Послідовність вивчення курсів історії України

І всесвітньої історії по класах

Клас	Навчальний курс	Кількість годин
	Історія України (Вступ до історії)
	Інтегрований курс («Всесвітня історія. Історія України»)
	Всесвітня історія   Історія України
	Всесвітня історія   Історія України
	Всесвітня історія   Історія України

 

Зміст курсів

Клас

К

урс історії у 5 класі має пропедевтичний характер, що визначає принципи відбору змісту та стилістичні особливості його подачі. П’ятикласники уперше ознайомлюються з навчальним предметом «Історія», тому головними завданнями курсу є:

•формування уявлень і початкових знань учнів про історію як галузь людських знань, як науку, що має свій предмет вивчення і свої методи дослідження;

•розвиток у школярів інтересу до предмета та мотивації до його вивчення.

Беручи до уваги вікові особливості пізнавальної діяльності дітей 10 — 11 років, автори програми пропонують сформувати в учнів первинні знання та уявлення про розвиток історії як науки і як живу пам’ять про життя людей у минулому, про що саме та про кого пишуть історики. Передбачається ознайомлення дітей з історичними джерелами різних типів, — як письмовими, так і речовими, включаючи пам’ятки, що формують навколишнє історичне середовище. Оскільки курс історії у 5 класі не передбачає систематичного викладу інформації про минуле, то історичні факти неминуче подаються фрагментарно. Відбір запропонованих подій, явищ, історичних персонажів тощо автори намагалися збалансувати як з погляду представлення регіональної історії, так і враховуючи багатоаспектність соціальної, політичної історії, історії культури та повсякдення.

Відповідно курс складається з трьох розділів, які дають змогу учням послідовно опанувати відповідну інформацію та початкові предметні уміння, що становлять основу подальшої історичної освіти школярів. Програмою передбачено практичні заняття, метою яких є показати не лише можливості різноманітних історичних джерел у формуванні історичного знання, а й наближення історії як науки до учнів, її локального виміру, вироблення відповідального ставлення до минулого та різних форм його збереження. Деякі з рекомендованих практичних занять можуть бути проведені у формі екскурсій до музеїв, архівів, історичних пам’яток. На відміну від інших курсів, зважаючи на вікові особливості учнів, програмою передбачено лише один урок узагальнення — до всього курсу.

Для виконання зазначених завдань у програмі як приклади подано окремі факти, явища та персоналії, тому їхній перелік не є ­вичерпним. Він має стати орієнтиром для авторів підручників, завдання яких — відобразити зміст програми у всій її повноті, розробити цікавий, доступний для підлітків текст та відповідний методичний апарат, що передбачає розвивальну діяльність та компетентнісний підхід до навчання.

Серед державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів увагу зосереджено на формуванні в учнів первинних уявлень про сутність та особливості історичного знання, позитивного ставлення до історії як предмета, здобуття п’ятикласниками вмінь осмисленого читання й опрацювання текстів на історичну тематику, ключових та предметних компетентностей на рівні, що відповідає основним віковим можливостям учнів.

Історія України (Вступ до історії)

К­ть год	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Розділ І. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДОВІДУЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ
	Істоpiя як наука. Українські вчені­історики. Історія і час. Історична карта. Писемні джерела. Архіви. Мова як джерело знань про минуле. Фольклор. Речові історичні джерела. Музеї. Географічні назви в істо­ричній науці. Практичне заняття. Про що можна довідатися з сімейного фотоальбому. Родинне дерево. Практичне заняття. Які назви в моєму рідному місті (селі) нагадують про минуле	Учень/ учениця: • креслить лінію часу та позначає на ній запропоновані дати; спів­відносить рік зі століттям; • розрізняє умовні позначки на історичній карті; з находить на карті територію України, її столицю; • розповідає про те, як історики довідуються про минулі часи на основі археологічних розкопок, писемних і речових джерел, монет і грошей, назв населених пунктів; про діяльність українських істо­риків (два­три на вибір), історію сім’ї та родинне дерево; • коментує текст підручника під час читання і складає запитання до нього; • пояснює, що таке історія, хто такі історики, як відбувається відлік часу в історії, що таке історичні джерела та які вони бувають; • добирає інформацію про минуле з сімейних фотографій; • наводить приклади історичних пам’яток, писемних і речових джерел, слів, прислів’їв, казок про минуле, історичних назв своєї місцевості, з яких можна довідатися про давні часи;
		• висловлює судження щодо ви­вче­ння історії свого народу і країни та ролі музеїв, архівів, історичної науки у збереженні пам’яті про минуле
	Тематичне оцінювання
Розділ ІІ. ПРО ЩО І ПРО КОГО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ
	Люди в історії: історичні діячі, групи людей і народи. Події та явища в історії: відкриття, битви, подорожі, господарське та повсякденне життя. Житло і побут давніх мешканців України. Київські князі. Запровадже­ння християнства. Українське козацтво у бит­­вах і походах. Українське село і місто у ХVІІІ ст. Відкриття Харківського університету та його вплив на українську культуру. Українська революція 1917—1920 рр. Україна в роки Другої світової (1939—1945) та Великої Вітчизняної (1941—1945) воєн. Проголошення незалежно­сті України. Практичне заняття. Про що і про кого розповідає історія рідного краю	Учень/ учениця: • установлює хронологічну тривалість і послідовністьзазначених подій та явищ, співвідносить подію, історичне явище і століття; • знаходить на карті території, пов’язані із зазначеними подіями та діяльністю людей; • розповідає про історичну подію чи явище, історичних діячів на основі тексту підручника та використання матеріалу практичної роботи; • виокремлює в тексті головне й другорядне, складає простий план тексту підручника, зокрема у формі запитань; • складає запитання щодо перебігу історичної події; • пояснює, про що і про кого розповідає історія як наука; • зіставляє окремі події з історії родини й рідного краю та України; • висловлює власне ставлення до історичних подій, явищ і діячів, що пропонуються для вивчення
	Тематичне оцінювання
Розділ ІІІ. Що історичні пам’ятки розповідають про минуле
	Храми та ікони. Софійський собор і Києво­Печерська лавра. Книги і мініатюри. Остромирове Євангеліє та «Апостол» Івана Федорова. Замки і палаци. Генуезька і Кам’янець­Подільська фортеці. Бахчисарайський та Маріїнський палаци. Вулиці та площі. Вулиця Хрещатик у Києві. Площа Ринок у Львові. Парки і сади. «Софіївка» в Умані та заповідник «Качанівка» на Чернігівщині Практичне заняття. Які історичні пам’ятки мого міста (села), рідного краю розповідають про минуле. Практичне заняття. Моя уявнаподорож історичними місцями України	Учень/ учениця: • установлює хронологічну послідовність створення зазначених пам’яток; • показує на карті місце­знаходження цих пам’яток; • називає, розпізнає та описує пам’ятки на основі вивченого матеріалу і практичної роботи; • пояснює історичні поняття на основі тексту підручниката застосовує їх під час виконання пізнавальних завдань; • складає план розповіді про пам’ятку і розповідає за планом, уживаючи історичні поняття і терміни; • наводить приклади пам’яток свого краю та описує їх; • висловлює власне ставлення до цих пам’яток і необхідності їх збереження
	Тематичне оцінювання
	Узагальнення до курсу: «Роль громадян, історичної науки, музеїв та архівів у збереженні минулого України»	Учень/ учениця: • пояснює, що таке історія і що є предметом вивчення історії як науки; • висловлює судження щодо важливості історичних знань та ролі громадян, історичної науки, музеїв, архівів у збереженні минулого
	Резерв

 

Клас

К

урс історії Стародавнього світу є першим систематичним курсом історії у середній школі, на матеріалі якого починається формування основ систематичних історичних знань, ціннісних орієнтацій, особистісних переконань, у ширшому значенні — основ гуманітарної культури учнів. Особливостями даного курсу є, по­перше, його інтегрований характер — давня історія України вивчається як складова всесвітньої історії; по­друге, вивчення історичного матеріалу здійснюється у широких хронологічних межах: від появи первісної людини до занепаду Західної Римської імперії.

Курс має на меті сформувати в учнів розуміння цивілізаційної значущості стародавнього періоду в історії України, Європи та світу в цілому, античної цивілізації як основи для подальшого розвитку європейських суспільств. Задля посилення наступності у викладі матеріалу, послідовного розкриття концептуальних положень та внутрішніх логічних зв’язків у деяких темах програми подається нова послідовність вивчення навчального матеріалу та застосовується проблемно­тематичний принцип його побудови.

Викладаючи курс, варто пам’ятати, що учні 6 класу вперше озна­йомлюються не лише із системним поглядом на час і простір як невід’ємними складовими історичного процесу, а й починають опановувати складні поняття — «влада», «держава», «релігія», «тип господарства», «суспільний устрій», «культура», «цивілізація». Матеріал курсу зосереджений навколо таких змістових ліній, як «людина — природа», «людина — влада», «людина — світ уявлень та ідей».

У 6 класі, порівняно із пропедевтичним курсом історії 5 класу, зростають вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів стосовно вмінь локалізувати історичні події у часі та просторі, використовувати підручник як джерело знань, застосовувати історичні поняття для пояснення минулого, висловлювати ставлення до діяльності зазначених історичних діячів, отримувати інформацію з адаптованих історичних джерел. Зміст практичних занять у 6 класі уможливлює розвиток предметних умінь, сприяє формуванню ключових елементів та історичної компетентності відповідно до вікових особливостей учнів.

Програмою передбачено проведення уроків узагальнення та тематичного оцінювання наприкінці вивчення більшості тем.

Інтегрований курс

(«Всесвітня історія. Історія України»)

К­ть год	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
	ПОВТОРЕННЯ Що таке історія. Час і простір в історії. Історичні джерела. Вступ Своєрідність епохи стародавнього світу як першого етапу в історії людства. Історичні джерела з історії стародавнього світу. Практичне заняття. Відлік часу в історії стародавнього світу	Учень/ учениця: • згадує і пояснює, що таке історія, як історичні процеси розвивають­ся в часі та просторі, що таке історичні пам’ятки, джерела знань про минуле, історичні події, хто такі історичні діячі (на прикладі історії України та рідного краю); • називає основні етапи в історії людства, хронологічні межі історії стародавнього світу, основні види історичних джерел; • здійснює відлік років в історії, співвідносить рік — століття — тисячоліття, визначає тривалість і послідовність історичних подій; • застосовує і пояснює на прикладах поняття і терміни: «історія стародавнього світу», «історичне джерело з історії стародавнього світу», «ера — до Різдва Христового і від Різдва Христового»
Розділ І. ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ
	Наукові та релігійні теорії походження людини. Основні етапи антропогенезу. Розселення людей по земній кулі. Форми господарювання первісної людини.	Учень/ учениця: • називає основні етапи антропогенезу («австралопітек», «пітекантроп», «неандерталець», «людина розумна»), основні заняття людей на різних етапах первісного суспільства;
	Привласнювальні та відтворювальні форми гос­подарства. Суспільна організація (рід — плем’я — община) та організація влади (народні збори — рада старійшин — вождь) за первісних часів. Культура та вірування людей за первісних часів.   Практичне заняття. Основні стоянки та пам’ятки первісних людей на тери­торії України.   Трипільська культура. Господарство, побут і духовне життя носіїв трипільської культури	• показує на карті місця знахідок решток найдавніших людей, стоянки давніх людей на території України, території розселення носіїв трипільської культури; • застосовує і пояснює на прикладах поняття: «рід», «плем’я»; «союз племен», «родова община», «сусідська община», «народні збори», «рада старійшин», «вождь»; • описує головні винаходи людства доби кам’яного і мідно­бронзового віків, первісні форми релігійних вірувань і мистецтво людей за первісної доби; • визначає і пояснює на прикладах основні ознаки привласнювального та відтворювального господарства; • порівнює форми господарювання та спосіб життя людини за різних етапів первісної доби; • характеризує організацію влади за первісних часів, ускладнення суспільного життя; • оцінює значення первісної доби в історії людства
	Узагальнення. Тематичне оцінювання
Розділ ІІ. ЦИВІЛІЗАЦІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ
	Тема І. СТАРОДАВНІЙ ЄГИПЕТ   Вплив природно­географічних умов на розвиток єгипетської цивілізації. Повсякдення та господарське життя. Утворення держави та цивілізації в Єгипті. Влада, суспільна організація в Стародавньому Єгипті. Будівництво пірамід (Джосер, Хеопс). Розквіт та занепад Єгипту в ІІ тис. до Р. Х. Хатшепсут. Тутмос ІІІ. Рамзес ІІ. Архітектура і мистецтво, писемність і освіта. Практичне заняття. Міфи та релігія Стародавнього Єгипту	Учень/ учениця: • називає хронологічні межі заснування, розквіту та остаточного занепаду держави в Стародавньому Єгипті, основні періоди історії, спорудження пірамід; • показує на карті долину Нілу, територіальні межі та основні центри Стародавнього Єгипту, напрямки завойовницьких походів єгипетських фараонів Тутмоса ІІІ та Рамзеса ІІ; • застосовує та пояснює на прикла­дах поняття: «ном», «держава», «реформа», «податки і повинності», «ієрогліф», «фараон», «чиновник», «вельможа», «іригація»; • описує особливості повсякденно­го та духовного життя, культури стародавніх єгиптян, життя і діяльність історичних постатей; • наводить приклади впливу природно­географічних умов на зародження і розвиток держави та цивілізації в Єгипті; • характеризує особливості розвитку Єгипту в різні періоди його історії, міфологічні та релігійні уявлення давніх єгиптян; • оцінює внесок єгипетської цивілізації у світову культуру
	Узагальнення. Тематичне оцінювання
	Тема ІІ. ЦИВІЛІЗАЦІЇ ПЕРЕДНЬОЇ ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ. КІММЕРІЙСЬКО­СКІФСЬКИЙ СВІТ   Вплив природно­географіч­них умов на розвиток цивілізацій Дворіччя в ІІІ—ІІ тис. до Р. Х. Вавилон за часів Хаммурапі. Фінікійські міста­держави. Фінікійська колонізація. Ізраїльсько­Іудейське царство. Біблія як історичне джерело. Ново­Ассирійське та Ново­Вавилонське царства у першій половині І тис. до Р. Х. (оглядово). Перська держава Ахеменідів. Залізний вік на території сучасної України. Кіммерійсько­скіфський світ у взаєминах з цивілізаціями Передньої Азії. Практичне заняття. Історичні джерела про скіфів. Геродот про скіфський похід Дарія І	Учень/ учениця: • називає хронологічні межі розквіту Вавилона за правління Хаммурапі, Ізраїльсько­Іудейського царства — Давида і Соломо­на, Ново­Асси­рійського царства — Ашшурбаніпала, Ново­Вавилонського царства — Навуходоносора ІІ, Перської держави — Дарія І; • показує на карті територію Дво­річчя, Вавилонського царства часів Хаммурапі, фінікійські міста­держави, кордони Ізраїльсько­Іудейського царства, Перської держави за часів Дарія І, території розселення кіммерійців та скіфів, напрямки фінікійської колонізації; • застосовує та пояснює на прикладах поняття: «колонія», «метрополія», «колонізація»; «місто­держава», «клинопис», «закон», «Біблія», «пектораль», «скіфський курган»; • характеризує діяльність Соломона та Дарія І, суспільне, господарське життя та культурну спадщину племен і народів залізного віку, що проживали на території України, внесок цих цивілізацій у культурну спадщину людства; • описує спосіб життя населення різних цивілізацій Передньої та Центральної Азії і Кіммерійсько­Скіфського світу;
		• наводить приклади впливу природно­географічних умов Дворіччя на зародження держави та цивілізації, ролі заліза в історії людства, природно­географічних умов Північного Причорномор’я на тип господарювання кіммерійців та скіфів; • оцінює внесок цивілізацій Передньої та Центральної Азії, кіммерійців і скіфів у світову культуру
	Узагальнення. Тематичне оцінювання
	Тема ІІІ. СТАРОДАВНІ ІНДІЯ ТА КИТАЙ   Вплив природно­географічних умов на розвиток цивілізацій в Індії. Індська цивілізація. Ведійська цивілізація. Суспільний устрій, релігія та повсякденне життя Давньої Індії. Будда та його вчення. Вплив природно­географічних умов на розвиток цивілізації в Китаї. Суспільний устрій та повсякденне життя Давнього Китаю. Конфуцій та його вчення. Давньокитайські імперії. Практичне заняття. Наукові знання, освіта та писемність у Стародавньому Китаї	Учень/ учениця: • називає хронологічні межіутворення та розквіту цивілізацій в Індії та Китаї; • показує на карті долини Інду і Гангу, Хуанхе та Янцзи, територіальні межі й основні центри давніх Індії та Китаю; • застосовує та пояснює на прикладах поняття: «веди», «імперія», «Великий шовковий шлях», «індуїзм», «буддизм», «конфуціанство»; • описує спосіб життя людей стародавньої Індії та Китаю; • наводить приклади впливу природно­географічних умов Індії та Китаю на зародження держави і цивілізації; • характеризує суспільний устрій, релігійні погляди і культурні здобутки мешканців давніх Індії та Китаю; • оцінює внесок цивілізацій Індії та Китаю у світову культуру
	Узагальнення. Тематичне оцінювання
Розділ ІІІ. ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ
	Тема І. СТАНОВЛЕННЯ АНТИЧНОЇ ГРЕЦЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ   Вплив природно­географічних умов на розвиток античної грецької цивілізації. Населення Давньої Греції. Практичне заняття. Давньогрецька міфологія і релігія як спосіб світосприйняття людей.   Перекази про найдавнішу історію Греції. Археологічне відкриття Мінойської та Ахейської палацових цивілізацій, їх основні центри; розквіт і занепад. Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера. Боротьба демосу із знаттю. Грецька тиранія. Велика грецька колонізація. Заснування античних грецьких поселень на території України. Взаємини греків і місцевого населення. Об’єднання Аттики. Законодавча реформа. Ліквідація тиранії в Афінах. Завершення формування Афінського поліса. Спарта. Практичне заняття. Побут та виховання спартанців	Учень/ учениця: • називає хронологічні межі існування Мінойської та Ахейської палацових цивілізацій, гомерівського періоду, Великої грецької колонізації, заснування перших грецьких поселень на території України; • показує на карті Балканський півострів та острови Егейського моря, основні центри Мінойської та Ахейської та античної полісної цивілізацій, основні області Балканської Греції, напрямки Великої грецької колонізації, античні грецькі поселення на території України; • застосовує та пояснює на прикла­дах поняття: «елліни», «громадянин», «демос», «аристократія», «драконівські закони», «тиранія»; • описує спосіб життя людей та культурні пам’ятки Стародавньої Греції; • наводить приклади впливу природно­географічних умов Греції на розвиток цивілізації; • характеризує і порівнює суспільний устрій, культурні досягнення Мінойської та Ахейської палацових держав, періоду розквіту і занепаду Мінойської та Ахейської цивілізації, реформи Лікурга і Солона;
		• висловлює власне ставлення до спадщини давньогрецького суспільства, ролі античних грецьких поселень в історії України
	Узагальнення. Тематичне оцінювання
	Тема ІІ. АНТИЧНА ГРЕЦЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ДОБИ   Греко­перські війни. Марафонська битва. Похід Ксеркса. Утвердження демократії в Афінах за Перикла. Права і обов’язки громадянина. Негромадянське населення афінського поліса. Господарювання та повсякденне життя в Давній Греції. Античні олімпійські ігри. Сім’я, освіта та виховання афінян. Криза грецького поліса. Демосфен. Підкорення Греції Філіпом II. Практичне заняття. Мистецтво Стародавньої Греції	Учень/ учениця: • називає хронологічні межі та датигреко­перських воєн, Марафонської битви, перебування Перикла на чолі афінської демократії; • показує на карті Перську державу і Грецію, перебіг греко­перських воєн та місця основних битв; • застосовує та пояснює на прикладах поняття: «демократія», «права і обов’язки громадянина», «фаланга»; • описує пам’ятки давньогрецького мистецтва, повсякденне життя і традиції афінян, становище афінського громадянина; • порівнює устрій та повсякдення Спарти й Афін, спосіб життя і виховання спартанців та афінян; • характеризує розвиток на­уки, культури Греції класичної доби, наслідки греко­перських війн; • характеризує діяльність видатних діячів; • висловлює судження про важливість афінської демократії, прав та обов’язків громадян; • оцінює внесок античноїгрецької цивілізації в історію людства та України
	Узагальнення. Тематичне оцінювання
	Тема ІІІ. ДОБА ЕЛЛІНІЗМУ   Практичне заняття. Особистість і діяльність Александра Великого за історичними джерелами   Елліністичні держави. Основні риси еллінізму. «Зустріч цивілізацій». Культура за елліністичної доби. Практичне заняття. Суспільне, господарське життя та побут в античних полісах на території України	Учень/ учениця: • називає дати Східного походу Александра Великого, хронологічні межі елліністичного етапу, існування грецьких поселень на території України; • показує на карті кордони держави Александра Великого, центри античної цивілізації на території України, перебіг Східного походу, територіальні межі елліністичних держав, основні центри елліністичної цивілізації; • характеризує діяльність видатних діячів;   • застосовує та пояснює на прикладах поняття: «еллінізм», «музей», «пергамент»; • описує пам’ятки елліністичної цивілізації, життя та побут мешканців грецьких полісів на території України, повсякденне і духовне життя в Александрії; • оцінює внесок елліністичної цивілізації в історію людства та України
	Узагальнення. Тематичне оцінювання
Розділ ІV. ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ
	Тема І. СТАРОДАВНІЙ РИМ ЗА ЦАРСЬКОЇ ТА РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ДОБИ Вплив природно­географічних умов на життя населення Апеннінського півострова. Виникнення міста Рима. Царська доба в історії Стародавнього Риму. Римська республіка V—І ст.до Р. Х. Боротьба плебеїв з патриціями за свої права. Соціальний устрій та організація влади. Права та обов’язки громадянина*. Військова експансія Риму й утворення Римської середземноморської держави. Релігія, сім’я і виховання. Криза Римської республіки. Боротьба за республіку: реформи братів Гракхів. Перший тріумвірат і диктатура Цезаря. (оглядово) Практичне заняття. Історичний портрет Цезаря	Учень/ учениця: • називає хронологічні межі заснування Рима, Римської республіки, роки Другої Пунічної війни, реформ братів Гракхів, диктатури Цезаря; • показує на карті Апеннінський півострів, Рим, Карфаген, перебіг Другої Пунічної війни, кордони Римської середземноморської держави, римські провінції доби Республіки; • визначає характерні риси суспільного устрою Римської республіки; • описує побут і повсякденне життя за часів Республіки, римське рабовласницьке помістя, сім’ю і виховання у римлян; • застосовує та пояснює на прикладах поняття: «республіка», «патриції», «плебеї», «сенат», «консул», «народний трибун», «вето», «легіон», «провінція», «гладіатор», «диктатор», «імператор», «тріумф», «овація»; • порівнює становище патриціїв та плебеїв; • характеризує особливості респуб­ліканського устрою в Римі, демократії, прав та обов’язків громадян, діяльність Цезаря; • оцінює внесок Риму республіканської доби в історію людства
	Узагальнення. Тематичне оцінювання
	Тема ІІ. РИМСЬКА ІМПЕРІЯ   Римська імперія доби принципату. Октавіан Август. Марк Аврелій. Місто Рим і його повсякденне життя. Кризові явища в Римській імперії. Реформи Діоклетіана і Константина Виникнення християнства та християнізація Римської імперії. Перетворення християнства на офіційну релігію Римської імперії. Практичне заняття. Культура Давнього Риму.   Розпад Римської імперії на Західну та Східну (Візантію). Початок Великого переселення народів. Захоплення Риму варварами.   Практичне заняття. Історичні джерела про суспільне та господарське життя і духовний світ давніх слов’ян	Учень/ учениця: • називає хронологічні межііснування Римської імперії, Боспорського царства, виникнення християнства, роки: встановлення принципату Октавіана Августа, поділу імперії на Західну та Східну (Візантію), занепад Західної Римської імперії; • показує на карті кордони Римської імперії часів розквіту та занепаду, Західної і Східної римських імперій та м. Константинополь, Боспорського царства, а також основні провінції часів імперії, напрямки вторгнення готів і гунів, території, заселені давніми слов’янами та їх сусідами; • застосовує та пояснює на прикладах поняття: «християнство», «Символ віри», «Святе письмо», «церква», «діаспора», «Велике переселення народів», «Візантія»; • описує імператорський Рим, пам’ятки давньоримської архітектури, побут і повсякденне життя в імператорському Римі, становище перших християн, заняття, побут, духовне життя давніх слов’ян; • оцінює внесок Римської цивілізації та культури в історію людства; • характеризує реформи Діоклетіана та Константина, суспільний устрій Римської імперії, кризові явища в Римській імперії, зміни у ставленні держави до християнської церкви; • характеризує діяльність видатних діячів;
		• наводить приклади речових пам’яток історії давніх слов’ян, кризових явищ у Римській імперії, зміни у ставленні держави до християнської церкви
	Тематичне оцінювання
	Узагальнення до курсу: «Внесок народів стародавнього світу в історію людства. Роль стародавнього періоду в історії України»	Учень/ учениця: • пояснює, що таке історія стародавнього світу; • називає хронологічні межі історії стародавнього світу; • показує на карті місця зародження й розвитку давніх цивілізацій; • визначає і характеризує основні цивілізаційні здобутки цивілізацій Стародавнього світу; • висловлює судження щодо ролі та значення історії стародавнього світу в розвитку європейської та світової цивілізації
	Резерв

 

 

Клас

К

урс історії для 7 класу є логічним продовженням історії стародавнього світу, новим етапом розвитку ключових та предметних компетентностей учнів згідно з їх віковими можливостями. Це перший систематичний курс вітчизняної історії, мета якого — показати особливості розвитку українських земель даного історичного періоду, зокрема процеси становлення і розбудови Київської та Галицько­Волинської держав, Кримського ханства, політичний статус українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав, особливості соціально­економічного становища та структури середньовічного суспільства на території України, здобутки української культури в ІХ—ХV ст.

Зміст курсу всесвітньої історії структурований за проблемно­тематичним принципом і має на меті формування в семикласників цілісних уявлень про події, явища, процеси періоду Середніх віків (V—ХV ст.) на прикладі середньовічних цивілізацій — Християнської, арабо­мусульманської, традиційних цивілізацій Середньовічного Сходу. Особлива увага спрямована на формування уявлень та знань про еволюцію політичних структур середньовічної Європи, зародження європейського парламентаризму, становлення європейського права, діалог культур. Розуміння цивілізаційної значущості внеску Середньовіччя у світову духовну спадщину допоможе учням зрозуміти суть і своєрідність епохи, витоки європейських інтеграційних процесів.

Матеріал курсів зосереджений навколо змістових ліній «людина — природа», «людина — світ уявлень та ідей», «людина — світ речей», «людина — влада», «людина — суспільство».

До семикласників висуваються складніші, порівняно із 6 класом, вимоги щодо навчальних досягнень. Передбачено, що навчання історії у 7 класі дасть змогу учням зрозуміти причини, особливості та наслідки основних історичних подій, явищ і процесів вітчизняної, європейської та світової історії в епоху Середньовіччя, характеризувати досягнення і взаємовплив народів і цивілізацій цієї доби, міграції повсякденне життя і світосприйняття середньовічної людини, порівнювати середньовічні держави і суспільства, діяльність історичних осіб. Особливого значення набуває робота з історичним картами, засвоєння і використання понять і термінів, усвідомлення різниці між такими елементами змісту, як подія, явище, процес.

 

Всесвітня історія

К­сть год	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
	ПОВТОРЕННЯ Цивілізаційна спадщина стародавнього світу. ВСТУП Середньовіччя як епоха розвитку людства. Хронологічні межі й періодизація, джерела вивчення історії Середньовіччя	Учень/ учениця: • пригадує і називає основні події та характеристики історичного розвитку людства у стародавню добу; • називає хронологічні межі та періодизацію Середніх віків; • пояснює і застосовує поняття: «Середні віки», «цивілізація», «варвари»; • називає види джерел з історії Середньовіччя
Розділ І. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ
	Велике переселення народів. Зв’язок людини і природи у Середньовіччі та рух населення. Утворення «варварських королівств». Франкська держава. Хлодвіг. Імперія Карла Великого та її поділ. Утворення Візантійської імперії. Правління Юстиніана. Протистояння ворогам. Культура Візантії. Вплив природно­ географічних умов Аравії на спосіб життя її населення. Мухаммад і виникнення ісламу. Розквіт і занепад Халіфату. Знання та культура арабського світу.	Учень/ учениця: • називає час Великого переселення народів, існування та підне­сення Франкського королівства, Франкської та Візантійської імперій, Арабського Халіфату, життя Мухаммада, виникнення ісламу, дати падіння Західної Римської імперії, утворення Франкської імперії, Верденського договору, початку ісламського літочислення, загибелі Візантійської імперії; • пояснює і застосовує поняття: «Велике переселення народів», «міграція», «варварське королівство», «Халіфат», «арабський світ», «іслам», «Коран»;
	Практичне заняття. Вплив перших середньовічних імперії на європейську історію	• показує на карті напрямки Великого переселення народів, території «варварських» королівств, Франкської імперії, Візантії, Арабського Халіфату в різні періоди Середньовіччя; • наводить приклади взаємодії людини і природи у Середні віки, рухів народонаселення, досягнень франкської, візантійської та арабської культур; • характеризує Франкську та Візантійську імперії, Арабський Халіфат, повсякденне життя і світосприйняття населення цих держав, взаємовплив імперій і культур, діяльність видатних діячів; • розкриває значенняісламу для арабської і світової культури та історії; • визначає причини, сутність і наслід­ки Великого переселення народів; • висловлює судження щодо діячів раннього Середньовіччя; • оцінює внесок Франкської та Візантійської імперій, Арабського Халіфату в світову духовну спадщину
	Узагальнення. Тематичне оцінювання
Розділ ІІ.СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ
	Нова структура суспільства і теорія трьох станів. Роль християнської церкви в становленні середньовічного суспільства. Практичне заняття. Рицарські традиції. Замки. Життя селян.   Виникнення міст, їх забудова і мешканці. Боротьба городян із сеньйорами, міські комуни. Ремесло та цехи. Торгівля й гільдії. Міська культура. Городянин — людина нового типу. Практичне заняття. Розвиток техніки та повсякденне життя людини у середні віки. Житло, одяг, сім’я	Учень/ учениця: • називає основні стани середньовічного суспільства; характерні риси цехового ремесла; • показує на карті центри ремесла і торгівлі, основні торговельні шляхи Середньовіччя; • пояснює і застосовує поняття: «стани», «феод», «цех», «гільдія», «лихварство», «міська комуна»; • описує середньовічне місто, феодальний замок, повсякденне життя і традиції середньовічної людини; • наводить приклади успішної боротьби городян із сеньйорами, технічних досягнень; • характеризує структуру середньовічного суспільства, роль християнської церкви у житті суспільства середньовічної доби, особливості повсякденного життя і світосприйняття різних верств населення; • визначає причини, сутність і наслідки формування нової структури суспільства, виникнення міст
	Узагальнення. Тематичне оцінювання
Розділ III. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ В Х—ХV ст.
	Практичне заняття. Походи вікінгів та нормандські завоювання. Вільгельм Завойовник.   Хрестові походи. Взаємовідносини європейського та східного світів. Середньовічні держави: від роздробленості до станово­представницьких монархій. Станово­представницькі органи у європейських країнах. Англія та Франція у ХІІ —ХV ст. Генріх ІІ Плантагенет, Філіпп ІV Красивий. Столітня війна. Подвиг Жанни Д’Арк. Практичне заняття. Велика хартія вольностей. Оттон І. Закріплення територіальної роздроб­леності Священної Римської імперії та Італії. Фрідріх ІІ. Мусульманська Іспанія та­ Реконкіста. Утворення королівства Іспанія. Ізабелла, Фердинанд	Учень/ учениця: • називає хронологічні межі походів вікінгів, Хрестових походів, нормандського завоювання Англії, посилення королівської влади за Генріха ІІ Плантагенета в Англії, Філіппа ІV Красивого у Франції, Столітньої війни; дати утворення Священної Римської імперії, початку скликання англійського парламенту, Генеральних штатів у Франції; • показує на карті території зазна­чених країн у різні періоди Середньовіччя, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів, основні події Столітньої війни, перебіг Реконкісти; • пояснює і застосовує поняття: «вікінги», «Хрестові походи», «парламент», «станова монархія», «кортеси», «Генеральні штати», «сейм», «Реконкіста», «Столітня війна», «Золота булла»; • наводить приклади взаємовпливу держав і народів під час походів вікінгів, Хрестових походів; • описує походи вікінгів, Хрестові походи, життя мешканців Європи у мирний та воєнний час, подвиг Жанни Д’Арк; • характеризує Перший та Четвертий Хрестові походи, основні історичні події в європейських країнах у Х—ХV ст.;
		• визначає особливості європейських станово­представницьких органів; • порівнює історичний шлях Англії, Франції, Італії, Німеччини в добу Середньовіччя; • визначає основні напрями діяльності зазначених історичних діячів; • висловлює судження щодо значення походів вікінгів, Хрестових походів, виникнення парламентів
Розділ IV. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
	Середньовічні школи та університети. Початок наукових досліджень. Винаходи.Книгодрукування. Вплив церкви на середньовічне суспільство. Раннє Відродження і гуманізм. Практичне заняття. Християнські храми у житті середньовічних європейців	Учень/ учениця: • називає хронологічні межі поширення романського і готичного стилів, раннього Відродження, дати винайдення книгодрукування, церковного розколу; • показує на карті університетські центри, територію поширення православ’я і католицизму, місцезнаходження найвідоміших пам’яток культури; • пояснює і застосовує поняття: «університет», «єретик», «інквізиція», «Відродження», «гуманізм», «романський стиль», «готичний стиль»; • описує навчання у школах та університетах, романський і готичний храми, пам’ятки європейської культури;
		• наводить приклади визначних здо­бутків середньовічної культури; • характеризує вплив церкви на середньовічне суспільство, боротьбу церкви з єретиками, внесок Р. Бекона, Й. Гутенберга, П. Абеляра, Данте, Петрарки, С. Боттічеллі, Донателло у світову культуру; • порівнює романський і готичний храми, середньовічну і сучасну освіту; • висловлює судження щодо причин і наслідків появи та розвитку гуманістичних ідей
	Узагальнення. Тематичне оцінювання
Розділ V. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ
	Польське королівство. Казимир ІІІ. Угорське королівство. Іштван І. Ян Гус і гуситські війни. Новгородська боярська рес­публіка. Александр Невський. Утворення та зміцнення Московської держави. Дмитрій Донськой. Правління Івана ІІІ.   Практичне заняття. Виникнення слов’янської писемності. Кирило і Мефодій	Учень/ учениця: • називає хронологічні межі посилення Угорщини, Польщі, об’єднання земель Північно­Східної Русі навколо Москви, правління Івана ІІІ, гуситських війн; дати Невської битви, Льодового побоїща, Куликовської битви; • показує на карті території зазначених країн у різні часи Середньовіччя, напрямки походів монголів, перебіг гуситських війн, місця головних битв; • пояснює та застосовує поняття: «гусити», «гуситські війни»,«віче», «Новгородська боярська республіка», «баскак», «ярлик», «Боярська дума», «Судебник»;
		• описує пам’ятки культури і побут Польщі, Угорщини, Чехії та Московської держави; • характеризує розвиток Польського й Угорського королівств, Московської держави, Новгородської республіки; • порівнює Новгородську республіку та Московську державу; • визначає причини, хід, наслідки гуситських війн; • аналізує основні напрями діяльності відомих діячів того часу; • оцінює внесок Кирила і Мефодія, культури країн Центральної та Східної Європи у світову духовну спадщину
Розділ VI. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД
	Середньовічне суспіль­ст­во Індії та Китаю (оглядово). Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ	Учень/ учениця: • називає дату утворення Османської імперії, основні стани індійського і китайського суспільств; • показує на карті території Індії, Китаю, Османської імперії в різні періоди Середньовіччя, напрямки завойовницьких походів Османської імперії; • пояснює і застосовує поня­ття: «варни», «санскрит», «турки­османи», «султан», «яничар»; • описує пам’ятки культури Індії, Китаю та Османської імперії епохи Середньовіччя;
		• наводить приклади досягнень культури Індії, Китаю та Османської імперії епохи Середньовіччя, взаємообміну східної й європейської спільнот; • характеризує діяльність Мехмеда ІІ; • оцінює внесок середньовічних Індії, Китаю та Османської імперії у світову духовну спадщину
	Тематичне оцінювання
	Узагальнення до курсу: «Внесок цивілізацій Середньовіччя в історію людства та становлення сучасної Європи»	Учень/ учениця: • визначає і характеризує основні цивілізаційні здобутки та суспільні виклики середньовічної доби; • висловлює судження щодо ролі та значення Середніх віків у розвитку європейської цивілізації
	Резерв

 

Історія України

К­сть год	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
	ПОВТОРЕННЯ Історія України — складова європейської історії.   ВСТУП Особливості розвитку українських земель у ІХ—ХV ст. Джерела з історії України доби Середньовіччя	Учень/ учениця: • пригадує і називає основ­ні події та характеристики історичного розвитку людства у стародавню добу; • називає хронологічні межі та періодизацію історії України у Середньовіччі; • пояснює і застосовує поняття: «середні віки», «Київська Русь»; • називає види джерел з історії України середньовічної доби
Розділ І. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
	Розселення слов’янських племінних союзів на території України внаслідок Великого переселення народів. Вплив природно­географічних умов на гос­подарство та спосіб життя східних слов’ян. Сусіди східних слов’ян. Літописні легенди про зародження Київської Русі. Правління Аскольда. Князювання Олега, його походи проти Візантії. Князювання Ігоря та Ольги. Зовнішньополітичні заходи кня­гині Ольги. Практичне заняття. Князь Святослав та його походи	Учень/ учениця: • називає роки правління перших князів, слов’янські племінні союзи на території України та їхніх сусідів, версії походження назви «Русь»; • показує на карті території розселення східнослов’янських племінних союзів та їхніх сусідів у VІІІ—ІХ ст., територію Київської Русі за князювання Олега і Святослава, напрямки походів київських князів; • описує заняття, побут і спосіб життя східних слов’ян; • пояснює і застосовує поняття: «Велике розселення слов’ян», «князь», «дружина», «літопис», «Русь», «імпе­рія», «полюддя», «данина»;
		• наводить приклади впливу природно­географічних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян; • характеризує відносини схід­них слов’ян із сусідами, їхнє суспільне життя за переддержавної доби, роль міста Києва в утворенні держави східних слов’ян та роль перших князів у становленні держави Київська Русь; • розповідає на основі літописних джерел про виникнення Києва; • визначає сутність та наслідкивнутрішньої і зовнішньої політики перших князів; • висловлює ставлення до діяльності Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги та Святослава
	Узагальнення. Тематичне оцінювання
Розділ ІІ. ДЕРЖАВА КИЇВСЬКА РУСЬ наприкінці Х — у першій половині ХІ ст.
	Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого. Територіальне зростання Київської Русі. Запровадження християнства як державної релігії. Київська Русь Ярослава Мудрого. Міжнародні зв’язки. Розбудова Києва. Архітектура та монумен­тальний живопис. Писемність та освіта. Митрополит Іларіон. Перші книжки.	Учень/ учениця: • називає роки правління князів, рік запровадження християнства як державної релігії, основні групи населення Київської Русі; • показує територію Київської Русі за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого; • описує Київ часів Ярослава Мудрого, використовуючи писемні та візуальні джерела;
	Суспільство. Влада князя. «Руська правда». Місто та село. Сільське господарство, ремесла і торгівля. Практичне заняття. Християнська релігія і церква в житті давньо­руського суспільства	• пояснює і застосовує поняття: «християнство», «священик», «митрополит», «монастир», «чернець», «графіті»,«мозаїка», «верстви», «бояри», «церковно­слов’янська мова», «книжкові мініатюри»; • розпізнає та описує пам’ятки монументального живопису й архітектури; • наводить приклади найдавніших пам’яток писемності, поширення освіти, відносин Київської Русі з європейськими державами; • порівнює внутрішню і зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого; • визначає причини, сутність та наслідки запровадження християнства як державної релігії Київської держави; • характеризує суспільну роль різних верств і станових груп населення Київської Русі, повсякденне життя мешканців міста та села, ступінь розвитку господарства й торгівлі, роль князівської влади в політичному устрої Київської Русі; • порівнює політичний устрій і соціальний розвиток давньоруського та європейського суспільств; • висловлює ставлення до діяльності Володимира Великого та Ярослава Мудрого
	Узагальнення
	Тематичне оцінювання
Розділ ІІІ. ДЕРЖАВА КИЇВСЬКА РУСЬ у другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст.
	Правління Ярославичів. Половці. Любецький з’їзд князів.Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого Роздробленість Київської Русі. Київське, Переяславськ та Чернігівське князівства в середині XII — першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально­економічне життя. Архітектура та образо­творче мистецтво. Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл. Практичне заняття. Літописи та твори давньо­руської літератури «Повчання дітям», «Слово о полку Ігоревім» як історичні джерела	Учень/ учениця: • називає рокиправління князів цієї доби, датуЛюбецького з’їзду князів, князівства часів роздробленості Київської Русі — території України; • показує на карті території князівств часів роздробленості Київської Русі та території розсе­лення половців; • пояснює і застосовує поняття «князівський з’їзд», «вотчина», «віче»; • розпізнає та описує пам’ятки образотворчого мистецтва й архітектури; • наводить приклади піднесення Київської Русі за правління Володимира Мономаха, зв’язку між географічним положенням князівств та їх історичним розвитком, полікультурного характеру давньоруського суспільства і культурних досягнень; • характеризує становище Київської Русі за правління наступників Ярослава, особливості політичного та соціально­економічного життя князівств часів роздробленості, відносини половців із Руссю, літописи і твори літератури як історичні джерела;
		• визначає причини, сутність та наслідки князівських усобиць, половецьких набігів, Любецького з’їзду князів, роздробленості Київської Русі; • висловлює ставлення до діяльностіЯрославичів, Володимира Мономаха, Мстислава Великого, Ярослава Осмомисла
	Узагальнення
	Тематичне оцінювання
Розділ IV. ГАЛИЦЬКО­ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА
	Об’єднання Галицького і Волинськогокнязівств. Романом Мстиславовичем. Возз’єднання князівства за синів Романа. Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на землі південно­західної Русі. Михайло Чернігівський та його загибель у Золотій Орді. Українські землі та Золота Орда. Князь Данило Романович, його внутрішня політика. Практичне заняття. Зовнішня політика князя Данила Романовича.   Правління Юрія І Львовича та останні галицько­волинські князі.	Учень/ учениця: • називає роки правління найвидатніших галицько­волинських князів, монгольської навали на землі південно­західної Русі; • показує на карті територію держави за Романа Мсти­славовича та його наступників, території сусідніх держав, напрямки навали монголів; • пояснює і застосовує поняття: «орда», «баскак», «ярлик», «улус»; • описує подорож у Золоту Орду та ко­ронацію Данила Романовича; • розпізнає та описує пам’ятки образо­творчого мистецтва й архітектури;
	Розвиток освіти, літописання. Архітектура та образо­творче мистецтво. Зміни в суспільному житті Галичини й Волині	• наводить приклади героїчного опору монгольським завойовникам, змін у соціальній структурі суспільств Галичини й Волині, культурних досягнень; • характеризує заходи правителів із династії Романовичів задля збереження могутності Галицько­Волинської держави, особливості монгольського панування на українських землях; • визначає сутність та наслідки залежності князівств від Золотої Орди, зовнішньої та внутрішньої політики галицько­волинських правителів; • порівнює особливості та тенденції розвитку українського суспільства за княжої доби з європейськими країнами; • висловлює ставлення до діяльностіРомана Мстиславовича, Данила Романовича, Юрія І Львовича
	Узагальнення
	Тематичне оцінювання
Розділ V. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (друга половина ХІV—ХV ст.)
	Політичний статус українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав. Кревська унія 1385 р. та українські землі. Держава Феодоро в Криму. Утворення Кримського ханства. Гіреї. Суспільний устрій та культура ханства.	Учень/ учениця: • називає час входження українських земель до складу різних держав та утворення Кримсько­го ханства, його підпорядкування Османській імперії;
	Суспільне і церковне життя. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право. Освіта. Юрій з Дрогобича. Архітектура та образотворче мистецтво. Практичне заняття. Повсякденне життя та взаємовідносини населення України в XIV—XV ст.	• розповідає про князів литовської династії Гедиміновичів, причетних до історії українських земель та про основні верстви суспільства Галичини, Волині й Київщини у ХV ст.; • показує на карті українські землі у складі різних держав, територію Кримського ханства; • пояснює і застосовує поняття: «унія», «українська шляхта», «магнат», «кріпацтво», «невільник», «ясир», «гетьман», «господар», «хан», «султан», «магдебурзьке право», «іконостас»; • розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва; • наводить приклади полікуль­турності українського суспільства, діяльності литовських князів у розбудові українських удільних князівств; • розповідає про особливості розвитку міст та магдебурзького права в українських землях та про культурні досягнення; • характеризує суспільно­політичне ста­новище українських земель у складі різних держав та побут різних етнічних груп, роль суспільних верств і станових груп у житті тогочасного суспільства, ступінь розвитку господарства й торгівлі; державне, суспільне та культурне життя Кримського ханства;
		• визначає причини, сутність та наслідкиКревської унії, встановлення залежності Кримського ханства від Османської імперії; • висловлює ставлення до діяльності Любарта Гедиміновича, Володимира Ольгердовича, Хаджі­Гірея, Костянтина Острозького, Юрія Дрогобича
	Історія рідного краю
	Узагальнення. Тематичне оцінювання
	Узагальнення до курсу:«Середньовічна історія України та її внесок у загальноєвропейську спадщину»	Учень/ учениця: • пояснює хронологічні межі серед­ньовічного періоду історії України та його особливості; • називає і характеризує основні цивілізаційні здобутки українського суспільства у ІХ—ХV ст. та його внесок у загальноєвропейську спадщину; • порівнює процеси та явища європейської та української історії доби Середньовіччя; • висловлює судження щодо ролі та значення середньовічних держав на території України для подальшого розвитку українського суспільства
	Резерв

 

 

Клас

К

урс історії України для 8 класу присвячений подіям, явищам та процесам, що відбувалися на теренах українських земель у XVI—XVIII ст. Метою вивчення історії України цього періоду є формування знань і розуміння учнями процесів ускладнення суспільно­політичного життя ранньомодерного суспільства на територіях України, що перебували на той час у складі різних держав. Витоки козацтва та його розвиток як окремого стану українського суспільства, боротьба за свої права й участь козаків у суспільних, політичних та культурних процесах зазначеного періоду є головним акцентом курсу. Висвітлення процесів Реформації та Контрреформації на території України, особливостей українського бароко, Ренесансу і Просвітництва, утворення та становлення козацької держави Гетьманщини, взаємовідносини між українським суспільством і владою держав, які володіли українськими землями в різні періоди, має відбуватися в контексті із загальноєвропейськими процесами.

Курс всесвітньої історії для 8 класу побудований за проблемно­тематичним принципом і має на меті показати важливість та цивілізаційну значущість ранньомодерного періоду європейської історії. Витоки, суть та наслідки Великих географічних відкриттів, суспільно­політичних і культурних рухів, європейського абсолютизму та кризи аграрно­ремісничої цивілізації в Захід­ній та Центральній Європі подаються як загальноєвропейські події, явища і процеси, що мали конкретний прояв у історії тих чи інших країн.

Матеріал курсів зосереджений навколо змістових ліній «людина — простір», «людина — світ уявлень та ідей», «людина — людина», «людина — влада», «людина — суспільство».

Мета вивчення історії у 8 класі — не лише надати системні знання про соціально­економічні, політичні, культурно­духовні явища і процеси ранньомодерної доби в Європі та на території України, а й поглибити формування предметних та ключових компетентностей. До учнів 8 класу висуваються складніші, порівняно із 7 класом, вимоги щодо навчальних досягнень. Передбачається, що опрацювання змісту підготує їх до сприйняття різних поглядів на історичні факти, додадуть розуміння різниці між фактом та його тлумаченням, сформують навички аналізу різноманітних історичних джерел (наприклад, під час виконання практичних робіт). Особливого значення набувають уроки узагальнення, які мають допомогти учням співвідносити явища та тенденції історії європейських країн та України, сформувати цілісне уявлення про період від кінця XV —
до кінця XVIII ст. і власне ставлення до змін у житті та світогляді людей, діяльності історичних діячів епохи.

Всесвітня історія

К­сть год	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
	ПОВТОРЕННЯ Цивілізаційна спадщина Середньовіччя. Ключові поняття історії Середніх віків. Світ напередодні Нового часу. ВСТУП Хронологічні межі й періодизація Нового часу. Поняття Нового часу. Політична карта Європи. Народонаселення. Історичні джерела з історії Нового часу	Учень/ учениця: • згадує і пояснює основні поняття, пов’язані з періодом Середньовіччя; • харак­теризує цивілізаційну спадщину Середньовіччя; • згадує та визначає особливості світу напередодні Нового часу; • називає хронологічні межі та періодизацію Нового часу; • показує на карті європейські країни; • пояснює та застосовує поняття: «Новий час», «ранній Новий час»; • називає історичні джерела з історії Нового часу
Розділ І. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ: ЗУСТРІЧ ЦИВІЛІЗАЦІЙ
	Причини Великих географічних відкриттів XV— XVI ст. Подорожі та відкриття європейців. Доколумбові цивілізації Америки. Розширення європейської цивілізації на Схід і Захід. Формування перших колоніальних імперій. Зустріч цивілізацій.	Учень/ учениця: • називає час Великих географічних відкриттів, дату відкриття Америки X. Колумбом, імена видатних мандрівників, доколумбові цивілізації Америки; • встановлює хронологічну послiдовнiсть подій; • показує на карті напрямки подорожей європейців, нові торговельні шляхи, основні географічні відкриття;
	Практичне заняття. Соціально­культурні наслідки Великих географічних відкриттів для історії людства. Зміна поглядів на світ	• використовує карту як джерело інформації для характеристики історичних подій та явищ; • пояснює і застосовує поняття: «Великі географічні відкриття», «колонія», «колоніальна імперія»; «зустріч цивілізацій» «міграції»; • описує подорожі європейців, доколумбові цивілізації Америки, життя і побут людини раннього Нового часу; • обґрунтовує зв’язок між причинами, сутністю та наслідками Великих географічних відкриттів; • оцінює значення і наслідки Великих географічних відкриттів в історії людства