Санітарні норми та їх застосування і аналіз

Санітарні норми, встановлені для підприємств, визначають правила, вимоги, положення, які регламентують умови праці. Вони представлені у вигляді різних документів: довідників, збірників норм та правил, інструкцій, постанов, законодавчих актів.

Виділяють таку класифікацію санітарних норм:

1.за призначенням — проектування промислових підприємств, організація технологічних процесів, санітарного стану підприємств, техніки безпеки та виробничої санітарії, норми для окремих видів виробничих шкідливостей;

2.щодо обов’язковості застосування — обов’язкові і рекомендовані;

3.залежно від впливу умов праці на організм людини — оптимальні й допустимі;

4.залежно від сфери застосування — загальні та галузеві;

5.залежно від терміну дії — постійні та тимчасові.

Згідно із санітарними нормами всі промислові об’єкти залежно від ступеня шкідливості і небезпечності для населення поділяються на п’ять класів.

До І, ІІ, ІІІ класу належать підприємства хімічної та металургійної промисловості, деякі підприємства з видобутку руди, виробництва будівельних матеріалів, до ІV — підприємства з обробки деревини, підприємства текстильної, легкої, харчової промисловості, до V класу — підприємства металообробної промисловості без ливарних процесів, меблеві фабрики, друкарні тощо.

 

Атестація роб місць проводиться за потсановою КМУ 1.08.92 № 442 «Порядок проведення атестації роб місць за умовами праці»

Атестація – комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища сукупн соц-економічних факторів, що впливає на здоров*я і працездатність людини в процесі трудової дільності. Період переатестації визначається самим підприємством у колективному договорі,але не рідше 1 разу на 5 років. Атестацiя робочих мiсць передбачає:
- виявлення шкідливих та небезпечних факторів i причин формування несприятливих умов працi;
- санітарно-гігієнічне дослідження факторiв виробничого ередовища, важкості й напруженостi трудового процесу на робочому місці;
- комплексну оцінку факторiв виробничого середовища i характеру працi на відповідність їх характеристик стандартам безпеки працi, будівельним та санітарним нормам i правилам;
- визначення ступеню шкідливості і небезпечності працi та її характеру за гігієнічною класифікацією;
- обгрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкiдливими), важкими (особливо важкими) умовами праці;
- визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах;
- визначення i реалізацію технічних i організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію умов та характеру працi.

Ступінь шкідливості фокторів виробничого середовища визначається в балах від 1 до 3. Кількість балів за кожним фактором проставляється в карті умов праці, при чому враховується час дії фактору протягом зміни.

Диференціація розміру доплат до траиф. ставки залежить від:

 

Умови праці Оцінка Розмір доплат

 

1. Шкідливі і важкі до 2 б. 4 %

2 – 4 8%

4.1 – 6 12%

 

2. Особливо важкі і 6.1 – 8 16%

шкідливі 8.1 – 10 20%

10.1 і більше 24%

 

 

Засоби компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці:

1) лікувально-профілактичне харчування – для працівників особливо шкідливих і важких умов праці, для зміцнення здоров*я, та попередження профілактики захворювань. Витрати проводяться за рахунок собівартості продук. в бюджет устав – за фінанс. бюджету.

2) Видача молока – за шкідливих умов праці

3) Додаткова відпустка – до 12 календ. днів, для особливо важких і шкідливих умов праці

4) Скорочений роб день для всіх категорій

5) Пільгова пенсія – для всях категорій

6) Додаткова компенсація за шкідливих умов праці до 24%

За роботу у нічні години компенсація не менше 20% до тарифнох ставки

 

 

Тема 4.Питання 2