Диференційна діагностика міоми матки

Класифікація

1. За топографією вузлів:

• субмукозна (підслизова)

• інтрамуральна (міжм`язова)

• субсерозна (підочеревинна)

 

Атипові за локалізацією: зашийкова, передшийкова, заочеревинна, надочеревинна, парацервікальна, міжзв`язкова.

Ріст вузла може бути: центрипетальним (усередину), експансивним (розмежування тканин), ексцентричним (назовні), інтралігаментарним (у листках широкої зв`язки).

2. За кількістю вузлів:

n поодинока

n множинна

3. За швидкістю росту:

n швидкоросла

n з повільним ростом

 

Швидкоросла пухлина протягом року може збільшитися в декілька разів, що є несприятливою ознакою (загроза переродження в саркому). Ріст пухлини залежить від її живлення, а також віку хворої. Найчастіше швидкий ріст притаманний жінкам молодого віку і вагітним. Аналогічне явище може виникати і в преклімактеричному віці, коли в організмі жінки проходять процеси гормональної перебудови, ановуляторний менструальний цикл, у результаті чого виникає гіперестрогенія. У постменопаузі, як правило, відбувається зворотний ріст пухлини.

Етіологічний фактор міоми матки не визначений, але відомо, що кожна міома матки є моноклональною, тобто розвивається з однієї м’язової клітини.

 

Запропоновані теорії розвитку міоми матки:

n з гладком’язової клітини міометрія;

n з гладком’язових клітин маткових артерій;

n шляхом метапластичної трансформації сполучнотканинних клітин;

n з персистуючих ембріональних залишків.

 

Останніми дослідженнями виявлено невелику кількість генів, мутації яких спостерігають у клітинах міоми, але не в нормальному міометрії

ЭСТРОГЕНИ традиційно розглядаються, як головні стимулятори росту лейоміоми.

В лейоміомі, в порівнянні з нормальним міометрієм, значно більше естрогенів та їх рецепторів.

 

За останні роки накопичено дані, що ПРОГЕСТЕРОН поряд з естрогенами стимулює ріст міоми матки.

Обидва цих гормони приймають участь в патогенезі міом, використовуючи протилежні шляхи.

ПРОГЕСТЕРОН:

По - перше, обмежує відповідь тканини на стимуляцію естрогенами за рахунок зменшення кількості естрогенових рецепторів;

По-друге, він сам може стимулювати проліферацію.

n Міома матки має псевдокапсулу, яка складається зі стиснутих гладком’язових клітин і лімфатичних судин.

n При зростанні міоми може спостерігатися порушення її кровопостачання, інфаркт і некроз, що спричинює больовий синдром.

n Дегенеративні зміни міоми також включають гіалінізацію, кістозну дегенерацію, червону (геморагічну) кальцифікацію і саркоматоз.

n Малігнізуюча трансформація міоми матки може мати місце в 1:1000 випадків. Але ці випадки можуть являти собою розвиток саркоми de novo, а не

малігнізацію існуючої міоми.

 

Клініка

n у більшості жінок (50-65 %) міома матки має безсимптомний перебіг.

n дисфункціональні маткові кровотечі:

• збільшення площі поверхні ендометрія;

• поява виразок ендометрія в ділянці міоми;

• супутня гіперплазія ендометрія біля з’єднання міоми і нормального ендометрія;

• недостатня контрактильна спроможність

стінки міометрія для закриття спіральних

артерій протягом менструації внаслідок

його дисторсії міомою;

• аномальна мікроваскуляризація зі стазом

і зміни венозного дренажу.

 

 

Симптоми	Характеристика
Кровотечі	Тривалі, надмірні менструації та міжменструальні кровотечі Виразки ендометрія
Тиск	Відчуття тиску і роздування в тазі Запори; тиск у прямій кишці Часте сечовипускання; затримка сечі
Біль	Вторинна дисменорея Гострий інфаркт міоми (особливо при вагітності) Диспареунія
Репродуктивні проблеми	Безплідність (порушення імплантації / мимовільні викидні) Затримка утробного розвитку плода Збільшення частоти аномалій положення і передлежання плода Зростання частоти кесаревого розтину

 

Диференційна діагностика міоми матки

Симптоми	Диференційний діагноз
Аномальні маткові кровотечі	Поліп ендометрія Гіперплазія ендометрія Рак ендометрія Аденоміоз Екзогенна маткова кровотеча
Збільшення матки або наявність пухлиноподібних утворень	Вагітність Аденоміоз Кіста яєчника Пухлина яєчника Тубооваріальний абсцес Лейоміосаркома