Особливості процесів реабсорбції в канальцях нирок

Організ. с-ми виділення, органи виділення

Виділення – це процес видалення з організму шкідливих і непотрібних продуктів обміну речовин, надлишку води, солей, спрямований на підтримання сталості його внутрішнього середовища. Усі непотрібні та шкідливі для організму речовини виводяться назовні органами дихання, травлення, сечовиділення та шкірою. Ці органи утворюють систему виділення, але важливу роль у процесі виділення відіграє саме сечовидільна система.

Через легені –до 15% - виділяються CO₂, пари Н₂О, деякі леткі речовини (ефір, алкоголь). Через шкіру – до 20% - виділяються CO₂, мінеральні солі, солі важких металів, аміак. Через кишечник - до 6% - кінцевих продуктів обміну, важких металів. Через сечовидільну систему – до 60% - виділяється основна частина шкідливих речовин.

Через ШКТ виводяться як ендогенні метаболіти, так і екзогенні речовини. Слинні залози можуть виводити сечовину, сполуки ртуті, бісмуту, брому, йоду. Слизова оболонка шлунка володіє здатністю виводити алкоголь, опіати, сечовину, сполуки ртуті, миш’яку, хлороформу, брому, саліцилати. Різні відділи тонкого кишечнику виділяють сечовину, сечову к-ту, іони К, Са, СІ. Крім того, з каловими масами виділяються неперетравлені інгредієнти їжі, що не всмокталися, які можуть представляти загрозу токсичного отруєння організму. Ця ф-ція особливо виявляється за рах. Діареї. Підшлунк. з-за виводить сечовину, сечову к-ту, солі Са, цинку, заліза, ртуті, срібла, хінін, сульфаніламіди. У процесах екскреції важлива роль належить печінці. Вона виводить сечовину, глютамін, креатинін, холестерин, жовчні пігменти. Із жовчю декретуються продукти обміну гемоглобіну та інших порфіринів, холестерину. У ній відбувається руйнування багатьох гормонів, лікарських препаратів, отрутохімікатів та інших токсинів, які всмоктуються з кишечнику.

Через легені виводяться леткі сполуки: СО2, ефір, хлороформ, ацетон, до 400-1000 мл води. Крім того, з повітря, що видихається, виводяться продукти життєдіяльності самої легеневої тканини, секрет залоз слизової оболонки. Гіперсекреція цих залоз спостерігається при порушенні ф-ції нирок: у цьому випадку через легені виділяється багато сечовини, яка, розкладаючись, утворює аміак.

2.

Особливості процесів реабсорбції в канальцях нирок

Первинна сеча, проходячи по канальцях та збиральних трубочках, перед тим, як перетворитися на кінцеву сечу, зазнає значних змін. Різниця полягає не тільки в її кількості (із 180 л залишається 1-1,5 л), але й якості. Відбувається процес реабсорбції. Концентрація інших речовин у багато разів збільшується: вони концентруються при реабсорбції води. Ще інші речовини, яких взагалі не було в первинній сечі, з'являються в кінцевій. Це відбувається в результаті їх секреції.Канальцева реабсорбція відбувається у всіх відділах, але її механізм в різних частинах не одинаковий. У проксимальних звивистих канальцях повністю реабсорбуються амінокислоти, глюкоза, вітаміни, мікроелементи. В цьому ж відділі реабсорбується близько 2/3 води та неорганічних солей Nа+, К+, Са2+, Мg2+, Сl–, НСО–, тобто ті речовини, які потрібні організму для його діяльності. Механізм реабсорбції головним чином прямо чи посередньо пов'язаний з реабсорбцією Nа+. Реабсорбція натрію Більша частина Nа+ реабсорбується проти градієнту концентрації за рахунок енергії АТФ. Реабсорбція Nа+ здійснюється в 3 етапи: перенесення іона через апікальну мембрану епітеліальних клітин канальців, транспортування до базальної або латеральної мембрани та перенесення через зазначені мембрани в міжклітинну рідині і в кров. Основною рушійною силою реабсорбції є перенесення Nа+ за допомогою Nа+, К+–АТФази через базолатеральну мембрану. Це забезпечує постійне відтікання іонів з клітин. Унаслідок цього Nа+ за градієнтом концентрації за допомогою спеціальних утворень ендоплазматичного ретикулуму надходить до мембран, повернутих до міжклітинного середовища.Внаслідок цього постійно діючого конвейєра концентрація іонів в середині клітини і особливо поблизу апікальної мембрани стає значно нижчою, ніж з другого її боку. Це сприяє пасивному надходженню Nа+ в клітину по іонному градієнту. Таким чином, 2 етапи натрієвої реабсорбції клітинами канальців є пасивними і лише один, кінцевий, потребує витрат енергії. Крім того, частина Nа+ реабсорбується пасивно по міжклітинних проміжках разом із водою. Реабсорбція глюкози Глюкоза реабсорбується разом із транспортом Nа+. В апікальній мембрані клітин є спеціальні транспортери. Це білки з молекулярною масою 320 000, які в початкових відділах проксимального канальця переносять один Nа+ та одну молекулу глюкози (поступове зменшення концентрації глюкози в сечі призводить до того, що в наступній ділянці канальця для перенесення однієї молекули глюкози використовується вже два Nа+). Рушійною силою цього процесу є також електрохімічний градієнт Nа+, На протилежному боці клітини комплекс Nа-глюкоза-переносник розпадається на три елементи. Внаслідок цього звільнений переносник повертається на своє колишнє місце і знову набуває здатності переносити нові комплекси Nа+ та глюкози. В клітині концентрація глюкози збільшується, завдяки чому утворюється градієнт концентрації, який спрямовує її до базально-латеральних мембран клітини та забезпечує вихід у міжклітинну. Реабсорбція амінокислот Реабсорбція амінокислот відбувається за таким же механізмом, як і реабсорбція глюкози.Виявлено 4 типи транспортних систем: а) для основних; б) для кислих; в) для гідрофільних; г) для гідрофобних амінокислот. Відповідь: Сін 130мл - Хв діурез 2мл=128мл(ре абсорбується первинної сечі за 1 хв).