Значення і суть групування

Відносні величини, їх класифікація

Показники, які виражають числові співвідношення, притаманні конкретним суспільним явищам, називаються відносними величинами, тобто вони потрібні для відображення кількісного співвідношення між абсолютними величинами.

Коефіцієнти і проценти найбільш зручна форма вираження відносних величин, тобто відношення чисел, при яких базисне значення приймають за одиницю або за 100\%. Іноді відносні величини обчислюють в промілях. В цьому випадку відносну величину приймають не за 100, а за 1000. В промілях виражають коефіцієнти народжуваності, природного приросту, рівень здоров'я і освіти.

Розрізняють такі види відносних величин:

Відносні величини динаміки виражають співвідношення рівня показника в даному періоді з рівнем цього ж показника в іншому періоді:

 

де хо - значення ознаки в базисному періоді; х1 - значення ознаки в звітному періоді.

Розрізняють відносні величини динаміки базисні і відносні величини динаміки ланцюгові.

Відносні величини виконання плану виражають співвідношення між фактичним (звітним) значенням і плановим рівнем за період:

 

де х1 - фактичний рівень показника; хп - плановий рівень показника.

Існує певний зв'язок між відносними величинами динаміки, виконання плану, планового завдання:

 

Відносні величини планового завдання показують, які плануються зміни показників, порівняно з базисним періодом:

 

Відносні величини структури характеризують склад явища і показують, яку питому вагу в загальному підсумку складає кожна його частина. Відносні величини інтенсивності характеризують співвідношення двох різноіменних показників, які знаходяться в певному взаємозв' язку. Відносні величини координації характеризують співвідношення окремих частин явища. Відносні величини порівняння характеризують відношення двох одноіменних показників, які відносяться до різних об' єктів або територій, за один і той самий проміжок часу.

 

 

Значення і суть групування

Статистичним групуванням називається розподіл сукупності на групи і підгрупи за певними суттєвими ознаками. Це дозволяє вивчити зв' язок між групами, типами і формами явищ. Крім того розглядаючи зміну ознак від групи до групи можна вивчити залежність результативної ознаки від факторної, яка покладена в основу групування.

Факторна ознака - це ознака, що відображає причину, а ознака, що відображає наслідок називається результативною.

Варіаційними ознаками одиниць сукупності називаються ознаки, які приймають різне кількісне або якісне значення у окремих одиницях сукупності.

Групувальна ознака - варіаційна ознака, тому групи створюються на основі варіації ознак.

За формою вираження ознаки групування бувають:

Атрибутивні (якісні).

Варіативні (кількісні).

Так, приналежність до соціального сектора, стать, освіта, спеціальність - це атрибутивна ознака. Чисельність працівників, вартість продукції, вартість фондів, сума заробітної плати -кількісні (варіаційні) ознаки, тобто вони варіюють кількісно. Таким чином, розрізняють групування за атрибутивними і за кількісними ознаками.

В статистиці виділяють 3 види групувань:

типологічні,

структурні,

аналітичні.

В залежності від мети дослідження виділяють первинні і вторинні групування. Розподіл різнорідної сукупності на якісно однорідні групи в статистиці здійснюються за допомогою типологічних групувань. Виявлення та вивчення зв' язку і взаємозалежності між явищами проводиться за допомогою аналітичних групувань.

За допомогою статистичного групування вирішуються 3 основних завдання:

1. Розподіл всієї сукупності на якісно однорідні групи. Іншими словами - це виділення соціально-економічних типів. Вирішується це питання за допомогою типологічного групування.

За допомогою типологічних групувань виділяють найхарактерніші групи, типи явищ, з яких складається неоднорідна статистична сукупність. Визначаються істотні відмінності між ними, а також ознаки, що є спільними для всіх груп. Ці групування застосовують при вивченні розподілу підприємств за формами власності, при групуванні населення за суспільними групами (робітники, школяри), працівників за рівнем освіти, при розподілі суспільного виробництва за економічним призначенням продукції

2. Структурні групування характеризують розподіл якісно однорідної сукупності за певною ознакою.За допомогою структурних групувань вивчається склад населення за віком, статтю, національністю; склад сімей за кількістю дітей і доходів, склад робітників за професією і стажем роботи; склад підприємств за кількістю працюючих,

3. Виявлення та вивчення взаємозв'язку між ознаками здійснюється на основі аналітичних групувань (наприклад, вивчення взаємозв' язку між рівнем фаху і рівнем заробітку).Аналітичні групування проводяться за факторною ознакою і в кожній групі визначається середня величина результативної ознаки (табл. 3.3). За наявності зв' язку між ознаками середні групові систематично збільшуються (прямий зв' язок) або зменшуються (зворотній зв' язок).