Теорія економічного зростання. Способи виміру

Зміст

ВСТУП. 3

1. Теорія економічного зростання. Способи виміру.. 5

2. Типи економічного зростання.. 7

2.1 Екстенсивний тип.. 7

2.2. Інтенсивний тип.. 10

3 Темпи економічного зростання.. 14

4. Фактори економічного зростання.. 15

5. Державне регулювання економічного зростання.. 20

Висновок.. 22

Список літератури.. 23

 

ВСТУП.

Теорія економічного зростання є одним з найбільш складних розділів економічної науки, присвяченої дослідженню ринкового господарства. Як визначити внесок кожного з факторів виробництва в процес збільшення суспільного продукту? Як вимірити якісне удосконалювання праці, капіталу і землі, тобто які показники можуть відбити ці зміни? Особливе значення аналіз економічного зростання має в останні десятиліття. Сам по собі економічний зростання суперечливий. Так, можна домогтися збільшення виробництва і споживання, матеріальних благ за рахунок погіршення їхньої якості, за рахунок економії на очисних спорудженнях і погіршення умов життя. Домогтися тимчасового зростання виробництва можна і за рахунок хижацької експлуатації ресурсів. Такий зростання або хитливий або взагалі небажаний. Тому економічний зростання має сенс тоді, коли він сполучиться із соціальною стабільністю і соціальним оптимізмом. Такий зростання припускає досягнення ряду збалансованих цілей: збільшення тривалості життя, зниження захворюваності і травматизму; підвищення рівня утворення і культури; більш повного задоволення потреб і раціоналізації споживання; соціальній стабільності і впевненості у своєму майбутньому; подолання убогості і різких розходжень у рівні життя; досягнення максимальної зайнятості; захисту навколишнього середовища і підвищення екологічної безпеки; зниження злочинності.

Характер і динаміка економічного розвитку країни є предметом найпильнішої уваги економістів і політиків. Від того, які процеси відбуваються в динаміку і рівні розвитку, які при цьому відбуваються структурні зміни в національній економіці, залежить дуже багато чого в житті країни і її перспектив.

В даний час економічний зростання (його зміст, фактори, на нього що впливають) став найбільше обговорюваною темою в Росії. Уперше за роки реформ наша країна переживає стійкий економічний зростання. І що саме головне – по своєму змісті, структурі це зовсім іншої, більш здоровий зростання, у порівнянні з тим, що ми спостерігали до кризи 1998 року.

У даній роботі на прикладі російської економіки ми розглянемо, які бувають типи економічного зростання, які фактори впливають на нього, ресурси зростання, його зміст. І навіть за такий короткий період часу, скільки триває підйом у російській економіці, спостерігачі виділяють цикли інтенсивного зростання й уповільнення в розвитку народного господарства, що ми також вивчимо.

Ціль даної роботи – зробити узагальнення по вивченій економічній літературі по досліджуваній проблемі, здійснити аналіз фактичних даних, що відбивають динамікові економічного зростання і, нарешті, сформулювати висновки і пропозиції по розглянутому питанню, виходячи з власного бачення досліджуваного економічного процесу.

Теорія економічного зростання. Способи виміру

Теорія зайнятості і політика стабілізації економіки засновані на статичному або короткостроковому підході. Допускається, що при фіксованому обсязі ресурсів економіка здатна забезпечити визначений рівень валового національного продукту (ВНП) в умовах повної зайнятості.

Теорія зайнятості ставить наступне основне питання: «Що необхідно зробити для повного використання існуючих в економіці виробничих потужностей?» Що ж качається теорії економічного зростання, її основна проблема формулюється так: «Яким образом можна збільшити обсяг виробничих потужностей або ВНП в умовах повної зайнятості?»

Економічний зростання у масштабі всього суспільного виробництва представлений збільшенням річного обсягу виробництва товарів і послуг. Тому показником, за допомогою якого виміряється економічний зростання звичайно виступає ВНП. Крім того, для ця ж цілей використовується динаміка валового внутрішнього продукту (ВВП). При цьому в розрахунок приймаються всі зміни тільки реального ВНП за рахунок високих цін поточного періоду, тобто зміна номінального (у ціновому вираженні) ВНП, не може розглядатися як економічний зростання. Справді, якщо в даному році ніяких змін у загальному обсязі кінцевої продукції не відбулося, а ціни виросли, наприклад у 4 рази, свідчила б така ситуація про економічний зростання? Негативна відповідь очевидна.

Для виміру економічного зростання, особливо при зіставленні на міжнародному рівні, широко використовується такий показник, як «величина ВНП на душу населення» (і темпи його зростання). Цей показник звичайно використовується для характеристики рівня життя і динаміки добробуту населення тієї або іншої країни. При однаковому обсязі реального національного продукту його величина, що приходиться на душу населення, буде залежати від чисельності населення даної країни. Так, ВНП Індії майже на 70% перевершує ВНП Швейцарії, однак за рівнем життя населення Індії відстає від Швейцарії більш ніж у 60 разів. Тому, якщо зміни ВНП використовувати як узагальнений показник життєвого рівня, необхідно враховувати зміни, що відбуваються в чисельності населення. Наприклад, якщо реальний ВНП за рік збільшився на 1,5%, але загальна чисельність населення за цей період теж виросла на 1,5%, те в середньому рівні життя населення ніяких змін не відбудеться. Підвищення середнього рівня життя викликає лише таке збільшення обсягу виробництва (ВНП), що перевищує зростання населення.

Економічне зростання прийнято вимірювати як в абсолютних величинах, так і у відносних (у відсотках до величини попереднього періоду). Наприклад, якщо реальний ВНП складав 200 млрд. карбованців торік, а в поточному – 210 млрд. карбованців, то можна розрахувати темпи зростання, віднімаючи з величини реального ВНП поточного року величину торішнього реального ВНП і співвіднести різниця з величиною реального ВНП за минулий рік.