Методологічні основи соціальної культурології

Змістовий модуль А. Культура як предмет соціальної культурології.

Тема 1. Вступ. Загальні завдання і зміст соціальної культурології. Основні принципи соціальної культурології.

Тема 2. Що таке культура? Культура і «некультура». Культура як рівень розвитку, достойної поведінки і як заняття мистецтвами. Розповсюдження поняття «культура» на загальну сферу духовного життя.

Тема 3. Культура як творчість і особлива сфера діяльності. Зміна критеріїв доручення до культури: релігійність, витончені мистецтва, писемність. комп’ютеризація. Культура як сума людських досягнень і субкультурні варіанти поведінки.

Тема 4. Культура як багатоманітність і самобутність спільнот і як основа багаточисельних форм життєдіяльності. Культура і етнічна спільнота. Культура і час.

Тема 5. Культура як предмет вивчення. Виділення культури із комплексу релігійних і космологічних уявлень. Відмінності між буденним (повсякденним) і науковим розумінням культури. Що значить бути «культурною людиною», «розуміти твори культури» і «знати принципи функціонування культури»?

Тема 6. Гуманітарне культуроведення і соціальна культурологія. Культуроведення як знання історії культури. Змісту і принципів функціонування видів мистецтва і різних жанрів в кожному з них, як знайомство з творчістю діячів культури, з культурним життям різних епох. Соціальна культурологія як особлива наука про місце культури у регуляції життєдіяльності суспільства, групи і індивіда.

Тема 7. Філософія культури і культурологія. Культура як сфера духовної діяльності, що впливає на інші сфери (економіку, політику, соціальні стосунки і т. п.). Співвідношення загальної соціології культури і соціології історії, релігії, літератури, мистецтва, знання, освіти, моралі, засобів масової комунікації і т. п.

Тема 8. Культурологія як соціальна наука. Теорія і емпіричні дослідження. Підсумкові визначення. Завдання і застосування соціальної культурології.

Змістовий модуль Б. Становлення соціальної культурології.

Тема 9. Виділення і формування соціальної культурології. Ціннісні і позитивістські підходи до культури. Соціологічний аналіз як вивчення реального функціонування культурних норм, цінностей і смислів у соціальному середовищі. Поступове розширення сфери соціального аналізу духовної культури, його розповсюдження на художню культуру, релігію, народну і масову культуру.

Тема 10. Просвітницький підхід. Просвітницькі концепції культури як процесу як постійного розповсюдження культури і доручення до неї населення. Просвітницькі концепції про «еліту» і «маси». Значення просвітництва, його ідейних вплив і його обмеженість.

Тема 11. Ідеї креаціонізму, катастрофізму, еволюціоністський підхід і теорії прогресу. Ставлення до культури як до процесу постійного ускладнення суспільства і його вдосконалення, розумового зростання і раціональності, розвитку моралі, накопичення знань і т. п. Роботи Л. Моргана, Е. Тайлора, Г. Спенсера.

Тема 12. Критика еволюціонізму. Найпізніші варіанти концепції еволюціонізму. Ідея дифузіонізму як розповсюдження культури і її запозичення.

Тема13. Е. Дюркгейм про роль колективних уявлень і про типи соціальності. Аналіз творчості Дюркгейма: три головні книги – «Про поділ суспільної праці», «Самогубство», «Первісні форми релігійного життя».

Тема 14. Поняття ідеального типу і раціональності як засіб релігійної і культурної компаративістики і вивчення цивілізаційної динаміки у роботах М. Вебера. М. Вебер про господарську етику. Характеристика концепції М. Вебера в дослідженнях соціокультурної модернізації.

Тема 15. Структурно-функціональний підхід до культури і суспільства як системи взаємопов’язаних і прихованих функцій, що визначають місце кожного елемента. Концепції А. Радкліфф-Брауна, Б. Малиновського, М. Мід. Основні положення функціоналізму Т. Парсонса. Пізній структурний функціоналізм Р. Мертовна.

Тема 16. Критика структурного функціоналізму і його місце в методології вивчення культури. Адаптований підхід в культурній антропології і структурному функціоналізмі, його зіткнення з теорією «соціального конфлікту».

Тема 17. Символічний інтеракціонізм. Аналіз зв’язку між стимулом, знаком, мотивом, самосвідомістю. Роль символіки в соціальному спілкуванні. Психоаналітичні концепції культури. Роботи З. Фрейда і К. Юнга.

Тема 18. Соціологічний і соціологізаторський підходи. Принципи класового аналізу мистецтва і літератури в марксистських роботах перших десятиріч ХХ століття. Школа вульгарного соціологізаторства. Основні положення робіт Г. Плеханова, В. Леніна, Луначарського. Роль марксизму в розвитку класового аналізу культури. Марксистська концепція культури як відображення класової боротьби і пошуку загальнолюдських цінностей. Редукціонізм базисно-надбудовної концепції культури. Зміст теорії «двох культур в кожній нації» і «ідеологічної боротьби двох систем в культурі». Ідейно-теоретична обґрунтованість соціально-класового аналізу духовного життя суспільства.

Тема 19. Ліво-радикальні і авангардистські напрями в соціології культури сучасного Заходу. Критика культури як «знаряддя класової маніпуляції», «етнографічності» і «класикалізму». Соціальні джерела ідейного авангардизму в культурі.

Тема 20. Захід і Схід в соціальній культурології. Релігійна компаративність як метод культурно-історичного аналізу. Культурна антиномія Захід-Схід. Досягнення компаративістики і її обмеження.

Тема 21. Цивілізаційний підхід. Цивілізаційна школа як вивчення культурних макроспільнот. Концепції О. Шпенглера, Н. Данилевського, П. Сорокіна, А. Тойнбі. Сучасні дослідження цивілізації.

Незахідна соціальна культурологія і її роль в подоланні заходоцентризму.

Емпіричні методи. Значення емпіризму і його критика. Новітні досягнення в емпіричних дослідженнях.

І курс (ІІ семестр)

Блок змістових модулів ІІ.