Фінансова звітність фінансово-кредитних установ

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. N 419 ПОРЯДОК подання фінансової звітності

 

Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності відповідно до законодавства.

Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за міжнародними стандартами фінансової звітності публічними акціонерними товариствами, банками, страховиками починаючи з 1 січня 2012 р., кредитними спілками - з 1 січня 2014 р., а також підприємствами, які провадять господарську діяльність за такими видами:

− надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД ДК 009:2010), за винятком діяльності з управління активами (група 64.3 КВЕД ДК 009:2010) (vb457609-10), а також недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010) (vb457609-10) - починаючи з 1 січня 2013 року;

− допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД ДК 009:2010), а також діяльність з управління активами (група 64.3 КВЕД ДК 009:2010) (vb457609-10) - починаючи з 1 січня 2014 року.

Інформаційною основою для здійснення аудиту страхової компанії є її фінансова звітність. Фінансова звітність, згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів господарюючого суб’єкта (у тому числі страхової компанії) за звітний період.

Мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (далі — ПБО 1), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87, норми якого застосовуються до фінансової звітності підприємств та організацій усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

Користувачами звітності страховика, згідно з чинним законодавством, є фізичні та юридичні особи, що потребують інформації про його діяльність для прийняття рішень. Користувачів звітності можна розподілити на дві великі групи: користувачі першого порядку і користувачі другого порядку. Користувачі першого порядку мають безпосередній інтерес щодо фінансових результатів та фінансового стану страховика, оскільки від нього залежить їхнє власне фінансове становище і доходи. До складу ко­ристувачів першого порядку належать: власники страхової компанії (засновники і акціонери), адміністрація страхової компанії, персонал страхової компанії, страхувальники, страхові посередники, перестраховики, цеденти, банки, постачальники, інвестори, кредитори, державні органи (державні наглядові органи у сфері страхування, державна податкова адміністрація, органи державної статистики тощо).

Фінансова звітність має забезпечувати користувачів першого порядку необхідною інформацією, яка б допомагала їм приймати рішення стосовно:

1) придбання, продажу та володіння цінними паперами страховика (засновники, акціонери, інвестори, держава тощо);

2) участі в капіталі страхової компанії (засновники, акціонери, інвестори, держава тощо);

3) оцінки якості управління страховою компанією (засновники, акціонери, інвестори, адміністрація, персонал, наглядові органи у сфері страхування, перестраховики, цеденти);

4) оцінки здатності страховика своєчасно виконувати свої зобов’язання (страхувальники, страхові посередники, перестраховики, цеденти, державні наглядові органи у сфері страхування, постачальники, адміністрація, персонал, податкові органи);

5) забезпеченості зобов’язань страховика (страхувальники, стра­хові брокери, цеденти, перестраховики, банки, кредитори, держав­ні наглядові органи у сфері страхування);

6) визначення суми дивідендів, які підлягають розподілу (засновники, акціонери, адміністрація, персонал, державні наглядові органи, страхувальники за договорами страхування життя);

7) регулювання діяльності підприємства (адміністрація, засновники, акціонери, державні наглядові органи тощо);

8) укладення договорів страхування (страхувальники, страхові посередники);

9) укладення договорів перестрахування (перестраховики, цеденти).

Крім користувачів першого порядку, матеріали фінансової звітності страховиків цікавлять користувачів другого порядку, до яких належать: громадські об’єднання страховиків (наприклад Ліга страхових організацій України), консультативні та рейтингові агенції, науковці, юристи, мас-медіа, широка громадськість. Користувачі другого порядку не є безпосередньо зацікавленими в діяльності страховика, але вони можуть представляти та захищати інтереси користувачів першого порядку.

Задовольнити інтереси зазначених груп користувачів інформації стосовно діяльності страховика здатна лише продумана і вичерпна фінансова звітність. При цьому зрозуміло, що така звітність має бути досить різноплановою і якомога докладнішою.

Склад фінансової звітності страхової компанії регулюється відповідними щорічними наказами наглядового органу «Про звітні дані страховиків». Фінансова звітність страховиків складається з двох груп звітів.

Перша група — це звіти, які встановлені для всіх суб’єктів господарювання і є однаковими та загальними. Ця звітність включає:

1. Баланс. Зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 2 (далі — ПБО 2), яке затверджене наказом Міністерства фінансів України 31.03.99 за № 87.

2. Звіт про фінансові результати. Зміст і форма звіту про фінансові результати та загальні вимоги до розкриття його статей визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 3 (далі — ПБО 3), яке затверджене наказом Міністерства фінансів України 31.03.99 за № 87.

3. Звіт про рух грошових коштів. Зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 4 (далі —
ПБО 4), яке затверджене наказом Міністерства фінансів України 31.03.99 за № 87.

4. Звіт про власний капітал. Зміст і форма звіту про власний капітал та загальні вимоги до розкриття його статей визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 5 (далі — ПБО 5), затвердженому наказом Міністерства фінансів України 31.03.99 за № 87 (зі змінами та доповненнями).

5. Примітки до цих звітів.

Друга група — це звіти, які є спеціалізованими і які відображають специфіку страхової діяльності. До складу таких звітів належать:

1). Звіт про доходи і витрати страховика. Зміст та форма цієї звітності щорічно встановлюється відповідним наказом наглядового органу.

2). Пояснювальна записка до звітних даних страховика за затвердженими наказом наглядового органу такими звітними формами:

¾ показники страхової діяльності зі страхування життя;

¾ показники страхової діяльності з видів страхування інших, ніж страхування життя (у т. ч. з особистого страхування, майнового страхування, страхування відповідальності);

¾ показники страхової діяльності з обов’язкового страхування;

¾ пояснення щодо операцій перестрахування;

¾ умови забезпечення платоспроможності страховика (у т.ч. дані щодо статутного та гарантійного фондів; створення та розміщення страхових резервів; фактичного та розрахункового запасу платоспроможності);

¾ розшифровка окремих статей балансу (у т. ч. незавершене будівництво; основні засоби; довгострокові та поточні фінансові інвестиції; грошові кошти та їх еквіваленти; частки перестраховиків у страхових резервах; інші поточні зобов’язання);

¾ баланс страховика для публікації.

3). Декларація з податку на доходи (прибуток) страховика, яка складається відповідно до Порядку складання декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, затвердженому від 22.06.2012 р N 759 (в редакції наказу Мінфіну від 05.12.2012 р. N 1281). Зі звіту за I квартал 2013 р. Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначаються відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Будь-яка стаття може наводитися у фінансовій звітності лише за умови, що вона відповідає таким критеріям:

¾ існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов’язаних із цією статтею;

¾ оцінка статті може бути достовірно визначена.

До фінансової звітності включаються показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відособлених підрозділів страховика.

Звітним періодом для складання звітності є календарний рік. Баланс складається на кінець останнього звітного періоду. Проміжна (квартальна) звітність складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

Щоквартально до 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, і щорічно в термін до 20 лютого наступного за звітним кварталом року страховики подають до Уповноваженого (наглядового) органу у сфері страхування один примірник зазначених звітів (крім Балансу страховика для публікації) на паперових носіях і один — на магнітних.

Один примірник на паперових носіях подається також до територіальних відділів нагляду Уповноваженого органу.

Щорічно в термін до 1 червня наступного за звітним року страховики України повинні оприлюднити в друкованих засобах інформації свій річний Баланс страховика для публікації. До 1 липня копія опублікованого балансу та підтвердження аудитора (аудиторської фірми) про достовірність і повноту річного балансу та іншої фінансової звітності подається до Уповноваженого органу.