Правила написання літератури

ВСТУП

 

Дипломний проект – це завершальний етап творчого професійного навчання і виховання молодого архітектора, своєрідна форма державного іспиту і одночасно початок творчої біографії автора. В дипломному проекті синтезуються результати навчання студента, його загальнотеоретичну, технічну, художню та наукову підготовку, здатність до самостійного вирішення складної задачі, тобто підготовленість студента до професійної архітектурної діяльності. Крім того, у процесі виконання роботи закріплюються навики самостійного професійного виконання проектної програми та проявляються організаторські та творчі здібності випускника.

Значення дипломного проекту не тільки у його контрольній функції, але й у виховній, бо в процесі над проектом накопичується творчий досвід вирішення крупної комплексної задачі в реальній ситуації. Дипломник виконує проект на задану тему під керівництвом досвідченого викладача-архітектора (професора, доцента) за участю консультантів з технічних та екологічних питань. За результат виконаного проекту відповідальність несе сам дипломник перед державною екзаменаційною комісією.

Тема дипломного проекту вибирається керівником і узгоджується зі студентом. Як правило, тема носить комплексний характер і складається із містобудівних задач, ландшафтно-екологічних задач та спеціальних розділів будівельної науки. Проект повинен орієнтуватися на соціальні, ідеологічні та художні вимоги часу, рівень розвитку архітектури та будівництва, а також враховувати характер та границі допустимого впливу архітектури на природу. Пріоритетним завданням у роботі є збереження природи та її відтворення.

Розробка проекту за реальною програмою у конкретних містобудівельних чи природних умовах має свої труднощі. Але це найкращий шлях, який формуватиме в молодому спеціалістові відповідальне відношення до вирішення професійних задач. Протягом короткого часу, відведеного на виконання дипломного проекту, проявляються здібності автора, його творча індивідуальність, самостійність, та майстерність.

Дані методичні вказівки розкривають методику виконання дипломного проекту спеціаліста та встановлюють критерії його якості.

 

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

Дипломний проект спеціаліста (ДПС) – це випускна робота студента, в якій повинні відобразитись здобуті знання та навики за час навчання. До захисту дипломного проекту допускаються студенти, котрі захистили диплом бакалавра з напряму «Архітектура» та пройшли курс навчання зі спеціальності “Містобудування” спеціалізації “Ландшафтна архітектура”.

Розробка дипломногой проекту виконується на основі звіту з переддипломної практики, яку студенти проходять перед початком роботи над дипломним проектом. За період переддипломної практики студент зобов’язаний зібрати опорні матеріали, вихідні дані та підготувати матеріали з дослідницької частини проекту. Після захисту звіту перед комісією студент допускається до виконання курсового проекту на тему, яка надалі стане темою дипломного проекту. Курсовий проект є першим етапом, на якому приймається концептуальне вирішення та розробляються основні пропозиції, що в майбутньому будуть покладені в основу проектних рішень у дипломному проекті.

Наступним етапом є узгодження із керівником структури ДПС та детальна розробка раніше прийнятих рішень. На цьому етапі дипломник під керівництвом керівника ДПС та консультантів вирішує комплекс містобудівельних, інженерно-планувальних, архітектурних, конструктивних, естетичних, соціальних, ландшафтних, екологічних, агротехнічних та економічних питань і виконує комплект креслень з пояснювальною запискою.

Рішення у дипломному проекті повинні:

- містити яскраво виражену ідею і вирішувати певну проблему;

- відрізнятися функціональною доцільністю, раціональним конструктивним та дизайнерським рішенням із застосуванням як традиційних, так і нових матеріалів;

- опиратися на сучасні технології та методи будівництва, в тому числі садово-паркового;

- мати чіткий художньо-композиційний задум і відрізнятися образно-архітектурною виразністю;

- відрізнятися високим рівнем графічної подачі чи макетного вирішення;

- містити матеріал в об’ємі, який достатньо розкриватиме тему та ідейний задум автора.

Дипломний проект підписується дипломником, консультантами розділів: (архітектурні конструкції, дендрологічна частина, економіка, охорона праці), керівником ДПС та завідувачем випускної кафедри за тиждень до захисту ДПС перед засіданням державної екзаменаційної комісії (ДЕК). Попередньо проводиться пробний захист ДПС перед викладачами випускної кафедри. Текст доповіді студент готує самостійно. Тривалість доповіді – до 10 хвилин:

1. Назва теми та її актуальність (1 хв.).

2. Зміст основних досліджень (2 хв.).

3. Обґрунтування авторської концепції. Планувальна та ландшафтно-просторова організація території. Формування насаджень (5 хв.).

4. Архітектурні, інженерні та інші рішення (1 хв.).

5. Економічне обґрунтування (1 хв.).

Аргументація та обґрунтування рішень супроводжується показом всіх проектних пропозицій на кресленнях. Важливі положення, на які не вистачило часу у доповіді слід деталізувати у відповідях на запитання.

Студенти, що не підписали ДПС у керівника, консультантів та завідувача кафедрою і не пройшли пробний захист у вказаний термін до захисту перед державною комісією не допускаються.

На пробний захист запрошуються рецензенти, яких призначає випускова кафедра. Рецензію фахівця-архітектора та відгук керівника ДПС студент подає разом з дипломним проектом. Захист проекту відбувається відкрито перед Державною екзаменаційною комісією (ДЕК) та широким колом громадян, котрі бажають послухати і обговорити дипломний проект студента. В окремих випадках захист може відбуватися на виробництвах чи організаціях, які замовили розробку дипломного проекту.

Питання оцінки ДПС та присвоєння студенту кваліфікації ландшафтного архітектора вирішує ДЕК.

2. Етапи виконання дипломного проекту

 

1. Вибір та апробація теми проекту.

2. Проходження переддипломної практики на підприємстві (організації) та збір даних на об’єкті проектування (фотофіксація, передпроектні дослідження, інвентаризація насаджень, опорний план, ескізи, зарисовки, реферативний огляд літератури, передпроектні пропозиції тощо).

3. Виконання курсового проекту за вибраною темою відповідно до індивідуального завдання (останній семестр аудиторного навчання).

4. Обговорення концептуальних рішень, прийнятих в курсовому проекті. Затвердження теми дипломного проекту.

5. Дипломне проектування – виконання поставлених завдань відповідно до обраної теми.

6. Захист ДПС.

3. СТРУКТУРА ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

Дипломний проект складається із двох частин: графічного матеріалу та пояснювальної записки. Графічний матеріал відображає основну ідею проекту та прийняті рішення, а пояснювальна записка – доповнює графічний матеріал і містить додатки, які не увійшли до основних креслень.

Структура пояснювальної записки.

Титульний лист пояснювальної записки (бланк) – заповнюється і підписується у консультантів, керівника дипломного проекту і завідувача кафедрою.

Завдання на дипломний проект (бланк) – заповнюється і видається керівником ДПС, підписується у консультантів і завідувача кафедрою.

Вступ. Вказати актуальність теми, мету та завдання, які поставлені в дипломному проекті, окреслити територію об’єкту (межі).

Розділ 1. Реферативний огляд (на задану тему). У першому розділі опрацьовуються літературні джерела, інтернет-видання, архівні матеріали відповідно до теми дипломного проекту. Реферативний огляд може подаватися з ілюстративним матеріалом. Розділ може містити підрозділи за їхньою тематикою. Посилання на авторів виконуються у круглих дужках, де вказується автор і рік видання. Якщо студент наводить цитату, то посилання виконуються у круглих дужках із вказанням порядкового номера у списку літератури та сторінки, з якої взято цитату. Обсяг першого розділу – до 15 сторінок друкованого тексту.

Розділ 2. Передпроектні дослідження. У цьому розділіаналізуються фактори, що впливають на прийняття проектного рішення. До таких факторів належать природні умови, компоненти ландшафту, містобудівна тканина, планування, архітектура та її взаємозв’язок із ландшафтом, існуючий благоустрій, соціально-економічний та санітарно-гігієнічний стан. У Розділі 2 рекомендовано наступні підрозділи:

2.1. Містобудівельна ситуація. Тут необхідно показати розташування об’єкту в структурі району, міста, села чи території, комплексу або територіального об’єднання, комплексної зеленої зони міста, тощо. На схемі вказуються межі об’єкту, транспортні та пішохідні зв’язки з сельбищною територією (зоною) міста, з його центром, з іншими об’єктами зеленої зони міста, сучасний стан та перспективи розвитку об’єкту у відповідності з генеральним планом міста. Функціональне призначення об’єкту. Опис відповідного графічного матеріалу.

2.2. Історичний аналіз. Етапи розвитку об’єкту. Вивчення та аналіз проектних і планових матеріалів, розроблених для даного об’єкту раніше. Для історичних об’єктів – історичні схеми, плани, довідки, кадастрові карти, аналіз архівних матеріалів, сучасний стан і використання об’єкту.

2.3. Архітектурно-планувальний аналіз об ’ єкту. Композиція, мережа доріг, алей, доріжок, основні входи та виходи. Архітектура будівель та споруд (в т.ч. на прилеглій до об’єкту території), малі архітектурні форми, благоустрій, підземні та надземні комунікації. Аналіз опорного плану. Опис відповідного графічного матеріалу. Для історичних об’єктів важливо проаналізувати історико-архітектурні опорні плани та проекти охоронних (режимних) зон.

2.5. Ландшафтний аналіз. Цей підрозділ передбачає: виявлення ландшафтних особливостей території об’єкту та його окремих частин з метою створення виразних картин, панорам, видів, окремих рослинних груп (дати їх опис); естетичну оцінку ландшафтів, співвідношення ландшафтів закритого, напіввідкритого та відкритого просторів; фотофіксацію окремих ділянок та елементів об’єкту; аналіз структури та динаміки фітоценозу; таксаційно-фітоценотичну та емоційно-естетичну оцінку фітоценозу. Інвентаризаційну відомість насаджень (Додаток 5.1) або зведену відомість існуючих насаджень (Додаток 5.1).; висновок про збереження ландшафтних цінностей території або внесення змін в її структуру, зонування, тощо.

2.6. Урбоекологічний аналіз. У цьому підрозділі аналізуються природні чинники, які мають вплив на об’єкт. Як правило, він складається із наступних пунків:

2.6.1. Клімат. Середня мінімальна і максимальна температура повітря і річна вегетаційного періоду, сезонна і річна сума опадів, вологість повітря, число похмурих і сонячних днів, напрями переважаючих вітрів, промерзання ґрунту, товщина снігового покриву.

2.6.2. Геоморфологія і гідрологія. Коротка характеристика рельєфу, висота над рівнем моря. Наявність водойм і водних потоків, заболоченість, вихід гірських материнських порід, глибина і режим ґрунтових вод і ін. Антропогенні зміни в рельєфі. Виділення зон з особливими умовами для проведення інженерної підготовки території та будівництва.

2.6.3. Ґрунти. Характеристика фізико-механічних і хімічних властивостей ґрунту. Антропогенні зміни міських ґрунтів, наявність ерозійних процесів та побутового чи будівельного сміття, насипні ґрунти.

Важливим підрозділом у дипломі є санітарно-гігієнічна оцінка території об’єкту. Тут аналізуються джерела негативного впливу на середовище.

2.7. Джерела негативного впливу на територію. Наявність джерел викиду шкідливих газів, пилу і ін. факторів, ступінь їх шкідливості. Наявність джерел електромагнітного випромінювання, вібрації та шуму, які перевищують гранично допустимі норми. Негативний вплив відходів від промислових підприємств, транспорту, побутового сміття. Аналіз умов проживання людей у щільній міській забудови і ін.

Розділ 3. Проектні пропозиції. У цьому розділі подаються основні проектні рішення та їх обгрунтування. Рекомендується даний розділ сформувати наступними підрозділами:

3.1. Розрахунок відвідування об’єкту (для парків, лісопарків).

Загальне відвідування (Пзаг) розраховується за формулою:

П_заг= kH, де

k – коефіцієнт одночасного відвідування;

Н – перспективна кількість жителів міста, тис.осіб.

Коефіцієнт одночасного відвідування залежить від типу міста, його величини, наявності підприємств із шкідливими викидами, природних якостей території і складає для міських парків 0,1-0,15, а для приміських – 0,1-0,2.

Одночасне відвідування парку розраховується за формулою:

, де

k₁ – коефіцієнт розподілу відпочиваючих між парками в системі озеленення міста (в частинах від загального відвідування);

k₂ – коефіцієнт змінності відпочиваючих.

Коефіцієнт розподілу відпочиваючих по окремих парках встановлюється в залежності від кількості парків, їх розмірів та положення в планувальній структурі міста. Наприклад, якщо на долю парку, що розглядається приходиться 15% відвідувачів, то k₁ =0,15, коефіцієнт змінності для міських парків рекомендується приймати k₂ =1,3-1,5, для приміських – 1-1,2.

У святкові дні можливе збільшення кількості відвідувачів у 1,5–2 рази. У зимовий період розрахункова кількість відвідувачів зменшується у 2–3, навесні та восени у 3–4 рази.

Одночасне відвідування парку впливає на рекреаційне навантаження:

для міських парків < 100,

для приміських парків < 10, де

f – допустиме одночасне навантаження на 1га парку;

S – площа парку, га.

 

3.2. Архітектурно-планувальна та ландшафтно-просторова організація території об ’ єкту. Композиційне вирішення, функціональне та ландшафтне зонування території. Сценарій ландшафту. Входи, в’їзди, головні напрями та вузли транспортно-пішохідної сітки. Архітектурні споруди та малі архітектурні форми, їх конструктивне вирішення. Форма декоративних озер, фонтанів, декоративних басейнів. Контури паркових (лісопаркових) насаджень – масивів, декоративних груп, галявин, квіткового оформлення. У цьому підрозділі можна подати пропозиції по формуванню буферних та охоронних зон (відповідно до завдання), опис розроблених студентом варіантів, їх аналіз та висновки.

3.3. Геопластика рельєфу. У цьому підрозділі описуються шляхи створення штучногорельєфу: пагорбів, терас, земляних валів, амфітеатрів та ін.

3.4. Благоустрій території. Дороги, доріжки, алеї, майданчики (конструкція, типи покриття). Автостоянки, транспортні розв’язки. Підпірні стінки, сходи, пандуси, їх конструктивне рішення. Види водойм (конструктивне рішення). Опис відповідного графічного матеріалу.

3.5. Формування насаджень. Санітарні та планувальні рубки, рубки формування ландшафту. Покращення та збагачення існуючого асортименту насаджень. Підбір асортименту деревних, чагарникових та трав’янистих рослин з урахуванням їх біоекологічних характеристик. Архітектоніка крони. Методи формування пейзажних картин, найбільш привабливих панорам, коротких та далеких перспектив, видів з найвищих точок рельєфу, формування галявин, масивів, груп, поодиноких посадок (солітерів). Видові точки. Опис відповідного графічного матеріалу.

3.6.Календарний план виконання робіт. Календарний план виконання робіт. Підготовка території. Проведення різних видів рубок. Дренаж. Каналізація та водопостачання. Освітлення території. Будівництво будівель та споруд. Будівництво доріг, автостоянок, підпірних стінок, сходів. Малі архітектурні форми.

3.7. Агротехнічні заходи. У цьому підрозділі основна увага приділяється агротехніці посадок, пересадок дерев та чагарників; створення газонів та квіткових композицій, роботам по догляду за насадженнями. Важливо також вказати види обрізування дерев та чагарників та можливості використання топіарного мистецтва.

3.7. Екологічне обгрунтування проекту та ефективність проектних рішень. Екологічна культура населення. Поліпшення екологічних умов на території об’єкту. Обслуговування населення. Важливо описати позитивні зміни, які відбудуться при реалізації даного проекту.

Розділ ІV. Охорона праці. Заходи з охороні праці та техніки безпеки при будівництві споруд та робіт по озелененню території об’єкту. У цьому підрозділі доцільно наводити необхідні розрахунки (за індивідуальним завданням).

Розділ V. Економічна частина. Даний розділ передбачає визначення об’єм робіт, які необхідно виконати при реалізації проекту (див. календарний план), а також складання кошторису на виконання робіт. До кошторису входять передпроектні дослідження та проектні роботи, проведення будівельних та агротехнічних робіт, вартість будівельного та посадкового матеріалу, авторський нагляд за виконанням робіт.

Висновки. Ця частина дипломного проекту невелика за об’ємом (до 2-х стор.), проте вона особливо важлива, оскільки тут у завершеній формі повинні бути представлені підсумкові результати виконаної роботи. Дипломник у цій частині підводить підсумки, зроблені за наслідками всієї роботи, співвідносить одержані висновки з метою і завданнями, поставленими у вступі, підсумовує основні наукові і практичні результати досліджень, формулює суть розв’язаної проблеми, подає грамотні і чіткі пропозиції.

Висновки подаються у вигляді пронумерованих абзаців. Кожний абзац повинен містити конкретний логічно закінчений висновок. Окремо слід підкреслити, що мета роботи досягнута, а всі поставлені завдання - вирішені.

ПРАВИЛА НАПИСАННЯ ЛІТЕРАТУРИ

Державний стандарт України ДСТУ 3008-95 віддає перевага списку використаних джерел, складеному в порядку їх згадування у тексті. Проте на практиці, що склалася, більшість, продовжує складати список звичним чином – в алфавітному порядку з нумерацією. Цей спосіб також визнаний допустимим. Літературні джерела приводяться в алфавітному порядку із зазначенням автора (авторів), назви книги (статті або збірника, журналу), місця видання, видавництва, року видання, загальної кількості сторінок або тільки використаних сторінок.

Не слід включати в перелік ті джерела, на які не було посилань в тексті роботи. Крім того, не рекомендується включати енциклопедичні словники, газети і науково-популярні книги. Нижче приведені приклади оформлення бібліографічних описів.

Монографії. Один, два або три автори:

Кучерявий В.П. Фітомеліорація. – Навчальний посібник. – Львів: Світ, 2003. – 560 с.

Чотири автори:

Основы создания гибких атоматизированных производств / Л.А.Пономаренко, Л.В.Адамович, В.Т.Музычук, А.Е.Гридасов / Под ред. Б.Б.Тимофеева. – К.: Техніка, 1986. – 144 с.

П'ять та більше авторів:

Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии. / Генсирук С.А., Бондарь В.С., Шевченко С.В. и др. – К.: Наукова думка, 1981. – 360 с.

Колективний автор:

Составление библиографического описания: Краткие правила / Междувед. каталогизац. комис. при Гос. б-ке СССР им. В.И.Ленина. – 2-е изд., доп. – М.: Изд-во "Кн. палата", 1991.– 224с.

Багатотомні видання:

Лесная энциклопедия: В 2 т. / Советская энциклопедия. – М., 1985. – Т.1: Абелия - Лимон. – 564 с.

Перекладні видання:

Гроссе Э., Вайсмангель Х. Химия для любознательных: Пер. с нем. – М.:Химия, 1980. – 392 с.

Стандарти:

ДСТУ 3404-96. Лісівництво. Терміни та визначення. – Київ: Держстандарт України, 1997. – 44 с.

Збірки наукових праць:

Лісівницькі дослідження в Україні: Наук. вісник. – Львів: УкрДЛТУ, 1996. – 278 с.

Словники:

Библиотечное дело: Терминол. словарь / Сост. И.М. Суслова, Л.Н. Уланова. - 2-е изд. – М.: Книга, 1986. – 224 с.

Депоновані наукові праці:

Пономаренко Л.А., Меликов А.З. Алгоритмы управления в неполнодоступных марковских сетях со сложными механизмами обслуживания и очередями // Ред. ж. Автоматика и вычислительная техника. - Рига, 1989. - 11 с. Деп. в ВИНИТИ 8.12.89 г., N 7305-В89.

Складові частини книги:

Погребняк П.С. Дослідження ґрунтів і кореневих систем в лісах Полісся Української РСР // Лісова екологія і типологія лісів. – К.: Наукова думка, 1993. – С.282-315.

Складові частини збірника:

Шукель І.В., Михайлюк В.М., Михайлюк М.С., Ніжаловський Ю.В. Популяційна оцінка підліскового ярусу насаджень шпилькових інтродуцентів Західнополіського лісогосподарського району. // Дослідження, охорона та збереження біорізноманіття. Збірник науково-технічних праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 2001. – Вип.11.4. - С. 47-54.

Складові частини журналу:

Булыгин О.Е. Улучшенная математическая модель комплексной оценки екотипов древесных пород.// Лесное хозяйство. - 1985. - №11.–С.41-43.

Тези доповідей:

Шукель И.В., Рогатнева Э.Н., Бокотей А.А. Биогеоценотические исследования на заповедных территориях как основа изучения фауны наземных позвоночных в комплексной зеленой зоне города Львова // Беловежская пуща на рубеже третьего тысячилетия. Материалы научно-практической конференции, посвященной 60-летию со дня образования Государственного заповедника "Беловежская пуща", 22-24 декабря 1999 г. – Минск, 1999. – С.345-347.

Melіkov A.Z., Ponomarenko L.A. On the approach to optіmal control of queuіng systems wіth multіple classes of customers // Proc. Іnternatіonal Conf. on Syst. Scі. XІІ. - Wroclaw (Poland). - 1995. - P.507-515.

Дисертації:

Шукель И.В. Особенности восстановления бука европейского в городских и загородных насаждениях: Дис... канд. сельхоз. наук: 06.03.01. - Львов., 1991. - 363 с.

Автореферати дисертацій:

Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы и принципы интродукции и фитомелиорации (на примере больших городов Запада УССР): Автореф. дисс...д-ра с.-х. наук: 06.03.01 /Моск. лесотехн. инстут, - М.: 1991. - 40 с.

Каталоги:

Каталог млекопитающих СССР. Плиоцен - современность / АН СССР, Зоол. ин-т; Под ред. И.М. Громова, Г.И. Барановой. - Л.: Наука, Ленинг. отд-ние, 1981. - 456 с.

Інструкції:

Типовая инструкция по эксплуатации топливоотдачи тепловых электростанций: ТИ 34-70-044-85: Утв. Гл. техн. упр. по эксплуатации энергосистем 01.10.85: Срок действия установлен с 01.01.86 до 01.01.95 / М-во энергетики и электрификации СССР. - М., 1986. - 43 с.