II. Гігієна водопостачання та грунту. 2 страница

А - 1,5;

В - 0,5;

С - 0,7;

D - 1,0;

*Е - 1,1.

#

84.Значення мікроелемента йоду для організму:

А – надмірні концентрації сприяють розвитку у людини флюорозу;

В - недостатні концентрації сприяють розвитку у людини сечокислого діатезу;

С - бере участь в синтезі адреналіну;

*D - недостатнє надходження йоду веде до гіпофункції щитовидної залози;

Е - бере участь в синтезі ацетілхоліну.

#

85.Значення мікроелемента йоду для організму:

А - надмірні концентрації сприяють розвитку у людини флюорозу;

В – н едостатні концентрації сприяють розвитку у людинисечокислого діатезу;

*С - входить до складу гормону щитовидної залози тироксину;

D - надмірне надходження йоду веде до гіпофункції щитовидної залози;

Е - бере участь в синтезі ацетілхоліну.

#

86.В яких районах переважно зустрічається ендемічний зоб?

*А - гірські місцевості, віддаленні від моря;

В - степові райони, мало віддаленні від моря;

С - густонаселенні райони;

D -рідконаселенні райони;

Е - узбережжя моря.

#

87.В склад якого гормону входить мікроелемент йод?

А - адреналін;

*В - тироксин;

С - інсулін;

D - кортизон;

Е - Вазопресин.

#

88.Заходи профілактики ендемічного зобу:

А - йодування води;

В - фторування води;

*С - вживання продуктів моря;

D - вживання молочних продуктів;

Е - додавання в їжу фториду натрію.

#

89.Норматив вмісту йоду в питній воді:

А - до 20 мкг/дм3;

В - 1 мг/дм3;

С - 100-120 мкг/дм3;

D - 5 мг/дм3;

*Е - не нормується.

#

90.До чого може привести недостатнє надходження йоду в організм?

*А - до розвитку гіпофункції щитовидної залози;

В - до ішемічної хвороби серця;

С - до кахексії;

D - до гіповітамінозу «С»;

Е - до базедової хвороби.

#

91.До чого може привести недостатнє надходження йоду в організм?

А - до ниркової недостатності;

В - до ішемічної хвороби серця;

С - до кахексії;

*D - до мікседеми;

Е - до базедової хвороби.

#

92.До чого може привести недостатнє надходження йоду в організм дітей?

А - до кахексії;

*В - до кретинізму;

С - до міокардіопатії;

D - до рахіту;

Е - до сколіозу.

#

93.Основне джерело надходження йоду в організм:

А - ендогенний синтез;

В - повітря;

С - вода;

*D - їжа;

Е - обмінні процеси в організмі.

#

94.Аналіз води водопровідної (III-го кліматичного району): загальна жорсткість - 7 мг-экв/л, сухий залишок - 1000 мг/л, рН - 6,5-8,5, фтор 1,2 мг/л. Дайте гігієнічний висновок:

А - вода не відповідає ГОСТу «Вода питна»;

*В - вода відповідає ГОСТу «Вода питна»;

С - кількість фтору у воді перевищує допустиму величину;

D - кількість фтору нижча за норму;

Е - загальна жорсткість перевищує гранично допустиму.

#

95.Оцініть якість води водопровідної в IV-го кліматичного району: запах - 2 бали, загальна жорсткість - 6 мг-экв/л, сухий залишок – 900мг/л, фтор - 1,2мг/л:

А - всі показники перевищують допустимі по ГОСТу;

В - вміст фтору нижче нормованої величини;

*С - вміст фтору вище нормованої величини;

D - сухий залишок вище за допустиму величину;

Е - вода відповідає ГОСТу «Вода питна».

#

96.Вода питна водопровідна I-го кліматичного району. Оцініть якість питної води:

загальна жорсткість - 5 мг-экв/л, сухий залишок – 800мг/л, хлориди -200 мг/л:

*А - вода відповідає ГОСТу «Вода питна»;

В - вода не відповідає ГОСТу «Вода питна»;

С - загальна жорсткість нижча за норму;

D - сухий залишок нижче за норму;

Е - вміст хлоридів нижчий за норму.

#

97.Вода питна водопровідна II-го кліматичного району. Оцініть якість питної води: вміст фтору - 1,5 мг/л, органолептичні властивості відповідають ГОСТу «Вода питна» рН - в межах 6,5 - 8,5; сухий залищок – 1000 мг/л, хлориди 300мг/л,

сульфати – 400 мг/л:

А - вода не відповідає ГОСТу «Вода питна»;

*В - вода відповідає ГОСТу «Вода питна»;

С - рН перевищує допустимі величини;

D - вміст фтору перевищує допустиме;

Е - вміст фтору недостатній.

#

98.Вода водопровідна в III-му кліматичному районі: рН - 6,5-8,5 вміст фтору - 1,5мг/л, сухий залишок - 700мг/л, загальна жорсткість – 7 мг/л, сульфати - 500 мг/л. Оцініть якість питної води:

А - вода відповідає за всіма показниками ГОСТу «Вода питна»;

*В - вміст фтору перевищує допустиму величину;

С - вміст фтору нижчий за допустиму величину;

D - рН нижче допустимого;

Е - вміст сульфатів нижчий за допустиму величину.

#

99.Поняття про освітлення води:

А - усунення запаху і присмаку;

В - усунення радіоактивних речовин;

С - усунення кольоровості;

D - усунення патогенної мікрофлори;

*Е - усунення каламутності.

#

100.Поняття про очищення води (освітлення):

*А - поліпшення органолептичних властивостей;

В - усунення токсичних речовин;

С - усунення надлишку солей;

D - усунення мікрофлори;

Е - усунення радіоактивних речовин.

#

101.Поняття про очищення води (освітлення):

А - усунення токсичних речовин;

В - усунення надлишку солей;

С - усунення патогенних мікроорганізмів;

D – звільнення від радіоактивних речовин;

*Е - звільнення від зважених частинок.

#

102.Поняття про знезараження води:

А - звільнення води від отруйних домішок;

*В - звільнення води від патогенних мікробів і вірусів;

С - звільнення води від радіоактивних речовин;

D - звільнення води від зважених речовин;

Е – поліпшення органолептичних властивостей.

#

103.Методи освітлення води:

*А - фізичні (механічні);

В - знебварвлення, знешкодження;

С - гігієнічні, біохімічні;

D - санітарні, епідеміологічні;

Е - подвійне хлорування.

#

 

104.Методи освітлення води:

А - біофізичні, змішані;

В - знебварвлення, знешкодження;

С - санітарні, гігієнічні;

*D - хімічні, комбіновані;

Е - хлорування, перехлорування.

#

105.Фізичний метод освітлення води:

А - коагуляція;

*В - фільтрування;

С - застосування УФО;

D - озонування;

Е - кип'ячення.

#

106.Хімічний метод очищення (освітлення) води:

*А - коагуляція;

В - хлорування;

С - застосування гамма- випромінювання;

D - озонування;

Е - кип'ячення.

#

107.Сутність процесу коагуляції (методу очищення води):

А - утворення біологічно активних речовин, які згубно діють на мікробну клітину;

*В - взаємодія коагулянта з лужними резервами води (електролітами) з утворенням гідроокисів, що адсорбують зважені частинки;

С - утворення молекул хлорнуватистої кислоти, що зупиняє ріст мікробних клітин;

D - утворення безлічі бульбашок газу, що утворюються при додаванні коагулянта у воду і випадінні в осад зважених частинок;

Е - утворення комплексних сполучень у вигляді пластівців, що не реагують з роданідами.

#

108.В якості коагулянту для освітлення води застосовують:

*А - залізний купорос;

В - мідний купорос;

С - сірчанокисле срібло;

D - хлорнуватисте залізо;

Е - гідроокис алюмінію.

#

109.В якості коагулянту для освітлення води застосовують:

А - фтористий натрій;

В - мідний купорос;

*С - сірчанокислий алюміній;

D - хлорнуватисте залізо;

Е - гідроокис алюмінію.

#

110.В якості коагулянту для освітлення води застосовують:

А - фтористий натрій;

В - мідний купорос;

С - азотнокисле срібло;

*D - хлорне залізо;

Е - гідроокис алюмінію.

#

111.Внаслідок процесу коагуляції вода освітлюється, так як:

А - зважені частинки, що мають різноіменні заряди, притягуються і

утворюючи крупні конгломерати, осідають;

В - зважені частинки, що мають позитивний заряд, адсорбуються на

поверхні негативно заряджених пластівців гідроокису, що осідають;

С - в процесі коагуляції змінюється лужність води;

*D - зважені частинки, що мають негативний заряд, адсорбуються на

поверхні позитивно заряджених пластівців гідроокису, що осідають;

Е - зважені частинки, що мають негативний заряд, адсорбуються на

поверхні позитивно заряджених пластівців коагулянта, що осідають.

#

112.Яка умова необхідна, щоб відбулася коагуляція?

*А - оптимальна доза коагулянта;

В - максимальна доза коагулянта;

С - температура води не вище 12ºС;

D - попереднє відстоювання води;

Е - попереднє знезараження води.

#

113.Яка умова необхідна, щоб відбулася коагуляція?

А - мінімальна або максимальна доза коагулянта;

*В - достатня бікарбонатна жорсткість води;

С - температура води не вище 12°С;

D - попереднє відстоювання води;

Е - попереднє знезараження води.

#

114.Чи відбудеться коагуляція при додаванні коагулянта в мягку воду (що не містить бікарбонатів)?

А - так, відбудеться;

*В - ні, не відбудеться;

С - відбудеться частково;

D - відбудеться при додаванні молока;

Е - ефект коагуляції значно посилиться.

#

115.Чи відбудеться коагуляція при додаванні коагулянта в мягку воду (що не містить бікарбонатів)?

А - так, відбудеться;

В - відбудеться частково;

*С - відбудеться при додаванні вапняного молока;

D - відбудеться при додаванні соляної кислоти;

Е - відбудеться за наявності залишкового хлора.

#

116.Для чого визначають лужність води при розрахунку дози коагулянта - сірчанокислого алюмінію?

А - для визначення концентрації флокулянту;

В - для розрахунку орієнтовної кислотності води;

С - для визначення рН води;

*D - для визначення орієнтовних доз коагулянта,які використовуються в дослідній коагуляції;

Е - щоб визначити, який коагулянт використовувати.

#

117.Для чого визначають лужність води при розрахунку оптимальної дози коагулянта (сірчанокислого алюмінію)?

А - для визначення концентрації флокулянта;

*В - для розрахунку бікарбонатної жорсткості води;

С- для визначення рН води;

D - для розрахунку сухого залишку води;

Е - щоб визначити вид коагулянта.

#

118.Як впливає доза коагулянта на процес коагуляції?

А - чим більше доза коагулянта, тим швидше відбудеться коагуляція;

В - чим менше доза коагулянта, тим оптимальніше йде процес коагуляції;

С - процес коагуляції не залежить від дози коагулянта;

*D - доза коагулянта має бути оптимальною;

Е - вибирають оптимальну дозу, при якій спостерігається кращий ефект коагуляції.

#

119.Як впливає доза коагулянта на процес коагуляції?

А - чим більше доза коагулянта, тим швидше відбудеться коагуляція;

В - чим більше доза коагулянта, тим краще відбудеться коагуляція;

С - чим менше доза коагулянта, тим ефективніше йде процес коагуляції;

D - доза коагулянта має бути середньоарифметичною з 10 проб дослідної коагуляції;

*Е - вибирають мінімальну дозу, при якій спостерігається кращий ефект коагуляції.

#

120.Доза коагулянта, яка необходна для очищення води залежить:

А - від кількості солей калія і марганцю у воді;

В - тільки від бактерійного забруднення води;

С - від того, який час ми маємо в своєму розпорядженні для очищення води;

*D - від ступеню забруднення і рН води;

Е - від вмісту радіоактивних речовин у воді.

#

121.Як впливає сольовий склад води на процес коагуляції води?

А - не впливає;

В - для коагуляції необхідна наявність солей важких металів;

*С - для коагуляції необхідна наявність бікарбонатів у воді;

D - необхідна наявність солей хлора;

Е - необхідна наявність солей радіоактивних металів.

#

122.Як впливає лужність води на процес коагуляції?

А - не впливає;

*В - у воді, що не містить лужних резервів, коагуляція не відбудеться;

С - для коагуляції необхідна відсутність лужних резервів води;

D - для коагуляції необхідна у воді наявність тільки бікарбонатній солі магнію;

Е - всі відповіді правильні.

#

 

 

123.Методи знезараження води:

А - бактеріологічний, біохімічний;

*В - хімічні, фізичні;

С - коагуляція, хлорування;

D - фільтрація, відстоювання;

Е - фізіологічні, епідеміологічні.

#

124.Фізичні методи знезараження води:

А - відстоювання, перманганування;

В - фільтрування, озонування;

С - іонами срібла, кип'ячення;

*D - ультразвуком, УФ променями;

Е - СВЧ- полем, заморожуванням.

#

125.Фізичні методи знезараження води:

А - фільтрування, відстоювання;

*В - кип'ячення, СВЧ- полем;

С - гамма- променями, озонування;

D Д - відстоювання, іонами срібла;

Е - озонування, опріснення.

#

126.Хімічні методи знезараження води:

А - УФ- променями, кип'ячення;

*В - хлорування, озонування;

С - озонування, рентгенівськими променями;

D - магнітним полем, йодування;

Е - СВЧ- полемо, ультразвуком.

#

127.Хімічні методи знезараження води:

А - УФ- променями, ультразвуком;

*В - пермангануваня, перекисом водню;

С - кип'ячення, заморожування;

D - сірководнем, опріснення;

Е - іонами срібла, рентгенівськими променями.

#

 

128.Способи хлорування води:

А - хлорування з подвійним озонуванням;

*В - звичайними дозами хлора, хлорування з преамонізацією;

С - потрійне хлорування;

D - хлорування з пермангануванням і амонізацією;

Е - хлорування з попереднім йодуванням.

#

129.Способи хлорування води:

*А - подвійне хлорування, перехлорування;

В - потрійне хлорування, переозонування;

С – перманганування з попереднім хлоруванням;

D - хлорування з попереднім озонуванням;

Е - хлорування з препермангануванням.

#

130.Вільний активний хлор у воді, який викликає бактеріцидну дію, представлений концентрацією:

А - соляної кислоти, сірчанокислого алюмінію;

*В - хлорнуватистої кислоти, гіпохлорит- іонів;

С - гіпосульфат - іонів, хлорнуватистого марганцю;

D - атомарного кисню, пари йоду;

Е - атомарного хлора, хлорного заліза.

#

131.Речовини, які використовуються для хлорування води:

А - ДДТ, хлорофос, перманганат калія;

В - газоподібний фтор, аміак, озон;

С - озон, йод, препарати срібла;

*D - хлорне вапно, газоподібний хлор, ДТС ГК;

Е - хлороформ, тіофос, хлорамін.

#

132.Речовини, які використовуються для хлорування води:

А - гіпохлорит калія, гідроокис хлора, хлорофос;

*В - двоокис хлора, хлорамін, гіпохлорид| кальцію;

С- гіпохлорид калію, гідроокис алюмінію, йод;

D - гідроокис кальцію, перманганат калія, озон;

Е - хлорамін, озон, йоднуватистий калій.

#

133.Поняття про хлорпоглинання води:

А - кількість вільного хлору, яка після знезараження води повинно складати 0,3-0,5 мг/дм3;

*В - кількість активного хлору, вступаючого у взаємодію з легкими речовинами, що окислюються і зваженими, у воді;

С - кількість активного хлору в мг, необхідна для знезараження 1л води;

D - кількість вільного хлору, яка після знезараження води повинна складати 0,6-1 мг/л;

Е - кількість активного хлору в мг, необхідно для знезараження води, що не пройшла очищення.

#

134.Поняття про залишковий вільний хлор:

А - кількість активного хлора в мг, необхідна для знезараження 1л води;

В - кількість активного хлора, яка витрачається на безпосереднє бактерицидна дія;

С - кількість активного хлора, яка може виявиться у воді після її надмірного хлорування;

*D - кількість активного хлора, яка повинна залишатися в питній воді після її хлорування звичайними дозами;

Е - кількість активного хлора, яка поглинається зваженими речовинами і мікроорганізмами при хлоруванні води.

#

135.Для чого необхідний залишковий хлор у воді після її звичайного хлорування?

А - для бактерицидної дії при зберіганні води;

В - для поліпшення органолептичних властивостей води;

С - для спороцидного ефекту при хлоруванні води;

*D - для гарантії повного знезараження;

Е - наявність залишкового хлора не обов'язкова.

#

136.Кількість залишкового вільного хлору в прохлорованій водопровідній воді згідно ГОСТу «Вода питна» (мг/л):

А - 0,1-0,2;

В - 0,2-0,3;

С - 0,6-1,0;

D - не менше 1,0;

*Е - 0,3-0,5.

#

137.Поняття про хлорпотребу води:

А - кількість активного хлору, яка витрачається на безпосередню бактерицидну дію;

*В - кількість активного хлору в мг, яка необхідна для знезараження 1 л води;

С - кількість активного хлору, яка може виявлятися у воді після її надмірного хлорування;

D - кількість активного хлору, яка повинна залишатися в питній воді після її хлорування звичайними дозами;

Е - кількість активного хлора яке поглинається зваженими речовинами при хлоруванні води.

#

138.Поняття про подвійне хлорування води:

А - при цьому методі спочатку у воду вводять аміак, а через 0,5-2 мін.- хлор;

В - метод, при якому використовується хлораміни і озон;

С - подача хлору у воду перед відстійниками і аміака- після фільтрів;

*D - подача хлору у воду перший раз перед відстійником, другий раз- після фільтрів;

Е - подача хлору у воду перший раз перед фільтрами, другий раз- після фільтрів.

#

139.Перевага подвійного хлорування води полягає в тому, що введення хлору перед відстоюванням:

*А - покращує коагуляцію;

В - приводить до можливості утворення хлорорганічних речовин;

С- збільшує вміст залишкового хлору;

D - збільшує у воді вміст кисню;

Е - попереджує появу неприємного запаху.

#

140.Перевага подвійного хлорування води полягає в тому, що введення хлору перед відстоюванням:

А - збільшує вміст залишкового хлору;

В - приводить до можливості утворення хлорорганічних речовин;

*С - пригнічує ріст мікрофлори в очисних спорудах;

D - збільшує вміст кисню у воді;

Е – попереджує появу неприємного запаху.

#

141.Перевага подвійного хлорування води полягає в тому, що введення хлору перед відстоюванням:

А - збільшує вміст залишкового хлору;

В - приводить до можливості утворення хлорорганічних з'єднань;

С - збільшує вміст кисню у воді;

*D - збільшує надійність знезараження;

Е - попереджає появу неприємного запаху.

#

142.Поняття про хлорування води з преамонізацією:

*А - при цьому методі спочатку у воду вводять аміак, а через 0,5-2хв.- хлор;

В - метод, при якому використовуються хлораміни;

С - метод, при якому у воду вводять хлор, а через 0,5-2 хв. аміак;

D - подача хлору у воду перед відстійниками, і аміаку - після фільтрів;

Е - подача хлору у воду перед фільтрами і аміаку- після фільтрів.

#

 

143.Поняття про перехлорування води:

А - метод, при якому у воду вводять 3-5 мг/м3 активного хлору;

*В У - метод хлорування, при якому у воду вводять великі дози хлору (10-20 мг/дм3);

С - метод, при якому у воду вводять аміак, а потім через 0,5-2хв.-хлор;

D - метод, при якому воду хлорують двічі звичайними дозами;

Е - метод, при якому воду хлорують двічі: перший раз- газоподібним хлором, другий - ДТСГК.

#

144.Недоліки методу подвійного хлорування води:

А - погіршує запах води;

*В - зростає можливість утворення хлорорганічних утворень;

С - погіршується каламутність і кольоровість води;

D - дуже слабкий бактерицидний ефект;

Е - необхідно дехлорувати воду гіпосульфітом.

#

145.Переваги методу хлорування води з преамонізацією:

А - що утворюються при цьому хлорфеноли не утворюють хлорорганічних речовин;

*В - може бути застосований для попередження неприємного запаху води, що містить феноли;

С - спрощується техніка хлорування в порівнянні із звичайним хлоруванням;

D - може з успіхом застосовуватися при хлоруванні води, що містить аміак і його похідні;

Е - можливо знезаражувати каламутну воду.

#

146.Переваги методу хлорування води з преамонізацією:

А – утворюючи при цьому хлорфеноли не утворюють хлорорганічних речовин;

В - може бути застосований для попередження зеленуватого кольору води що містить феноли;

С - спрощується техніка хлорування в порівнянні із звичайним хлоруванням;

*D - може з успіхом застосовуватися при хлоруванні води, що містить фенол і його похідні;

Е - можливо знезаражувати каламутну воду.

#

147.Недоліки методу хлорування води з преамонізацією:

А-хлораміни не володіють бактерицидними властивостями;

*В - тривалість хлорування має бути не менше 2 годин;

С - погіршення органолептичних властивостей води;

D - необхідність дехлорування води гіпосульфітом;

Е - підвищена витрата хлора.

#

148.Недоліки методу хлорування води з преамонізацією:

*А - хлораміни володіють слабкішими бактерицидними властивостями, ніж хлор або хлорне вапно;

В - тривалість хлорування має бути не менше 2 діб;

С - погіршуються органолептичні властивості води;

D - необхідно дехлорувати воду гіпосульфітом натрію;

Е - підвищується витрата хлора.

#

149.Переваги методу перехлорування води?

*А - скорочується час і спрощується техніка хлорування;

В - можливість знезаражувати солону воду;

С - необхідність дехлорування води;

D - не утворюються хлорорганічні речовини;

Е - поліпшується прозорість і кольоровість води.

#

150.Переваги методу перехлорування води?

А - можливість знезаражувати солону воду;

*В – можливість знезаражувати каламутну і забарвлену воду;

С - необхідність дехлорування води;

D - не утворюються хлорорганічні речовини;

Е - поліпшується прозорість і кольоровість води.

#

151.Переваги методу перехлорування води:

А - погіршення прозорості і кольоровості води;

В - необхідність опріснення води;

С - малий бактерицидний ефект;

*D - малий час знезараження;

Е - підвищена витрата хлора.

#

152.Недоліки методу перехлорування води:

А - погіршення прозорості і кольоровості води;

В - необхідність опріснення води;

С - малий бактерицидний ефект;

D - малий час знезараження;

*Е - підвищена витрата хлору.

#

153.Недоліки методу перехлорування води:

А - погіршення прозорості і кольоровості води;

*В - необхідність дехлорування води;

С - необхідність опріснення води;

D Д - малий бактерицидний ефект;

Е - малий час знезараження.

#

154.Переваги озонування методу озонування знезараження води:

А - не потрібно заздалегідь освітлювати воду;

*В - велика надійність в порівнянні з хлоруванням;

С - збільшується рН води;

D - спрощення техніки знезараження;

Е - економічно вигідніший метод.

#

155.Переваги озонування методу озонування знезараження води:

А - не потрібно заздалегідь освітлювати воду;

В - збільшується лужність води;

*С - поліпшуються органолептичні властивості води;

D - спрощується техніка знезараження води;

Е - економічно вигідніший метод.

#

156.Спеціальні методи поліпшення якості води:

А - подвійне хлорування, озонування, обробка СВЧ- полемо;

В - коагуляція, йодування, опромінювання гамма- променями;

*С - дезодорація, знезалізнення, опріснення;

D - знезараження, знешкодження, обробка ультразвуком;

Е - преаммонизация, перехлорування, коагуляція.

#

157.Спеціальні методи поліпшення якості води:

*А - фторування, обесфторування;

В - хлорування з преамонізацією;

С - коагуляція з подальшою фільтрацією;

D - подвійне хлорування;

Е - перехлорування, дехлорування.

#

158.Спеціальні методи поліпшення якості води:

А - хлорування з преамонізацією

В - коагуляція з подальшою фільтрацією;

С - подвійне хлорування;

*D - опріснення, дезактивація;

Е - перехлорування, дехлорування.

#

159.Принцип методу визначення дози хлорного вапна для знезараження води:

А - підрахунок колоній бактерій на живильному середовищі після 2-х денного витримки в термостаті при температурі 37ºС;

*В - випробування дії різних кількостей 1% розчину хлорної винищити на воду і оцінка результатів по кількості залишкового хлора;

С - визначення найменш вираженого присмаку води після її хлорування різними дозами;

D - визначення бікарбонатної жорсткості води;

Е - витіснення активним хлором з йодистого калія вільного йоду в еквівалентній кількості і визначенні його кількості при титруванні гіпосульфітом.

#

160.Принцип методу кількісного визначення залишкового хлора в воді заснований на:

А - визначенні бікарбонатної жорсткості води;

*В - витісненні активним хлором з йодистого калія вільного йоду в еквівалентній кількості і визначенні його кількості при титруванні гіпосульфітом;

С - підрахунку колоній кишкової палички на живильному середовищі після 2-х денної витримки в термостаті при температурі 37°С;

D - визначенні найменш вираженого присмаку води після її хлорування різними дозами;

Е - випробуванні дії різних кількостей 1% розчину хлорної винищити на воду і оцінці результатів за смаком води.

#

161.Речовини, які використовуються для хлорування води:

А - ДДТ, хлорофос, перманганат калія;

В - газоподібний фтор, аміак, озон;

С - озон, йод, препарати срібла;

*D - хлорне вапно, газоподібний хлор, двоокис хлора, хлорамін;

Е - хлороформ, тіофос, хлорамін.

#

162.Поняття про грунт:

*А - рихлий, поверхневий, родючий шар земної кори;

В - рихла материнська порода земної кори, переважаюча в даній місцевості;

С - грунт, що містить органічні речовини;

D - шар земної кори, на який розповсюджується діяльність людини;

Е - тверда оболонка землі, що містить воду.

#

163.Поняття про грунт:

А - тверда оболонка землі, що містить воду;

В - материнська порода земної кори, переважаюча в даній місцевості;

С - грунт, що містить органічні речовини;

D - шар земної кори, на який розповсюджується діяльність людини;

*Е - самостійне природно-історичне тіло, що утворилося в результаті впливу грунтоутворюючих чинників і сукупної діяльності людини.

#

164.Поняття про грунт:

А - тверда оболонка землі, що сформувалася під впливом клімату;

*В - материнська порода земної кори;

С - родючий шар земної кори;

D - рихлий, поверхневий шар земної кори;

Е - шар земної кори, на який розповсюджується діяльність людини.

#

165.Грунтоутворюючий фактор:

А - стічні води промислових підприємств;

В - мінеральні добрива, отрутохімікати;

*С- клімат;

D - озоновий шар атмосфери;

Е - відходи промислових підприємств.

#

166.Грунтоутворюючий фактор:

А - стічні води промислових підприємств;

В - мінеральні добрива, отрутохімікати;

С - озоновий шар атмосфери;

*D - вік материка;

Е - відходи промислових підприємств.

#

 

167. Грунтоутворюючий фактор:

*А - тваринні організми;

В - стічні води промислових підприємств;

С - мінеральні добрива, отрутохімікати;

D - радіоактивні відходи промислових підприємств;

Е - всі відходи промислових підприємств.

#

168.Грунтоутворюючий фактор:

А - наявність корисних копалини;

В - стічні води промислових підприємств;

С - мінеральні добрива, отрутохімікати;

D - радіоактивні відходи промислових підприємств;

*Е - рослинні організми.

#

169.Грунтоутворюючий фактор:

А - електричне і магнітне поле Землі;

*В - рельєф місцевості;

С- стічні води промислових підприємств;

D - наявність корисних копалини;

Е - радіоактивні відходи промислових підприємств.

#

170.Роль грунту як кліматоутворюючого фактору:

*А - тепловий режим грунту, що впливає на температуру приземного шару повітря;