Вопрос № 46 Кривая Лаффера и современная налоговая политика в Украине

Бюджетная политика – важнейший элемент экономической политики государства. Она включает в себя меры, осуществляемые государством, направленные на формирование государственного фонда средств, необходимого для обеспечения нормальной жизнедеятельности общества. В рыночной экономике госбюджет выполняет важные макроэкономические функции: обеспечение создания общественных благ; создание материальной базы для управления рыночными процессами с помощью государственного фонда средств; формирование основы для решения задач роста благосостояния населения, для решения социальных вопросов.

Налоги – обязательные платежи, взимаемые государством с юридических и физических лиц на основе специального налогового законодательства.

Принципы налогообложения:

– сочетание прямых и косвенных налогов;

– универсальность налогообложения;

– равнонапряженность налогового бремени для всех субъектов налоговых правоотношений;

– однократность налогообложения;

– использование системы налоговых льгот;

– стремление к стабильности условий налогообложения;

– запрет обратной силы налоговых законов.

Субъекты налога должны уплачивать налоги пропорционально тем выгодам, которые они получают от государства, т.е. те, кто получил большую выгоду, платят налоги, необходимые для финансирования создания этой выгоды.

Юридические и физические лица должны уплачивать налоги в прямой зависимости от размера полученного дохода.

При высокой ставке подоходного налога (более 50%) резко снижается деловая активность фирм и населения. Кривая Лаффера (рис. 31.1) отражает зависимость поступлений в бюджет сумм налогов от ставок подоходного налога.

Суть «эффекта Лаффера» в следующем: если экономика находится справа от точки А, то уменьшение уровня налогообложения до оптимального (ra) в краткосрочном периоде приведет к временному сокращению налоговых поступлений в бюджет, а в долгосрочном – к их увеличению, так как возрастут стимулы к трудовой и предпринимательской деятельности (выход из «теневой экономики»).

Объект налога – доход или имущество, с которого начисляется налог.

 

 

Рис. 31.1. Кривая Лаффера

 

Ставка налога – величина налоговых отчислений на единицу объекта налога. Различают твердые ставки (устанавливаются в абсолютном выражении на единицу отложения, независимо от размеров дохода); пропорциональные (в одинаковом процентном отношении к объекту налога без учета дифференциации его величины); прогрессивные (возрастание ставки по мере роста дохода); регрессивные (снижение ставки по мере роста дохода).

Прямые налоги – платятся субъектами налога непосредственно и прямо пропорциональны платежеспособности (подоходный налог, налог на землю и т.д.). Косвенные налоги взимаются через надбавку к цене и являются налогами на потребителей (акцизы, НДС, таможенные пошлины).

Чистые налоговые поступления в бюджет – разность между величиной общих налоговых поступлений в бюджет и суммой выплаченных правительством трансфертов.

 

Для нормального функціонування держави повинна здійснюватися ефективна податкова політика, яка передбачає встановлення і стягнення податків. На жаль, на сьогодні економіка України має багато вад: збільшується кількість збиткових підприємств, зростає безробіття, ускладнюється соціально-економічна ситуація в країні. Зумовлюється це тим, що акцент у податковій політиці зроблено на фіскальній функції, а її регулююча та стимулююча роль фактично зведена нанівець. Тому проблема побудови ефективної податкової системи залишилася однією з найактуальніших у процесі становлення ринкових відносин і закладання підвалин для економічного зростання України.

У ринковій економіці існує ряд підходів до вирішення питань податкової політики. Наприклад, крива Лаффера, діаграма Лореца, коефіцієнт Джіні. Але використовувати їх теоретичні концепції в умовах переходу України до ринкових відносин неможливо. Однією із складових реформувань і розвитку економіки України, забезпечення її фінансової стабільності є подальша розробка теоретичних основ податкової політики.

Якщо зробити аналіз доходів сектора державного управління в Україні, то він покаже існування заборгованості по податках і обов`язкових платежах приховує справжній рівень податкового навантаження в країні. Без зміни існуючих інституціональних умов збільшити обсяг державних доходів (% ВВП країни) неможливо. Найважливішими елементами інституціональних реформ повинні стати реструктуризація підприємств і створення ефективних процедур майнової відповідальності підприємств за виконання своїх зобов`язань.

На мою думку, зниження податків (наприклад, ставки ПДВ) в Україні стане можливим тільки після перегляду зобов`язань держави і соціальних гарантій, фінансування яких вона зберігає за собою.

З огляду на недоліки української податкової системи, Уряд і Парламент повинні сконцентрувати свої зусилля на швидкому реформуванні та раціоналізації податкової системи. Крім того, варто використовувати момент економічного підйому, оскільки економічне зростання може полегшити податковий тягар без зменшення бюджетних надходжень. Варто створити нейтральну, стабільну і постійну податкову систему, із широкою базою оподаткування, що буде сприяти стабільному економічному зростанню і розвитку економічної та інвестиційної діяльності як внутрішньої, так і зовнішньої. Я вважаю, що податкова реформа повинна спрямовуватися на створення привабливої та стабільної у довгостроковій перспективі податкової системи. Крім того, органи влади перед тим, як почнуть знижувати податкові ставки, повинні вживати заходів для розширення податкової бази. Прогрес у податковій реформі є однією з умов, визначених МВФ для одержання траншів за програмою розширеного фінансування.

Податкова система України регулюється такими нормативними актами, як Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про систему оподаткування”, “Про податок на додану вартість” тощо, в яких закріплено принципи побудови системи оподаткування, подається перелік об`єктів оподаткування і видів податків, встановлено розміри ставок податків, визначено права, обов`язки і відповідальність платників податків та службових осіб державних податкових адміністрацій, котрі здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства.

Новий Податковий кодекс України спрямований на:

- подальше зниження податкового тягаря та розширення податкової бази;

- розвиток інвестиційної й соціальної політики;

- удосконалення митних тарифів як механізму подальшого розвитку зовнішньоекономічної діяльності;

- захист навколишнього природного середовища;

- прискорення темпів економічного на власній відтворювальній базі та переважним чином на ринковій основі.

Я вважаю, що тільки у такій формі Податковий кодекс наблизить податкове законодавство України до чинних систем оподаткування розвинутих країн.