Організація заробітної плати

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

 

Метою даного розділу є обґрунтування доцільності виготовлення виробу та розрахунок його собівартості та оптової ціни продажу.

Виробничі розрахунки

 

Розрахунок ефективного фонду часу працівника.

Розрахунку чисельності персоналу повинна передувати визначення балансу робочого часу одного працівника. Розраховується ефективний фонд за формулою:

Ф_еф = Ф_ном × h(2.1)

де F_ном – номінальний фонд робочого часу працівників

h– плановий коефіцієнт витрат часу приймається в межах від 0,95, припускаємо втрати часу 5%, отже h = 0,96.

Номінальний фонд часу визначається за формулою:

Ф_ном = (Д_к,дн – Д_св,дн – Д_в,дн – Д_від,дн – Д_п.св,дн)× t_{зм 1,год} + Д_п.св,дн × t_зм2,год (2.2)

де – кількість календарних днів в році;

– кількість вихідних і святкових днів в році;

– середня кількість днів у році наданих робітнику під відпустку;

– передсвяткові;

, - тривалість зміни у звичайні та передсвяткові дні

Для розрахунку наведеної формули її дані визначаємо за 2012 р. і вони становлять:

– дні календарні – 366;

– святкові дні – 10;

– вихідні дні – 104;

– дні відпустки – 24;

– тривалість зміни – 8 годин, в передсвятковий день - 7 годин.

Звідси фонд номінальний дорівнює:

Ф_ном = (366 – 10 – 104 - 24) × 8 + 10 × 7 = 1802 год

Фонд ефективний становить:

Ф_еф = 1802 × 0.95 = 1712 год

Отже, згідно розрахунків плановий номінальний фонд робочого часу буде становити 1802 годин, а ефективний фонд робочого часу одного працівника 1712 годин.

Розрахунок трудомісткості робіт з виготовлення виробу

Трудомісткість робіт – це кількість робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції. Трудомісткість продукції вимірюється в нормо-годинах, людино-годинах.

Для даного розрахунку спочатку визначають трудомісткість робіт щодо виготовлення 1 виробу:

Т_од= Σ t н/год. (2.3)

де – загальна сума норми часу згідно витягу технологічного процесу.

Трудомісткість обчислюємо у таблиці 2.1

 

Таблиця 2.1 – Трудомісткість робіт

Найменування операцій	Фактична тривалість операцій, год.
Комплектувальна	1,0
Формувальна	2,0
Монтажна	3,0
Гальванічна	0,5
Слюсарні роботи	2,2
Складальна	1,7
Фотохімічна	2,5
Регулювальна	1,1
Разом:

 

Оскільки розрахунок проводиться у годинах, то в нашому випадку трудомісткість становить:

Т_од = 14 н/год.

Далі визначаємо загальну трудомісткість робіт, тобто всю кількість робочого часу, яку необхідно витратити на планову річну кількість виробів за формулою:

Т_заг = Т_од × N, н/год (2.4)

де Т_од – трудомісткість робіт з виготовлення виробів;

N – річна кількість виготовлених виробів. Приймаємо кількість виготовлених виробів – 150.

Звідси:

Т_заг 1 = 14 × 120 = 1680 н/год

Припускаємо, що даний вид роботи не є єдиним на підприємстві і становить 20% від решти наданих послуг.

Отже на весь обсяг:

Т_заг фірми = (1680: 20) × 100 = 8400 н/год

Тобто трудомісткість виготовлення виробів дорівнює 1680 годин, а загальна трудомісткість робіт 8400 год.

Розрахунок необхідної кількості працюючих.

Кадри підприємства – це сукупність працівників різних професійно-кваліфікаційних груп, які зайняті на підприємстві і входять до його облікового складу підприємства, є головним ресурсом кожного підприємства, від якості й ефективності використання якого багато в чому залежать результати діяльності підприємства і його конкурентноздатності.

Основні робітники – це ті, які безпосередньо беруть участь у процесі виробництва, і їх кількість визначається за формулою загальної трудомісткості. Це найбільш численна категорія, яка в деяких галузях народного господарства становить приблизно 80% від загальної кількості працівників.

(2.5)

де Т_заг – загальна трудомісткість робіт на підприємстві;

Ф_еф – ефективний фонд;

k_вн – коефіцієнт виконання норм, що приймаються рівним від 1 до 1,2. В нашому випадку припускаємо перевиконання на рівні 50%, звідси k_вн =0,5.

Обчислюємо чисельність основних робітників для виготовлення виробів:

Ч_осн = 8400: (1712 × 0,5) =10 чол.

Допоміжні робітники – це ті, які виконують функцію обслуговування основного виробництва, тобто основних робітників і їх чисельність визначається в розмірі не більше 20% від тих основних робітників.

Ч_др = 1 чол.

Крім того плануємо кількість адміністративно-управлінського персоналу (АУП): директор – 1 чол, бухгалтер – 1.

 

 

Крім того приймаємо молодший обслуговуючий персонал, до якого відносимо прибиральницю – 1 чол.

Всі вище зазначені розрахунки зводимо у відомість працюючих на підприємстві, до якої вносимо категорії працівників, їх чисельність та структуру.

Структура підприємства – це внутрішній устрій, який характеризує склад підрозділів системних зв’язків, підпорядкування та взаємодію між ними.

 

Таблиця 2.2 – Зведена відомість працюючих

Категорії працівників	Кількість працівників	Питома вага
Основні працівники		63,6
Допоміжні правники
Директор
Бухгалтер
Прибиральниця
РАЗОМ		100%

 

Організація заробітної плати

Заробітна плата, як елемент кошторису включає в себе всі форми оплати праці виробничого персоналу підприємства. Розмір заробітної плати залежить від складності й умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці і господарської діяльності підприємства.

Заробітна плата основних робітників визначається за відрядною заробітною платою. При прямій відрядній системі виплата заробітної плати залежить від обсягу виготовлено їх продукції чи наданих послуг. Пряму заробітну плату основного робітника обчислюємо за формулою:

ЗП_ор = Σ Р_зв × N (2.6)

де – річна кількість виготовлених втробів;

– це звичайний розцінок за виготовлення одного виробу, що визначається за формулою:

Р_зв = Т_од × Т_стс (2.7)

де Т_од – трудомісткість робіт щодо виготовлення виробу;

Т_стс – тарифна ставка робітників, що зайняті у виготовленні виробу.

Згідно законодавством на 1.01.12 мінімальна заробітна плата встановлена на рівні 1073 грн.

Отже тарифну ставку 1 розряду приймаємо у сумі 6,1 грн. за 1 годину.

Середній коефіцієнт складності робіт з виготовлення виробу приймаємо 1,5.

Визначаємо середню тарифну ставку працівника за формулою:

Т_стс = Т_ст1 × К_с (2.8)

де – середній коефіцієнт складності робіт з виготовлення виробу.

- тарифна ставка 1 розряду.

Т_стс = 6,1 × 1,5 = 9,15 грн.

Обчислюємо розцінок звичайний:

Р_зв = 14 × 9,15 = 128,1 грн.

Обчислюємо заробітну плату основних робітників за виготовлення виробу:

ЗП_ор = 128,1 × 150 = 19215 грн.

Отже прямий фонд оплати праці основних робітників за рік становить 19215 грн.

Обсяг робіт фірми

ЗПзагор = (ЗПор: %) × 100 = (19215: 20) × 100 = 96075 грн.

 

 

Визначимо доплату основним робітникам за рік. Її прийнято давати не більше 20%. Приймаємо доплату 15% від прямого фонду оплати праці

Доплати визначаю за формулою:

Д_ор = ЗП_ор × К_д (2.9)

де ЗП – пряма заробітна плата основних робітників;

– коефіцієнт доплати.

Д_ор = (96075 × 15): 100 = 14411 грн.

Визначаємо премію основних робітників за рік. Премію прийнято давати не більше 40%. Приймаємо премію 25% від прямого фонду оплати праці.

П_ор = ЗП_ор × К_п (2.10)

де ЗП_ор – пряма заробітна плата основних робітників;

– коефіцієнт премії

Премія основних робітників становить:

П_ор = (96075 × 25): 100 =24018 грн.

За цими даними знайдемо річний фонд оплати праці основного робітника за формулою:

ФЗП_ор = ЗП_ор + Д_ор + П_ор (2.11)

де ЗП – пряма заробітна плата основних робітників;

Д – доплата основних робітників;

П – премія основних робітників.

ФЗП_ор = 96075 + 14411 + 24018 = 134504 грн.

Отже річний фонд заробітної плати основних робітників становить 154308 грн.

 

Нарахування заробітної плати допоміжним робітникам за один рік.

Оплата праці кожного робітника не залежно від виду діяльності та форми власності підприємства максимальними розмірами не обмежується, однак кожному працівникові має бути гарантований мінімальний розмір заробітної плати, нижче від рівня якого оплата на підприємстві не проводиться. Тобто заробітна плата допоміжних робітників та інших категорій персоналу не може бути менша за мінімально встановлений рівень. На 1.01.2012 р. це 1073 грн.

Визначаємо:

Прямий фонд оплати праці допоміжного робітника за формулою:

ЗП_др = О_др × Ч_др × М (2.12)

де О_др – оклад одного допоміжного працівника;

Ч_др – чисельність допоміжних робітників;

М – кількість місяців.

Приймаємо оклад допоміжного робітника 1150 грн.

Визначаємо:

ЗП_др = 1150 × 1 × 12 =13800 грн.

Доплати допоміжним робітникам не встановлюємо, а премію приймаємо у розмірі 15% від прямого фонду оплати праці:

П_др = ЗП_др. × К_п (2.13)

де ЗП_др – заробітна плата допоміжного працівника;

К_п – коефіцієнт премії.

Премія допоміжних робітників становить:

П_др = (13800 × 15): 100 = 2070 грн.

За цими даними обчислюємо фонд оплати праці допоміжних робітників за рік.

ФЗП_др = ЗП_др + Д_др + П_др (2.14)

де ЗП_др – заробітна плата допоміжного працівника;

Д_др – доплата допоміжних робітників;

П_др – премія допоміжних робітників.

ФЗП_др = 13800 + 2070 = 15870 грн.

Фонд оплати праці допоміжних робітників за рік становить 15870 грн.

Розрахунок заробітної плати та визначення фонду оплати праці АУП та МОП.

Заробітна плата зазначеним категоріям персоналу розраховуємо згідно посадових окладів, які приймаємо в сумах: директор – 2500 грн.; бухгалтер – 2000 грн.; прибиральниця –1073 грн.

Визначаємо річний прямий фонд заробітної плати працівників за категоріями по формулі 2.12:

ЗП_дир = 2500 × 1 × 12 = 30000 грн.

ЗП_бухг = 2000 × 1 × 12 = 24000 грн.

ЗП_приб = 1073 × 1 × 12 = 12876 грн.

Доплати вище зазначеним категоріям персоналу не встановлюються, а премії приймаємо у розмірах за категоріями: директор – 30%; бухгалтер – 20%; прибиральниця – 5%.

Визначаємо премії працівникам за категоріями по формулі 2.13:

П_дир = (30000 × 30): 100 =9000 грн.

П_бухг = (24000 × 20): 100 = 4800 грн.

П_приб = (1073 × 5): 100 = 643,8 грн.

За цими даними обчислюємо фонд оплати праці за категоріями: по формулі 2.14:

ФЗП_дир = 30000 + 9000 = 39000 грн.

ФЗП_бухг = 24000 + 4800 = 28800 грн.

ФЗП_приб = 12876 + 643,8 =13519,8 грн.

На основі обчислених даних створюємо зведену відомість фонду оплати праці підприємства.

 

Таблиця 2.3 – Зведена відомість фонду оплати праці

Категорія персоналу	Кількість, чол.	Прямий ФЗП, грн.	Премії, грн.	Доплати, грн.	ФЗП, грн.
Основні робітники
Допоміжні робітники
Директор
Бухгалтер
Прибиральниця			643,8		13519,8
РАЗОМ

 

Визначення нарахувань на заробітну плату.

Нарахування на заробітну плату – це вагомий елементи собівартості виробу. Нарахування на соціальні потреби містять: відрахування на соціальне страхування, у пенсійний фонд, фонд зайнятості, та інші фонди.

Величина відрахування обчислюється у встановлених нормах від витрат та оплати праці незалежно від джерел їх фінансування.

Нарахування на заробітну плату – це вагомий елементи собівартості робіт. Нарахування на соціальні потреби містять на сьогодні єдиний соціальний у розмірі 36,3%

Величина відрахування обчислюється у встановлених нормах від витрат та оплати праці незалежно від джерел їх фінансування.

Нарахування здійснюється відповідно до обчислень фонду оплати праці до таблиці 2.4.

 

 

Таблиця 2.4 – Визначення нарахувань на заробітну плату СН = ФЗП × 36,3: 100

Категорії працівників	ФЗП, грн.	Сума нарахувань, грн.
Основні робітники		48824,95
Допоміжні робітники		5760,81
Директор
Бухгалтер		10454,4
Прибиральниця	13519,8	4907,7
РАЗОМ	231693,8	84104,9