла слабо централізованою державою – залежність окремих земель від Києва обмежувалося постачанням данини. В окремиї місцях правили князі не династії Рюриковичів. Таким чином КР булла конгломератом 20 та більше племен, різних земель та народів. Звідси витікало, що пока єдиний український народ ще не склався; КР булла дружинною державою; на Русі існував колективний сюзернітет; відбувалась горизонтальна ротація князів; влада на Русі не мала постійного характеру і відповідно на Русі не склалися постійні стійкі стосунки політичної структри.

Другий етап: відбуваються зміни в соціально-класовій структурі та в політичній системі; розколюється християнство на католиців(захід) та православних(схід); зявляються писані закони(Руська правда Ярослава 1016);за правління Ольги визначається регламентація данини племен%поступово починає виникати інститут кріпосного права; починається «окняжіння» земель сільської громади; посилюється єдність держави.